Справа № 462/7461/21 Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.
Провадження № 22-ц/811/40/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючогосудді: Ванівського О.М.,
суддівЦяцяка Р.П., Шеремети Н.О.
секретаря: Цьони С.Ю.
з участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , відповідачів ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справуза апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гаврилова Віра Андріївна про встановлення факту та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
в с т а н о в и в:
В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гаврилова Віра Андріївна про встановлення факту та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовної заяви покликалась на те, що її донька ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за невідомих обставин. Відповідачі фактично приховали смерть дочки. Позивач є людиною похилого віку та у період з 02.01.2020 року по 01.07.2020 року хворіла, а тому пропустила строк для подачі зави на прийняття спадщини. Вказала, що лише 14.09.2021 року отримала дублікат свідоцтва про смерть ОСОБА_7 , оскільки шукала документи. Крім цього, вказала, що наявні розбіжності прізвищ у неї та дочки є перешкодою в оформленні документів про право на спадщину, а тому просить встановити факт родинних відносин та встановити додатковий строк для прийняття спадщини.
Просила встановити факт, родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є матір`ю померлої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 та визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, після смерті дочки ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць з часу набрання рішенням законної сили.
Рішенням Залізничного районногосуду м.Львова від07грудня 2022року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гаврилова Віра Андріївна про встановлення факту та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено частково.
Встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 є матір`ю померлої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У решті позову - відмовлено.
Стягнуто порівно з ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований на АДРЕСА_1 /, ОСОБА_5 / ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована на АДРЕСА_2 /, ОСОБА_6 / ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований на АДРЕСА_3 / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 / понесені судові витрати в розмірі 992 гривні 40 копійок.
Рішення суду оскаржив представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнята\о з порушенням норм матеріального та процесуального права, та неповним з`ясуванням усіх обставин справи. Зокрема покликається на те, що судом не взято до уваги те, що позивач не знала де відкрита спадкова справа та до якого нотаріуса необхідно звернутись із заявою про прийняття спадщини. Позивач тяжко хворіла та перебувала на лікуванні з 02.01.2020 року по 01.07.2020 року, а тому не мала можливості звернутися із заяво про прийняття спадщини.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю - доповідача, позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, відповідачів ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на заперечення вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позов встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є мамою померлої ОСОБА_7 , що також не заперечувалося сторонами по справі.
Рішення суду в цій частині не оскаржується.
Відмовляючи в задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що строк подачі заяви про прийняття спадщини був нею пропущений з поважних причин.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.
Матеріалами справи та судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 у с. Городище Жидачівського району Львівської області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 .
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 04.10.1980 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уклали шлюб, прізвище чоловіка та дружини після укладення шлюбу: ОСОБА_9 .
Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_11 народилася ОСОБА_8 , її батьками є: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_12 у с. Городище Жидачівського району Львівської області.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, 19.10.1993 року шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_1 розірвано, прізвище після розірвання шлюбу чоловіка та дружини: ОСОБА_13 .
Позивач ОСОБА_1 є мамою померлої ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Як вбачається із матеріалів спадкової справи, після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу № 1/2020, номер у спадковому реєстрі 65335456, спадщину прийняли чоловік померлої ОСОБА_3 , та діти померлої: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях;12611265 цього Кодексу.Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідност. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз`яснено в п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані,якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ціобставини суд визнав поважними.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах: від 04 листопада 2015 року 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298 св 18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявністьспадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття.Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
ОСОБА_1 , як на підставу поважності пропуску строку на прийняття спадщини зазначає хворобу, похилий вік, необізнаність про смерть доньки.
Проте, суд першої інстанції правильно вважав, що ОСОБА_1 дійсно перебувала на лікуванні у період з 02.01.2020 року по 01.07.2020 року, однак, згідно наданої суду довідки від 01.07.2020 року таке лікування було амбулаторним, що не перешкоджало їй звернутися із заявою про прийняття спадщини.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 в січні 2020 року зверталася до суду із скаргою на бездіяльність посадових осіб Галицького ВП ГУ НП у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, 02.03.2020 року ОСОБА_1 подавала до Галицького ВП ГУ НП у Львівській області заяву, у якій вказувала, що у даному кримінальному провадженні вона не є потерпілою, а потерпілою слід визнати її доньку, яка померла, а також просила перекваліфікувати кримінальне правопорушення за ознаками ст. 138 КК України на кримінальне правопорушення за ознаками ст. 115 КК України.
Також, суд першої інстанції вірно прийшов до переконання, що доводи відповідачів про те, що позивач мала можливість звертатись до правоохоронних органів, суду із заявами та скаргами, бути присутньою на допитах, однак не знайшла можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, є підставними та заслуговують на увагу, оскільки таке підтверджується матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2020 під № 12020140050000425 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 138 КК України.
Вказані обставини підтверджують те, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про смерть дочки та вона мала достатньо часу на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
У відповідності до вимог ст..76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц.
Отже, доводи апеляційної скарги є не обґрунтованими, не підлягають задоволенню та не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального чи процесуального права під час розгляду даної справи, а тому оскаржуване рішення суду належить залишити без змін.
Відповідно дост. 129 Конституції України основнимизасадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.
Відповідно дост.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п.1, 375, 381 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 13.04.2023 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2023 |
Оприлюднено | 17.04.2023 |
Номер документу | 110223566 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Львівський апеляційний суд
Ванівський О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні