Ухвала

від 21.03.2023 по справі 910/15963/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"21" березня 2023 р. Справа№ 910/15963/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Владимиренко С.В.

Євсікова О.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022, повний текст складено 16.12.2022

у справі № 910/15963/19 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Остов"

про визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" про визнання недійсним договору на виконання робіт, укладеного між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ТОВ "СП "Стан-Комплект".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 15.02.2023 позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Барсук О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15963/19 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/15963/19. Копію ухвали надіслано суду першої інстанції.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023, у зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/15963/19.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Владимиренко С.В., Євсіков О.О.

Після надходження матеріалів справи, розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня у розмірі 1 921,00 грн.

З позовних вимог вбачається, що позивачем пред`явлено до відповідача позов, який містить вимогу немайнового характеру про визнання недійсним договору.

Враховуючи предмет позову, судовий збір при поданні позовної заяви підлягав до сплати у розмірі 2 881,50 грн (1 921,00 грн х 150%).

З урахуванням вказаних приписів Закону, та того, що скаржник просить скасувати рішення повністю, при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір мав бути сплачений в розмірі 2 881,50 грн.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", колегією суддів встановлено, що скаржником не додано доказів сплати судового збору у розмірі встановленому законом.

Натомість, скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого просить врахувати неможливість оперативного проведення платежів, внаслідок необхідності отримання погодження заінтересованих служб (бухгалтерської служби, служби фінансового контролю, планово-економічної служби. Внутрішньої безпеки) позивача на використання коштів державного акціонерного товариства, представники яких виконують трудові обов`язки дистанційно.

Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів зазначає про таке.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява №28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (звільнення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

З огляду на викладене, оскільки Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" не підпадає під коло осіб, на яких розповсюджуються норми статті 8 Закону України "Про судовий збір", у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи, передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" умови, відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору не може бути застосовано до скаржника у даній справі, а тому клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, вищенаведене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху у відповідності до ч. 2 ст. 260 ГПК України.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику надати докази сплати судового збору у розмірі 2 881,50 грн за реквізитами, зазначеними на офіційному web-сайті Судової влади України (https://court.gov.ua/affairs/sudytax/).

Щодо пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного тексту рішення (п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України).

Статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято Господарським судом міста Києва 06.12.2022, повний текст якого складно 16.12.2022. Таким чином, в силу приписів ст. 256 ГПК України, останнім днем двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі є 26.12.2022.

При цьому, останній має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду за умови подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Матеріалами справи підтверджується, що 30.12.2022 апелянт отримав повний текст оскарженого судового рішення (а.с. 238, т. 3), тобто до 19.01.2023 останній має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, за умови подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня отримання повного тексту рішення суду.

15.02.2023 скаржник звернувся з апеляційною скаргою, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Обгрунтовуючи причини пропуску процесуального строку, апелянт зазначає, що повний текст рішення отримав 30.12.2022. Через запровадження в Україні режиму воєнного стану з 24.02.2022 та подальше його продовження є поважною причиною пропуску процесуального строку. Зокрема посилається на відсутність електропостачання в місті Києві протягом 5 годин на добу та 60 разів оголошення повітряної тривоги в місті Києві з 30.12.2022 по 13.02.2023. Окрім того зазначає про те, що у зв`язку з мобілізаційними заходами частина працівників товариства було мобілізовано до лав ЗСУ, а тому залишилось два представника, які можуть забезпечувати представництво позивача в суді, з яких один перебуває на лікарняному. Скаржник вважає, що постійні повітряні тривоги, ракетні обстріли та обмеження електропостачання в місті Києві свідчать про наявність об`єктивних поважних причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення суду.

Колегія вважає, що зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що під час оголошення оскаржуваного рішення, в судовому засіданні був присутній представник позивача - Варданян А.А., що підтверджується протоколом судового засідання від 06.12.2022 (а.с. 205-211, том 3). Тобто, з моменту оголошення оскаржуваного рішення суду позивач знав про його прийняття.

15.02.2023 позивач подав апеляційну скаргу до суду, яка підписана його представником - Варданян А.А.

В той же час, заявником не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що за такий тривалий час він не мав об`єктивної можливості здійснити оскарження судового рішення в апеляційному порядку. Скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційне оскарження не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості подання апеляційної скарги з моменту отримання повного тексту рішення, а саме з 30.12.2022.

При цьому, самі лише обставини щодо відсутності можливості подати апеляційну у строк встановлений законом у зв`язку з відключенням електропостачання у місті Києві, на які посилається скаржник у заяві, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на апеляційне оскарження, тому що зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони. Також, не є переконливими такі доводи в контексті оформлення та подання апеляційної скарги у розумні для цих обставин строки.

Стосовно посилання на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22: введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Проте позивачем не наведено конкретних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Доводи позивача про те, що оголошувались численні повітряні тривоги, що заважало вчасно подати апеляційну скаргу колегія вважає не обґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до офіційних даних сайту «Київ цифровий» (https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html) у період з дня оголошення рішення, що оскаржується - з 06.12.2022 по день подання апеляційної скарги у строк встановлений законом - 19.01.2023 (граничний термін з дня отримання повного тексту рішення) в місті Києві не оголошувались повітряні тривоги в такі дні: з 07.12. по 10.12.; 15.12.; 18.12.; 20.12.; 26.12.; 03.01.; 05.01.; з 06.01 по 14.01; з 15.01 по 19.01. Тобто позивач мав достатньо часу для оформлення та подання апеляційної скарги. Також, посилання скаржника про мобілізацію до Збройних Сил України значної частини працівників товариства не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків у даному випадку.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Дослідивши зазначені обставини колегія дійшла до висновку, що несвоєчасне здійснення процесуальної дії у даному випадку залежало виключно від волі позивача.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на вчасне подання апеляційної скарги не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від бездіяльності самого скаржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлений статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно:

- обґрунтувати передбачену (передбачені) процесуальним законом підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали) та навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;

- надати докази сплати судового збору у розмірі 2 881,50 грн, як за подання скарги на рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, які є підставою залишення апеляційної скарги без руху, суд, відповідно до ст.ст. 174, 260, 261 ГПК України, має право повернути апеляційну скаргу або відмовити у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі №910/15963/19 залишити без руху.

3. Роз`яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

4. Попередити скаржника, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги.

5. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.В. Владимиренко

О.О. Євсіков