Постанова

від 08.12.2022 по справі 922/4359/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року м. Харків Справа № 922/4359/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.,

суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

представників учасників провадження у справі про банкрутство:

апелянта - Хорошевська Тетяна Володимирівна (в залі суду) - ордер серії АХ №1107156 від 01.12.2022, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 7187/10 від 07.12.2018

ГУ ДПС у Харківській області - Шевченко Дмитро Владиславович (в залі суду), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

боржника - Сєрова Олександра Олегівна (поза межами суду) - довіреність від 23.12.2021, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7548/10 від 14.03.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандій" (вх.№130Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.06.2020, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Усатим В.О., дата складання повного тексту ухвали - 03.06.2020, у справі № 922/4359/19

за заявою Іноземного підприємства "Малахіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія"; постановлено офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

Визнано вимоги ініціюючого кредитора ІП "Малахіт" до боржника в сумі 2 589 530, 12грн та 19 210, 00грн судового збору.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ фірма "Ідалія".

Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" на строк, визначений частиною другою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства.

Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1433 від 18.07.2013).

Встановлено оплату послуг арбітражному керуючому Васіну Є.Є. (свідоцтво № 1433 від 18.07.2013) у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, за рахунок коштів, авансованих на депозитний рахунок господарського суду.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника складають загальну суму 2 589 530, 12грн, які не були задоволені боржником; розмір вимог підтверджено наявними в матеріалах справи належними доказами та не заперечується боржником. Заявлені вимоги є такими, що виникли до моменту звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, отже є конкурсними. Ініціюючим кредитором при подачі до суду заяви про відкриття справи про банкрутство дотримані вимоги статей 1, 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Оцінивши представлені сторонами докази, суд на підставі статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов за необхідне відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія", ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, визнати вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 2 589 530, 12грн та ввести процедуру розпорядження майном боржника до 170 календарних днів.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 03.06.2020, кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Скандій" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство та постановити нову ухвалу, якою відмовити ІП "Малахіт" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ фірми "Ідалія".

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ІП "Малахіт" 25.11.2019 відступило ТОВ "Лавінг Груп" своє право вимоги за договором оренди та векселем, а із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія" звернулося 28.12.2019 (після переходу права вимоги за договором оренди та векселем до ТОВ "Лавінг Груп"), за таких підстав, апелянт вважає, що ІП "Малахіт" станом на час звернення та розгляду заяви не було кредитором ТОВ фірма "Ідалія" та не мало жодних вимог до боржника.

Відтак, на думку апелянта, мало місце порушення частини 1 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Крім того, як вказує апелянт, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що судом при її постановленні не було оглянуто ані договору оренди, ані оригіналу векселя, подані ініціюючим кредитором на підтвердження заборгованості боржника.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено, чи перебувають у ІП "Малахіт" оригінали документів, що підтверджують права вимоги до ТОВ фірма "Ідалія".

Апелянт зазначає, що 05.01.2022 він набув статусу кредитора ТОВ фірма "Ідалія", 10.01.2022 ТОВ "Скандій" ознайомився з матеріалами справи, отже, до цього йому було невідомо про існування таких доказів, як договір про відступлення права вимоги та акт приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандій" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у справі №922/4359/19; встановлено учасникам справи строк до 14.02.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 14.02.2022 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "01" березня 2022 р. о 10:45год.

16.02.2022 від Головного управління ДПС у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважає, що подання апеляційної скарги є повторною процесуальною дією, направленою на перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 03.06.2020.

Як зазначає ГУ ДПС у Харківській області, на момент постановлення оскаржуваної ухвали у ТОВ фірми "Ідалія" перед ініціюючим кредитором існує заборгованість у розмірі 2 589 530, 12грн, оскільки договір оренди №81/14 від 01.09.2014 не визнавався недійсним, простий вексель АА2171415 від 26.01.2018 неоспорений, а виконавчий напис нотаріуса не визнаний таким, що не підлягає виконанню. Наявність укладеного між ТОВ "Лавінг Груп" та ІП "Малахіт" договору про відступлення права вимоги за договором оренди обладнання №81/14 від 01.09.2014 та простим векселем серії АА 2171415 у загальному розмірі 2 589530, 12грн є новим доказом та не оцінювалось судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, просить у задоволенні скарги відмовити.

Також ГУ ДПС у Харківській області просить поновити пропущений строк подання відзиву на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що особа, відповідальна за супроводження даної справи, перебувала на лікарняному з 31.01.2022 по 04.02.2022 (відповідні докази надані суду); у зв`язку зі складністю даної справи, тим, що право підпису документів має керівник відділу, вказане зумовило пропуск строку подання відзиву на апеляційну скаргу.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 263 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до положень статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Враховуючи, що подання відзиву є правом учасника справи про банкрутство, відзив вже подано ГУ ДПС у Харківській області і відзив відповідає вимогам статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням наведених кредитором обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе поновити пропущений строк подання відзиву на апеляційну скаргу і здійснює розгляд апеляційної скарги ТОВ "Скандій" з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу.

Судова колегія зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

За таких обставин, судові засідання, призначені на період починаючи з 24.02.2022 не відбулися.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб - у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 № 03 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану" встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01 квітня 2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- зупинено тимчасово розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022, постановлено: на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), а саме, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу від 10.06.2022 року №113) затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30.05.2022. До переліку включено, в тому числі, Харківську міську територіальну громаду.

Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 27 Конституції України, обов`язком держави є захист життя людини.

Враховуючи зазначене, з міркувань безпеки доступ та відвідування співробітниками будівлі Східного апеляційного господарського суду обмежено, що обмежило й доступ до певних матеріалів справ та зумовило неможливість своєчасного розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 доведено до відома учасників справи, що про дату наступного відкритого судового засідання з розгляду справи №922/4359/19 буде повідомлено учасників судового процесу.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 12.08.2022 №573/2022, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Водночас, з огляду на необхідність розгляду апеляційної скарги впродовж розумних строків в контексті, встановлених пунктом 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантій, з огляду на приписи пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2022 призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандій" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у справі №922/4359/19 до розгляду на "08" грудня 2022 р. об 11:00год.; повідомлено, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою; постановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи; запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі "Електронний суд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 клопотання представника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "08" грудня 2022 об 11:00 годині, провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.12.2022, яке відбулось у режимі відеоконференції, представник апелянта підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити.

Представник боржника підтримала апеляційну скаргу.

Представник ГУ ДПС у Харківській області проти апеляційної скарги заперечує.

Інші учасники справи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались; представники учасників справи про банкрутство в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча учасники справи були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники апелянта, кредитора - ГУ ДПС у Харківській області та боржника висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, а неявка у судове засідання представників інших учасників справи, належним чином повідомлених про час, дату та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду скарги, про що учасники справи були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2022, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, до суду звернулось Іноземне підприємство "Малахіт" із заявою, в якій просить суд відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія"; визнати грошові вимоги ІП "Малахіт" у розмірі 2 589 530, 12грн, з яких 1 591 230, 12грн стягується в примусовому порядку; включити судовий збір за подання заяви по порушення провадження у справі про банкрутство у сумі 19 210грн до першої черги вимог кредиторів.

В обґрунтування заяви зазначає, що 01.09.2014 між ІП "Малахіт" (орендодавець) та ТОВ фірма "Ідалія" (орендар) укладено договір оренди обладнання № 81/14, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором орендодавець зобов`язується передати орендарю, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування майно, за що сплачувати орендну плату.

Орендар використовує майно, що орендується, для забезпечення торгівельної діяльності.

Майно, що орендується, передається за накладними на строк до 31.12.2015. Розмір орендної плати вказується в актах виконаних робіт. Орендна плата сплачується орендарем згідно акта виконаних робіт.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

01.09.2014 на виконання умов договору сторонами підписано акти приймання-передачі обладнання.

Договір не розірвано та не визнано недійсним у встановленому законом порядку. Боржником договір не оспорюється.

У зв`язку з порушенням ТОВ фірма "Ідалія" взятих на себе за договором оренди обладнання від 01.09.2014 зобов`язань, виникла заборгованість перед ІП "Малахіт".

В рахунок часткового виконання зобов`язань за зазначеним договором оренди обладнання ТОВ фірма "Ідалія" видав ІП "Малахіт" простий вексель серія АА 2171415 на суму 1 589 530, 12грн зі строком платежу 26.11.2018.

27.11.2018 ІП "Малахіт" подав вексель приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Куксіну С.Ю. для вчинення протесту про неоплату.

28.08.2019 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін С.Ю. на підставі заяви векселедержателя вчинив протест у неплатежі за простим векселем серія АА 2171415.

29.08.2019 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін С.Ю. на підставі простого векселя, виданого 26.01.2018 ТОВ фірма "Ідалія" видав виконавчий напис, за яким стягнув на користь ІП "Малахіт" з ТОВ фірма "Ідалія" заборгованість у розмірі 1 589 530, 12грн, а також плату за вчинення нотаріальних дій у розмірі 1700 грн.

02.09.2019 постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобоварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження.

За цим виконавчим провадженням стягується заборгованість з ТОВ фірма "Ідалія" на користь ІП "Малахіт" у розмірі 1 589 530, 12грн, а також плата за вчинення нотаріальних дій у розмірі 1700 грн. Всього на суму 1 591 230,12 грн.

Заявник вказує на те, що станом на сьогоднішній день сума боргу не погашена.

Наявність заборгованості та те, що боржником на момент грудня 2019 року вона не погашена зумовило звернення із даною заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія".

Заявник зазначає про те, що станом на момент звернення з даною заявою у боржника перед ІП "Малахіт" наявна заборгованість у розмірі 2 589 530,12 грн, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням боржником взятих на себе за договором оренди обладнання від 01.09.2014 № 81/4 зобов`язань.

Боржник визнає наявність боргу перед ІП "Малахіт" у розмірі 2 589 530, 12грн, підтверджує обставини, викладені у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, та повідомив суду, що заборгованість не погашена та існує в розмірі, визначеному в заяві ІП "Малахіт".

Боржником надано копії актів звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2018 по 25.02.2020 за договором № 81/14 від 01.09.2014.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі мають боржник або кредитор.

До числа кредиторів згідно зі статтею 1 цього Кодексу належать юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Поряд з цим, боржником вважається юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Положеннями частини 3 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Частинами 1, 2 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Заява кредитора також повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що кредитор у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства має до боржника вимоги щодо грошових зобов`язань останнього.

І відповідно до статті 39 цього Кодексу, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд має перевірити можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав.

При цьому, згідно з частиною 8 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство зазначається про визнання вимог кредитора та їх розмір.

Отже, аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутств дає підстави для висновку, що законодавцем покладено обов`язок доказування обґрунтованості своїх вимог саме на кредитора, який їх заявляє до боржника.

Відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У спірних правовідносинах ІП "Малахіт" як ініціюючий кредитор звернувся до суду із заявою, в якій просить суд відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія"; визнати грошові вимоги ІП "Малахіт" у розмірі 2 589 530, 12грн.

Досліджуючи заяву ініціюючого кредитора, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в обґрунтування розміру зазначеної загальної заборгованості ініціюючим кредитором надано договір оренди обладнання №81/14 від 01.09.2014 (строк дії договору закінчився 31.12.2015), в пункті 5.1. якого зазначено, що розмір орендної плати за користування майном вказується в актах виконаних робіт.

Однак, такі акти виконаних робіт ініціюючим кредитором до заяви не додано.

Жодного належного і допустимого доказу, який би свідчив про наявність зазначеної ініціюючим кредитором заборгованості у розмірі 2 589 530, 12грн до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ фірми "Ідалія" не додано.

Боржник у відзиві на заяву заборгованість визнав на надав два акти звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2018-25.02.2020.

Однак, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, в силу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Саме такі первинні документи, а не складені на їх підставі акти звірки взаємних розрахунків виступають належними доказами в підтвердження проведення тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих або інших дій, виконання цивільних прав та обов`язків.

Акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції.

Акт звірки це документ, за яким підприємства можуть звіряти бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов`язань сторін підтверджується первинними документами актами, накладними, платіжними дорученнями, розрахунками, тощо, які до заяви ІП "Малахіт" не додані.

Акт звіряння взаємних розрахунків доводить лише обставини про звіряння сторонами розрахунків між собою за певний період часу чи на конкретну дату, і може бути лише одним із доказів, який враховується у сукупності належних і допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, акт звірки взаєморозрахунків не є належним доказом, що підтвердив би заборгованості боржника перед ІП "Малахіт" у зазначеному ним у заяві розмірі, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для їх визнання у вказаному розмірі на підставі лише такого доказу.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що надані боржником акти звірки взаєморозрахунків не містять навіть зазначення прізвищ та посад осіб, які підписали дані акти, тобто, неможливо встановити, чи уповноваженими особами такі акти складені та підписані.

Відповідно до статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Завданням підготовчого засідання при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника на предмет відповідності таких вимог поняттю грошового зобов`язання боржника перед ініціюючим кредитором; установлення наявності спору про право та встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання, якщо провадження відкривається за заявою кредитора.

Однак, у спірних правовідносинах ініціюючим кредитором не доведено поданими документами взагалі наявність заборгованості у зазначеному ним розмірі.

Відтак, саме по собі визнання боржником заборгованості без наявності у матеріалах справи належних та допустимих доказів щодо її наявності взагалі та розміру не може бути підставою для визнання кредиторських вимог судом і відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки свідчило б про формальний підхід до визнання вимог ініціюючого кредитора боржника і проведення підготовчого засідання.

Щодо доводів ІП "Малахіт", що 1 591 230, 12грн заборгованості стягується в примусовому порядку за векселем серії АА2171415, за яким нотаріус вчинив протест у неплатежі, судова колегія зазначає таке.

Приписами статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов`язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Відповідно до Закону України від 06.07.1999 № 826-ХІV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені).

Згідно з статтею 75 Уніфікованого закону, простий вексель містить: 1. назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; 2. безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей; 3. зазначення строку платежу; 4. зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 5. найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж; 6. зазначення дати і місця видачі простого векселя; 7. підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Статтею 76 Уніфікованого закону передбачено, що простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням.

Згідно з частиною 1 статті 77 Уніфікованого закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо, зокрема, строку платежу (статті 33-37).

Так, за змістом частини 1 статті 33, частини 1 статті 34 та частини 1 статті 35 Уніфікованого закону, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред`явленням; у визначений строк від пред`явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказний вексель строком за пред`явленням підлягає оплаті при його пред`явленні. Він повинен бути пред`явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Строк платежу за переказним векселем, що підлягає сплаті у визначений строк від пред`явлення визначається або датою акцепту, або датою протесту.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про обіг векселів в Україні", зобов`язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

За змістом частин 1 - 3 статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про обіг векселів в Україні", вексель, опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку, є виконавчим документом (крім векселя, опротестованого у недатуванні акцепту).

Зобов`язання за векселем є дійсними, якщо його складено з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".

При розгляді справ, пов`язаних з обігом простих векселів, судам належить досліджувати у судовому засіданні оригінали цих цінних паперів, зважаючи на їх правову природу та обов`язковість реквізитів; встановлення ж судами обставин ненадання кредитором оригіналу векселя, як доказу заборгованості боржника перед кредитором, є підставою для відмови у визнанні спірних вимог як таких, що не підтверджені належними доказами у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 01.08.2019 у справі № 914/2441/15 та від 26.04.2018 у справі № 904/5299/17, від 16.05.2021 у справі №910/772/19.

Відтак, враховуючи, що вимоги ІП "Малахіт" у розмірі 1 591 230, 12грн ґрунтуються на зобов`язаннях боржника на підставі простого векселя як боргового цінного паперу, обов`язком кредитора, який звертається з кредиторськими вимогами до боржника, є надання господарському суду оригіналу простого векселя, який в силу приписів статей 73, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України є допустимим доказом дійсності грошових вимог кредитора - векселедержателя, і такий цінний папір в оригіналі залучається судом до матеріалів справи та зберігається в матеріалах справи відповідно до вимог частини 1 статті 92 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вексель є об`єктом цивільного обороту та може бути в подальшому відчужений векселедержателем на користь третіх осіб шляхом вчинення індосаментів.

Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 16.05.2021 у справі №910/772/19.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції не був досліджений оригінал векселя серії АА2171415; до матеріалів справи не долучений.

Відтак, вимоги ІП "Малахіт" у розмірі 1 591 230, 12грн, які ґрунтуються на зобов`язаннях боржника на підставі простого векселя як боргового цінного паперу, ініціюючим кредитором належними та допустимими доказами не підтверджені.

При цьому, як зазначено вище, умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Укладений між ІП "Малахіт" та ТОВ фірмою "Ідалія" договір оренди обладнання №81/14 від 01.09.2014 не містить умову щодо проведення розрахунків із застосування векселів; строк дії договору закінчився 31.12.2015 (пункт 4.2. договору).

Відповідно до пункту 4.3. договору оренди, термін оренди може бути скорочений чи подовжений лише за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.

Але ініціюючим кредитором додаткової угоди про продовження строку договору до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ фірми "Ідалія" не надано.

Простий вексель серії АА2171415, копія якого міститься у матеріалах справи, датований 26.01.2018.

Отже, помилковим є висновок суду першої інстанції, що грошові вимоги ІП "Малахіт" до боржника є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню в повному обсязі.

Згідно висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, розглядаючи кредиторські вимоги суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.

Однак, у даному випадку суд першої інстанції не вірно надав оцінку доводам ініціюючого кредитора щодо його вимог до боржника, які кредитором належними та допустимими доказами не підтверджені, не застосував правові висновки Верховного Суду, які підлягають застосуванню при розгляді справ, пов`язаних з обігом простих векселів, внаслідок чого необґрунтовано визнав кредиторські вимоги ІП "Малахіт" у розмірі 2 589 530, 12грн і відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія".

Відповідно до частин 5, 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Враховуючи, що ініціюючим кредитором не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження у нього взагалі вимог до боржника, у суду першої інстанції були відсутні підстави для їх визнання і, відповідно, відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки ці правові дії є пов`язаними між собою.

Відтак, суд першої інстанції мав відмовити ІП "Малахіт" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія".

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що ІП "Малахіт" 25.11.2019 відступило ТОВ "Лавінг Груп" своє право вимоги за договором оренди та векселем, а із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія" звернулося 28.12.2019 (після переходу права вимоги за договором оренди та векселем до ТОВ "Лавінг Груп"), за таких підстав, як вважає апелянт, ІП "Малахіт" станом на час звернення та розгляду заяви, не було кредитором ТОВ фірма "Ідалія" та не мало жодних вимог до боржника.

Дані доводи і докази не були предметом розгляду суду першої інстанції, учасники справи про такі обставини суду не повідомляли, відповідно, і не досліджувались місцевим господарським судом.

І прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів і доводів буде свідчити про порушення судом положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, що є неприпустимим.

Однак, з підстав, викладених вище, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 03.06.2020 у справі №922/4359/19 підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції безпідставно, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вимог ініціюючого кредитора до боржника, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія".

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що ухвала Господарського процесуального кодексу України від 03.06.2020 вже була предметом апеляційного перегляду, і постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 у справі №922/4359/19 було залишену ухвалу без змін.

Однак, під час апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції вирішувалось виключно питання повноважень директора ТОВ фірма "Ідалія" і вчинення ним відповідних дій, пов`язаних із веденням господарської діяльності товариства.

Відповідно до статті 272 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.01.2022 у справі №922/4359/19 визнано грошові вимоги ТОВ "Скандій" до ТОВ фірми "Ідалія" в розмірі 59 076, 00грн заборгованості та 4 540, 00грн судового збору.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи законодавством про банкрутство.

Ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Викладені ТОВ "Скандій" доводи в апеляційній скарзі не були предметом розгляду Східного апеляційного господарського суду під час перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 03.06.2020.

Керуючись ст.ст. 255-256, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандій" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 у справі №922/4359/19 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ІП "Малахіт" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ фірми "Ідалія".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.12.2022.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов