Рішення

від 29.11.2022 по справі 927/366/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

29 листопада 2022 року справа № 927/366/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи за позовом Керівника Прилуцької окружної прокуратури, вул. 1-го Травня, 50-а, м. Прилуки, 17500, e-mail: priluki.prok@chrg.gp.gov.ua в інтересах держави в особі:

позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби України, вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053, e-mail: mailbox@das.gov.ua

позивача-2: Відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації, вул. Київська, 220, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, e-mail: osvita-2015@ukr.net

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, e-mail: office@cngaszbut.104.ua

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 200377грн.40коп.

Представники сторін:

від позивача-1: Мойсієнко Н.О., головний спеціаліст-юрисконсульт;

від позивача-2: не прибув;

від відповідача: Козінова Г.О., адвокат;

від прокуратури: Сидоренко Ю.К., прокурор;

В С Т А Н О В И В:

Керівник Прилуцької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України , Відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про:

- визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни №1 від 11.09.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

- визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни № 2 від 26.10.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

- визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни №3 від 10.11.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

- визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни №4 від 12.11.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

- визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни №5 від 18.11.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

- визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни №6 від 01.12.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

- визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни №7 від 22.12.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" на користь Відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації кошти у сумі 200377,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару та як наслідок нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.07.2022 відкрите провадження у справі №927/366/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.07.2022. Встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2022, у зв`язку із відпусткою судді Демидової М.О., розгляд справи призначено на 09.08.2022,12:40.

02.08.2022 від позивача-1(Північного офісу Державної аудиторської служби ) на адресу суду надійшли письмові пояснення №262525-17/588-2022 від 01.08.2022, у яких останній вказав про те, що протягом 2020-2021 років заходи державного фінансового контролю у відділі освіти Прилуцької райдержадміністрації не проводились, а отже питання укладання спірного договору та додаткових угод не перевірялось, про що було повідомлено прокуратуру; повідомив про відсутність підстав для залучення Північного офісу Державної аудиторської служби в якості позивача у справі за даним позовом, посилаючись на оприлюднений позивачем-2 звіт про виконання договору про закупівлю.

08.08.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №Ю-1924 від 05.08.2022, у якому відповідач просив суд позовну заяву залишити без розгляду на підставі п. 2. ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. Щодо позовних вимог заперечував у повному обсязі.

У судове засідання 09.08.2022 прибули предстаники позивача-1, відповідача та прокурора.

Предстаник відповідача-2 у судове засідання не прибув, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином.

Оцінка клопотання відповідача, викладеного у відзиві на позовну заяву, про залишення позову без розгляду буде надана судом під час вирішення спору.

У підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 13.09.2022.

17.08.2022 від прокуратури на адресу суду надійшла відповідь на відзив №3026вих-22 від 12.08.2022, у якій прокурором зазначено про те, що обставини, викладені відповідачем у відзиві на позов, є необгрунтованим та спростовуються викладеними у позовній заяві доводами та поданими доказами.

26.08.2022 від відповідача на адресу суду надійши заперечення на відповідь на відзив №Ю-1975 від 23.08.2022. У поданих відповідачем запереченнях на відповідь на відзив останній вказав про те, що у Північного офісу Держаудитслужби відсутні законодавчі підстави для звернення до суду. Відповідачем вказано про те, що і ст. 670 Цивільного кодексу України не може бути застосована до спірних правовідносин. Зобов?язання за спірним договром виконані належним чином та в межах бюджетних асигнувань на 2020 рік.

У судове засідання 13.09.2022 прибули представники позивача-1, відповідача, прокуратури.

Представник позивача-2 у судове засідання не прибув, про час та дату повідомлявся шляхом надсилання ухвали від 13.09.2022 на електронну адресу позивача -2.

Такий спосіб повідомлення учасників судового процесу є належним та таким, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №761/14537/15-ц від 13.07.2022.

У судовому засіданні 13.09.2022 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №927/366/22 та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.10.2022, 12:20.

У зв?язку із відпусткою судді Демидової М.О. розгляд справи, призначений на 11.10.2022, 12:20, не відбувся.

Ухвалою суду від 14.10.2022 розгляд справи призначено на 01.11.2022, 12:00.

У судове засідання 01.11.2022 прибули представники позивача-1, відповідача, прокуратури.

Від позивача-2 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судовому засіданні постановлена протокольна ухвала про оголошення перерви у судовому засіданні до 29.11.2022.

У судове засідання прибули предстаники позивача-1, відповідача та прокуратури.

Представник позивача-2 у судове засідання не прибув, про час та дату повідомлявся шляхом надсилання ухвали від 01.11.2022 на електронну адресу позивача -2.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відділом освіти Прилуцької районної державної адміністрації (позивач-2) 10.07.2020 на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» розміщено оголошення за №UA-2020-07-10-007036-C про відкриті торги на закупівлю природного газу обсягом 131930 куб.м, за бюджетні кошти на суму 791580,00 грн.(а.с. 52).

За результатом електронного аукціону та розгляду тендерної пропозиції, тендерним комітетом відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 06.08.2020 визнано переможцем тендерну - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (а.с. 53).

28.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (постачальником, відповідач) та відділом освіти Прилуцької державної адміністації (споживач, позивач-2) укладено договір про закупівлю № 41FB 147-1297-20 від 28.08.2020 (а.с. 57-63), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу, що є бюджетною установою або організацією та є кінцевим споживачем, газове паливо (природний газ), а споживач зобов?язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2 договору обсяг постачання газу - 131930 тис.куб. м.

За п.3.1 договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

За умовами п.3.2 договору ціна за 1000 куб.м. газу враховує усі податки і збори, обов`язкові платежі та включає вартість надання послуги з замовлення (бронювання) потужності. Ціна газу становить 2719,9167 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ 543,9833 грн., всього з ПДВ-3263,90 грн.

Загальна сума договору складає 430606,33 грн., у т.ч. ПДВ (п. 3.3 договору).

Ціна, зазначена в п.3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.4 договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.4. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за договором (п. 3.5 договору).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У відповідності до п. 11.5, 11.6 договору будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладання додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

Сторони у п.11.7. договору погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку коливання ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлюв бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у том) числі у разі коливання ціни товару на ринку; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/бо пільг оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; зміни умов у зв`язку із застосуванням положень чинного законодавства у сфері публічних закупівель.

У подальшому за ініціативою ТОВ "Чернігівгаз збут" між сторонами було укладено додаткові угоди додоговору, що стосувалися зміни ціни за одиницю товару та обсягів постачання газу, а саме:

- №1 від 11.09.2020, за умовами якої з 01.09.2020 збільшено ціну на газ до 3589,96 грн. за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 119947,39 тис. куб.м. (а.с. 64).

Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/753 від 03.09.2020, листа відповідача №14704-Сл-9984 від 03.09.2020, яким повідомлено позивача-2 про зміну ціни та надіслано проект додаткової угоди (а.с.65). В інформаційній довідці Львівської торгово-промислової палати України №14704-Сл-9984 від 03.09.2020 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу серпня та вересня 2020 року на ринку України за результатами тогів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 03.09.2020. Згідно із п. 4 примітки інформаційна довідка є фактографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо півня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку.

- № 2 від 26.10.2020, за умовами якої з 01.10.2020 збільшено ціну на газ до 3948,60грн. за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 109052,91 куб.м. (а.с. 67).

Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/883 від 25.09.2020 (а.с. 69), листа відповідача №14704-Сл-11269-1020 від 08.10.2020, яким повідомлено позивача-2 про зміну ціни та надіслано проект додаткової угоди (а.с.68). В інформаційній довідці Львівської торгово-промислової палати України №19-09/883 від 25.09.2020 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу вересня та жовтня 2020 року на ринку України за результатами тогів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 25.09.2020. Згідно із п. 4 примітки інформаційна довідка є фактографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо півня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку.

- № 3 від 10.11.2020, за умовами якої з 01.10.2020 збільшено ціну на газ до 4343,06 грн. за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 99148,13 куб.м. (а.с. 70).

Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/922 від 06.10.2020 (а.с. 72), листа відповідача №14704-Сл-11682-1020 від 27.10.2020, яким повідомлено позивача-2 про зміну ціни та надіслано проект додаткової угоди (а.с.71). В інформаційній довідці Львівської торгово-промислової палати України №19-09/922 від 06.10.2020 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу вересня та жовтня 2020 року на ринку України за результатами тогів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 06.10.2020. Згідно із п. 4 примітки інформаційна довідка є фактографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо півня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку.

- № 4 від 12.11.2020, за умовами якої з 01.10.2020 збільшено ціну на газ до 4776,94 грн. за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 90142,70 куб.м. (а.с. 73).

Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі листа ДП "Держзовнішінформ" №122/169 від 21.10.2020 (а.с. 75), листа відповідача №14704-Сл-11684-1020 від 27.10.2020, яким повідомлено позивача-2 про зміну ціни та надіслано проект додаткової угоди (а.с.74). У листі ДП "Держзовнішінформ" №122/169 від 21.10.2020 вказано про те, що довідка носить інформативний характер і не враховує умов договорів та контрактів.

- № 5 від 18.11.2020, за умовами якої з 01.11.2020 збільшено ціну на газ до 5254,16 грн. за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 81956,59 куб.м. (а.с. 76).

Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі листа ДП "Держзовнішінформ" №122/193 від 04.11.2020 (а.с. 78), листа відповідача №14704-Сл-12119-1120 від 10.11.2020, яким повідомлено позивача-2 про зміну ціни та надіслано проект додаткової угоди (а.с.77). У листі ДП "Держзовнішінформ" №122/193 від 04.11.2020 вказано про те, що довідка носить інформативний характер і не враховує умов договорів та контрактів.

- № 6 від 01.12.2020, за умовами якої з 01.11.2020 збільшено ціну на газ до 5779,04 грн. за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 74514,18 куб.м. (а.с. 79).

- № 7 від 22.12.2020, за умовами якої з 01.12.2020 збільшено ціну на газ до 6356,37 грн. за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 70537,96 куб.м. (а.с. 83).

Зміни до договору шляхом укладення додаткових угод щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №1522/20 від 27.11.2020 та №1555/20 від 01.12.2020 (а.с. 81,85), листів відповідача від 27.10.2020, від 01.12.2020, яким повідомлено позивача-2 про зміну ціни та надіслано проект додаткової угоди (а.с 80,84). У цінових довідках Харківської торгово-промислової палати, а саме у п. 9 (примітки) вказано про те, що інформаційна довідка носить фактографічно-інформаційних характер та не враховує умов договорів і контрактів.

За доводами прокурора ціна за 1 куб.м. газу виросла з 3,2639 грн. до 6,35637 грн. (або на +94,75%), а річний обсяг постачання газу зменшився з 131,93 тис. куб.м, до 70537,96 куб.м (або на - 46,5 %). Відтак вартість 1 куб.м. газового палива за договором №41FВ 147-1297-20 від 28.08.2020 протягом його дії у 2020 році зросла на 3,0924 грн. (+94,75%), а загальний об`єм палива зменшився на 61392,04 куб.м. (- 46,5 %).

Прокурором вказано, що укладення вказаних вище угод про зміну істотних умов договору закупівлі шляхом неодноразового збільшення ціни на газ свідчить про недобросовісність дій відповідача після перемоги на аукціоні та порушення принципів закупівель, визначених Законом. Таким чином, TOB «Чернігівгаз збут» під час укладення додаткових угод всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшено ціну газового палива без належного підтвердження наявності коливання ціни. Замовником, відділом освіти Прилуцької РДА, здійснено оплату товару значно за вищою ціною, ніж вони розраховували під час укладення договору. Такі недобросовісні дії ТОВ «Чернігівгаз збут» роблять результат закупівлі невизначеним та тягнуть за собою неефективне використання бюджетних коштів. Сторонами договору на час звернення прокурора до суду, не вжито жодних заходів щодо приведення ціни газового палива за договором до економічно обгрунтованої.

Враховуючи, що внесення змін до спірного договору здійснено з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто, належним чином не обґрунтовано та порушує інтереси суспільства та держави в особі відділу освіти Прилуцької РДА, прокурор звертається до суду з вимогою про визнання вищезазначених додаткових угод недійсними.

На виконання умов Договору між позивачем-2 та відповідачем підписано Акти прийому-передачі природного газу №ЧРЗ80007826 від 12.11.2020 (а.с. 97) на суму 67,74 грн., №ЧР380008081 від 11.12.2020 на суму 177544,02 грн. (а.с. 94), № ЧРЗ80009332 від 29.12.2020 на суму 252994,45 грн (а.с. 89).

Позивач-2 повністю розрахувався за поставлений відповідачем на підставі перерахованих вище актів природний газ на загальну суму 430606,21грн., що підтвердено платіжними дорученнями (а.с. 87-97).

Таким чином, внаслідок укладення з порушенням вимог закону додаткових угод №№ 1-7, якими збільшено ціну, як зазначає прокурор, позивачем-2 з місцевого бюджету було безпідставно сплачено відповідачу кошти у сумі 200377,40 грн. (з ПДВ), які у разі визнання їх недійсними, підлягають стягненню з ТОВ «Чернігівгаз збут» на користь відділу освіти Прилуцької РДА та поверненню до бюджету на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України. Обрахунок здійснено виходячи з первісної ціни у договорі за 1 куб.м. - 3,26390 грн. (з ПДВ), без урахування додаткових угод. Так, відділ освіти Прилуцької РДА за переданий природний газ об`ємом 70537,96 куб.м. за первісною ціною в договорі повинен був сплатити 230228,85 грн. з ПДВ, у той же час фактично сплатив 430606,21 грн. Враховуючи первісну ціну в основному договорі, відповідач мав би поставити 131929,97 куб.м. (430606,21 грн. / 3,2639 грн.).

Прилуцька окружна прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації.

Відповідач у відзиві на позов щодо позовних вимог заперечував, посилаючись на відсутність правових підстав для звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі Північного офісу Державного аудиторської служби, оскільки Держаудитслужба є органом уповноваженим здійснювати від імені держави контроль за дотримання законодавства про державні закупівлі, при цьому повноважень на звернення до суду в інтересах держави про застосування правових наслідків недійсного правочину у вигляді стягнення грошових коштів не має без попереднього виявлення та фіксування в акті перевірки саме таких порушень; посилався на відсутність підстав для звернення саме прокурора з позовом до суду, внаслідок чого просив суд позовну заяву залишити без розгляду на підставі п. 2. ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України; додаткові угоди були укладені з урахуванням норм Закону України "Про публічні закупівлі"; підстави для стягнення з відповідача грошових коштів на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України відсутні.

У письмових поясненнях Північного офісу Державної аудиторської служби зазначено про те, що протягом 2020-2021 років заходи державного фінансового контролю у відділі освіти Прилуцької райдержадміністрації не проводились, а, отже, питання укладання спірного договору та додаткових угод не перевірялося, про що було повідомлено прокуратуру; зазначено, що вказаний орган не наділений правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства за результатами проведених заходів державного фінансового контролю; вказано на відсутність підстав для залучення Північного офісу Державної аудиторської служби як позивача у справі за даним позовом із посиланням на оприлюднений позивачем-2 звіт про виконання договору про закупівлю. Також позивачем 1 зазначено про те, що правові підстави для проведення моніторингу в Управління відсутні, що про листом №262531-17/1170-2022 від 14.06.2022 позивач 1 повідомив Прилуцьку окружну прокуратуру.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку пронеобхідність залишення позову Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 - Північного офісу Державної аудиторської служби України, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 200377грн.40коп., без розгяду.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" та Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, за дотриманням законодавства про закупівлі.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (п.1Положення).

Згідно із підпунктом 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.

Відповідно до вказаного Положення Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп.9 п.4 Положення).

Згадані норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", якою визначено права органу державного фінансового контролю пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п. 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 10), при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (п. 13).

Таким чином, категорію спорів, у яких органи державного фінансового контролю можуть бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено пунктом 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Поряд з цим відносини органу державного фінансового контролю та інших державних органів під час реалізації заходів державного фінансово контролю, зокрема в частині, пов`язаній з наслідками належного чи неналежного дотримання ними господарського цивільного та іншого законодавства під час укладення та виконання договорів, у даному випадку обмежено нормами пункту 8 статті 10 вказаного Закону, який аналогічно визначений у підпункті 20 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Аналіз вищенаведених норм Закону свідчить, що орган держаного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю.

Як встановлено судом, Прилуцькою окружною прокуратурою до Управління Північного офісу Держаудитслужби надсилався лист (№1352-вих-22 від 20.05.2022) (а.с. 101-102) щодо проведення контрольних заходів, зокрема моніторингу публічної закупівлі (UA-2020-07-10-007036-а) із зазначенням виявлених порушень законодавства, визнання укладених додаткових угод до договору недійсними та стягнення надміру сплачених коштів.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом №262531-17/1170-2022 від 14.06.2022 Прилуцьку окружну прокуратуру повідомлено (звернення №1352виз-22 від 20.05.2022) (а.с. 101-102) про те, що протягом 2020-2021 років заходи державного фінансового контролю (державні фінансові аудити, інспектування, перевірки закупівель та моніторинг процедури закупівлі) у відділі освіти Прилуцької РДА не проводились, а, отже, питання укладення спірного договору та додаткових угод до нього не перевірялось; враховуючи оприлюднений відділом освіти Прилуцької РДА звіт про виконання спірного договору, підстави для проведення моніторингу спірної закупівля відсутні; орган державного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, виключно за результатами проведених заходів державного фінансового контролю; факти, викладені прокуратурою у зверненні, будуть враховані у разі проведення заходів державного фінансового контролю у відділі освіти Прилуцької РДА (а.с.104).

Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства в сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі в порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Отже, питання здійснення закупівель можуть перевірятися під час одного зі згаданих видів державного фінансового контролю, який визначається на підставі положень законодавства відповідно до конкретних обставин.

Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб (стаття 4 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні").

Згідно статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю. Така ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до пункту 3 Порядку планування заходів державного фінансового контролю Державною аудиторською службою та її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №955 від 08.08.2001, зі змінами, проведення державного фінансового аудиту та інспектування здійснюється відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, які складаються на плановий період, яким є кожний квартал.

Позаплановою ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться на підставі рішення суду за наявності обставин, визначених у статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні".

Вичерпний перелік підстав для проведення перевірки закупівель визначено пунктом 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою та її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №631 від 01.08.2013, зі змінами, а саме: перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав:1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме:укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства; стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору;поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку; 2) наявність доручення або рішення Кабінету Міністрів України, Мінфіну щодо проведення перевірки закупівель; 3) виявлення органом державного фінансового контролю вищого рівня під час перевірки (в порядку здійснення контролю за достовірністю висновків органу державного фінансового контролю нижчого рівня) актів перевірки закупівель/висновків про результати моніторингу процедури закупівлі невідповідності їх змісту вимогам законодавства. Перевірка закупівель може бути ініційована органом державного фінансового контролю вищого рівня, якщо розпочато дисциплінарне провадження стосовно посадових або службових осіб органу державного фінансового контролю нижчого рівня, які проводили перевірку закупівель, моніторинг процедури закупівлі або у разі повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначено статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його дії.

За доводами Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, відповідано до інформації, розміщеною в електронній системі закупівель, Відділом освіти Прилуцької районної державної адміністрації за вищезазначеною процедурою закупівлі 31.12.2020 оприлюднено звіт про виконання спірного договору про закупівлю.

За таких обставин правові підстави для проведення моніторингу у порядку встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" в Управлінням Північного офісу Держаудитслужби відсутні, а доводи позивача 1 у цій частині судом приймаються до уваги.

Слід зазначити, що про вищевказані обставини Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом від №262531-17/1170-2022 від 14.06.2022 повідомлено Прилуцьку окружну прокуратуру, тобто до подання позову.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Судом враховано, що підставою для звернення до суду з позовом у даній справі не є результати державного фінансового контролю, а відтак залучення Прилуцькою окружною прокуратурою Північного офісу Держаудитслужби в якості позивача у даній справі є безпідставним та неможливим, оскільки у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача.

Також суд звертає увагу та той факт, що прокурором в інтересах Держаудитслужби не заявлено жодних позовних вимог.

У зв`язку з викладеним у прокурора відсутні підстави наполягати на встановленні факту бездіяльності Північного офісу Державної аудиторської служби України, яка полягає у неналежному захисті державних інтересів щодо реалізації державної політики у сфері фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель.

З огляду на викладене суд доходить до висновку про те, що у даному випадку відсутні законні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача 1- Північного офісу Державної аудиторської служби України, що свідчить про звернення з позовом особи, яка не може бути позивачем у справі, та є підставою для залишення без розгляду позову Прилуцької окружної прокуратури в особі позивача - Північного офісу Державної аудиторської служби України, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 200377грн.40коп.,

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову в інтересах держави в особі позивача 2 у повному обсязі з таких підстав.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014у № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У підтвердження здійснення повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до позовної заяви додано повідомлення про підготовку позову, що підтверджено листом №1929ВИХ-22 від 24.06.2022 (а.с.112-114). Позивачем-2 не оспорюється факт отримання вказаного повідомлення прокуратури.

Враховуючи викладене, прокурором вказані вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виконано в повному обсязі.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційна-правова форма відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації - орган державної влади.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально- економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; підготовку та схвалення прогнозів відповідних бюджетів, підготовку та виконання відповідних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Згідно п.п. 1, 5 розділу І, розділу II Положення про відділ освіти Прилуцької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Прилуцької райдержадміністрації №131 від 08.05.2018 (надалі - Положення), відділ освіти Прилуцької райдержадміністрації є структурним підрозділом райдержадміністрації, є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, установах банків, печатку.

Відділ освіти у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, актами відповідних органів місцевого самоврядування, а також даним Положенням.

Відділ освіти відповідно до покладених на нього завдань: відповідає за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території; організовує закупівлю товарів, робіт, послуг у підпорядкованих йому закладах освіти, здійснює контроль за фінансово- господарською діяльністю закладів освіти. Відділ освіти очолює начальник, який здійснює керівництво діяльністю відділом, забезпечує виконання покладених на відділ завдань (п.п. 4, 5 Положення).

Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм. Бюджетну систему України складають державний бюджет і місцеві бюджети.

Відділ освіти Прилуцької райдержадміністації як виконавчий орган місцевої ради, що у розумінні ст. 22 Бюджетного Кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені у Законі України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до положень статті 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" орган місцевого самоврядування має право звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Враховуючи, що відділ освіти Прилуцької райдержадміністації укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю, усупереч вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сприяє порушенням інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак не здійснює та неналежно здійснює їх захист.

Згідно відповіді відділу освіти Прилуцької РДА №01- 10/11від 16.05.2022, останній, з метою визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання природного газу від 28.08.2020, укладених із ТОВ «Чернігівгаз Збут» та стягнення надміру сплачених коштів до суду не звертався та звертатися не буде (а.с. 39).

Вказане свідчить про неналежне здійснення відділом освіти Прилуцької РДА захисту власних інтересів, оскільки останнім не вжито належних заходів до повернення надмірно сплачених коштів, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Відділ є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету згідно з законодавством України.

Незважаючи на те, що прокурором було повідомлено позивача-2 про допущені порушення при укладенні оскаржуваних додаткових угод, орган місцевого самоврядування не вжив жодних заходів для захисту інтересів держави.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (пункт 7. 23). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 914/225/18.

Такого висновку дотримується Верховний суд і у постанові від 07.09.2022 у справі №927/1058/21.

З викладеного вбачаються наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом у даній справі з огляду на незаконне використання бюджетних коштів шляхом укладення оспорюваних додаткових угод, на підставі яких сплачено кошти у надмірній сумі, і невжиттям уповноваженими органами у спірних правовідносинах, заходів щодо усунення таких порушень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обгрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації, а тому заперечення відповідача у цій частині є безпідставними та відхиляються судом.

Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає, оскільки у даній справі прокурор обґрунтовано та у межах своїх повноважень звернувся до суду з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 6 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ від 19.09.2019, договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Як встановлено судом, основний договір укладено 28.08.2020, тобто після введення в дію (19.04.2020) Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ від 19.09.2019, а тому виконання договору здійснювалося відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції.

В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

У даній справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником за яким є суб`єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Як встановлено судом, сторони у п.11.7. договору погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку коливання ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлюв бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у том) числі у разі коливання ціни товару на ринку;зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/бо пільг оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; зміни умов у зв`язку із застосуванням положень чинного законодавства у сфері публічних закупівель.

У разі настання обставин, передбачених п. 11.7 договору в частині збільшення ціни за одиницю товару, сторона, яка ініціює укладення відповідної додаткової угоди, надає іншій стороні своє обґрунтування та документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку, що видане органом, який уповноважений здійснювати моніторинг цін на товари та визначати зміни ціни таких товарів на ринку, а також має право надавати відповідну інформацію іншим органам, підприємствам, установам, організаціям на їх запити. При цьому для порівняння цін документ (документи) про підтвердження коливання ціни товару на ринку обов`язково повинен (повинні) містити ринкову ціну на товар на дату укладення договору (чи дату внесення попередніх змін до нього) та ринкову ціну на товар, яка склалася в результаті її коливання. Підтвердженням коливання ціни товару може бути інформація про ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів, які склалися на відповідний розрахунковий період та оприлюднені на офіційному веб-сайті ТБ «Українська енергетична біржа». Зміна ціни за одиницю товару без попереднього постачання товару не допускається.

Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 Господарського кодексу країни та Закону України "Про публічні закупівлі".

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладання між відповідачем та позивачем- 2 додаткових угод до договору, якими було збільшено ціну за 1000 куб. м. газового палива (природного газу) більш ніж на 10 %, а саме: №1 від 11.09.2020, № 2 від 26.10.2020, № 3 від 10.11.2020, № 4 від 12.11.2020, № 5 від 18.11.2020, № 6 від 01.12.2020, № 7 від 01.12.2020.

Обґрунтуванням укладання додаткових угод послугували надані відповідачем довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/753 від 03.09.2020, №19-09/883 від 25.09.2020, №19-09/922 від 06.10.2020, листи ДП "Держзовнішінформ" №122/169 від 21.10.2020, №122/193 від 04.11.2020, довідок Харківської торгово-промислової палати №1522/20 від 27.11.2020 та №1555/20 від 01.12.2020.

Суд, дослідивши зазначені документи, погоджується з доводами прокурора про те, що такі не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ в бік її збільшення в період з дати укладання договору (28.08.2020) до дати укладання спірних додаткових угод.

У довідках Львівської торгово-промислової палати №19-09/753 від 03.09.2020, №19-09/883 від 25.09.2020, №19-09/922 від 06.10.2020 наведена інформація фактично не містить жодного підтвердження коливання вартості газового палива з дати укладання договору (28.08.2020) до моменту підписання додаткових угод та не є документальним обґрунтуванням зростання ціни вказаного товару. Тобто відповідач на момент проведення аукціону та укладення договору закупівлі міг та повинен був знати ціну товару на ринку. Крім того, згідно п. 4 Примітки вказаної інформаційної довідки, дана довідка є фактографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо півня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку.

У довідках ДП "Держзовнішінформ" №122/169 від 21.10.2020, №122/193 від 04.11.2020 не зазначена інформація щодо динаміки ціни на природний газ або проведення аналізу вартості ціни на газ на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи проведення інших досліджень, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку; відсутні будь-які дані про зростання або зниження ціни на природний газ; крім того, вказані довідки ДП "Держзовнішінформ" носить інформативний характер і не враховують умов договорів та контрактів.

Довідки Харківської торгово-промислової палати №1522/20 від 27.11.2020 та №1555/20 від 01.12.2020 містять інформацію про те, що вказані довідки носить фактографічно-інформаційних характер та не враховують умов договорів і контрактів.

Судом встановлено, що наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору, оскільки такі документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у них відсутній аналіз вартості природного газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача у цій частині спростовується вищезазначеним.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.08.2021 у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що при укладенні відділом освіти Прилуцької районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» спірних додаткових угод до договору Договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020, сторони не дотримали вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу в період виконання умов договору. Сторонами договору не підтверджено належними доказами коливання ціни природного газу і під час розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно із ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Враховуючи те, що додаткові угоди №1 від 11.09.2020, № 2 від 26.10.2020, № 3 від 10.11.2020, № 4 від 12.11.2020, № 5 від 18.11.2020, № 6 від 01.12.2020, № 7 від 01.12.2020 укладено з порушенням вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що вимога прокурора про визнання недійсними додаткових угод №1 від 11.09.2020, №2 від 26.10.2020, №3 від 10.11.2020, №4 від 12.11.2020, №5 від 18.11.2020, №6 від 01.12.2020, №7 від 22.12.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Суд зазначає, що недійсність додаткових угод №1 від 11.09.2020 , №2 від 26.10.2020, №3 від 10.11.2020, №4 від 12.11.2020, №5 від 18.11.2020, №6 від 01.12.2020, №7 від 22.12.2020 не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними (подібні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №927/550/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

У ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 695 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 699 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж".

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" на виконання умов договору поставило замовнику (Відділу освіти) 70537,96 куб.м. природного газу (згідно двосторонніх актів приймання-передачі до договору, належним чином засвідчені копії наявні у матеріалах справи). У рахунок оплати вартості природного газу за договором позивачем-2 сплачено на рахунок відповідача 430606,21 грн., що підтверджено копіями платіжних доручень, наявних у матеріалах справи.

Враховуючи первісну ціну у договорі № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020, яка складала за 1000 куб.м. - 3263,90грн. (з ПДВ), без урахування додаткових угод, відділом освіти за спожитий природний газ за жовтень - грудень 2020 року повинно було сплачено 230228,85 грн., в той час, як останнім фактично сплачено 430606,21 грн. що перевищує вартість газу відповідно до умов договору на 200377,40 грн.

Таким чином, отримана відповідачем оплата у сумі 200377,40 грн. (за товар, який не був поставлений відповідачем) підлягає стягненню з відповідача в межах заявлених вимог на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України.

Решту аргументів відповідача суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного суду №917/1062/21 від 22.06.2022.

За наведених фактичних обставин суд доходить висновку про те, що позовні вимоги прокурора обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 9 даної статті передбачено, що в випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки за висновком суду додаткові угоди були підписані внаслідок неправомірних дій обох сторін в однаковій мірі, тобто як Відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації, так і Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут», суд вважає, що судові витрати мають бути покладені на позивача-2 та відповідача в рівних частинах у сумі 10186,34 грн. на кожного.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов керівника Прилуцької окружної прокуратури в особі позивача - Північного офісу Державної аудиторської служби України, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про визнання додаткових угод №1 від 11.09.2020, № 2 від 26.10.2020, №3 від 10.11.2020, №4 від 12.11.2020, №5 від 18.11.2020, №6 від 01.12.2020, №7 від 22.12.2020 недійсними та стягнення 200377 грн.40 коп. залишити без розгляду.

2.Позов керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача -

Відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про визнання додаткових угод №1 від 11.09.2020, № 2 від 26.10.2020, №3 від 10.11.2020, №4 від 12.11.2020, №5 від 18.11.2020, №6 від 01.12.2020, №7 від 22.12.2020 недійсними та стягнення 200377грн.40коп. задовольнити повністю

3. Визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни №1 від 11.09.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

4. Визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни № 2 від 26.10.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

5. Визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни №3 від 10.11.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

6. Визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни №4 від 12.11.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

7. Визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни №5 від 18.11.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

8. Визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни №6 від 01.12.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

9. Визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни №7 від 22.12.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020;

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код 39576385) на користь Відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації (вул. Київська, 220, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код 02147500) грошові кошти у сумі 200377 грн. 40 коп.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код 39576385) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код 02910114, банк отримувача - Державна казанчейська служба України м. Київ, р/р №UA248201720343140001000006008) 10186 грн. 34 коп. судового збору.

12. Стягнути з Відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації (вул. Київська, 220, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код 02147500) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код 02910114, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA248201720343140001000006008) 10186 грн. 34 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 29.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2022 внаслідок масованих обстрілів російською федерацією території України, як наслідок, віялових та екстрених відключень електропостачання.

.

Суддя Демидова М.О.