Рішення

від 19.12.2022 по справі 420/16126/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16126/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 39336256, адреса:11 ст.Люстдорфської дороги, буд.1, с.Лиманка, Овідіопольський район, Одеська область, 65496) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, адреса: вул. Семінарська, буд.5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2022 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСІ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04.08.2022 року №15775 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 39336256) п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 39336256) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості;

стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 39336256) судові витрати, у тому числі 10000грн. на правничу допомогу.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №420/16126/22 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду:

- від 14.11.2022 року адміністративну позовну заяву залишено без руху;

- від 17.11.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України).В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.08.2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області було прийняте рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким була встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку з підстав, встановлених п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом. 07.12.2022 року представник ГУ ДПС в Одеській області подав суду відзив на позовну заяву, у якому просив у позові відмовити та зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За результатами проведеного моніторингу реєстрації ТОВ «Тенесі» за період 05.01.2022 року - 25.07.2022 року податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та даних інших інформаційно-аналітичних систем встановлено участь ТОВ «Тенесі» в ризикових операціях. Встановлено придбання товарів/послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості: ТОВ «ЧОЙЗ», ТОВ «АКСОЛІТСТРОЙ», ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ СОЛЮІПН ПРО», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА КВАРТАЛЛЮКСБУД», ТОВ «УКРСТРОЙ КОМПАНІ», ТОВ «ТАНІТ», ТОВ «АДЕЛІСА», ТОВ «ТК-КОМПЛЕКТ», ТОВ «ТЕХНОЕНЕРГОБУД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРУБНИЙ АЛЬЯНС», ТОВ «АСТ-СТРОЙ», які включені до переліку ризикових платників податків протягом 2021-2022 року (дати включення наведені у відзиві на позовну заяву). З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 04.08.2022 №15775 ТОВ «ТЕНЕСІ» включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165), яке направлено через електронний кабінет платника. здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту. За наслідками наявної податкової інформації ТОВ «ТЕНЕСІ» включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Щодо витрат на правничу допомогу відповідач зазначив, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги; Зазначена справа є справою незначної складності, за своїм предметом та суб`єктним складом відповідача справа відноситься до категорії типових справ, які розглядаються адміністративними судами. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, відповідач вважає, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката - 1000 грн.

Також представником відповідача 07.12.2022 року подане клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 12.12.2022 року.

08.12.2022 року ТОВ «Тенесі» подало суду відповідь на відзив, в якій зокрема, зазначило, що у самому оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме суб`єкти господарювання мали ознаки ризиковості. Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019у справі №140/2160/18. Разом з тим, оскаржуване рішення містить лише посилання на операції з придбання товарів у контрагентів з ознаками ризиковості. В оскаржуваному рішення не вказано які саме операції та з якими саме контрагентами мали ознаки ризиковості.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є юридичною особою суб`єктом підприємницької діяльності, який господарює за КВЕД (т., а.с.13-14):

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний)

41.10 Організація будівництва будівель

16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів

31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель

42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.

43.11 Знесення

43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику

43.21 Електромонтажні роботи

43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування

43.32 Установлення столярних виробів

43.39 Інші роботи із завершення будівництва

43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.

46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням

47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах

77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів

77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання

77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.

81.29 Інші види діяльності із прибирання

81.30 Надання ландшафтних послуг

42.11 Будівництво доріг і автострад

42.21 Будівництво трубопроводів

43.29 Інші будівельно-монтажні роботи

43.33 Покриття підлоги й облицювання стін.

В додатки до позову ТОВом «ТЕНЕСІ» надано документи, які підтверджують здійснення ним господарської діяльності, зокрема:

копії договору №ГЗТ-123/22 від 06.05.2022 року, укладеного між КП «МІСЬКЗЕЛЕНТЕСТ» (Замовник) та ТОВ «ТЕНЕСІ» (Виконавець) (т.1, а.с.16-20), довідки від 30.05.2022 року про вартість наданих послуг та витрати за травень 2022 року, Акт приймання наданих послуг за травень 2022 року, платіжного доручення на суму 440000грн. за Договором від 06.05.2022 року, (т.1, а.с.21-31);

копії договору підряду №61 від 17.05.2022 року, укладеного між ТОВ «Інфокс» (Замовник) та ТОВ «ТЕНЕСІ» (Підрядник) (т.1, а.с.32-36), договірної ціни, локальних кошторисів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №723, Акту №1/273 приймання виконаних робіт за червень 2022 року, платіжні доручення за договором №61 від 17.05.2022 року (т.1,а.с.32-108);

копії договору підряду №75 від 11.07.2022 року, укладеного між ТОВ «Інфокс» (Замовник) та ТОВ «ТЕНЕСІ» (Підрядник) (т.1, а.с.110-114), договірної ціни, локальних кошторисів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №1052, Акту №1/273 приймання виконаних робіт за серпень 2022 року, платіжні доручення за договором №61 від 17.05.2022 року (т.1,а.с.115-169);

копії договору субпідряду №13/07-П від 13.07.2022 року, укладеного між ТОВ «ТЕНЕСІ» (Генпідрядник) та ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» (Субпідрядник), довідки про вартість виконаних робіт, Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 року за цим договором (т.2, а.с.1-10);

копії договору поставки №16/02-2022 від 16.02.2022 року, укладеного між ТОВ «МІРОКС ТРЕЙД» (Постачальник) та ТОВ «ТЕНЕСІ» (Покупець), видаткових накладних за цим договором (т.2, а.с.11-18);

копії договору поставки №ДГ-0000019 від 27.10.2020 року, укладеного між ТОВ «ЗЕНІТАР ПАРТНЕРС» (Продавець) та ТОВ «ТЕНЕСІ» (Покупець), видаткової та товарно-транспортної накладних, Акту приймання передачі від 31.07.2022 за цим договором (т.2, а.с.19-24) та інші документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та документи податкової звітності.

04.08.2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення №15775 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яким була встановлена відповідність ТОВ «ТЕНЕСІ» критеріям ризиковості платника податку з підстав встановлених п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У розділі податкова інформація вказано: «встановлено операції з придбання товарів послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, реалізація послуг на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Вважаючи вказане рішення необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання «рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «ТЕНЕСІ» №15775 від 04.08.2022 року прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пунктом 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно додатку 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31.07.2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки»(CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п.156-157, 159 рішення від 21.07.2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. Проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п.44 рішення від 22.11.1995 року у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); п.4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 08.03.1994 року у справі «ISKCON та 8 інших проти Об`єднаного Королівства» (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); п.47-56 рішення від 02.12.2010 року у справі «Путтер проти Болгарії» (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

При цьому, ключовим питанням спору є існування тих фактів та обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

В той же час, з`ясування таких фактів та обставин повинно здійснюватися на підставі наданих сторонами доказів.

Оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «ТЕНЕСІ» №15775 від 04.08.2022 року не містить конкретних підстав для його прийняття та розшифровку, яка безпосередньо податкова інформація слугувала підставою для віднесення ТОВ «ТЕНЕСІ» до переліку ризикових платників податку; в рішенні не було зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не було зазначено, які саме документи та по яким господарським операціям слід надати, що дозволяло б ТОВ «ТЕНЕСІ» надати достатню інформацію та копії документів для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Таким чином, Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.

При цьому, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20, від 23 червня 2022 року по справі № 640/6130/20.

Верховний Суд в постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі №520/480/20.

У рядку Податкова інформація в оскаржуваному рішенні зазначено лише що «встановлено операції з придбання товарів, послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, реалізація послуг на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості», і відсутня конкретизація того, які саме обставини та податкова інформація стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості.

ТОВ «ТЕНЕСІ» не отримано жодних додатків до оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цього рішення.

Вказану інформацію надано суду із відзивом на позов у формі аналітичної довідки щодо господарської діяльності позивача.

А саме, таблиця Придбання/податковий кредит/ПК по ТОВ «ТЕНЕСІ» за період з 05.01.2021 року по 25.07.2022 року, тис.грн. з переліком контрагентів.

Суд зазначає, що наведена таблиця є роздруківкою, яку не можна ідентифікувати та оцінити як належний та допустимий доказ по справі, оформлення якого саме відповідачем неможливо встановити та віднести до підстав прийняття оскаржуваного рішення, тобто визнати належність та допустимість цього доказу.

Таким чином, відповідачем не доведено, яка саме податкова інформація в нього наявна, про які саме факти вона свідчить, якими документами, що мають доказове значення, вона підтверджувалася саме на дату прийняття рішення.

Отже, судом встановлено, що рішення від 04.08.2022 року не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні первинні документи.

Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що були наявні підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 04.08.2022 року №15775 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС в Одеській області відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення ( ускладення) господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапив у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

У рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку зазначено тільки п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та його загальний зміст, однак рішення не містить розшифровки, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку. З оскаржуваного рішення не вбачається, яка операція та по якій податковій накладній досліджувалась по платнику податків та з яким контрагентом.

При вирішенні цього спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

Суд акцентує увагу на тому, що віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а також прийняття вказаного негативного для платника податку рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 04.08.2022 року №15775, а, отже, і виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСІ» з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідачем не доведена обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення, відзив на позовну заяву відтворює законодавчі норми, не містить будь-яких аргументів на противагу доводам позивача, які мали б конкретизований зміст.

Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на те, що наведені ним контрагенти за результатами моніторингу включені до переліку ризикових платників та з ними відбувалися ризикові операції у позивача, адже відповідні належні та допустимі докази у матеріалах справи відсутні щодо таких обставин.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, а доводи відповідача суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 2481 грн. (т.2, а.с.105).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 42950998) судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2481грн.

Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить із такого.

Відповідно до ч.ч.7,9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на позовну заяву відповідач, зокрема, зазначає, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.

Тобто ГУ ДПС в Одеській області заявлено про неспівмірність витрат позивача на правову допомогу.

Позивачем станом на день прийняття рішення не надано документів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене, ТОВ «ТЕНЕСІ» не позбавлене права протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подати суду докази понесених витрат на правничу допомогу у відповідності до норм ч.7 ст.139 КАС України для вирішення відповідної заяви про їх відшкодування, викладеної у позовній заяві.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 39336256, адреса:11 ст.Люстдорфської дороги, буд.1, с.Лиманка, Овідіопольський район, Одеська область, 65496) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, адреса: вул. Семінарська, буд.5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04.08.2022 року №15775 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 39336256) п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 39336256) з Переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 39336256, адреса:11 ст.Люстдорфської дороги, буд.1, с.Лиманка, Овідіопольський район, Одеська область, 65496) суму сплаченого судового збору у розмірі 2481(дві тисячі чотириста вісімдесят одна)грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян