Рішення

від 16.12.2022 по справі 910/8214/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2022Справа № 910/8214/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД"

про стягнення 613 253,00 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" (далі - позивач, ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД" (далі - відповідач, ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД") про стягнення 613 253,00 грн на підставі Договору поставки № АР-08/06/21 від 08.06.2021 (далі - Договір), з яких: 423 272,50 грн основного боргу за поставлений товар, 31 484,51 грн пені у розмірі 15% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення, 11 445,75 грн 3% річних, 88 760,24 грн інфляційних втрат, 58 290,00 грн основного боргу за влаштування товару.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору здійснив для відповідача поставку та установку товару, проте відповідачем не було виконано зобов`язання за Договором в частині здійснення розрахунків за поставлений та установлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 позовну заяву ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

05.09.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, направлена до суду засобами поштового зв`язку 02.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2022 позовну заяву ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/8214/22, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/8214/22.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2022 про відкриття провадження у справі № 910/8214/22.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2022 у справі № 910/8214/22 було направлене відповідачу за адресою: Україна, 01014, м. Київ, вулиця Болсуновська, буд. 13-15, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

08.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" (далі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД" (далі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № АР-08/06/2021 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити покупцю товар - двері, визначений у специфікаціях, що додаються до цього Договору та є його невід`ємними частинами (далі - товар), та здійснити їх установку згідно з технологічною картою, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар, роботи з установки дверей і здійснити оплату товару та робіт з установки на умовах цього Договору на об`єкті: "Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу по вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва".

Згідно з п. 2.1 Договору загальна сума цього Договору є твердою, не підлягає зміні, становить 914 550,00 грн з ПДВ та складається з вартості товару, витрат на доставку в місце призначення товару та вартості монтажних робіт.

Ціна (сума) Договору складається з вартості товару, а також вартості установки товару на об`єкті покупця, погоджується сторонами в письмовому вигляді у Специфікації, що становить невід`ємну частину цього Договору (п. 2.2 Договору).

Сторони погодили в день укладення Договору весь обсяг необхідного товару та зафіксували його вартість у Специфікації (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору доставка товару здійснюється продавцем на об`єкт покупця, що розташований за адресою: вул. Василя Стуса, 35-37, м. Київ з подальшим виконанням монтажних робіт по встановленню товару. Якщо доставка товару здійснюється транспортом продавця, також до видаткових документів додається товарно-транспортна накладна.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Специфікації (Додаток № 1 до Договору) термін поставки товару складає 60 (шістдесят) календарних днів з моменту оплати покупцем авансового платежу згідно з п. 2.1 Специфікації. Постачальник розпочинає роботи з установки дверей не пізніше 14 календарних днів після поставки товару покупцю. Закінчення всього обсягу монтажних робіт (всіх 67 штук дверей) має відбуватися: впродовж 30 календарних днів з дати поставки товару на об`єкт покупця.

Відповідності до п. 5.10 Договору за фактом установки дверей сторони підписують акт приймання-передачі робіт. Такий акт продавець передає покупцю, а останній зобов`язаний розглянути його протягом 5 робочих днів з моменту отримання та підписати такий акт або надати вмотивовану відмову від підписання. У випадку ненадання мотивованої відмови і не підписання акту протягом 5 робочих днів, такі роботи вважаються прийнятими покупцем в повному обсязі без зауважень. В такому разі покупець зобов`язаний оплатити роботи з установки на підставі одностороннього Акту приймання-передачі робіт та рахунку.

Пунктами 2.1 - 2.4 статті 2 Специфікації (Додаток № 1 до Договору), які узгоджуються з підпунктами 4.2.1 - 4.2.4 пункту 4.2 Договору, встановлено наступний порядок розрахунків:

І етап - 50% від вартості товару, що складає 428 130,00 грн з ПДВ, протягом п`яти д банківських днів з моменту підписання цієї Специфікації;

II етап - 30% від вартості товару, що складає 256 878,00 грн з ПДВ, покупець сплачує протягом трьох днів після отримання інформаційного листа про готовність товару до відвантаження;

III етап - 20% від вартості товару, що складає 171 252,00 грн з ПДВ, а також аванс у розмірі 30% від вартості установки товару, що складає 17 487,00 грн з ПДВ, протягом 2 (двох) банківських днів з дати поставки товару на об`єкт;

IV етап - решта суми 70% від вартості установки, що складає 40 803,00 грн з ПДВ - в термін 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після підписання Акту приймання виконаних робіт.

Згідно з пп. 6.1.2 п. 6.1 Договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар та виконані роботи з установки товару відповідно до Договору, водночас покупець відповідно до пп. 6.4.1 п. 6.4 Договору має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату поставленого товару та за якісно виконані роботи з установки товару.

Договір набуває чинності з дня підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, а в частині гарантійних зобов`язань - впродовж всього терміну дії гарантійних зобов`язань (п. 10.1 Договору).

Згідно з п. 10.11 Договору цей Договір по своїй суті є змішаним та містить в собі умови договорів поставки та підряду.

Позивач зазначив, що на виконання умов укладеного Договору, 30.08.2021 та 14.09.2021 відповідно здійснив поставку товару (дверей) відповідачу на загальну суму 856 260,00 грн, що підтверджується:

- видатковою накладною № 541 від 30.08.2021 та товарно-транспортною накладною № Р541 від 30.08.2021, згідно яких поставлено товар (41 шт. дверей) на суму 523 980,00 грн;

- видатковою накладною № 572 від 14.09.2021 (на 26 шт. дверей) та товарно-транспортною накладною № Р572 від 14.09.2021, згідно яких поставлено товар (26 шт. дверей) на суму 332 280,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем було здійснено лише один авансовий платіж за товар на суму 432 987,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3291 від 10.06.2021, інших платежів за поставлений товар відповідачем в порушення умов Договору здійснено не було, заборгованість відповідача з оплати за поставлений товар складає 423 272,50 грн (856 260,00 грн - 432 987,50 грн).

Враховуючи, що відповідно до умов пп. 4.2.3 п. 4.2 Договору та п. 2.3 ст. 2 Специфікації остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється відповідачем протягом 2 (двох) банківських днів з дати поставки товару на об`єкт, поставка товару відповідачу була здійснена 14.09.2021, однак відповідач не здійснив остаточного розрахунку за поставлений товар, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити 423 272,50 грн заборгованості з оплати за поставлений товар, а також, за порушення строків оплати товару, на підставі п. 7.2 Договору сплатити 31 484,51 грн пені за період з 17.09.2021 по 16.03.2022 та на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України - 11 445,75 грн 3% річних та 88 760,24 грн інфляційних втрат за період з 17.09.2021 по 11.08.2022.

Позивач також зазначив, що на виконання умов укладеного Договору 30.08.2021 та 14.09.2021 здійснив установку товару (дверей) відповідачу на загальну суму 58 290,00 грн, що підтверджується:

- актом наданих послуг № 542 від 30.08.2021 на суму 35 670,00 грн;

- актом наданих послуг № 597 від 14.09.2021 на суму 22 620,00 грн.

Позивач стверджує, що в порушення пп. 4.2.3, 4.2.4 п. 4.2 Договору та п. 2.3, 2.4 ст. 2 Специфікації відповідач не оплатив вартість установки товару (дверей) у повному обсязі, а тому заборгованість відповідача за установку товару складає 58 290,00 грн.

Позивач також повідомив, що відповідач надіслав лист-відповідь 17.12.2021 про те, що роботи з влаштування дверей були виконані не якісно, крім того відповідач звернувся з позовом до суду з вимогами до позивача про стягнення штрафу за неналежне виконання позивачем умов Договору № АР-08/06/21 від 08.06.2021 (справа № 910/1849/22). Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/1849/22 у задоволенні позову ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД" до ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" про стягнення 68 000,00 грн штрафу відмовлено повністю.

З огляду на нездійснення відповідачем оплати за поставлений та установлений товар, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогами про стягнення з відповідача 423 272,50 грн основного боргу за поставлений товар, 31 484,51 грн пені, 11 445,75 грн 3% річних, 88 760,24 грн інфляційних втрат, 58 290,00 грн основного боргу за влаштування товару.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З урахуванням положень ст. 204 ЦК України, суд приймає Договір поставки № АР-08/06/2021 від 08.06.2021 (далі - Договір) як належну підставу у розумінні норм ст. 11 ЦК України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з поставки товару та монтажних (підрядних) робіт з його установки.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є змішаним договором, у якому містяться елементи договорів поставки та підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідності до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право надалі посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 423 272,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору та Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, поставив відповідачу товар (двері) на загальну суму 856 260,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № 541 від 30.08.2021, № 572 від 14.09.2021 та товарно-транспортними накладними № Р541 від 30.08.2021, № Р572 від 14.09.2021.

Вказані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, що свідчить про прийняття відповідачем поставленого позивачем товару без зауважень та заперечень.

Відповідач здійснив оплату поставленого позивачем товару лише частково у сумі 432 987,50 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 3291 від 10.06.2021. Докази остаточного розрахунку відповідача за поставлений товар у сумі 423 272,50 грн (856 260,00 грн - 432 987,50 грн) в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пп. 4.2.3 п. 4.2 Договору та п. 2.3 ст. 2 Специфікації відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за товар протягом 2 (двох) банківських днів з дати поставки товару на об`єкт.

Отже, виходячи з умов укладеного між сторонами Договору та Специфікації, суд дійшов висновку, що строк оплати відповідачем товару, який було поставлено згідно видаткових накладних № 541 від 30.08.2021, № 572 від 14.09.2021 настав, а саме: відповідач був зобов`язаний оплатити товар у строк до 16.09.2021 включно (враховуючи, що дата поставки товару - 14.09.2021).

Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних і допустимих доказів виконання своїх обов`язків за Договором в частині оплати у повному обсязі за поставлений товар суду не надав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача до відповідача в частині стягнення основного боргу за поставлений товар в сумі 423 272,50 грн.

Окрім основного боргу за поставлений товар позивачем заявлено до стягнення з відповідача 31 484,51 грн пені, 11 445,75 грн 3% річних, 88 760,24 грн інфляційних втрат.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 31 484,51 грн за період з 17.09.2021 по 16.03.2022.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за Договором щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений товар.

Враховуючи умови пп. 4.2.3 п. 4.2 Договору та п. 2.3 ст. 2 Специфікації та встановлені судом обставини справи, відповідач є таким, що порушив строки оплати поставленого товару з 17.09.2021.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Договору сторони погодили, що в разі порушення строків оплати поставленого товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 15% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, при цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Дослідивши розрахунок пені, наведений позивачем у додатку до позовній заяві, судом встановлено, що позивачем вірно визначено період прострочення, за який нараховується пеня.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наведеного позивачем розрахунку пені, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 31 484,51 грн пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 445,75 грн 3% річних, 88 760,24 грн інфляційних втрат за період з 17.09.2021 по 11.08.2022.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 445,75 грн 3% річних, 88 760,24 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за влаштування товару в сумі 58 290,00 грн.

З матеріалів даної справи № 910/8214/22 вбачається, що позивач на виконання умов Договору та Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, здійснив установку товару (дверей) відповідачу на загальну суму 58 290,00 грн, що підтверджується позивачем актом наданих послуг № 542 від 30.08.2021 на суму 35 670,00 грн, актом наданих послуг № 597 від 14.09.2021 на суму 22 620,00 грн.

Наведені акти наданих послуг № 542 від 30.08.2021, № 597 від 14.09.2021 не підписані відповідачем.

Судом встановлено, що Господарським судом міста Києва здійснювався розгляд спору у справі № 910/1849/22, предметом якого були вимоги ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД" (відповідач у даній справі № 910/8214/22) про стягнення з ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" (позивач у даній справі № 910/8214/22) 68 000,00 грн штрафу за неналежне виконання останнім зобов`язань за Договором щодо своєчасного монтажу товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/1849/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022, у задоволенні позову ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД" до ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" про стягнення 68 000,00 грн штрафу відмовлено повністю.

Під час розгляду справи № 910/1849/22 Господарським судом міста Києва встановлено такі обставини:

- відповідачем (ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ") були складені акти наданих послуг № 542 від 30 серпня 2021 року та № 597 від 14 вересня 2021 року та передані позивачу (ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД") для підпису;

- позивачем надано відмову від підписання актів та прийняття виконаних робіт;

- факт отримання актів та виконання відповідачем робіт з влаштування дверей не заперечується позивачем у поданій ним позовній заяві. Акти наданих послуг датовані 30.08.2021 та 14.09.2021, тобто у межах встановленого Договором строку для виконання робіт з влаштування дверей. Доказів того, що такі роботи були виконані в порушення строку, встановленого Договором, позивач суду не надав, доказів того, що він звертався до відповідача із відповідними заявами про порушення строків виконання робіт з влаштування дверей матеріали справи не містять;

- посилання позивача на те, що у дати, визначені в актах надання послуг №542 від 30.08.2021 та №597 від 14.09.2021 було здійснено лише поставку дверей, але їх влаштування було здійснено з пропущенням строку, суд вважає необгрунтованими, оскільки позивач на підтвердження вказаних обставин суду доказів не надав;

- відмова від підписання актів була направлена позивачем на адресу відповідача лише 17.12.2021 року, тобто вже після спливу 5-тиденного строку, що зазначений у пункті 5.10 Договору, а тому у випадку не надання мотивованої відмови і не підписання акту протягом 5 (п`яти) робочих днів такі роботи вважаються прийнятими покупцем в повному обсязі без зауважень.

Отже, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/1849/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022, встановлено обставини відсутності прострочення ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" робіт з встановлення дверей, а також, що такі роботи вважаються прийнятими ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД" в повному обсязі без зауважень, враховуючи направлення останнім на адресу ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" відмови від підписання актів після спливу 5-тиденного строку, зазначеного у пункті 5.10 Договору.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи приписи статті 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що вищенаведені обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/1849/22, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи № 910/8214/22, у якій беруть участь вказані особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Відповідно до пп. 4.2.4 п. 4.2 Договору та п. 2.4 ст. 2 Специфікації відповідач мав здійснити оплату 70% від вартості установки (тобто здійснити остаточний розрахунок) в термін 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після підписання Акту приймання виконаних робіт.

Відповідності до п. 5.10 Договору за фактом установки дверей сторони підписують акт приймання-передачі робіт. Такий акт продавець передає покупцю, а останній зобов`язаний розглянути його протягом 5 робочих днів з моменту отримання та підписати такий акт або надати вмотивовану відмову від підписання. У випадку ненадання мотивованої відмови і не підписання акту протягом 5 робочих днів, такі роботи вважаються прийнятими покупцем в повному обсязі без зауважень. В такому разі покупець зобов`язаний оплатити роботи з установки на підставі одностороннього Акту приймання-передачі робіт та рахунку.

Враховуючи наведені умови Договору і Специфікації та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати робіт з установки товару в сумі 58 290,00 грн на підставі односторонніх актів наданих послуг № 542 від 30.08.2021, № 597 від 14.09.2021.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за влаштування товару в сумі 58 290,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 9 198,80 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позову повністю, судовий збір в сумі 9 198,80 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 56, 58, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД" (Україна, 01014, м. Київ, вулиця Болсуновська, буд. 13-15; ідентифікаційний код 43084780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" (Україна, 49010, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Гагаріна, буд. 97, прим. 44; ідентифікаційний код 38299043) 423 272,50 грн (чотириста двадцять три тисячі двісті сімдесят дві гривні 50 коп.) основного боргу за поставлений товар, 31 484,51 грн (тридцять одну тисячі чотириста вісімдесят чотири гривні 51 коп.) пені, 11 445,75 грн (одинадцять тисяч чотириста сорок п`ять гривень 75 коп.) 3% річних, 88 760,24 грн (вісімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят гривень 24 коп.) інфляційних втрат, 58 290,00 грн (п`ятдесят вісім тисяч двісті дев`яносто гривень 00 коп.) основного боргу за влаштування товару, 9 198,80 грн (дев`ять тисяч сто дев`яносто вісім гривень 80 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 16.12.2022.

Суддя Оксана ГУМЕГА