Постанова

від 09.02.2023 по справі 927/366/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2023 р. Справа№ 927/366/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Чорногуза М.Г.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

прокурора: Синюк І.А. посв.058173;

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: не з`явився;

від відповідача: Тітов І.С. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.11.2022 (повний текст складено 15.12.2022)

у справі № 927/366/22 (суддя - Демидова М.О.)

за позовом Керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1. Північного офісу Державної аудиторської служби України,

та 2. Відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 200377грн40коп.,

УСТАНОВИВ:

У червні 2022 року керівник Прилуцької окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся у Господарський суд Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України (далі - позивач 1) та Відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації (далі - позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати недійсними Додаткові угоди щодо зміни ціни №1 від 11.09.2020, №2 від 26.10.2020, №3 від 10.11.2020, №4 від 12.11.2020, №5 від 18.11.2020, №6 від 01.12.2020, №7 від 22.12.2020 до Договору про закупівлю №41FВ147-1297-20 від 28.08.2020, який укладений між позивачем 2 та відповідачем;

- стягнути з відповідача на користь позивача 2 кошти в сумі 200377,40грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем 1 та відповідачем, за результатами проведення публічних закупівель, був укладений Договір про закупівлю №41FВ147-1297-20 від 28.08.2020, за умовами якого відповідач повинен був поставити природний газ в обсязі 131930 куб.м. за ціною 3263,90грн за 1000 куб.м., однак в подальшому за ініціативою відповідача були укладені додаткові угоди №№1-7, що стосуються зміни ціни за одиницю товару та обсягів постачання газу, внаслідок чого вартість 1 куб.м. природного газу виросла до 6,35637 грн (+94,75%), а річний обсяг постачання газу зменшився до 70 537,96 куб.м. (-46,5%), що призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Спірні додаткові угоди укладені з порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними та стягнення безпідставно та надмірно сплачених коштів в сумі 200377,40 грн. Також прокурор вказав, що ні позивач 1, як орган державного фінансового контролю, ні позивач 2, як орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не здійснюють належний захист інтересів держави, що зумовило у прокурора виникнення права на звернення до суду із даним позовом.

Позивач 1 у письмових поясненнях вказав, що він, як орган державного контролю, наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю, але щодо спірних правовідносин відповідні заходи не проводились.

Позивачем 2 було подано заяву, у якій він позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі і просив позов задовольнити.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що органи Держаудитслужби не мають повноважень на здійснення захисту законних інтересів держави у спірних правовідносинах в суді, оскільки відповідні перевірки ними не проводились; у даному випадку відсутні законні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави, що свідчить про звернення з позовом особи, яка не має процесуальної дієздатності; додаткові угоди укладені з дотриманням приписів п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", яким дозволено змінювати істотні умови договору про закупівлю після його підписання в разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни товару на ринку; для підтвердження коливання ціни відповідачем надавались відповідні висновки уповноважених органів; зміни ціни за одиницю товару не призвели до збільшення суми, визначеної в цьому договорі, тому відсутні правові підстави для визнання недійсними додаткових угод; позивач 2 протягом дії договору не вимагав передачі природного газу в обсязі, визначеному договором, не відмовлявся від переданого йому природного газу та сплатив добровільно його вартість в повному обсязі відповідно до фактичного споживання, а умовами договору передбачена можливість передачі товару у меншій кількості (+-5%), тому відсутні підстави для повернення коштів.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29 листопада 2022 року позов керівника Прилуцької окружної прокуратури в особі позивача - Північного офісу Державної аудиторської служби України, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про визнання додаткових угод №1 від 11.09.2020, № 2 від 26.10.2020, №3 від 10.11.2020, №4 від 12.11.2020, №5 від 18.11.2020, №6 від 01.12.2020, №7 від 22.12.2020 недійсними та стягнення 200377 грн.40 коп. залишено без розгляду.

Позов керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про визнання додаткових угод №1 від 11.09.2020, № 2 від 26.10.2020, №3 від 10.11.2020, №4 від 12.11.2020, №5 від 18.11.2020, №6 від 01.12.2020, №7 від 22.12.2020 недійсними та стягнення 200377 грн 40коп. задоволено повністю.

Визнано недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни №1 від 11.09.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020.

Визнано недійсним додаткові угоди щодо зміни ціни № 2 від 26.10.2020, №3 від 10.11.2020, №4 від 12.11.2020, №5 від 18.11.2020, №6 від 01.12.2020, №7 від 22.12.2020 до договору про закупівлю № 41FВ147-1297-20 від 28.08.2020.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" стягнуто на користь Відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації грошові кошти у сумі 200 377 грн. 40 коп.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" та Відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації стягнуто на користь Чернігівської обласної прокуратури по 10186 грн. 34 коп. судового збору з кожного.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки прокурором було обрано невірний спосіб захисту інтересів держави, тому що відповідальність за порушення Закону України "Про публічні закупівлі" покладається на позивача 2, а надавач послуг (відповідач) не несе відповідальності за порушення з боку замовника, якщо таке порушення мало місце; відсутні підстави представництва інтересів держави прокурором; спірні додаткові угоди були укладені з додержаннями вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а метою збільшення ціни було виконання умов договору щодо забезпечення безперебійного постачання природного газу; позивач 2 протягом дії договору не вимагав передачі природного газу в обсязі, визначеному договором, не відмовлявся від переданого йому природного газу та сплатив добровільно його вартість в повному обсязі відповідно до фактичного споживання, а умовами договору передбачена можливість передачі товару у меншій кількості (+-5%), тому відсутні підстави для повернення коштів.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що прокурор у позовній заяві належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави в особі вказаних ним позивачів; укладення спірних додаткових угод про зміну істотних умов договору свідчить про недобросовісність дій відповідача, після перемоги на аукціоні та порушення принципів закупівель; твердження відповідача про належне виконання договору та законність укладення додаткових угод є необґрунтованими і не відповідають дійсності, а сторони не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказане про це; встановлені порушення законодавства є підставою для визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів, які були сплачені у зв`язку із поставкою газу в меншому обсязі та по завищеній ціні.

Позивачем 1 подані письмові пояснення, у яких він дотримується доводів, викладених у поясненнях, що надавались суду першої інстанції, а також просить розглядати справу без участі його представника.

Сторони належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвали суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на повідомлені офіційні адреси електронної пошти, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних документів, а неявка у судове засідання представників позивачів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Відділом освіти Прилуцької районної державної адміністрації 10.07.2020 на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" розміщено оголошення за №UA-2020-07-10-007036-C про відкриті торги на закупівлю природного газу обсягом 131930 куб.м, за бюджетні кошти на суму 791580,00грн (а.с. 52).

За результатом електронного аукціону та розгляду тендерної пропозиції, тендерним комітетом відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 06.08.2020 визнано переможцем тендеру Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (а.с. 53).

Крім відповідача, який запропонував ціну 430606,33 грн, в аукціоні брали участь - ТОВ "Екотехноінвест" з ціною 451 200,60 грн, ТОВ "Газенерго-Трейд" з ціною 455 158,50 грн, ТОВ "Сервіс Групп Лтд" з ціною 474948,00 грн., ТОВ "Укр Газ Ресурс" з ціною 478 899,30 грн та ТОВ "Газпромпостач" з ціною 494737,50 грн, що підтверджується з інформації про проведений аукціон на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" (а.с.47-51).

28.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут", як постачальником, та відділом освіти Прилуцької державної адміністації, як споживачем, було укладено договір про закупівлю №41FB 147-1297-20 від 28.08.2020 (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу, що є бюджетною установою або організацією та є кінцевим споживачем, газове паливо (природний газ), а споживач зобов?язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (а.с. 57-63).

Відповідно до п. 1.2 договору обсяг постачання газу - 131930 тис.куб. м.

За п.3.1 договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

За умовами п.3.2 договору ціна за 1000 куб.м. газу враховує усі податки і збори, обов`язкові платежі та включає вартість надання послуги із замовлення (бронювання) потужності. Ціна газу становить 2719,9167 грн за 1000 куб. м., крім того ПДВ 543,9833 грн., всього з ПДВ-3263,90 грн.

Загальна сума договору складає 430606,33 грн., у т.ч. ПДВ (п. 3.3 договору).

Ціна, зазначена в п.3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.4 договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.4 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за договором (п. 3.5 договору).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У відповідності до пунктів 11.5, 11.6 договору будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладання додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

Сторони у п.11.7 договору погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/бо пільг оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; зміни умов у зв`язку із застосуванням положень чинного законодавства у сфері публічних закупівель.

У подальшому за ініціативою ТОВ "Чернігівгаз збут" між сторонами було укладено додаткові угоди до договору, що стосувалися зміни ціни за одиницю товару та обсягів постачання газу, а саме:

- №1 від 11.09.2020, за умовами якої з 01.09.2020 збільшено ціну на газ до 3589,96 грн за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 119947,39 тис. куб.м. (а.с. 64).

Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/753 від 03.09.2020, листа відповідача №14704-Сл-9984 від 03.09.2020, яким повідомлено позивача-2 про зміну ціни та надіслано проект додаткової угоди (а.с.65).

В інформаційній довідці Львівської торгово-промислової палати України №14704-Сл-9984 від 03.09.2020 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу серпня та вересня 2020 року на ринку України за результатами торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 03.09.2020. Згідно із п. 4 примітки інформаційна довідка є фактографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо рівня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку.

- № 2 від 26.10.2020, за умовами якої з 01.10.2020 збільшено ціну на газ до 3948,60грн за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 109052,91 куб.м. (а.с. 67).

Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/883 від 25.09.2020 (а.с. 69), листа відповідача №14704-Сл-11269-1020 від 08.10.2020, яким повідомлено позивача-2 про зміну ціни та надіслано проект додаткової угоди (а.с.68).

В інформаційній довідці Львівської торгово-промислової палати України №19-09/883 від 25.09.2020 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу вересня та жовтня 2020 року на ринку України за результатами торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 25.09.2020. Згідно із п. 4 примітки інформаційна довідка є фактографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо рівня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку.

- № 3 від 10.11.2020, за умовами якої з 01.10.2020 збільшено ціну на газ до 4343,06 грн за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 99148,13 куб.м. (а.с. 70).

Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/922 від 06.10.2020 (а.с. 72), листа відповідача №14704-Сл-11682-1020 від 27.10.2020, яким повідомлено позивача-2 про зміну ціни та надіслано проект додаткової угоди (а.с.71).

В інформаційній довідці Львівської торгово-промислової палати України №19-09/922 від 06.10.2020 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу вересня та жовтня 2020 року на ринку України за результатами торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 06.10.2020. Згідно із п. 4 примітки інформаційна довідка є фактографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо рівня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку.

- № 4 від 12.11.2020, за умовами якої з 01.10.2020 збільшено ціну на газ до 4776,94 грн за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 90142,70 куб.м. (а.с. 73).

Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі листа ДП "Держзовнішінформ" №122/169 від 21.10.2020 (а.с. 75), листа відповідача №14704-Сл-11684-1020 від 27.10.2020, яким повідомлено позивача-2 про зміну ціни та надіслано проект додаткової угоди (а.с.74).

У листі ДП "Держзовнішінформ" №122/169 від 21.10.2020 вказано про те, що довідка носить інформативний характер і не враховує умов договорів та контрактів.

- № 5 від 18.11.2020, за умовами якої з 01.11.2020 збільшено ціну на газ до 5254,16 грн за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 81956,59 куб.м. (а.с. 76).

Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі листа ДП "Держзовнішінформ" №122/193 від 04.11.2020 (а.с. 78), листа відповідача №14704-Сл-12119-1120 від 10.11.2020, яким повідомлено позивача-2 про зміну ціни та надіслано проект додаткової угоди (а.с.77).

У листі ДП "Держзовнішінформ" №122/193 від 04.11.2020 вказано про те, що довідка носить інформативний характер і не враховує умов договорів та контрактів.

- № 6 від 01.12.2020, за умовами якої з 01.11.2020 збільшено ціну на газ до 5779,04 грн за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 74514,18 куб.м. (а.с. 79).

- № 7 від 22.12.2020, за умовами якої з 01.12.2020 збільшено ціну на газ до 6356,37 грн за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 70537,96 куб.м. (а.с. 83).

Зміни до договору шляхом укладення додаткових угод щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №1522/20 від 27.11.2020 та №1555/20 від 01.12.2020 (а.с.81,85), листів відповідача від 27.10.2020, від 01.12.2020, яким повідомлено позивача-2 про зміну ціни та надіслано проект додаткової угоди (а.с 80,84).

У цінових довідках Харківської торгово-промислової палати, а саме, у п. 9 (примітки) вказано про те, що інформаційна довідка носить фактографічно-інформаційний характер та не враховує умов договорів і контрактів.

На виконання умов Договору між позивачем-2 та відповідачем підписано Акти прийому-передачі природного газу №ЧРЗ80007826 від 12.11.2020 (а.с. 97) на суму 67,74 грн, №ЧР380008081 від 11.12.2020 на суму 177544,02 грн (а.с.94), № ЧРЗ80009332 від 29.12.2020 на суму 252994,45 грн (а.с. 89).

Позивач-2 повністю розрахувався за поставлений відповідачем на підставі перерахованих вище актів природний газ на загальну суму 430606,21грн, що підтверджено платіжними дорученнями (а.с. 87-97).

За доводами прокурора, ціна за 1 куб.м. газу виросла з 3,2639 грн до 6,35637 грн (або на +94,75%), а річний обсяг постачання газу зменшився з 131,93 тис. куб.м, до 70,53796 тис. куб.м (або на - 46,5 %). Відтак вартість 1куб.м. газового палива за договором №41FВ 147-1297-20 від 28.08.2020 протягом його дії у 2020 році зросла на 3,0924 грн. (+94,75%), а загальний обсяг палива зменшився на 61392,04 куб.м. (- 46,5 %).

Прокурор вважає, що укладення вказаних вище угод про зміну істотних умов договору закупівлі шляхом неодноразового збільшення ціни на газ свідчить про недобросовісність дій відповідача після перемоги на аукціоні та порушення принципів закупівель, визначених Законом. Таким чином, TOB "Чернігівгаз збут" під час укладення додаткових угод, всупереч вимогам п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", збільшлило ціну газового палива без належного підтвердження наявності коливання ціни. Замовником, відділом освіти Прилуцької РДА, здійснено оплату товару за значно вищою ціною, ніж вони розраховували під час укладення договору. Такі недобросовісні дії ТОВ "Чернігівгаз збут", на думку прокурора, роблять результат закупівлі невизначеним та тягнуть за собою неефективне використання бюджетних коштів.

Також прокурор вказує, що внаслідок укладення з порушенням вимог закону додаткових угод №№ 1-7, якими збільшено ціну, позивачем 2 з місцевого бюджету було безпідставно сплачено відповідачу кошти у сумі 200377,40 грн (з ПДВ), які у разі визнання додаткових угод недійсними, підлягають стягненню з ТОВ "Чернігівгаз збут" на користь відділу освіти Прилуцької РДА та поверненню до бюджету на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України. Обрахунок здійснено виходячи з первісної ціни у договорі за 1 куб.м. - 3,26390 грн (з ПДВ), без урахування додаткових угод. Так, відділ освіти Прилуцької РДА за переданий природний газ об`ємом 70537,96 куб.м. за первісною ціною в договорі повинен був сплатити 230228,85 грн з ПДВ, у той же час фактично сплатив 430606,21 грн. Враховуючи первісну ціну в основному договорі, відповідач мав би поставити 131929,97 куб.м. (430606,21 грн. / 3,2639 грн.).

Прилуцькою окружною прокуратурою був направлений лист від 12.05.2022 за вих. №1269-вих-22 (а.с. 37-38) до Відділу освіти Прилуцької РДА щодо надання інформації про вжиті заходи щодо приведення умов договору у відповідність до чинного законодавства, стягнення надміру сплачених коштів, звернення до суду з позовом про визнання додаткових угод недійсними тощо.

Згідно відповіді відділу освіти Прилуцької РДА №01-10/11від 16.05.2022, останній, з метою визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання природного газу від 28.08.2020, укладених із ТОВ "Чернігівгаз Збут" та стягнення надміру сплачених коштів до суду не звертався та звертатися не буде (а.с. 39).

Прилуцькою окружною прокуратурою був направлений лист від 20.05.2022 за вих. №1352-вих-22 (а.с. 101-102) до Управління Північного офісу Держаудитслужби щодо проведення контрольних заходів, зокрема, моніторингу публічної закупівлі (UA-2020-07-10-007036-а) із зазначенням виявлених порушень законодавства, визнання укладених додаткових угод до договору недійсними та стягнення надміру сплачених коштів.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом №262531-17/1170-2022 від 14.06.2022 прокурору повідомлено (звернення №1352виз-22 від 20.05.2022) (а.с. 101-102) про те, що протягом 2020-2021 років заходи державного фінансового контролю (державні фінансові аудити, інспектування, перевірки закупівель та моніторинг процедури закупівлі) у відділі освіти Прилуцької РДА не проводились, а, отже, питання укладення спірного договору та додаткових угод до нього не перевірялось; враховуючи оприлюднений відділом освіти Прилуцької РДА звіт про виконання спірного договору, підстави для проведення моніторингу спірної закупівля відсутні; орган державного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, виключно за результатами проведених заходів державного фінансового контролю; факти, викладені прокуратурою у зверненні, будуть враховані у разі проведення заходів державного фінансового контролю у відділі освіти Прилуцької РДА (а.с.104).

Крім того, прокурором було здійсненне повідомлення, в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", про підготовку позову, що підтверджено листом №1929ВИХ-22 від 24.06.2022, який був направлений на адреси позивачів (а.с.112-114).

У зв`язку із викладеними обставинами прокурор звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі позивачів, просив визнати недійсними додаткові угоди до договору та стягнути з відповідача на користь позивача 1 переплачені кошти в сумі 200377,40 грн.

Заперечуючи проти позову, як у суді першої інстанції, так і у апеляційній скарзі, відповідач посилався на відсутність у прокурора підстав для представництва в суді інтересів держави в особі обраних ним позивачів, відповідність спірних додаткових угод нормам чинного законодавства та відсутність правових підстав для стягнення грошових коштів за поставлений товар.

За результатами даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що прокурором доведено наявність правових підстав для захисту інтересів держави в особі Відділу освіти Прилуцької РДА, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню. Щодо позову в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби України, то його слід залишити без розгляду, у зв`язку із недоведеністю підстав представництва.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі зазначених ним позивачів.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що Верховним Судом розглядався ряд спорів, у яких надані висновки щодо права прокурора на звернення до суду із позовами в інтересах держави.

Так, у постановах Верховного Суду, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 23.01.2019 у справі №920/331/18, правові позиції яких підтримані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, містяться наступні висновки:

- відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом;

- розглядаючи кожен випадок окремо, суд повинен вирішити, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін;

- у Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи;

- з огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;

- отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України);

- положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру";

- так, за змістом частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

- отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі №911/2169/20.

Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Згідно викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 правової позиції прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Таким чином, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. За висновками Великої Палати Верховного Суду, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності та встановлення судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такої бездіяльності, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18).

Прокурором у даній справі в якості позивачів визначено Північний офіс Державної аудиторської служби України та Відділ освіти Прилуцької районної державної адміністрації.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Отже, орган держаного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, Північним офісом Держаудитслужби протягом 2020-2021 років заходи державного фінансового контролю (державні фінансові аудити, інспектування, перевірки закупівель та моніторинг процедури закупівлі) у відділі освіти Прилуцької РДА не проводились, а, отже, питання укладення спірного договору та додаткових угод до нього не перевірялось.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його дії.

За доводами Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, відповідно до інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, Відділом освіти Прилуцької районної державної адміністрації за вищезазначеною процедурою закупівлі 31.12.2020 оприлюднено звіт про виконання спірного договору про закупівлю, тому правові підстави для проведення моніторингу у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" в Управління Північного офісу Держаудитслужби відсутні.

Підставою для звернення до суду з позовом у даній справі не є результати державного фінансового контролю, а тому є вірним висновок суду першої інстанції про те, що залучення прокурором Північного офісу Держаудитслужби в якості позивача у справі є безпідставним та неможливим, оскільки у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 зроблено висновок про те, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

За вказаних обставин, є юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що у даному випадку відсутні законні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача 1 - Північного офісу Державної аудиторської служби України, що свідчить про звернення з позовом особи, яка не може бути позивачем у справі, та є підставою для залишення без розгляду позову Прилуцької окружної прокуратури в особі позивача - Північного офісу Державної аудиторської служби України.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційна-правова форма відділу освіти Прилуцької районної державної адміністрації - орган державної влади.

Згідно п.п. 1, 5 розділу І, розділу II Положення про відділ освіти Прилуцької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Прилуцької райдержадміністрації №131 від 08.05.2018 (надалі - Положення), відділ освіти Прилуцької райдержадміністрації є структурним підрозділом райдержадміністрації, є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, установах банків, печатку.

Відділ освіти Прилуцької РДА як виконавчий орган місцевої ради, що у розумінні ст. 22 Бюджетного Кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені у Законі України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи, що відділ освіти Прилуцької РДА, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю, усупереч вимог п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сприяє порушенням інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак не здійснює та неналежно здійснює їх захист.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного здійснення відділом освіти Прилуцької РДА захисту власних інтересів, оскільки останнім не вжито належних заходів до повернення надмірно сплачених коштів, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Відділ є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбавати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що вбачається наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі відділу освіти Прилуцької РДА та звернення до суду із вказаним позовом у даній справі з огляду на незаконне використання бюджетних коштів шляхом укладення оспорюваних додаткових угод, на підставі яких сплачено кошти у надмірній сумі, і невжиттям уповноваженим органом у спірних правовідносинах заходів щодо усунення таких порушень.

При цьому, прокурором було дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та положення ст. 53 ГПК України.

Щодо позовних вимог про визнання додаткових угод недійсними.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки між позивачем 2 і відповідачем у даній справі виникли на підставі Договору про закупівлю №41FВ147-1297-20 від 28.08.2020, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Договір був укладений за результатами процедури відкритих торгів, отже, спірні правовідносини позивача 2 і відповідача врегульовані положеннями Цивільного Кодексу України та Господарського кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Прокурор вважає, що спірні додаткові угоди до Договору були укладені з порушенням приписів п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до положень статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод), на порушення якої посилається прокурор, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сторони у пункті 11.7 договору також погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, аналогічних у ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У разі настання обставин, передбачених п. 11.7 договору в частині збільшення ціни за одиницю товару, сторона, яка ініціює укладення відповідної додаткової угоди, надає іншій стороні своє обґрунтування та документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку, що видане органом, який уповноважений здійснювати моніторинг цін на товари та визначати зміни ціни таких товарів на ринку, а також має право надавати відповідну інформацію іншим органам, підприємствам, установам, організаціям на їх запити. При цьому для порівняння цін документ (документи) про підтвердження коливання ціни товару на ринку обов`язково повинен (повинні) містити ринкову ціну на товар на дату укладення договору (чи дату внесення попередніх змін до нього) та ринкову ціну на товар, яка склалася в результаті її коливання. Підтвердженням коливання ціни товару може бути інформація про ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів, які склалися на відповідний розрахунковий період та оприлюднені на офіційному веб-сайті ТБ "Українська енергетична біржа". Зміна ціни за одиницю товару без попереднього постачання товару не допускається.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

На момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 Господарського кодексу країни та Закону України "Про публічні закупівлі".

Матеріалами справи підтверджено факт укладання між відповідачем та позивачем 2 додаткових угод до договору, якими було збільшено ціну за 1000 куб. м. газового палива (природного газу) більш ніж на 10 %, а саме: №1 від 11.09.2020, № 2 від 26.10.2020, № 3 від 10.11.2020, № 4 від 12.11.2020, № 5 від 18.11.2020, № 6 від 01.12.2020, № 7 від 01.12.2020.

Зміна істотних умов договору ініціювалась відповідачем, а обґрунтуванням укладання додаткових угод послугували надані відповідачем довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/753 від 03.09.2020, №19-09/883 від 25.09.2020, №19-09/922 від 06.10.2020, листи ДП "Держзовнішінформ" №122/169 від 21.10.2020, №122/193 від 04.11.2020, довідки Харківської торгово-промислової палати №1522/20 від 27.11.2020 та №1555/20 від 01.12.2020.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, вказані документи не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ в бік її збільшення в період з дати укладання договору (28.08.2020) до дати укладання спірних додаткових угод.

Так, у довідках Львівської торгово-промислової палати №19-09/753 від 03.09.2020, №19-09/883 від 25.09.2020, №19-09/922 від 06.10.2020 наведена інформація фактично не містить жодного підтвердження коливання вартості газового палива з дати укладання договору (28.08.2020) до моменту підписання додаткових угод та не є документальним обґрунтуванням зростання ціни вказаного товару. Тобто відповідач на момент проведення аукціону та укладення договору закупівлі міг та повинен був знати ціну товару на ринку. Крім того, згідно п. 4 Примітки вказаної інформаційної довідки, дана довідка є фактографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо півня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку.

У довідках ДП "Держзовнішінформ" №122/169 від 21.10.2020, №122/193 від 04.11.2020 не зазначена інформація щодо динаміки ціни на природний газ або проведення аналізу вартості ціни на газ на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи проведення інших досліджень, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку; відсутні будь-які дані про зростання або зниження ціни на природний газ; крім того, вказані довідки ДП "Держзовнішінформ" носить інформативний характер і не враховують умов договорів та контрактів.

Довідки Харківської торгово-промислової палати №1522/20 від 27.11.2020 та №1555/20 від 01.12.2020 містять інформацію про те, що вказані довідки носить фактографічно-інформаційних характер та не враховують умов договорів і контрактів.

Таким чином, є юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що вказані документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору, оскільки такі документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у них відсутній аналіз вартості природного газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально, що спростовує доводи відповідача.

Також є слушними доводи прокурора про те, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору, який укладався за результатами проведеного аукціону, на якому саме пропозиція відповідача була визнана найбільш економічно вигідною.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у постанові від 04.08.2021 у справі №912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п.57 постанови).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені правові позиції Верховного Суду, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що при укладенні відділом освіти Прилуцької РДА та ТОВ "Чернігівгаз Збут" спірних додаткових угод до Договору про закупівлю, сторони договору не дотримали вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу в період виконання умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Посилання відповідача на те, що відповідальність за порушення Закону України "Про публічні закупівлі" покладається на позивача 2, а надавач послуг (відповідач) не несе відповідальності за порушення з боку замовника, якщо таке порушення мало місце, тому прокурором було обрано невірний спосіб захисту інтересів держави, відхиляються апеляційним господарським, оскільки застосування, відповідно до ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі", заходів відповідальності до уповноважених осіб позивача 2, які допустили порушення, не позбавляє позивача 2 захищати свої порушені права й іншими передбаченими чинними законодавством способами.

Таким чином, оскільки додаткові угоди №1 від 11.09.2020, №2 від 26.10.2020, №3 від 10.11.2020, №4 від 12.11.2020, №5 від 18.11.2020, №6 від 01.12.2020, №7 від 01.12.2020 укладено з порушенням вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, а позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення сплачених позивачем 2 грошових коштів.

Так, згідно з приписами ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Недійсність спірних додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними (подібні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №927/550/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 695 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 699 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України.

Наявними у матеріалах справи двосторонніми актами приймання-передачі підтверджується, що відповідач на виконання умов договору поставив замовнику (Відділу освіти) 70537,96 куб.м. природного газу, а у рахунок оплати вартості природного газу за договором позивачем 2 сплачено на рахунок відповідача 430 606,21 грн, що підтверджено копіями платіжних доручень, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи первісну ціну у договорі, яка складала за 1000 куб.м. - 3263,90 грн (з ПДВ), без урахування додаткових угод, відділом освіти за спожитий природний газ за жовтень - грудень 2020 року повинно було сплачено 230228,85 грн, у той час, як останнім фактично сплачено 430606,21грн, що перевищує вартість газу відповідно до умов договору на 200377,40 грн.

Отже, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що отримана відповідачем оплата у сумі 200 377,40 грн (за товар, який не був поставлений) підлягає стягненню з відповідача в межах заявлених вимог на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, а тому позов прокурора в цій частині також підлягає задоволенню.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного суду №917/1062/21 від 22.06.2022.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав залишення без розгляду позову прокурора в інтересах держави в особі позивача 1 та для задоволення в повному обсязі позову прокурора в інтересах держави в особі позивача 2.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 29 листопада 2022 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.02.2023.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Г. Чорногуз

Г.П. Коробенко