Ухвала

від 02.09.2022 по справі 208/537/17

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/537/17

№ провадження 2-а/208/15/22

УХВАЛА

Іменем України

02 вересня 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Головуючого, судді: Івченко Т.П.,

за участю: секретаря Оніщук Д.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІЛ» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради «про скасування постанови», суд -

встановив:

В провадженні Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІЛ» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради «про скасування постанови».

Ухвалою від 02 лютого 2017 року відкрито провадження у справі (Т1 а.с.31).

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 квітня 2017 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІЛ» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради «про скасування постанови», задоволено повністю (Т1 а.с.64-66).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 квітня 2017 року залишено без задоволення (Т1 а.с.11-112).

Постановою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради задоволено частково; постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (Т1 а.с.151-162).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2020 року справу № 208/537/17 передано до провадження судді Нельги Д.В. (Т1 а.с.164).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 листопада 2020 року справу № 208/537/17 передано до провадження судді Івченко Т.П.

В судове засідання призначене на 02 вересня 2022 року сторони по справі не прибули, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.4 ст.229 КАС України.

Вивчивши матеріали стави, суд приходить до висновку про залишення первісної та зустрічної позовних заявах без розгляду, з огляду на наступне.

Позивач був сповіщений про призначення судових засідань на 24.12.2020 року, 27.01.2021 року, 20.04.2021 року, 10.06.2021 року, 16.09.2021 року, 18.11.2021 року, 01.03.2022 року, 26.04.2022 року, 25.08.2022 року, 02.09.2022 року належним чином, однак в жодне судове засідання явку свого представника не забезпечив.

Суд зазначає, що позивачем не подано до суду жодних заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, двічі поспіль, без поважних причин, не прибув у судові засідання.

Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи позивач, у першу чергу, має активно використовувати власні процесуальні права, не зловживаючи ними, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані. Натомість визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

При цьому, суд звертає увагу, що для унеможливлення залишення позовної заяви без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи, позивач має обґрунтувати поважність причин неявки або подати заяву про розгляд справи за його відсутності з додержанням принципу гласності судового процесу відповідно до частини першої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пункту 6 частини другої статті 129 Конституції України, статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України, практики Європейського суду з прав людини (§ 63 рішення у справі "Podbielski and PPU Polpure v. Poland", рішення у справі "Мельхоус проти Чеської республіки", § 27 рішення у справі "Ріпан проти Австрії").

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 у справі №682/210/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95364220) зазначив, що серед підстав для застосування передбаченого статтями 205 та 240 КАС України наслідку виокремлено як альтернативні: неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.

Разом з тим, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Дана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року по справі №9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального законодавства, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до положень частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський Суд) у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

При цьому суд погоджується із дотриманою ЄСПЛ позицією, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України").

У вищевказаній постанові від 05.03.2021 у справі №682/210/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95364220) Верховний Суд зазначив, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з метою уникнення затягування судового розгляду, можливості в повній мірі з`ясувати обставини справи, а також дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з неявкою позивача в судові засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі залишення позову без розгляду є правомірним.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові, підлягає обов`язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач більш ніж двічі не прибув у судові засідання без поважних причин, заяв про розгляд справи за відсутності позивача суду не подавав, а неявка позивача в судові засідання перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з частиною 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 205, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІЛ» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради «про скасування постанови» - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Копію ухвали вручити учасникамцивільного провадження в залі судового засідання під розписку, позивачу надіслати невідкладно рекомендованою поштою для відому.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційногоадміністративного судупротягом п`ятнадцятиднів здня їїпроголошення протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Суддя Івченко Т. П.