Ухвала

від 13.12.2022 по справі 927/922/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 927/922/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Пасічнюк С.В.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство "Чернігівобленерго",

представник позивача - Сиводід О.П, адвокат (довіреність від 16.12.2021 № 43.1/8407/01-14),

відповідач - приватне підприємство "МІР",

представник відповідача - Ушакова Т.Є, адвокат (ордер від 19.09.2020 № 1280307),

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "МІР"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 (головуючий Мальченко А.О., судді: Агрикова О.В. і Чорногуз М.Г.)

у справі № 927/922/21

за позовом акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (далі - Товариство)

до приватного підприємства "МІР" (далі - Підприємство)

про стягнення 2 507 274,68 грн

та за зустрічним позовом Підприємства

до Товариства

про скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення з розгляду актів про порушення.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до суду з позовом до Підприємства про стягнення 2 507 274,68грн боргу за безобліково спожиту електричну енергію.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Підприємством умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 01.01.2019 № 239230236919 (далі - Договір) та пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які зафіксовані в акті про порушення від 21.01.2021 № 171452 (далі - Акт), підписаним представником Підприємства без зауважень. Також тим, що, комісією апарату управління Товариства з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ залишено без змін рішення по Акту, яке оформлене протоколом від 17.03.2021 № 2542, згідно з яким обсяг недоврахованої енергії становить 695 436 кВтг, обсяг нарахування - 2 507 274,68 грн. Нарахування за безобліково спожиту електроенергію Підприємством не сплачено.

У свою чергу, Підприємство звернулось до суду із зустрічним позовом про скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення комісії апарату управління Товариства з розгляду актів про порушення оформленого протоколом від 17.03.2021 № 2542, з розгляду Акта.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані безпідставністю рішення, оскільки Підприємством не здійснювались порушення ПРРЕЕ та недоврахована електроенергія не споживалась.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.02.2022 у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 2 507 274,68 грн відмовлено повністю, а зустрічні позовні вимоги про скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення з розгляду актів про порушення задоволено частково. Скасовано рішення комісії апарату управління Товариства з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 17.03.2021, оформленого протоколом від 17.03.2021 № 2542 з розгляду Акта. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що:

- в Акті зазначено ?інші дії споживача, які привели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (знеструмлення трьох фаз у проводах живлення приладів обліку)?, але не зазначено, які конкретно порушення здійснені споживачем (Підприємством), причини знеструмлення трьох фаз у проводах живлення приладів обліку не зазначено та не встановлено;

- надані Товариством докази беззаперечно не підтверджують факт вчинення Підприємством дій, що призвели до зміни показів лічильника обліку електричної енергії;

- Акт не містить достатнього обсягу даних, які б свідчили про наявність у діях Підприємства порушення ПРРЕЕ, що відповідно виключає можливість притягнення останнього до відповідальності у вигляді стягнення штрафу за безоблікове споживання електроенергії та свідчить про неправомірність рішення комісії апарату управління Товариства, оформленого протоколом від 17.03.2021 № 2542, з розгляду Акта.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 рішення господарського суду Чернігівської області від 03.02.2022 скасовано частково, викладено його резолютивну частину в такій редакції:

?1. Первісний позов акціонерного товариства ?Чернігівобленерго? до приватного підприємства ?МІР? про стягнення 2 507 274,68 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства ?МІР? (вулиця Щорса, будинок 59, місто Чернігів, 14031, ідентифікаційний код 14233720) на користь акціонерного товариства ?Чернігівобленерго? (вулиця Гонча, будинок 40, місто Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22815333) 2 507 274 (два мільйона п`ятсот сім тисяч двісті сімдесят чотири) грн 68 коп заборгованості за спожиту електричну енергію, 37 609 (тридцять сім тисяч шістсот дев`ять) грн 12 коп судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та 59 818 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 68 коп судового збору, сплаченого за подання апеляційні скарги.

3. У задоволенні зустрічного позову приватного підприємства ?МІР? до акціонерного товариства ?Чернігвобленерго? про скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення з розгляду актів про порушення відмовити?".

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- в Акті зазначено: ?інші дії споживача, які привели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (знеструмлення трьох фаз у дротах живлення приладів обліку). Автоматичний вимикач (позначений на схемі С) на період перевірки перебував у відключеному стані, що спричинило знеструмлення лічильника?. При цьому в Акті вказано, що зазначені в акті технічної перевірки від 21.01.2021 № 083612 пломби не пошкоджені, корпус електричного лічильника М 9429769 не ушкоджений. В Акті вказано, що фазування приладу обліку на момент складання акту вірне. Під час складання акту проводилась відеофіксація;

- оскільки в акті про порушення наведено витяг з підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: ?інші дії споживача, які привели до зміни показів засобів вимірювальної техніки? з подальшою деталізацією таких дій, то незазначення представником Товариства підпункту та пункту ПРРЕЕ не свідчить про те, що перевіряючим інспектором у Акті не зазначено про порушення споживачем пункту 8.4.2 ПРРЕЕ;

- зафіксовані в Акті цілісність пломб та корпусу електричного лічильника М 9429769 не спростовують обставин відключення автоматичного вимикача та знеструмлення трьох фаз у дротах живлення приладів обліку, адже доступ до засобу вимірювання є виключно у Підприємства як власника об`єкта. Крім того під час розгляду скарги Підприємства на дії представників Товариства на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру (ІКЦ) Товариства встановлено можливість впливу Підприємством на роботу автоматичного вимикача в місцях кріплення опломбування, що зафіксовано у протоколі засідання комісії ІКЦ від 14.06.2021 № 26. Акт складено правомірно, суттєвих зауважень до нього, які могли б вплинути та проведений розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії, не виявлено;

- доведеністю порушення Підприємством пункту 5.5.5 та підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ та наявністю у Товариства правових підстав для застосування до порушника передбаченої умовами Договору та пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення грошових коштів у розмірі 2 507 274,68 грн вартості електричної енергії, спожитої поза засобами обліку.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Підприємство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги), посилаючись на те, що судом при ухваленні оскаржуваної постанови не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах, які прийняті в інших справах у подібних правовідносинах, просить скасувати оскаржувану постанову, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Також скаржник просить здійснити розподіл судових витрат.

Касаційна скарга (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги) обґрунтована тим, що суди в оскаржуваних рішеннях не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.07.2018 у справі № 923/832/17, від 24.01.2019 у справі № 926/838/18, від 06.06.2018 у справі № 906/896/17, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 05.12.2018 у справі № 916/1813/16, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 12.08.2020 у справі № 908/1103/19, від 10.04.2018 у справі № 908/956/17 та ухвалі від 16.07.2020 у справі № 908/1215/19 щодо застосування статей 74, 76, 77, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та пунктів 8.4.2, 8.4.4 ПРРЕЕ у подібних правовідносинах.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від Підприємства надійшли заперечення на відзив, в яких воно просить суд відхилити доводи Товариства викладені у відзиві, а касаційну скаргу - задовольнити.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.12.2022 № 29.3-02/2005 у зв`язку з із запланованою відпусткою судді Бенедисюка І.М. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 927/922/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження з огляду на таке.

За приписами пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Підприємство у касаційній скарзі посилається на те, що апеляційний суд в оскаржуваній постанові не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.07.2018 у справі № 923/832/17, від 24.01.2019 у справі № 926/838/18, від 06.06.2018 у справі № 906/896/17, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 05.12.2018 у справі № 916/1813/16, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 12.08.2020 у справі № 908/1103/19, від 10.04.2018 у справі № 908/956/17 та ухвалі від 16.07.2020 у справі № 908/1215/19 щодо застосування статей 74, 76, 77, 86, 236 ГПК України та пунктів 8.4.2, 8.4.4 ПРРЕЕ у подібних правовідносинах.

Так, у справах:

- № 923/832/17 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, зазначив, що судами попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів було встановлено, що висновки викладені в акті № 28/06 від 29.06.2017 проведення експертизи лічильника, висновок від 29.06.2017 за результатами експертної повірки лічильника та протокол повірки містять суперечливі дані, в одному документі лічильник непридатний до застосування, в протоколі повірки, на якому засновані усі вихідні дані висновку експертного дослідження, той же лічильник придатний до експлуатації. Також в наданих матеріалах відсутні конкретні посилання за рахунок якого втручання прилад обліку став непридатним до експлуатації, не визначено який саме вплив було здійснено на лічильник і які наслідки мав даний вплив при обліку спожитої електричної енергії. Наявність стороннього пристрою усередині лічильника може бути з вини споживача у разі доведення його втручання у роботу цього лічильника, а це можливо у разі пошкодження або зірвання пломб на лічильнику. У даному випадку факт зірвання або пошкодження пломб енергопостачальником не доведено, актом порушення не зафіксовано. Наявність стороннього пристрою було виявлено тільки при розкритті корпусу лічильника енергопостачальником під час проведення перевірки та експертного дослідження, що ставить під сумнів можливість втручання в роботу лічильника сторонніх осіб без пошкодження пломб та розкриття корпусу. У матеріалах справи є акт технічної перевірки приладів обліку від 21.10.2015, згідно з якими виконано технічну перевірку приладів обліку ТОВ "Рибоводна ферма-ЮВеНТ" (гідротехнічні споруди ставів, в межах Балківської с/р), лічильник EMS 132.31.4 № 443094 встановлений 21.10.2015, опломбований пломбами енергопостачальника та містить відбиток пломби держповірника. У зазначеному акті міститься висновок щодо схеми обліку та стану приладів обліку: опломбовано та закрито доступ до приладу обліку та до облікових кіл; схема обліку зібрана вірно. Вказаним актом енергопостачальник підтверджує факт того, що лічильник був в належному стані переданий споживачу, опломбований та закритий доступ до приладу обліку та облікових кіл. Для несанкціонованого доступу до приладу обліку або облікових кіл споживач повинен зняти/замінити пломби та відкрити доступ, що не встановлено вказаним актом перевірки. Пломби не пройшли будь-якого дослідження на предмет їх відповідності, висновку про їх невідповідність також немає. Окремо колегія суддів апеляційного суду оцінила висновок експертного дослідження "виявлено сторонній пристрій який можливо має вплив на правильну роботу лічильника". Припущення особи, яка проводила дослідження у даному випадку не може прийматися до уваги як належний доказ того, що ним встановлено конкретні факти втручання в роботу приладу обліку, що призвели до заниження показань. Не зазначено як цей пристрій впливає на роботу лічильника, не досліджено саме заниження показань приладу обліку від наявності стороннього пристрою. Враховуючи викладене, а також, що комісія ПрАТ "ЕК "Херсонобленерго", якою складено акт № 28/06 проведення експертизи лічильника електроенергії від 29.06.2017, не є спеціалізованою організацією для проведення експертизи лічильника, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що означений акт не може бути належним доказом порушення споживачем Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), а саме: вчинення позивачем дій для безоблікового користування електричною енергією. При цьому, доводи скаржника, що виявлене у ТОВ "Рибоводна ферма-ЮВеНТ" порушення не стосується пошкодження приладів обліку або пломб, тому обов`язку для проведення експертизи у даному випадку у відповідача не виникло, проте Обленерго за власною ініціативою провело експертизу засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій, в акті про порушення ПКЕЕ від 27.06.2017 № 131069 було виявлено порушення правил користування електричною енергією, а саме (мовою оригіналу): "порушення п. 10.2.26 ПКЕЕ п. 10.2.4, інші дії споживача для безоблікового користування електричною енергією. Споживач з метою безоблікового користування вмонтував додатковий пристрій в лічильник типу EMS № 443094. Струм навантаження по фазі А - 3,2 мА, В-3,2мА, С-44 мА. Енергія споживалась, а лічильником не враховувалась та не сплачувалась." Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що формула розрахунку розміру оперативно-господарської санкції по акту про порушення від 27.06.2017 № 131069, зазначена у витязі з протоколу від 11.07.2017 № 79, яким оформлено рішення комісії відповідача з розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 27.06.2017 № 131069, не відповідає формулі, встановленій у пункті 2.5 Методики, яка застосовується для визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії при такому виді порушення ПКЕЕ;

- № 926/838/18 Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не довів факта зміни саме позивачем показників розрахункового приладу обліку електролічильника при користуванні електричною енергією, що свідчить про незаконність прийнятого відповідачем рішення за результатом розгляду акт про порушення Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) № 123451, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 3.3 ПКЕЕ, та встановлено пошкодження цілісності фальсифікації пломб держспоживстандарту та заводу виробника, які встановлені на гвинтах кріплення кожуха лічильника з метою внесення змін в електричну схему електролічильника, які призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку електролічильника, яке підлягає скасуванню в судовому порядку. Також Верховний Суд зазначив, що апеляційним судом не встановлено, а відповідачем не спростовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз", яке проводило експертизу, є спеціалізованою організацією (підприємством), яке має право на проведення відповідної перевірки та те, що даним підприємством залучався представник Держспоживстандарту для проведення експертизи;

- № 906/896/17 Верховний Суд, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, погодився з висновком апеляційного суду про те, що під час проведення перевірки приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" пломбу, встановлену 23.08.2016, відповідно до акта про пломбування та технічну перевірку на дверцятах щита 0,4 кВт, що знаходиться на території ТОВ ?Малинський спецкар`єр?, не знімало та візуальний огляд трансформаторів струму, які встановлені у даному щиті не проводив, що свідчить про те, що пломба, яка встановлена відповідно до акта від 26.08.2016 під час проведення перевірки 15.02.2017, а також після її проведення була наявна, а тому ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" не порушено вимоги пункту 3.32 та пункту 3.33 ПКЕЕ. У свою чергу, акт про порушення Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) від 13.09.2017 та процедура його складання не містять порушень, які б спростовували його дійсність, достовірність та законність. В акті про порушення міститься достатньо даних, необхідних для встановлення суті правопорушення, а тому відсутні підстави для визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", яке оформлене протоколом від 13.09.2017 № 1-09 з розгляду акта від 16.08.2017 № 019347 про порушення правил користування електричною енергією товариством з обмеженою відповідальністю "Малинський спецкар`єр";

- № 909/887/18 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, погодився з висновками судів про те, що, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів надання у користування дерев`яної альтанки з комплектом меблів, а також письмової вимоги про повернення переданого майна у зв`язку з порушенням відповідачем вимог пункту 1.3.3 спірного договору, дійшли висновку про задоволення вимоги позивача щодо повернення ТОВ "Куфел" альтанки та комплекту меблів, переданих згідно акта приймання-передачі майна за договором поставки. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 497 704,88 грн компенсації вартості недопроданого товару за договором поставки від 17.04.2013 №07/07 позивачем не доведені, не обґрунтовані та не підтверджені належними документальними доказами;

- № 916/1813/16 Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до апеляційного суду, виходив з того, що апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, ухваленого за результатом розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору суборенди та зобов`язання вчинити певні дії, всупереч статтям 73, 74, 91, частині четвертої статті 269 ГПК України ухвалив постанову за відсутності в матеріалах справи саме належним чином засвідчених письмових доказів, а саме спірного договору суборенди від 16.12.2015, тобто, прийняв постанову за наявності документів, які не є допустимими доказами, та не перевірив виконання належним чином Відповідачами ухвали від 07.07.2016 суду першої інстанції, а також виконання безпосередньо судом цієї ж ухвали в частині перевірки наданих учасниками справи в матеріали справи копій документів вимогам законодавства та на відповідність їх оригіналу;

- № 924/233/18 Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, виходив з того, що, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції з яким погодився апеляційний господарський суд дійшов висновку про невідповідність наданих позивачем на підтвердження своїх вимог видаткових накладних за вересень-листопад 2017 року, які не містять підписів відповідача та відтисків печатки відповідача вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, щодо обов`язковості такого реквізиту як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того судом першої інстанції наголошено, що згадані видаткові накладні містять зазначення цін на продукцію, які не узгоджуються із протоколом погодження договірної ціни від 23.08.2017 № 18 до Договору. Однак, ухвалюючи оскаржувані судові рішення судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не враховано те, що визначальною ознакою господарської операції у розумінні статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належало дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо. Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Такий факт повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає приписам процесуального законодавства. Втім місцевим господарським судом, як і судом апеляційної інстанції в межах наданих повноважень, не надано оцінку тій обставині, що окрім наведених вище видаткових накладних за вересень-листопад 2017 року (від 30.09.2017 № 446 на суму 9 116 987,10 грн, від 31.10.2017 № 713 на суму 4 448 875,62 грн, та від 30.11.2017 № 797 на суму 611 220,54 грн), до матеріалів справи відповідачем надані підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток видаткові накладні від 31.10.2017 № 630 на суму 4 072 916,30 грн, від 30.11.2017 № 797 на суму 559 568,10 грн, в яких відображена аналогічну кількість поставленого товару, а також ціну на продукцію, що відповідає умовам чинного на момент вчинення господарських операцій протоколу погодження договірної ціни від 23.08.2017 № 18. Крім того судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки наявним в справі підписаним та сформованим відповідачем приймальним квитанціям на закупівлю молока від 30.09.2017, 31.10.2017 та 30.11.2017, в яких відображено кількість прийнятого молока в обсягах більших у порівняно з тими, що вказані у видаткових накладних за вересень-листопад 2017, які не підписанні зі сторони відповідача (видаткова накладна від 30.09.2017 № 446 товар кількістю 1 182 894 кг на суму 9 116 987,10 грн, тоді як приймальна квитанція від 30.09.2017 загальна кількість продукції 1 671 059 кг на суму - 13 884 452,40 грн, видаткова накладна від 31.10.2017 товар кількістю 524 497 кг на суму 4 448 875,62 грн, тоді як приймальна квитанція від 30.09.2017 - 632 998 кг на суму 5 627 407,50 грн, видаткова накладна від 30.11.2017 № 797 товар кількістю 72 736 на суму 611 220,54 грн, тоді як приймальна квитанція від 30.11.2017 - 71 608 кг (82 383 кг базисна на суму 634 814,70 грн);

- № 908/1103/19 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, зазначив що, до матеріалів справи надано акт про пломбування засобів обліку від 02.03.2017, відповідно до якого позивач прийняв на відповідальне зберігання всі пломби, встановлені на перелічених в акті засобах обліку та обладнанні, зокрема пломбу на шафі обліку та ввідного автомату № С30868956, зобов`язався нести повну відповідальність щодо неї, згідно з пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ та умов договору про постачання електричної енергії № 7033. Акт про пломбування засобів обліку від 02.03.2017 підписано представником позивача без зауважень. За таких обставин, відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановок. Враховуючи встановлений судом факт відсутності пломби енергопостачальника № С30868956, Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів про доведеність факту порушення ПП ВКФ "Аква Вита" пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії та наявність у ПАТ "Запоріжжяобленерго" правових підстав для нарахування недоврахованої електроенергії відповідно до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562. З огляду на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що позивач як споживач, є відповідальним за цілісність пломб так і їх наявність, у зв`язку з чим відповідач правомірно та обґрунтовано склав акт про порушення та нарахував 34 798,69 грн на підставі пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією. Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди позивача з нарахуванням відповідачем вартості необлікованої електроенергії у зв`язку з відсутністю пломби. На його думку, до ПП ВКФ "Аква Вита" відсутні правові підстави застосування оперативно-господарської санкції з огляду на надані до суду докази своєчасного повідомлення відповідача як енергопостачальника про виявлену позивачем самостійно відсутність пломби. Проте з такими аргументами скаржника погодитись не можна, оскільки згідно з абзацом другим пункту 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується. Відповідно до підпункту 7.12 пункту 7 Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 31, у випадку пошкодження встановлених на ЗВТ пломб у результаті ліквідації аварійної ситуації, суб`єкт, який виконував аварійні роботи, повинен повідомити про цей факт заінтересованих осіб не пізніше наступного робочого дня. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів своєчасного повідомлення відповідача як енергопостачальника про виявлений позивачем самостійно факт відсутності пломби;

- № 908/956/17 Верховний Суд, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, погодився з його висновками про те, що посилання місцевого господарського суду на Правила встановлення електроустановок є безпідставними, оскільки вказані правила не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, відповідно до вимог пунктів 1, 3 Указу Президента України ?Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 № 493/92, тоді як Методика та ПКЕЕ не передбачають обставини недотримання означених Правил улаштування електроустановок у якості належної підстави для нарахування вартості недорахованої електроенергії. Таким чином, оскільки Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності підстав для донарахування позивачу обсягу та вартості недорахованої електричної енергії, з урахуванням вірності обраного останнім способу захисту шляхом визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення, оформленого протоколом.

При цьому у даній справі № 927/922/21 суд апеляційної інстанції, скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та викладаючи його резолютивну частину в іншій редакції, виходив з того, що 21.01.2021 представниками Товариства складено Акт відносно Підприємства, яким встановлено порушення обліку електричної енергії підпунктів 5, 6 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: ?інші дії споживача, які привели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (знеструмлення трьох фаз у проводах живлення приладів обліку). Автоматичний вимикач (позначений на схемі С) на період перевірки перебував у відключеному стані, що спричинило знеструмлення лічильника. Електроенергія споживається, приладом обліку не враховується. Споживачу продемонстроване порушення?.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в Акті не зазначено про порушення споживачем пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.

Підставою для складання акта про порушення зазначено виявлення порушення споживачем пункту 5.5.5 ПРРЕЕ.

Оскільки даним пунктом визначено обов`язок споживача електричної енергії забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування, то зазначені у акті дії Підприємства які полягають у ?інших діях споживача, які привели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (знеструмлення трьох фаз у проводах живлення приладів обліку)?, за висновком суду першої інстанції не можуть бути кваліфіковані як порушення Підприємством пункту 5.5.5 ПРРЕЕ.

Місцевим господарським судом також наголошено, що у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог Товариство посилається на порушення Підприємством положень підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки.

При цьому в протоколі № 26 засідання комісії ІКЦ від 14.06.2021, всупереч Акту, зазначено, що відповідно до матеріалів фотофіксації, наданих на розгляд, встановлено наявність отворів на кришці корпусу автоматичного вимикача, в місцях опломбування, використовуючи які споживачем, ймовірно, проводилось його відключення за допомогою дроту, що призводило до зміни показів засобу вимірювальної техніки (ЗВТ). Саме зазначені дії могли призвести до пошкодження внутрішньої сторони корпусу.

Одночасно, судом першої інстанції досліджено надані Товариством матеріали фотофіксації та встановлено наявність непошкодженого пломбування автоматичного вимикача, наявність отворів на кришці корпусу автоматичного вимикача, в місцях опломбування, що, на думку суду, є місцем кріплення пломб автоматичного вимикача.

Судом першої інстанції наголошено, що в Акті зазначено ?інші дії споживача, які привели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (знеструмлення трьох фаз у проводах живлення приладів обліку)?, але не зазначено, які конкретно порушення здійснені споживачем, причини знеструмлення трьох фаз у проводах живлення приладів обліку не зазначено та не встановлено. Також в акті не зазначено ?наявність отворів на кришці корпусу автоматичного вимикача в місцях пломбування?, не виявлено дроту, за допомогою якого ймовірно проводилось відключення.

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставну кваліфікацію дій Підприємства як порушення пункту 5.5.5 ПРРЕЕ та пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.

При цьому апеляційний суд не погодився з такими висновками суду першої інстанції, оскільки за умовами пункту 4.2.3. Договору споживач (Підприємство) сплачує постачальнику (Товариству) вартість недоврахованої електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку.

Сторони у пункті 7.1 Договору узгодили, що у разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію.

На виконання пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний:

- дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів (підпункт 5);

- забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України (підпункт 6).

Відповідно до пункту 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Згідно з пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ засоби комерційного обліку - це узагальнена назва засобів, які використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (засоби вимірювальної техніки, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до процедур, визначених Кодексом комерційного обліку.

Засіб вимірювальної техніки - це технічні засоби, які використовуються для вимірювання обсягів та/або якості електричної енергії в точці вимірювання відповідної точки комерційного обліку і мають нормовані метрологічні характеристики.

Засоби комерційного обліку та вимірювальної техніки є власністю Підприємства, що підтверджується матеріалами даної справи та не спростовується сторонами, тому відповідальність за їх експлуатацію, збереження та правильну роботу покладається на нього.

У вузлі обліку Підприємства для виміру кількості спожитої електроенергії використовується електролічильник, вимірювальні трансформатори струму, вимірювальні і, автомат трансформатора напруги.

Актом зафіксовано ?інші дії споживача, які привели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (знеструмлення трьох фаз у проводах живлення приладів обліку). Автоматичний вимикач (позначений на схемі С) на період перевірки перебував у відключеному стані, що спричинило знеструмлення лічильника. Електроенергія споживається, приладом обліку не враховується. Споживачу продемонстроване порушення?.

Водночас апеляційним судом встановлено, що звертаючись із зустрічним позовом Підприємство не спростовує обставин відключення автоматичного вимикача та знеструмлення у зв`язку з цим трьох фаз у дротах живлення приладів обліку.

Актом, складеним 21.01.2021 о 13 год 50 хв зафіксовано, що перевірка проводилась у присутності представника Підприємства, а саме головного енергетика - Дорошенка Михайла Івановича. При цьому, акт не містить будь-яких приміток, що перевірка розпочалась без представника Підприємства.

Апеляційним судом надано оцінку нотаріально посвідченій пояснювальній записці головного енергетика Дорошенко М.І., який повідомив, що він перебував у цей день у лабораторії ?Сінево? за адресою: м. Чернігів, проспект Миру 198-, а замовлення від нього прийнято 21.01.2021 о 12:38.

За даними сервісу https://www.google.com.ua/maps, переміщення на відстані від лабораторії ?Сінево? (м. Чернігів, проспект Миру 198-а) до об`єкта Підприємства (м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 59) займає від 15 хвилин (автомобілем) до 1 години (громадський транспорт).

Оскільки власником електроустановки та засобів вимірювальної техніки є Підприємство і лише у відповідального працівника наявні ключі до об`єкта з вимірювальною технікою та електроустановки, а головний енергетик Дорошенко М.І. мав достатньо часу для того, щоб прибути на об`єкт та забезпечити доступ до нього уповноваженим на перевірку особам, або ж забезпечити під час здійснення перевірки присутність власних працівників, та за відсутності в акті відповідної відмітки, апеляційний суд відхилив доводи Підприємства про можливість впливу на засіб обліку представниками Товариства з метою фіксації неіснуючого порушення у вигляді вимкнення автоматичного вимикача та знеструмлення трьох фаз у дротах живлення приладів обліку.

Також апеляційним судом зазначено, що, скасовуючи вжиті Товариством заходи відповідальності споживача, судом першої інстанції не було встановлено протилежного, зокрема, тих обставин, що на момент проведення перевірки автоматичний вимикач був увімкнений, і струм проходив через усі фази по дротам живлення приладів обліку. Крім того суду не було надано Підприємством належних доказів, які б підтверджували той факт, що на момент проведення перевірки 21.01.2021 об`єкт споживача за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 59 було взагалі знеструмлено.

Тобто Підприємство на момент проведення перевірки фактично споживало електричну енергію, однак її облік у належний спосіб не здійснювався, відповідно, відсутні підстави вважати, що зафіксовані у акті обставини не відповідають дійсності.

Неправильна експлуатація засобів комерційного обліку та засобів вимірювальної техніки приводить до невірного обліку електричної енергії, то недотримання пункту 5.5.5 ПРРЕЕ може бути кваліфікована як порушення, відповідальність за яке має наслідком застосування оперативно-господарської санкції до споживача, як особи, відповідальної за забезпечення роботи електроустановки та засобу вимірювання.

Пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);

2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);

3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);

4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);

5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;

6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;

7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;

8) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії;

9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.

Суд першої інстанції виходив також з того, що в акті не зазначено про порушення споживачем пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, водночас суд апеляційної визнав такий висновок передчасним, оскільки при зазначенні виду, обставин та суті порушення споживачем ПРРЕЕ в Акті зазначено: ?інші дії споживача, які привели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (знеструмлення трьох фаз у дротах живлення приладів обліку). Автоматичний вимикач (позначений на схемі С) на період перевірки перебував у відключеному стані, що спричинило знеструмлення лічильника?. При цьому в даному акті вказано, що пломби зазначені у акті технічної перевірки від 21.01.2021 № 083612 не пошкоджені, корпус електричного лічильника М 9429769 не ушкоджений. В акті вказано, що фазування приладу обліку на момент складання акту вірне. Під час складання акта проводилась відеофіксація.

Оскільки в Акті міститься цитата підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: ?інші дії споживача, які привели до зміни показів засобів вимірювальної техніки? з подальшою деталізацією таких дій, апеляційний суд дійшов висновку, що незазначення представником Товариства підпункту та пункту ПРРЕЕ, а здійснення його цитування, не свідчить про те, що перевіряючим інспектором у Акт взагалі не зазначено про порушення споживачем пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.

Також апеляційним судом зазначено, що зафіксовані в Акті цілісність пломб та корпусу електричного лічильника М 9429769 не спростовують обставин відключення автоматичного вимикача та знеструмлення трьох фаз у дротах живлення приладів обліку, адже доступ до засобу вимірювання є виключно у Підприємства як власника об`єкта.

Крім того, враховуючи і те, що під час розгляду скарги Підприємства на дії представників Товариства на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру Товариства встановлено можливість впливу Підприємства на роботу автоматичного вимикача в місцях кріплення опломбування, що зафіксовано у протоколі засідання комісії ІКЦ від 14.06.2021 № 26, апеляційний суд дійшов висновку, що Акт складено правомірно, суттєвих зауважень до нього, які могли б вплинути та проведений розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії, не виявлено.

Зважаючи на встановлені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про доведеність порушення Підприємством пункту 5.5.5 та підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ та наявність у Товариства правових підстав для застосування до порушника передбаченої умовами договору та пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ відповідальності у вигляді стягнення грошових коштів у розмірі 2 507 274,68 грн вартості електричної енергії, спожитої поза засобами обліку.

Також апеляційним судом встановлено, що Акт складено відповідно до вимог ПРРЕЕ, рішенням комісії Товариства проведено розрахунок недоврахованої електроенергії за Актом на підставі пункту 8.4.10 ПРРЕЕ. Обсяг нарахування складає 2 507 274,68 грн, 695436 кВтг, що зафіксовано протоколом від 17.03.2021 № 2542.

Товариством проведено нарахування за формулою, визначеною у пункті 8.4.10 ПРРЕЕ за період з 21.07.2020 по 21.01.2021, який не перевищує загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Тривалість роботи обладнання протягом доби - 12 годин, дозволена до використання потужність 579,6 кВт, коефіцієнт використання (Кв) - 0,6. Тарифи періодів нарахування - за липень 2020 року: 3,3 грн (з ПДВ) за серпень 2020 року: 3,44 грн (з ПДВ) за вересень 2020 року: 3,53 грн (з ПДВ) за жовтень 2020 року: 3,48 грн (з ПДВ) за листопад 2020 року: 3,66 грн (з ПДВ) за грудень 2020 року: 3,8 грн (з ПДВ) за січень 2021 року: 3,94 грн (з ПДВ), що узгоджується з умовами договору.

При цьому, перевіривши наданий Товариством розрахунок нарахування Підприємству вартості недооблікованої електроенергії за Актом, апеляційний суд визнав розрахунок таким, що виконано арифметично правильно та з урахуванням належних вихідних даних.

Судом апеляційної інстанції було також враховано, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що зафіксоване Актом порушення виникло з вини Товариства чи будь-яких інших осіб, або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Оскільки Підприємством не було доведено обставин відсутності у його діях порушень, передбачених пунктом 5.5.5 та підпунктом 3 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ та не доведено порушення Товариством порядку проведення перевірки та складання Акта, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність рішення комісії, оформленого протоколом від 17.03.2021 № 2542.

Відповідно позовна вимога за первісним позовом про стягнення 2 507 274,68 грн боргу за недовраховану електроенергію визнана апеляційним судом такою, що підлягає задоволенню, у той час як підстави для задоволення зустрічних вимог - відсутні.

Враховуючи, що у зазначених справах судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та порівнюючи зміст правовідносин (права й обов`язки сторін спору) згідно з відповідним правовим регулюванням, Суд дійшов висновку, що правовідносини у таких справах не є подібними.

Що ж до визначення подібності правовідносин у справах, то Верховний Суд враховує правову позицію, викладену в мотивувальній частині постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Що ж до посилань Підприємства у касаційній скарзі на неврахування апеляційним судом висновків викладених Верховним Судом у справі № 908/1215/19, то такі посилання Суд визнає безпідставними та необґрунтованими, оскільки у вказаній справі Верховним Судом ухвалою від 11.06.2020 було закрито касаційне провадження у вказаній справі на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України, яким передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом, а закриття касаційного провадження у зв`язку з відсутністю подібності не може свідчити про формування Верховним Судом правового висновку щодо застосування норм права.

Також Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Водночас самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено), покладається на скаржника.

Крім того, наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів з урахуванням правових висновків у справах, які не є подібними з правовідносинами до цієї справи, яка розглядається, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.

Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

До того ж встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Керуючись статтею 234 та пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою приватного підприємства "МІР" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 927/922/21.

2. Поновити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 927/922/21, виконання якої було зупинено ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2022.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко