Постанова

від 06.12.2022 по справі 461/9890/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/9890/20 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/811/168/22 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 29

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю: позивача, її представника ОСОБА_1 ,

представника відповідача Яцишина А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Квіти Львова», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Приватний освітній заклад «Школа 3D», про визнання договору позики удаваним правочином,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати договір позики від 23 січня 2018 року, укладений між нею та приватним акціонерним товариством (далі ПрАТ) «Квіти Львова», удаваним правочином, оскільки, насправді, було укладено договір про надання безповоротної фінансової допомоги для формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Приватний освітній заклад «Школа 3D», до співзасновників якого вона увійшла.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що за результатами усних домовленостей, ОСОБА_3 , який є генеральним директором ПрАТ «Квіти Львова», погодився виступити інвестором проекту, шляхом надання співзасновникам Школи 3D безповоротної фінансової допомоги, яка повинна була використовуватись виключно для формування статутного капіталу Школи 3D.

23 січня 2018 року між нею та ПрАТ «Квіти Львова» було укладено угоду, яка хоч і називалась договором позики, однак, насправді, опосередковувала надання відповідачем 450000 грн. безповоротної фінансової допомоги для формування статутного капіталу Школи 3D, оскільки всі кошти були внесені нею до статутного капіталу Школи 3D.

За позицією позивача, про укладення між сторонами в дійсності договору про надання безповоротної фінансової допомоги свідчить й та обставина, що після внесення нею частини коштів, 26 січня 2018 року відповідач подав заяву про вступ (включення) ПрАТ «Квіти Львова» до складу засновників Школи 3D, з метою здійснення контролю за напрямками використання фінансових інвестицій.

Позивач вважає, що часові рамки отримання нею коштів за угодою від 23 січня 2018 року та напрямки їх використання, що тісно повязані з входом відповідача до складу Школи 3D (об`єкта інвестицій), підтверджують, що між сторонами, насправді, не був укладений договір позики, а виникли зовсім інші «інвестиційні» правовідносини.

Окрім того, позивач звертає увагу, що після входу відповідача до складу засновників Школи 3D, на вимогу інвестора ОСОБА_3 також було внесено зміни до установчих документів Школи 3D, зокрема, до Статуту товариства, згідно з яким, вихід її (позивача) зі складу Школи 3D здійснювався без отримання нею вартості частки в порядку, встановленому законом, що на переконання позивача, є важливим підтвердженням факту удаваності договору позики.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_2 , просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апелянт вважає, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема, суд не врахував свідчення ОСОБА_4 , яка є засновником товариства і яка також отримувала від відповідача інвестиційні кошти з метою їх вкладу в статутний капітал Школи 3D. Вказаний свідок фактично підтвердила доводи позивача, викладені в позовній заяві, що договір позики, укладений між позивачем та відповідачем 23 січня 2018 року, був удаваним та опосередковував інвестицію відповідача в Школу 3D.

Звертає увагу, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що вихід позивача зі складу учасників Школи 3D відбувся без виплати її частки в статутному капіталі в грошовій формі. А це означає, що під час виходу зі складу Школи 3D позивач не отримала жодних грошових коштів чи реальних матеріальних активів, що підтверджує факт укладення між сторонами договору про надання цільової безповоротної фінансової допомоги для формування статутного капіталу, а не договору позики.

Зазначає, що суд не надав належної оцінки тій обставині, що після надання інвестиційних коштів позивачу, відповідач отримав реальний юридичний контроль над товариством.

Додає, що відповідач ніколи не звертався до позивача з вимогою повернути позику в порядку, встановленому удаваним договором позики.

Заслухавши пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Статтею 235 ЦК України визначено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Тобто, за удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють один правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.25 постанови №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27 грудня 2017 року було створено ТОВ «Приватний освітній заклад «Школа 3D», засновниками якого виступили позивач ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Договір позики, про удаваність якого стверджує позивач, було укладено 23 січня 2018 року між позивачем ОСОБА_2 (позичальником) та відповідачем ПрАТ «Квіти Львова», в особі генерального директора Оленчина Р.Б. (позикодавцем).

У пункті 1.1 договору позики зазначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1 цього договору, а позичальник зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Згідно з п.2.1 договору позики, позика виплачується окремими платежами у сумі, узгодженій сторонами в момент її виплати. Загальний розмір позики, наданої протягом терміну дії даного договору, становить не більше 450000 грн.

Згідно з п.3.1 договору, сума позики вважається переданою від позикодавця до позичальника з моменту зарахування коштів на банківський рахунок позичальника, реквізити якого вказані у договорі.

У пункті 3.2 договору вказано, що за домовленістю сторін позика є безпроцентною та для податкового обліку є поворотною фінансовою допомогою.

У пункті 4.1 договору зазначено, що строк дії договору розпочинається з моменту підписання сторонами даного договору і становить 365 календарних днів.

Припинення цього договору не звільняє позичальника від повернення позикодавцеві суми позики (п.4.2 договору).

У пункті 7.1 договору вказано, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту зарахування позики на рахунок позичальника.

Вказаний договір укладено сторонами з дотриманням вимог статті 1047 ЦК України, в письмовій формі, кожна із сторін розуміла мету укладення договору та підписала його.

Позивач реально отримала вказану у договорі суму позики і розпорядилась наданими їй коштами на власний розсуд, оскільки в договорі не передбачено, для яких цілей надавалась їй позика.

Та обставина, що позивач отримала позику для внесення її в статутний капітал ТОВ «Приватний освітній заклад «Школа 3D» не свідчить про удаваність укладеного між сторонами правочину, як і не свідчить про удаваність правочину й та обставина, що позивач вийшла зі складу засновників товариства без отримання нею, як вона зазначає, вартості належної частки в статутному капіталі товариства, оскільки позивачка не позбавлена можливості захисту порушеного права у порядку, встановленому законом, з чим погодилась їхня сторона в судовому засіданні апеляційного суду, вказавши лише на пропущення позовної давності для звернення до суду з такою вимогою.

Враховуючи встановленіобставини справи,колегія суддівпогоджується звисновком судупершої інстанціїпро безпідставністьзаявлених позивачемвимог,при вирішенніданого спорусуд першоїінстанції недопустив порушеньнорм матеріальногота/абопроцесуального права,які ббули обов`язковоюпідставою дляскасування чизміни оскаржуваногорішення,а томуапеляційну скаргунеобхідно залишитибез задоволення,а рішеннясуду першоїінстанції залишити беззмін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 15 грудня 2022 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич