Ухвала

від 14.12.2022 по справі 910/3858/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.12.2022Справа № 910/3858/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/3858/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодія»

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від стягувача: не з`явився;

від заявника: не з`явився;

від боржника (відповідача) не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодія» про стягнення заборгованості у розмірі 412566,91 грн за договором купівлі - продажу №921 від 09.11.2011, укладеним між відповідачем та Приватним акціонерним товариством «Альба Україна», право грошової вимоги за яким було набуто позивачем відповідно до договору застави майнових прав №РL-03/408/12 від 05.06.2014, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ПрАТ «Альба Україна».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2016 у справі №910/3858/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016, позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 412566,91 грн та судовий збір у розмірі 6188,51 грн.

22.06.2016 на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ.

23.08.2022 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - заявник) надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні у зв`язку з відступленням права вимоги.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/639/22 від 23.08.2022 у зв`язку з відпусткою судді Лиськова М.О. призначено повторний автоматизований розподіл заяви, що подана в межах справи №910/3858/16, за результатом проведення якого подану заяву передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження та призначено судове засідання для розгляду заяви на 14.10.2022.

28.09.2022 через відділ діловодства суду надійшли заперечення на заяву про заміну стягувача у виконавчому проваджені, в яких боржник заперечує проти задоволення заяви з підстав того, що ним виконано рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2016 в добровільному порядку згідно платіжних доручень від 23.06.2016 №14642 на суму 6188,51 грн та №14641 на суму 412566,91 грн, а відтак і саме виконавче провадження не було відкрито, про що свідчить відсутність відомостей в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень. При цьому, зауважує на тому, що заявником не доведено факту матеріального правонаступництва між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прав за майновою вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодія» та пропущено строк пред`явлення наказу до виконання, що виключає можливість заміни стягувача його правонаступником.

Судове засідання, призначене на 14.10.2022 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 призначено судове засідання на 14.12.2022.

У судове засідання представники заявника та боржника не з`явилися, втім в поданих суду заявах просили судове засідання проводити за їх відсутності. Представник стягувача (позивача) також не з`явився в судове засідання, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду заяви, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, враховуючи, що згідно абзацу 2 частини 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, тоді як представники заявника та боржника просили розгляд заяви проводити за їх відсутності, суд на місці постановив розгляд заяви проводити за їх відсутності.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази з урахуванням обґрунтування поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/3858/16 з огляду на наступне.

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб`єктивних прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого відбувається через набуття суб`єктивного права та/чи суб`єктивного обов`язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв`язок між набутими суб`єктивними правами і обов`язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.

Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.

Отже, для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника, тобто підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав у матеріальних правовідносинах. Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.04.2022 у справі №910/8252/21.

Судом встановлено, що 30.04.2021 року між Акціонерним товариством «Універсал Банк» (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - фактор) укладено договір факторингу №30/04/21/ФК2, за умовами пункту 2.1 якого в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові право вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором; перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимоги, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору та підписується одночасно з ним.

При цьому, у поданій заяві заявник зауважує на тому, що відповідно до статуту Акціонерного товариства «Універсал Банк», затвердженого зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» від 31.10.2018, та погодженого НБУ 20.12.2018, Акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», тип якого у відповідності до рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (протокол №2-2018 від 31.10.2018) було змінено на приватне акціонерне товариство та в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство «Універсал Банк».

Умовами пункту 2.3 договору визначено, що відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами, договорами поруки та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру прав вимог згідно додатку №2 до цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває всі права вимоги, визначені цим договором та всі права вимоги за договорами поруки. Сторони підписують акт прийому-передачі реєстру прав вимог в день здійснення оплати суми фінансування згідно пункту 3.1 цього договору. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимог - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною цього договору.

В день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги боргу до позичальників, клієнт зобов`язаний передати фактору реєстр прав вимог в електронному вигляді за формою, наведеною в додатку №3 до цього договору, на підставі акту прийому-передачі реєстру прав вимог в електронному вигляді (п. 2.4 договору).

Фактор зобов`язаний в день укладення сторонами договору сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 4748778,42 грн (п. 3.1 договору).

Відповідно до частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з долученого до заяви витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу №30/04/21/ФК2 від 30.04.2021 року, Акціонерне товариство «Універсал Банк» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло право вимоги до позичальника - Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» за кредитним договором №408/12 від 23.03.2012 року.

Таким чином, надані заявником докази свідчать, що Акціонерне товариство «Універсал Банк» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» лише за зобов`язанням, встановленим кредитним договором №408/12 від 23.03.2012 року.

Предметом же розгляду справи №910/3858/16, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Благодія» виступала відповідачем (боржником), було стягнення заборгованості у розмірі 412566,91 грн за договором купівлі - продажу №921 від 09.11.2011, укладеним між відповідачем та Приватним акціонерним товариством «Альба Україна», право грошової вимоги за яким було набуто Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» відповідно до договору застави майнових прав №РL-03/408/12 від 05.06.2014, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ПрАТ «Альба Україна», який укладався з метою забезпечення виконання кредитного договору №408/12 від 23.03.2012.

Доказів передачі права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактору) за договором застави №PL-03/408/12 від 05.06.2014 року суду заявником не надано.

За умовами пункту 2.9 договору факторингу №30/04/21/ФК2 від 30.04.2021 клієнт зобов`язується відступити фактору також належні йому права за договорами застави (в разі наявності) і таке відступлення здійснюється сторонами на підставі окремо укладеного договору відступлення прав за договорами забезпечення.

Втім, окремо укладеного із Акціонерним товариством «Універсал Банк» договору відступлення прав вимоги до Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (заставодавець) за договором застави майнових прав №PL-03/408/12 від 05.06.2014 року, заявник суду не надав і матеріали справи не містять, отже заявник не довів факту заміни заставодержателя (банку) на його правонаступника за договором застави №PL-03/408/12 від 05.06.2014.

Тоді як, процесуальне правонаступництво, як вже зазначалось судом, є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Разом з цим, суд зауважує і на інших обставинах неможливості процесуального правонаступництва стягувача Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у виконавчому провадженні.

Так, згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент подання заяви), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і характеризується примусовим виконанням судових рішень уповноваженими органами та особами.

У даному ж випадку, як встановлено судом, зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодія» з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2016 щодо сплати основного боргу в розмірі 412566,91 грн та судового збору в розмірі 6188,51 грн виконано добровільно товариством 23.06.2016, тобто задовго до укладення договору факторингу №30/04/21/ФК, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень №14642, №14641 та підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у даній справі.

Відтак, враховуючи добровільне та в повному обсязі виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодія» рішення господарського суду у даній справі, примусове виконання рішення і не могло відбутися, тобто сама стадія виконавчого провадження в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить замінити стягувача, відсутня.

Жодних доказів відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 на примусове виконання рішення суду від 27.04.2016 матеріали справи не містять і судом не встановлені.

Тоді як, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №34/425, від 08.02.2022 у справі №2-7763/10.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 зауважила, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань судочинства, передбачених процесуальними кодексами України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

У даному випадку, Господарським судом міста Києва 22.06.2016 видано наказ на примусове виконання рішення суду від 27.04.2016 у справі №910/3858/16, який був дійсним для пред`явлення до виконання до 10.05.2017 року і доказів переривання чи поновлення цього строку матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, з урахуванням вимог законодавства щодо матеріального та процесуального правонаступництва, суд дійшов висновку про відмову у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись статтями 52, 202, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/3858/16.

Ухвала набирає законної сили 14.12.2022 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.12.2022.

Суддя Т.В. Васильченко