Постанова

від 25.04.2023 по справі 910/8214/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. Справа№ 910/8214/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Корсака В.А.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Чепіга Д.О.

від відповідача: Берташ О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД"

на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2022 (повне рішення складено 16.12.2022)

у справі № 910/8214/22 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД"

про стягнення 613 253,00 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" (далі - позивач; ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД" (далі - відповідач, ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД") про стягнення 613 253,00 грн на підставі договору поставки №АР-08/06/21 від 08.06.2021, з яких: 423 272,50 грн основного боргу за поставлений товар; 31 484,51 грн пені за період з 17.09.2021 по 16.03.2022; 11 445,75 грн три проценти річних за період 17.09.2021 по 11.08.2022; 88 760,24 грн інфляційних втрат за період 17.09.2021 по 11.08.2022; 58 290,00 грн основного боргу за влаштування товару.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині здійснення розрахунків за поставлений та установлений товар.

ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД" своїм правом на подання відзиву на позов не скористалося.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/8214/22 позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД" на користь ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" 423 272,50 грн основного боргу за поставлений товар, 31 484,51 грн пені, 11 445,75 грн 3 % річних, 88 760,24 грн інфляційних втрат, 58 290,00 грн основного боргу за влаштування товару, 9 198,80 грн судового збору.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу, оскільки відповідач не надав належних доказів оплати встановленої судом суми боргу за поставлений товар та за влаштування товару. Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, суд стягнув 3 % річних, інфляційні втрати та пеню.

Процедура апеляційного провадження

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2022 справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

У зв`язку з відпусткою судді Владимиренко С.В. за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/48/23 від 09.01.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи №910/8214/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Демидова А.М., Попікова О.В.

У зв`язку з обранням судді Попікової О.В. членом Вищої ради правосуддя за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/358/23 від 20.01.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи №910/8214/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2023 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Корсак В.А., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8214/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД" на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2022 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.

Після надходження до суду матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД" на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/8214/22; апеляційну скаргу призначено до розгляду на 12.04.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 за клопотанням ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" розгляд справи 12.04.2023 постановлено здійснювати в режимі відеоконференції у системі «EasyCon».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 розгляд справи відкладено на 25.04.2023.

У судовому засіданні представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

У судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

Відповідачем до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі №910/8214/22, в якій просить суд його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Стверджує, що акти надання послуг № 542 від 30.08.2021, № 597 від 14.09.2021 були передані позивачем 13.12.2021, що позивачем не заперечується. Штрафні санкції нараховані позивачем частково за період воєнного стану, в той час як за умовами договору (пп. «б» п. 8.1) за обставин непереборної сили відповідач звільняється від відповідальності. Судом першої інстанції ці обставини не були враховані при вирішенні спору.

ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника і просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення місцевого суду - без змін. Стверджує, що умови договору не забороняють виконати монтаж товару у будь-який день впродовж встановленого строку. Доводи скаржника про несвоєчасне отримання актів наданих послуг вважає документально непідтвердженими. Відмова від підписання була направлена із порушенням строку і надана лише 17.12.2021, тобто вже після спливу 5-ти денного строку з дня складання та передачі актів, що передбачено в умовах п. 5.10 договору. Крім того, відповідачем прийнято товар без жодних зауважень, що підтверджується підписаними уповноваженими особами сторін видатковими і товарно-транспортними накладними, їх підписи скріплені печатками товариств.

Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції

08.06.2021 між ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" (далі - продавець) та ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД" (покупець) було укладено договір поставки №АР-08/06/2021 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю товар - двері, визначений у специфікаціях, що додаються до цього договору та є його невід`ємними частинами (далі - товар), та здійснити їх установку згідно з технологічною картою, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар, роботи з установки дверей і здійснити оплату товару та робіт з установки на умовах цього договору на об`єкті: "Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу по вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва".

Згідно з п. 2.1 договору загальна сума цього договору є твердою, не підлягає зміні, становить 914 550,00 грн з ПДВ та складається з вартості товару, витрат на доставку в місце призначення товару та вартості монтажних робіт.

Ціна (сума) договору складається з вартості товару, а також вартості установки товару на об`єкті покупця, погоджується сторонами в письмовому вигляді у специфікації, що становить невід`ємну частину цього договору (п. 2.2 договору).

Сторони погодили в день укладення договору весь обсяг необхідного товару та зафіксували його вартість у специфікації (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору доставка товару здійснюється продавцем на об`єкт покупця, що розташований за адресою: вул. Василя Стуса, 35-37, м. Київ з подальшим виконанням монтажних робіт по встановленню товару. Якщо доставка товару здійснюється транспортом продавця, також до видаткових документів додається товарно-транспортна накладна.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 специфікації (додаток № 1 до договору) термін поставки товару складає 60 (шістдесят) календарних днів з моменту оплати покупцем авансового платежу згідно з п. 2.1 специфікації. Постачальник розпочинає роботи з установки дверей не пізніше 14 календарних днів після поставки товару покупцю. Закінчення всього обсягу монтажних робіт (всіх 67 штук дверей) має відбуватися: впродовж 30 календарних днів з дати поставки товару на об`єкт покупця.

Відповідності до п. 5.10 договору за фактом установки дверей сторони підписують акт приймання-передачі робіт. Такий акт продавець передає покупцю, а останній зобов`язаний розглянути його протягом 5 робочих днів з моменту отримання та підписати такий акт або надати вмотивовану відмову від підписання. У випадку ненадання мотивованої відмови і не підписання акту протягом 5 робочих днів, такі роботи вважаються прийнятими покупцем в повному обсязі без зауважень. В такому разі покупець зобов`язаний оплатити роботи з установки на підставі одностороннього акта приймання-передачі робіт та рахунку.

Пунктами 2.1 - 2.4 статті 2 специфікації (додаток № 1 до договору), які узгоджуються з підпунктами 4.2.1 - 4.2.4 пункту 4.2 договору, встановлено наступний порядок розрахунків:

І етап - 50 % від вартості товару, що складає 428 130,00 грн з ПДВ, протягом п`яти д банківських днів з моменту підписання цієї специфікації;

II етап - 30 % від вартості товару, що складає 256 878,00 грн з ПДВ, покупець сплачує протягом трьох днів після отримання інформаційного листа про готовність товару до відвантаження;

III етап - 20 % від вартості товару, що складає 171 252,00 грн з ПДВ, а також аванс у розмірі 30% від вартості установки товару, що складає 17 487,00 грн з ПДВ, протягом 2 (двох) банківських днів з дати поставки товару на об`єкт;

IV етап - решта суми 70 % від вартості установки, що складає 40 803,00 грн з ПДВ - в термін 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після підписання акта приймання виконаних робіт.

Згідно з пп. 6.1.2 п. 6.1 договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар та виконані роботи з установки товару відповідно до договору, водночас покупець відповідно до пп. 6.4.1 п. 6.4 договору має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату поставленого товару та за якісно виконані роботи з установки товару.

Договір набуває чинності з дня підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, а в частині гарантійних зобов`язань - впродовж всього терміну дії гарантійних зобов`язань (п. 10.1 договору).

Згідно з п. 10.11 договір по своїй суті є змішаним та містить в собі умови договорів поставки та підряду.

Як стверджує позивач, на виконання умов укладеного договору 30.08.2021 та 14.09.2021 відповідно здійснив поставку товару (дверей) відповідачу на загальну суму 856 260,00 грн, що підтверджується:

- видатковою накладною № 541 від 30.08.2021 та товарно-транспортною накладною № Р541 від 30.08.2021, згідно яких поставлено товар (41 шт. дверей) на суму 523 980,00 грн;

- видатковою накладною № 572 від 14.09.2021 (на 26 шт. дверей) та товарно-транспортною накладною № Р572 від 14.09.2021, згідно яких поставлено товар (26 шт. дверей) на суму 332 280,00 грн.

Відповідачем було здійснено лише один авансовий платіж за товар на суму 432 987,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3291 від 10.06.2021, інших платежів за поставлений товар відповідачем в порушення умов договору здійснено не було, заборгованість відповідача з оплати за поставлений товар складає 423 272,50 грн (856 260,00 грн - 432 987,50 грн).

Враховуючи, що відповідно до умов пп. 4.2.3 п. 4.2 договору та п. 2.3 ст. 2 специфікації остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється відповідачем протягом 2 (двох) банківських днів з дати поставки товару на об`єкт, поставка товару відповідачу була здійснена 14.09.2021, однак відповідач не здійснив остаточного розрахунку за поставлений товар, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити 423 272,50 грн заборгованості з оплати за поставлений товар, а також, за порушення строків оплати товару, на підставі п. 7.2 договору сплатити 31 484,51 грн пені за період з 17.09.2021 по 16.03.2022 та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України - 11 445,75 грн 3 % річних та 88 760,24 грн інфляційних втрат за період з 17.09.2021 по 11.08.2022.

Позивач також зазначив, що на виконання умов укладеного договору 30.08.2021 та 14.09.2021 здійснив установку товару (дверей) відповідачу на загальну суму 58 290,00 грн, що підтверджується:

- актом наданих послуг № 542 від 30.08.2021 на суму 35 670,00 грн з ПДВ;

- актом наданих послуг № 597 від 14.09.2021 на суму 22 620,00 грн з ПДВ.

Позивач стверджує, що в порушення пп. 4.2.3, 4.2.4 п. 4.2 договору та п. 2.3, 2.4 ст. 2 специфікації відповідач не оплатив вартість установки товару (дверей) у повному обсязі, а тому заборгованість відповідача за установку товару складає 58 290,00 грн.

Позивач також повідомив, що відповідач надіслав лист-відповідь 17.12.2021 про те, що роботи з влаштування дверей були виконані неякісно, крім того відповідач звертався з позовом до суду з вимогами до позивача про стягнення штрафу за неналежне виконання позивачем умов договору № АР-08/06/21 від 08.06.2021 (справа № 910/1849/22). Рішенням господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/1849/22 у задоволенні позову ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД" до ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" про стягнення 68 000,00 грн штрафу відмовлено повністю.

Отже, причиною виникнення спору зі справи стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача 423 272,50 грн основного боргу за поставлений товар, 58 290,00 грн основного боргу за влаштування товару, 31 484,51 грн пені, 11 445,75 грн 3 % річних та 88 760,24 грн інфляційних втрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладений сторонами договір поставки № АР-08/06/2021 від 08.06.2021 за своєю правовою природою є змішаним, у якому містяться елементи договорів поставки та підряду (монтажу).

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідності до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право надалі посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору та специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, поставив відповідачу товар (двері) на загальну суму 856 260,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № 541 від 30.08.2021, № 572 від 14.09.2021 та товарно-транспортними накладними № Р541 від 30.08.2021, № Р572 від 14.09.2021.

Вказані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, що свідчить про прийняття відповідачем поставленого позивачем товару без зауважень та заперечень.

Відповідач здійснив оплату поставленого позивачем товару лише частково у сумі 432 987,50 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 3291 від 10.06.2021. Докази остаточного розрахунку відповідача за поставлений товар у сумі 423 272,50 грн (856 260,00 грн - 432 987,50 грн) в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пп. 4.2.3 п. 4.2 договору та п. 2.3 ст. 2 специфікації відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за товар протягом 2 (двох) банківських днів з дати поставки товару на об`єкт.

Виходячи з умов укладеного між сторонами договору та специфікації, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що строк оплати відповідачем товару, який було поставлено згідно видаткових накладних № 541 від 30.08.2021, № 572 від 14.09.2021 настав, а саме: відповідач був зобов`язаний оплатити товар у строк до 16.09.2021 включно (враховуючи, що дата поставки товару - 14.09.2021).

Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних і допустимих доказів виконання своїх обов`язків за договором в частині оплати у повному обсязі за поставлений товар суду не надав.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар підтверджена належними та допустимими доказами і становить 423 272,50 грн. А тому, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення цієї заборгованості.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 31 484,51 грн за період з 17.09.2021 по 16.03.2022.

Враховуючи умови пп. 4.2.3 п. 4.2 договору та п. 2.3 ст. 2 специфікації та встановлені судом обставини справи, відповідач є таким, що порушив строки оплати поставленого товару з 17.09.2021.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що в разі порушення строків оплати поставленого товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 15% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, при цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Оскільки відповідачем було прострочено оплату поставленого товару, обґрунтованими визнані судом вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі п. 7.2 договору. Розрахунок пені перевірений судом і є арифметично вірним. Стягненню підлягає 31 484,51 грн пені за період з 17.09.2021 по 16.03.2022.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 445,75 грн 3% річних, 88 760,24 грн інфляційних втрат за період з 17.09.2021 по 11.08.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 тощо).

Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким він наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Оскільки відповідачем було прострочено оплату поставленого товару, обґрунтованими визнані судом вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат. Відповідний розрахунок перевірений судом і є арифметично вірним. Стягненню підлягає 11 445,75 грн 3% річних, 88 760,24 грн інфляційних втрат за період з 17.09.2021 по 11.08.2022.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за влаштування товару в сумі 58 290,00 грн.

У справі, що переглядається, позивач на виконання умов договору та специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, здійснив установку товару (дверей) відповідачу на загальну суму 58 290,00 грн, що підтверджується позивачем актом наданих послуг № 542 від 30.08.2021 на суму 35 670,00 грн, актом наданих послуг № 597 від 14.09.2021 на суму 22 620,00 грн.

Акти наданих послуг № 542 від 30.08.2021, № 597 від 14.09.2021 не підписані відповідачем.

Протягом 2022 року господарськими судами першої та апеляційної інстанцій розглядався спір у справі № 910/1849/22 за позовом ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД" до ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" про стягнення 68 000,00 грн штрафу з підстав неналежного виконання зобов`язань за договором поставки №АР-08/06/2021 від 08.06.2021 в частині своєчасного монтажу товару.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/1849/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022, у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Ухвалюючи судові рішення суди виходили з таких обставин і висновків:

- відповідачем (ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ") були складені акти наданих послуг № 542 від 30 серпня 2021 року та № 597 від 14 вересня 2021 року та передані позивачу (ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД") для підпису;

- позивачем надано відмову від підписання актів та прийняття виконаних робіт;

- факт отримання актів та виконання відповідачем робіт з влаштування дверей не заперечується позивачем у поданій ним позовній заяві; акти наданих послуг датовані 30.08.2021 та 14.09.2021, тобто у межах встановленого договором строку для виконання робіт з влаштування дверей; доказів того, що такі роботи були виконані в порушення строку, встановленого договором, позивач суду не надав, доказів того, що він звертався до відповідача із відповідними заявами про порушення строків виконання робіт з влаштування дверей матеріали справи не містять;

- посилання позивача на те, що у дати, визначені в актах надання послуг №542 від 30.08.2021 та №597 від 14.09.2021 було здійснено лише поставку дверей, але їх влаштування було здійснено з пропущенням строку, суди визнали необґрунтованими, оскільки позивач на підтвердження вказаних обставин суду доказів не надав;

- відмова від підписання актів була направлена позивачем на адресу відповідача лише 17.12.2021, тобто вже після спливу 5-тиденного строку, що зазначений у пункті 5.10 договору, а тому у випадку ненадання мотивованої відмови і непідписання акта протягом 5 (п`яти) робочих днів, такі роботи вважаються прийнятими покупцем в повному обсязі без зауважень.

Отже, судовим рішенням у справі № 910/1849/22 встановлено обставини відсутності прострочення ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" робіт по встановленню (монтажу) дверей, а також те, що такі роботи є прийнятими ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД" у повному обсязі без зауважень, враховуючи направлення останнім на адресу ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" відмови від підписання актів після спливу 5-тиденного строку, зазначеного у пункті 5.10 договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведені обставини, встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/1849/22, яке набрало законної сили, мають преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі та не потребують повторного доказування відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.

За умовами пп. 4.2.4 п. 4.2 договору та п. 2.4 ст. 2 специфікації відповідач мав здійснити оплату 70 % від вартості установки (тобто здійснити остаточний розрахунок) в термін 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після підписання акта приймання виконаних робіт.

Відповідності до п. 5.10 договору за фактом установки дверей сторони підписують акт приймання-передачі робіт. Такий акт продавець передає покупцю, а останній зобов`язаний розглянути його протягом 5 робочих днів з моменту отримання та підписати такий акт або надати вмотивовану відмову від підписання. У випадку ненадання мотивованої відмови і не підписання акту протягом 5 робочих днів, такі роботи вважаються прийнятими покупцем в повному обсязі без зауважень. В такому разі покупець зобов`язаний оплатити роботи з установки на підставі одностороннього акту приймання-передачі робіт та рахунку.

Враховуючи наведені умови договору і специфікації та встановлені обставини справи, місцевий суд у справі, що переглядається, дійшов обґрунтованого висновку про виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати робіт з установки товару в сумі 58 290,00 грн на підставі односторонніх актів наданих послуг №542 від 30.08.2021, №597 від 14.09.2021.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача перед позивачем з оплати робіт по установці товару підтверджена належними та допустимими доказами і становить 58 290,00 грн. А тому, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення цієї заборгованості.

Щодо твердження скаржника про передання позивачем актів надання послуг №№542, 597 саме 13.12.2021, колегія суддів зазначає таке.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

19.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким були внесені зміни до ГПК України, зокрема змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів», викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44 постанови від 16.02.2021 у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

З огляду на вищевикладені стандарти доказування, зібрані у справі докази та встановлені обставини, колегія суддів вважає доведеним, а відповідачем - не спростовано того, що відмова від підписання була направлена із порушенням строку і надана лише 17.12.2021, тобто вже після спливу 5-ти денного строку з дня складання та передачі актів, що передбачено умовами п. 5.10 договору.

Військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану з 24.02.2022, на яку посилається скаржник, сама по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань. Наявність причинно-наслідкового зв`язку між відповідними обставинами та невиконанням/неналежним виконанням таких зобов`язань підлягала доведенню відповідачем у суді першої інстанції на загальних підставах.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Скаржник, вказуючи на збройну агресію російської федерації та введення воєнного стану, при цьому не обґрунтовує як саме вказані обставини вплинули на виконання грошових зобов`язань за договором.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі №910/8214/22 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 08.05.2023 (у зв`язку з перебуванням суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П. у відпустках з 01.05.2023 по 05.05.2023).

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді В.А. Корсак

А.М. Демидова