Рішення

від 07.12.2022 по справі 462/7461/21

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/7461/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2022 року Залізничний районний м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря судових засідань: Каралюс Т.Р.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідачів: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гаврилова Віра Андріївна - про встановлення факту та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою, у якій, з урахуванням поданих уточнень, просить встановити факт, родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є матір`ю померлої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 та визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, після смерті дочки ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном в один місяць з часу набрання рішенням законної сили. В обґрунтування позовної заяви покликається на те, що її донька ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 за невідомих обставин. Відповідачі фактично приховали смерть дочки. Позивач є людиною похилого віку та у період з 02.01.2020 року по 01.07.2020 року хворіла, а тому пропустила строк для подачі зави на прийняття спадщини. Вказала, що лише 14.09.2021 року отримала дублікат свідоцтва про смерть ОСОБА_7 , оскільки шукала документи. Крім цього, вказала, що наявні розбіжності прізвищ у неї та дочки є перешкодою в оформленні документів про право на спадщину, а тому просить встановити факт родинних відносин та встановити додатковий строк для прийняття спадщини.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримала викладене у позові, просили такий задовольнити.

Представник відповідачів заперечила позов з підстав викладених у поданому відзиві та вказала, що позивачу було достеменно відомо про тяжку хворобу дочки та її смерть 08.01.2020 року, однак, позивач не скористалась своїм правом на подання заяви про прийняття спадщини та пропустила 6-місячний строк. Крім цього, вказала, що про факт того, що позивачу було відомо про смерть дочки свідчать її заяви до правоохоронних органів, долучені до матеріалів справи. Вказала, що її довірителі не вчиняли жодних перешкод позивачу ні у спілкуванні з дочкою, зокрема, возили позивачку в Республіку Польща, де проходила лікування ОСОБА_7 , ні в отриманні інформації після смерті останньої. Пояснила, що позивач могла звернутися до будь-кого нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Також вказала, що пояснення щодо лікування позивача у період 02.01.2020 року по 01.07.2020 року, не можуть обґрунтувати поважності причини пропуску строку звернення до нотаріуса, оскільки таке лікування було амбулаторним та, у цей період, вказане лікування не було перешкодою позивачу звертатись до правоохоронних органів із надуманими заявами про вчинення відповідачами кримінального правопорушення. Таким чином, просить відмовити у задоволенні позову в цій частині, а що стосується позовної вимоги про встановлення факту родинних відносин, то в цій частині позов визнала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус ЛМНО Гаврилова В.А. у судове засідання не з`явилася, подала суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи у її відсутності, а також вказала, що у позові відсутні посилання на об`єктивні обставини, які б протягом шести місяців перешкоджали написати/підписати заяву, яку позивач могла подати нотаріусу.

Заслухавши позивача, її представника, представника відповідачів, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Городище Жидачівського району Львівської області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 / т. 1 а.с.74/.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 /т.1 а.с.84/ 04.10.1980 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали шлюб, прізвище чоловіка та дружини після укладення шлюбу: ОСОБА_9 .

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_8 , її батьками є: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 /т.1 а.с.213/.

Позивач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Городище Жидачівського району Львівської області /т.1 а.с.210/.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, 19.10.1993 року шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 розірвано, прізвище після розірвання шлюбу чоловіка та дружини: ОСОБА_13 /т.2 а.с.25/.

У судовому засіданні сторони не заперечили факту, що ОСОБА_2 є мамою померлої ОСОБА_7 .

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині встановлення факту родинних відносин підлягає до задоволення, а тому слід встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є матір`ю померлої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п.24 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 надано роз`яснення про те, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи, після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , заведено спадкову справу № 1/2020, номер у спадковому реєстрі 65335456, спадщину прийняли чоловік померлої ОСОБА_4 , та діти померлої: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 /т.1 а.с.65-174/

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За правилом частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина перша статті 1221 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Звертаючись до суду із позовною вимогою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 покликалася на те, що у період з 02.01.2020 року по 01.07.2020 року вона перебувала на лікуванні, на похилий вік, а також те, що відповідачі фактично приховали смерть дочки, відмовлялись повідомити у якого нотаріуса було заведено спадкову справу, а тому позивач пропустила строк.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою та другою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 дійсно перебувала на лікуванні у період з 02.01.2020 року по 01.07.2020 року, однак, згідно наданої суду довідки від 01.07.2020 року таке лікування було амбулаторним /т.1 а.с.214/.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що покликання позивача на її похилий вік та перебування на амбулаторному лікуванні не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини в розумінні положень ч.3 ст. 1272 ЦК України.

Крім цього, згідно оглянутих у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2020 під № 12020140050000425 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 138 КК України, ОСОБА_2 в січні 2020 року зверталася до суду із скаргою на бездіяльність посадових осіб Галицького ВП ГУ НП у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, 02.03.2020 року ОСОБА_2 подавала до Галицького ВП ГУ НП у Львівській області заяву, у якій вказала, що у даному кримінальному провадженні вона не є потерпілою, а потерпілою слід визнати її доньку, яка померла, а також просила перекваліфікувати кримінальне правопорушення за ознаками ст. 138 КК України на кримінальне правопорушення за ознаками ст. 115 КК України.

Вказане підтверджує доводи відповідачів про те, що позивачу було достеменно відомо про смерть дочки та вона мала достатньо часу на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Також, суд приходить до переконання, що доводи відповідачів про те, що позивач мала можливість звертатись до правоохоронних органів, суду із заявами та скаргами, бути присутньою на допитах, однак не знайшла можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, є підставними та заслуговують на увагу, оскільки таке підтверджується матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2020 під № 12020140050000425 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 138 КК України.

Відтак, наведені позивачем обставини не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, а тому відсутні підстави для визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 .

Крім цього, законодавством України визначено, що спадкоємець має право подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування.

Таким чином, позивач ОСОБА_2 не була позбавлена можливості подати засобами поштового зв`язку до державної нотаріальної контори або будь-якого нотаріуса письмову заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Також суд враховує, що стороною позивача не надано суду належних та допустимих доказів відсутності можливості подати заяву про прийняття спадщини у період з 09.07.2020 року (дата спливу шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини) до 12.10.2021 року (дата звернення з позовною заявою), зокрема доказів того, що неподання до нотаріальної контори такої заяви у цей період було пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї.

Позивач повинен довести поважність пропуску строку для прийняття спадщини не лише у межах шестимісячного строку, встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України, а й упродовж усього періоду від дати відкриття спадщини до дати звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.06.2021 року у справі № 133/600/19.

Згідно ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що строк подачі заяви про прийняття спадщини був нею пропущений з поважних причин. Підстави, на які посилається позивач як на поважність пропуску визначеного строку, не можуть бути визнані судом такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, ст. 1216, 1220, 1223, 1270, 1272 ЦК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гаврилова Віра Андріївна - про встановлення факту та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 є матір`ю померлої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У решті позову - відмовити.

Стягнути порівно з ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований на АДРЕСА_1 /, ОСОБА_5 / ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована на АДРЕСА_2 /, ОСОБА_6 / ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований на АДРЕСА_3 / на користь ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 / понесені судові витрати в розмірі 992 гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.12.2022 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.