Постанова

від 28.09.2016 по справі 910/3858/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2016 р. Справа№ 910/3858/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

представники сторін в судове засідання не з'явилась,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Благодія» на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2016р.

по справі № 910/3858/16 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Благодія»

про стягнення 412 566,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2016р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Благодія» на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» основний борг 412 566,91 грн. та судовий збір у сумі 6 188,51 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Благодія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2016р. у справі №910/3858/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2016р. після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу №910/3858/16 передано на розгляд колегії: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.

Розпорядженням №09-52/5183/16 від 27.09.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 27.09.2016р., в зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А. у відпустці, які не є головуючим суддею, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Благодія» на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2016р. по справі № 910/3858/16 прийнято до провадження у визначеному складі колегії.

Від публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» надійшло клопотання про те, що 23.06.2016р. ТОВ «Благодія» погашено заборгованість у розмірі 412 566,91 грн., на доказ надано довідку про погашення заборгованості від 23.08.2016р.

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Благодія» своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

09.11.2011р. між ПрАТ «Альба Україна» (продавець) та ТОВ «Благодія» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №921, за умовами якого продавець зобов'язався передати (поставити) вироби медичного призначення у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору. /а.с. 94, т.1/.

На виконання умов договору купівлі-продажу відповідачу був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними. /а.с. 128-250, т. 1, а.с. 1-250, т. 2, а.с. 1-74, т. 3/.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

23.03.2012р. між публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (банк) та приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (позичальник) укладено кредитний договір № 408/12, за умовами якого банк в порядку та на умовах, передбачених цим договором, надав позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у формі кредитної лінії в сумі ліміту кредитної лінії розміром 2 000 000,00 євро, які видаються траншами, а також сплачувати проценти за користування кредитними коштами у розмірі 28 % річних за кредитом в гривні, 15% за кредитом в доларах США, 15 % за кредитом в Євро, терміном дії ліміту кредитної лінії до 22 березня 2013 р. /а.с. 10, т.1/.

Строк дії даного договору встановлюється з дати укладення і до повної сплати (погашення) всіх зобов'язань позичальника перед банком за цим договором, в т.ч. до повного повернення (погашення) суми кредиту, сплати процентів, винагороди та неустойки/штрафних санкцій/пені (у разі її нарахування). (п. 10.7. договору).

В результаті неналежного виконання кредитного договору, заборгованість позичальника станом на 28.02.2016р. становить 6 724 431,52 грн.

05.06.2014р. між ПАТ «Універсал Банк» (заставодержатель) та ПАТ «Альба Україна» (заставодавець) укладено договір застави майнових прав №PL-03/408-12, за умовами якого заставодавець передає в заставу рухоме майно - предмет застави, як визначено та опис якого наведено в п. 1.2. цього договору, і така застава, що створюється за цим договором забезпечує виконання зобов'язань заставодавця, існуючих та майбутніх, фактичних або умовних, солідарних або незалежних, або в будь-якій іншій якості, та всі поточні і майбутні вимоги заставодержателя, що витікають із кредитного договору №408/12 від 23.03.2012р. та договору про встановлення ліміту на здійснення гарантійної операції №407/12 від 23.03.2012р. /а.с. 107, т.1/.

05.06.2014р. між ПрАТ «Альба Україна» (довіритель) та ПАТ «Універсальний Банк» (повірений) укладено договір доручення, за умовами якого Банку надається право вимагати від боржників довірителя належного виконання ними грошових зобов'язань з погашення боргу, зокрема з відповідача за договором купівлі-продажу №921 від 09.11.2011р. /а.с.75,т. 3/.

Листом №2463 від 13.06.2014р. ПрАТ «Альба Україна» повідомила відповідача про те, між ПрАТ «Альба Україна», що є кредитором по відношенню до ТОВ «Благодія» згідно умов договору купівлі-продажу №921 від 09.11.2011р., укладено та діє договір застави майнових прав № PL-03/408-12 від 05.06.2014р., за умовами якого заставодавець передав в забезпечення власних зобов'язань по кредитному договору №408/12 від 23.03.2012р. та договору про встановлення ліміту на здійснення документарних операцій №407/12 від 23.03.2012р. заставодержателю належні йому права вимоги отримання грошових коштів за договором поставки./а.с. 104, т.1/.

Листом №2084/06/14 від 16.06.2014р. Банк повідомив відповідача про те, що між ПрАТ «Альба Україна», що є кредитором по відношенню до ТОВ «Благодія» згідно умов договору купівлі-продажу №921 від 09.11.2011р., укладено та діє договір застави майнових прав № PL-03/408-12 від 05.06.2014р., за умовами якого заставодавець передав в забезпечення власних зобов'язань по кредитному договору №408/12 від 23.03.2012р. та договору про встановлення ліміту на здійснення документарних операцій №407/12 від 23.03.2012р. заставодержателю належні йому права вимоги отримання грошових коштів за договором поставки. /а.с. 103, т.1/.

18.08.2014р. Банк надіслав відповідачу повідомлення про заміну кредитора за договором застави майнових прав № PL-03/408-12, а саме: ПАТ «Альба Україна» (первісний кредитор) та ПАТ «Універсальний Банк» (новий кредитор), за яким Банк набув право грошової вимоги за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору купівлі-продажу №921 від 09.11.2011р. на суму 412 566,91 грн. /а.с. 106, т.1/.

05.09.2014р. Банк звернувся до відповідача із вимогою про оплату 412 556,91 грн. /а.с. 105, т.1/.

Доказів оплати, як і реагування на вимоги, на момент винесення рішення судом першої інстанції, матеріали справи не містили.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про заставу» предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про заставу» заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов'язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав.

Відповідно п.п. 3.1.1. п. 3.1. договору застави заставодавець зобов'язаний протягом трьох календарних днів з дня укладання цього договору письмово повідомити Боржника про заставу майнових прав, що складають Предмет застави за цим Договором та надати Заставодержателю протягом цього ж строку документи що підтверджують таке повідомлення Боржника.

Відповідно п.п. 3.1.14. п. 3.1. договору застави заставодавець зобов'язаний протягом трьох календарних днів з моменту відступлення/переводу предмета застави застоводержателю передати йому всю документацію, що стосується предмету Застави.

Згідно п. 4.3. договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється шляхом відступлення Заставодержателю майнових прав, що складають предмет застави.

19.08.2014р. між ПАТ «Універсал Банк» та ПрАТ «Альба Україна» склали акт - підтвердження набуття прав за договором застави майнових прав № PL-03/408/12 від 05.06.2014, за яким, сторони встановили та визначили, що Заставодержатель за договором застави, в результаті звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та задоволення забезпеченої обтяженням вимоги, набув наступні майнові права, а саме право грошової вимоги (або право вимоги на отримання платежів) (як кредитора) за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору купівлі - продажу (контракту) № 291 від 09.11.2011 р., укладений між заставодавцем та ТОВ «Благодія» в сумі 412 566, 91 грн. та передано Застоводержателю за актом приймання-передачі документи, що підтверджують грошові зобов'язання Боржника за Контрактом, право грошової вимоги за яким набув Заставодержатель. /а.с. 114, т.1/.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження як відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги.

Відповідно до ст. 32 Закону Закон «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. Обтяжувач зобов'язаний повідомити в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір набути на свою користь таке право.

Обтяження зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно витягу. /а.с. 78, т. 3/.

Станом на 28.02.2016р. заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу становить 412 566,91 грн.

Погашення заборгованості на суму 412 566,91 грн. відбулось після прийняття рішення господарським судом міста Києва, що підтверджується відповідною довідкою Банку.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення.

Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2016р. у справі №910/3858/15.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2016р. у справі №910/3858/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/3858/16 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.Г. Смірнова

М.А. Дідиченко