Постанова

від 07.12.2022 по справі 750/6872/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 750/6872/20-ц

провадження № 61-4765св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю.,Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 ,

відповідачі: Чернігівська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року у складі судді Бечко Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовних заяви і рішень судів попередніх інстанцій

У серпні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Чернігівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням речових прав.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до договору купівлі-продажу та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 травня 2017 року ОСОБА_2 є законним власником об`єкта нерухомого майна - офісної будівлі з автостоянкою та допоміжними будівлями, а саме: пункт самообслуговування транспорту, пункт технічного огляду транспорту, вбиральня, який розташовано на земельній ділянці, площею 0,3858 га, на АДРЕСА_1 . Проте, земельна ділянка незаконно передана у користування Комунального підприємства «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради, без врахування права на неї у позивачів.

Позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили суд визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:004:0307 у Державному земельному кадастрі, площею 0,3858 га, розташовану на АДРЕСА_1 з одночасним припиненням таким рішенням речових прав зареєстрованих щодо такої земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради, номер запису про право власності 21378594, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1300017174101 та іншого речового права (право постійного користування земельною ділянкою), зареєстрованого за комунальним підприємством «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради 11 липня 2017 року, номер запису 21378699. Визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати підпункт 7.1 пункту 7 рішення Чернігівської міської ради від 29 червня 2017 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам» про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу в постійне користування Комунальному підприємству «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:004:0307, площею 0,3858 га, на проспекті Миру (біля зупинки громадського транспорту «Вулиця Володимира Дрозда») для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для розміщення автостоянки).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі не надали суду належних доказів щодо знаходження об`єктів нерухомості на земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності та передана в установленому законом порядку в користування КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради. Також позивачі не надали суду доказів на підтвердження того, що вказана земельна ділянка перебувала в їхньому користуванні відповідно до вимог чинного законодавства.

14 січня 2021 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 22 січня 2021 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху. Запропоновано ОСОБА_2 сплатити судовий збір у сумі 2 522,40 грн та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору або вмотивоване клопотання про відстрочення сплати судового збору з підтвердженням належними доказами, протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

25 січня 2021 року до суду апеляційної інстанції повернувся конверт з відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року продовжено ОСОБА_2 строк на виконання ухвали від 22 січня 2021 року ще на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного м. Чернігова від 04 грудня 2020 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Визнаючи апеляційну скаргу неподаною та повертаючи її заявнику, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 у встановлений судом строк не усунув недолік апеляційної скарги, а саме не сплатив судовий збір.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У квітні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року, в якій просив скасувати зазначене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Вказував на те, що він у встановлений п`ятиденний строк з дня отримання копій ухвал про залишення апеляційної скарги без руху та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги надіслав на адресу суду апеляційної інстанції матеріали на усунення недоліків касаційної скарги - докази сплати судового збору.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Частиною третьою статті 411 ЦПК Українипередбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції з таких підстав.

Щодо розгляду справи неповноважним складом суду

У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано, що: «регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України)».

У пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зазначено, що: «слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України)».

У справі, переглядається, ухвала Чернігівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року про повернення апеляційної скарги у зв`язку з не усуненням недоліків постановлена суддею одноособово.

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).

Враховуючи викладене, ухвала Чернігівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року всупереч норм процесуального права постановлена суддею апеляційного суду Бечко Є. М. одноособово, а не колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів, визначеною протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями, як це передбачено статтею 359 ЦПК України, тому підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Щодо виконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху

За частиною другою статті 357 ЦПК Українидо апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, відповідно до якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За частиною третьою статті 185 ЦПК Україниякщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Встановлено, що оскаржуваною ухвалою від 23 березня 2021 року Чернігівський апеляційний суд повернув ОСОБА_2 апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 грудня 2020 року, зазначивши, що заявник не усунув недоліки, наведені в ухвалі суду апеляційної інстанції, а саме не сплатив судовий збір.

Верховний Суд з таким висновком суду апеляційної інстанції не погоджується.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 22 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху. Запропоновано ОСОБА_2 сплатити судовий збір у сумі 2 522,40 грн та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору або вмотивоване клопотання про відстрочення сплати судового збору з підтвердженням належними доказами, протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

25 січня 2021 року до суду апеляційної інстанції повернувся конверт з відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року продовжено ОСОБА_2 строк на виконання ухвали від 22 січня 2021 року ще на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

За відсутності будь-яких відомостей про отримання ОСОБА_2 ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, чи ухвали про продовження строку на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

До касаційної скарги ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , додав конверт з роздруківкою трекінгового номера АТ «Укрпошта», що свідчать про те, що заявник 29 березня 2021 року отримав ухвали від 22 січня 2021 року та 26 лютого 2021 року.

На виконання вимог вказаних ухвал, 03 квітня 2021 року ОСОБА_2 направив до Чернігівського апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з квитанцією про сплату судового збору.

Застосовуючи до поданої апеляційної скарги наслідки, встановлені частиною другою статті 357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 у встановлений судом строк (п`ять днів з дня отримання копії ували суду) не виконав вимог ували суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, дійшов передчасного висновку про визнання апеляційної скарги ОСОБА_2 неподаною та повернення її заявникові, з огляду на те, що у суду були відсутні відомості про отримання апелянтом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху чи ухвали про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК Українипідставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції (частина четверта статті 406 ЦПК України).

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Чернігівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції, крім іншого, необхідно перевірити виконання ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК Українисуд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 ,задовольнити.

УхвалуЧернігівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко