Ухвала

від 16.12.2022 по справі 564/1734/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 564/1734/22 Провадження №11-кп/802/910/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:в порядку КПК України Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

16 грудня 2022 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу представника громадської організації «Асоціація перевізників і імпортерів транспортних засобів» - адвоката ОСОБА_3 на вирок Костопільського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2022 року,

В С Т А Н О В И В

Оскаржуваним вироком суду затверджено угоду про визнання винуватості від 19 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні ЄРДР № 42022180000000045, укладену між прокурором Рівненської області прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

За змістом засади диспозитивності сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК України), а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).

З огляду на вказані положення, у випадку ініціювання сторонами вирішення правового спору між ними самостійно через укладення угоди в порядку, визначеному главою 35 КПК України, дії суду обмежуються відповідним бажанням сторін.

Послідовно забезпечуючи реалізацію вимог засади диспозитивності, законодавець виділив в окремійнормі КПК України особливості апеляційного оскарження судових рішень на підставі угод, що передбачає звуження меж вимог, які можуть ставити в апеляції суб`єкти оскарження.

Особливості оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості передбачено ч. 4 ст. 394 КПК України.

Зокрема, вирок може бути оскаржено: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, у тому числі, не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Разом із тим, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення. Згідно із ст. 24 КПК України, гарантується право на перегляд вироку, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді. Саме з цього виходить прецедентна практика Верховного Суду, що відображено, серед іншого, в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі (№639/2837/19, провадження №51-5394кмо19). Згідно правового висновку, викладеного у цій постанові, передбачено можливість оскарження вироку й іншими особами (захисником чи представником іншої особи), за наявності двох підстав: у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволять судді при вирішенні питання про відкриття провадження з впевненістю ідентифікувати іншу особу; вирок має стосуватись прав, свобод та інтересів цієї іншої особи.

Установлено, що апеляційна скарга на вищевказаний вирок суду подана представником громадської організації «Асоціація перевізників і імпортерів транспортних засобів» - адвокатом ОСОБА_3 . Процесуальне право на оскарження зазначеного рішення суду обґрунтоване тим, що громадська організація, яка здійснює благодійну діяльність, є законним володільцем транспортних засобів, конфіскованих за рішенням суду в дохід держави.

При оцінці порушення прав, свобод та інтересів зазначеного вище суб`єкта апеляційного оскарження оскаржуваним вироком суду, ураховується те, що як в ході досудового розслідування, так і судового розгляду, громадська організація учасником кримінального провадження не була.

Згідно свідоцтв про реєстрацію конфіскованих судом транспортних засобів (бріфів), їх власниками значаться ОСОБА_6 та громадянин Ірландії.

Тоді як зазначені автомобілі конфісковано із спрямуванням на підвищення обороноздатності та мобілізаційної готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану, що кореспондується із вимогами п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

З огляду на не встановлення підстав у підтвердження того, що оскаржуваним вироком суду порушено права, свободи та інтереси громадської організації, доходжу висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, за апеляційною скаргою представника громадської організації «Асоціація перевізників і імпортерів транспортних засобів» - адвоката ОСОБА_3 .

На підставі наведеного і керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України,

У Х В А Л И В

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника громадської організації «Асоціація перевізників і імпортерів транспортних засобів» - адвоката ОСОБА_3 на вирок Костопільського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2022 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.

Суддя