Ухвала

від 14.12.2022 по справі 916/2270/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2270/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крайнюка А.В., розглянувши у відкритому засіданні заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН АЗІМУТ ПЛЮС"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНПАРК СІТІ"

про стягнення 1002287,44 грн

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат Коваль Н.С.

від відповідача - не прибули

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН АЗІМУТ ПЛЮС" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНПАРК СІТІ" (відповідач) про стягнення 1002287,44 грн заборгованості за договором поставки від 03.12.2019 №0312/19ММ, укладеного між ТОВ "Промбетон" (постачальник) та ТОВ "Мерказ-Мегалайн" (покупець), з яких - 555663 грн основного боргу, 40352,57 грн 3% річних, 216181,39 грн пені та 190090,48 грн втрат від інфляції. Позивач зазначає, що додатковою угодою від 26.11.2020 до договору замінено боржника на ТОВ "ГРІНПАРК СІТІ", а додатковою угодою від 27.07.2021 замінено кредитора на ТОВ "БЕТОН АЗІМУТ ПЛЮС".

Крім того, позивач в позовній заяві відповідно до вимог ст. 162 ГПК України зазначив, що орієнтовний розмір його витрат на правничу допомогу становить 30000грн.

Рішенням від 04.11.2022 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Станом на час ухвалення рішення, суду не надано доказів розміру судових витрат позивача на правничу допомогу адвоката.

Однак, в судовому засіданні 04.11.2022, до закінчення судових дебатів, позивачем було заявлено, що докази понесених позивачем судових витрат будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

09.11.2022, у встановлений строк, до суду надійшла заява позивача про стягнення з відповідача 30000грн судових витрат позивача на правничу допомогу адвоката. До заяви додано копію договору про надання правової допомоги № 12-08/20 від 12.08.2020 та додатку до нього, та копію акту виконаних робіт від 04.11.2022 до зазначеного договору на суму 30000грн.

Згідно з ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що справу було розглянуто в загальному позовному провадженні, суд ухвалою від 10.11.2022 призначив розгляд заяви позивача в засіданні 23.11.2022. Явка сторін не визнавалась обов"язковою.

Засідання 23.11.2022 не відбулось через відсутність постачання електроенергії у суді, що підтверджується довідкою суду (а.с. 87, т. 2).

З огляду на викладене, суд ухвалою від 23.11.2022 призначив розгляд заяви позивача на 14.12.2022.

Ухвала від 10.11.2022, надіслана на адресу відповідача, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 38, т. 2): м.Одеса вул. Генуезька 1, повернулась до суду з відміткою „адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з п. 99-2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкоюСудова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала від 23.11.2022 також надіслана відповідачу у встановленому законом порядку, що підтверджується реєстром поштових відправлень канцелярії суду від 01.12.2022, але докази отримання або неотримання відповідачем її станом на день розгляду заяви у справі відсутні.

Суд враховує, що заява позивача належить до заяв з процесуальних питань, вимоги до яких визначені ст. 170 ГПК України. Зокрема, у другому абзаці ч. 2 ст. 170 ГПК України зазначено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Стадія виконання рішення починається з моменту набрання рішенням законної сили.

В даному випадку, заява позивача подана до суду 09.11.2022, а рішення у справі набрало законної сили 29.11.2022, тобто позивач подав заяву не на стадії виконання рішення, а тому вимоги абзацу другого ч. 2 та ч. 4 ст. 170 ГПК України не застосовуються.

Разом з тим, за змістом ч. 1, 9 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

До заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу будь-яких підтверджень (надання) доказів щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу іншій стороні, тотбо відповідачу.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки позивач в порушення ст. 80 ГПК України не надав доказів надіслання відповідачу доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу, то суд в засіданні 14.12.2022 висловив намір надати можливість сторонам скористатися своїми процесуальними правами та виконати свої процесуальні обов"язки для чого відкласти розгляд заяви позивача.

Аналогічна правова позиція викладені Великою Палатою Верховного Суду у справі №906/961/17 від 07.04.2020.

Однак представник позивача в засіданні заперечувала проти відкладення розгляду заяви, посилаючись на те, що жодною нормою права позивача не зобов"язано надсилати відповідачу докази витрат на правничу допомогу, а відповідач сам повинен цікавитись станом розгляду справи.

Згідно з ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу, які додані ним до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд відповідно до ст. 80 ГПК України не бере до уваги, оскільки відсутнє підтвердження надсилання (надання) їх копій відповідачу, і позивач відмовився надати суду таке підтвердження.

З огляду на викладене, суд відмовляє в ухваленні додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 725/1301/21, в якій зроблено такі висновки:

- здійснюючи розподіл судових витрат, Велика Палата Верховного Суду обов`язково дотримується принципу змагальності та враховує позицію сторони, з якої будуть стягуватися витрати. При цьому для вирішення такого питання має значення навіть те, що сторона не подала заперечень на заяву чи клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Наведене свідчить про те, що суди однаково застосовують норми права в подібних правовідносинах та роблять висновки про процесуальний обов`язок учасника справи надіслати іншим учасникам справи копії клопотання (заяви) про стягнення витрат на правничу допомогу та доданих до нього документів. Така судова практика є усталеною.

Керуючись ст.234, ч.5 ст.244 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Відмовити у прийнятті додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНПАРК СІТІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН АЗІМУТ ПЛЮС" 30000грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 15.12.2022.

Суддя В.В. Литвинова