Справа № 564/1734/22 Провадження №11-кп/802/285/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:в порядку КПК України Доповідач: ОСОБА_2
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження
14 лютого 2023 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу представника громадської організації «Асоціація перевізників і імпортерів транспортних засобів» - адвоката ОСОБА_3 на вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 21 жовтня 2022 року,
В С Т А Н О В И В:
Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 21 жовтня 2022 року затверджено угоду про визнання винуватості від 19 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до ЄРДР за №42022180000000045, укладену між прокурором Рівненської області прокуратури ОСОБА_4 та засудженим ОСОБА_5 .
Визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 201-2 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України останньому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк - 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю пов`язаною із обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1(один) рік з покладенням обов`язків передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Конфіскувано в дохід держави, як такі, що були предметом кримінальних правопорушень:
- автомобіль марки «Ford Ranger», 2003 р.в., н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою та Європейський паспорт № НОМЕР_3 на вказаний автомобіль;
- автомобіль марки «Міtsubishi L200», 2005 р.в., н.з. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 ; декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою та Європейський паспорт № НОМЕР_6 на вказаний автомобіль ;
- автомобіль марки «Міtsubishi L200», 2003 р.в., н.з. НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 ; декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою та Європейський паспорт № НОМЕР_6 на вказаний автомобіль;
- автомобіль марки «Nissan Navara», 2007 р.в., н.з. НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 ; декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою та Європейський паспорт № НОМЕР_11 на вказаний автомобіль;
- автомобіль марки «Nissan Navara», 2004 р.в., IRL 04- НОМЕР_12 номер кузова НОМЕР_13 ; декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою та Європейський паспорт на вказаний автомобіль ;
- автомобіль марки «Міtsubishi L200», 2001 р.в., IRL 01-TN-2620 номер кузова НОМЕР_14 ; декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою та Європейський паспорт на вказаний автомобіль.
Установлено, що апеляційна скарга на вищевказаний вирок суду подана представником громадської організації «Асоціація перевізників і імпортерів транспортних засобів» - адвокатом ОСОБА_3 . Процесуальне право на оскарження зазначеного рішення суду обґрунтоване тим, що громадська організація, яка здійснює благодійну діяльність, є законним володільцем транспортних засобів, конфіскованих за рішенням суду в дохід держави.
Не погоджуючись із таким вироком, представник громадської організації «Асоціація перевізників і імпортерів транспортних засобів» - адвокат ОСОБА_3 подала на нього апеляційну скаргу, оскільки вважає, що громадська організація, яка здійснює благодійну діяльність, є законним володільцем транспортних засобів, конфіскованих за рішенням суду в дохід держави, а тому це судове рішення стосується прав, свобод та інтересів її довірителя.
Перевіривши апеляційну скаргу та матеріали провадження приходжу наступного висновку.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, і серед них визначено таку як забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Частиною 1 ст.24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 475 КПК вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
У частині 4 ст.394 КПК України передбачено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржено: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті474 цьогоКодексу,в томучислі нероз`ясненняйому наслідківукладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертоюстатті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
У постанові об`єднаної палати ККС ВС від 18 травня 2020 року у справі № 639/2837/19 вказується, що суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи. Дані, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальний акт, повідомлення про підозру, тощо), не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб.
Як вбачається з апеляційної скарги, на переконання адвоката ОСОБА_3 , оскаржуваний вирок стосується прав, свобод та інтересів громадської організації «Асоціація перевізників і імпортерів транспортних засобів», оскільки сама її довіритель є законним володільцем транспортних засобів, конфіскованих за рішенням суду у дохід держави.
Однак відповідно до матеріалів справи, зокрема свідоцтв про реєстрацію конфіскованих судом транспортних засобів (бріфів), їх власниками значаться ОСОБА_6 та громадянин Ірландії.
Крім того зі змісту вироку Костопільського районного суду Рівненської області від 21 жовтня 2022 року не вбачається жодних відомостей, що громадська організація була учасником даного кримінального провадження.
Також з даного вироку вбачається, що зазначені автомобілі конфісковано із спрямуванням на підвищення обороноздатності та мобілізаційної готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану, що кореспондується із вимогами п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Враховуючи вказане та те, що в апеляційній скарзі не наведені обґрунтовані підстави вважати, що вказаний вирок може стосуватися прав, свобод чи інтересів ГО «Асоціація перевізників та імпортерів транспортних засобів» доходжу висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, за апеляційною скаргою представника громадської організації «Асоціація перевізників і імпортерів транспортних засобів» - адвоката ОСОБА_3 .
Крім того, слід зазначити, що ухвалою Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2022 року, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ГО «Асоціація перевізників та імпортерів транспортних засобів» адвоката ОСОБА_3 на вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 21 жовтня 2022 року.
На вказану ухвалу представником ГО «Асоціація перевізників та імпортерів транспортних засобів» адвокатом ОСОБА_3 подано касаційну скаргу.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду своєю ухвалою від 01 лютого 2023 року зазначив про відсутність переконливої інформації про те, що вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 21 жовтня 2022 року може стосуватися прав, свобод чи інтересів ГО «Асоціація перевізників та імпортерів транспортних засобів», а тому висновок апеляційного суду про відмову у відкритті провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України є обгрунтованим.
На підставі наведеного і керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника громадської організації «Асоціація перевізників і імпортерів транспортних засобів» - адвоката ОСОБА_3 на вирок Костопільського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2022 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя
Суд | Волинський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2023 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 108973755 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги |
Кримінальне
Волинський апеляційний суд
Борсук П. П.
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Марчук Олександр Петрович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Щепоткіна Валентина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні