Постанова

від 08.02.2023 по справі 420/16126/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/16126/22Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСІ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2022р. ТОВ «ТЕНЕСІ» звернулось в суд із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області від 4.08.2022р. за №15775 про відповідність ТОВ «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 39336256) п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 39336256) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості;

- стягнути з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 39336256) судові витрати, у тому числі 10 000грн. на правничу допомогу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у серпні 2022р. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Одеській області було прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким була встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку з підстав, встановлених п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме через проведення позивачем господарських операцій із суб`єктами господарювання, яких рішенням податкового органа включено до переліку ризикових платників податків.

Позивач не погоджується із зазначеним рішенням, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся в суд із даним позовом.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС в Одеській області від 4.08.2022р. №15775 про відповідність ТОВ «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 39336256) п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) виключити ТОВ «ТЕНЕСІ» (код ЄДРПОУ 39336256) з Переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ТЕНЕСІ» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 481грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку. У судове засідання з`явився представник податкового органу, надав відповідні пояснення по суті справи та не заперечував про подальший розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Представник ТОВ «ТЕНЕСІ» у судовому засіданні приймав участь в режимі відеоконференції, надав відповідні пояснення по суті справи та не заперечував про подальший розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що відповідач довів правомірність оскаржуваного позивачем рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність ТОВ «ТЕНЕСІ» критеріям ризиковості платника податку.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «ТЕНЕСІ» є юридичною особою суб`єктом підприємницької діяльності, який господарює за КВЕД (т.1, а.с.13-14): 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 41.10 Організація будівництва будівель; 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 81.30 Надання ландшафтних послуг; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.21 Будівництво трубопроводів; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін.

В додатки до позову ТОВ «ТЕНЕСІ» надано документи, які підтверджують здійснення ним господарської діяльності, зокрема:

- копії договору №ГЗТ-123/22 від 6.05.2022р., укладеного між КП «МІСЬКЗЕЛЕНТЕСТ» (Замовник) та ТОВ «ТЕНЕСІ» (Виконавець) (т.1 а.с.16-20), довідки від 30.05.2022р. про вартість наданих послуг та витрати за травень 2022 року, Акт приймання наданих послуг за травень 2022 року, платіжного доручення на суму 440 000грн. за Договором від 6.05.2022р. (т.1 а.с.21-31);

- копії договору підряду №61 від 17.05.2022р., укладеного між ТОВ «Інфокс» (Замовник) та ТОВ «ТЕНЕСІ» (Підрядник) (т.1 а.с.32-36), договірної ціни, локальних кошторисів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №723, Акту №1/273 приймання виконаних робіт за червень 2022 року, платіжні доручення за договором №61 від 17.05.2022р. (т.1 а.с.32-108);

- копії договору підряду №75 від 11.07.2022р., укладеного між ТОВ «Інфокс» (Замовник) та ТОВ «ТЕНЕСІ» (Підрядник) (т.1 а.с.110-114), договірної ціни, локальних кошторисів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №1052, Акту №1/273 приймання виконаних робіт за серпень 2022р., платіжні доручення за договором №61 від 17.05.2022р. (т.1 а.с.115-169);

- копії договору субпідряду №13/07-П від 13.07.2022р., укладеного між ТОВ «ТЕНЕСІ» (Генпідрядник) та ТОВ «ОДЕСГІДРОСПЕЦБУД» (Субпідрядник), довідки про вартість виконаних робіт, Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 року за цим договором (т.2 а.с.1-10);

- копії договору поставки №16/02-2022 від 16.02.2022р., укладеного між ТОВ «МІРОКС ТРЕЙД» (Постачальник) та ТОВ «ТЕНЕСІ» (Покупець), видаткових накладних за цим договором (т.2 а.с.11-18);

- копії договору поставки №ДГ-0000019 від 27.10.2020р., укладеного між ТОВ «ЗЕНІТАР ПАРТНЕРС» (Продавець) та ТОВ «ТЕНЕСІ» (Покупець), видаткової та товарно-транспортної накладних, Акту приймання передачі від 31.07.2022р. за цим договором (т.2 а.с.19-24) та інші документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та документи податкової звітності.

4.08.2022р. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області було прийнято рішення за №15775 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яким було встановлено відповідність ТОВ «ТЕНЕСІ» критеріям ризиковості платника податку з підстав встановлених п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У розділі податкова інформація вказано: «встановлено операції з придбання товарів послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, реалізація послуг на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Позивач вважає вищевказане рішення податкового органу протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся в суд з даним адміністративним позовом.Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваного рішення податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Приписами п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У відповідності до п.74.1, п.74.3 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (надалі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абз.3 п.74.1 ст.74 ПК України).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абз.4 п.74.1 ст.74 ПК України).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абз.5 п.74.1 ст.74 ПК України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

За правилами п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Положеннями п.201.16 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.

11.12.2019р. Постановою КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» за №1165, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Порядок №1165, у редакції від 11.12.2019р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За правилами п.4-5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У відповідності до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що спірним рішенням від 4.08.2022р. за №15775, ТОВ «ТЕНЕСІ» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: встановлено операції з придбання товарів послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, реалізація послуг на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості.

Апеляційний суд зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.2 ст.2 КАС України).

При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому є протиправним.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, в оскаржуваному рішенні від 4.08.2022р. за №15775 відповідачем не вказано конкретних підстав для його прийняття та розшифровку, яка безпосередньо податкова інформація слугувала підставою для віднесення ТОВ «ТЕНЕСІ» до переліку ризикових платників податку; в оскаржуваному рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не було зазначено, які саме документи та по яким господарським операціям слід надати, що дозволяло б ТОВ «ТЕНЕСІ» надати достатню інформацію та копії документів для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Приписами п.26,27 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до п.40,42,43,44,45,46 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Отже, положеннями Порядку №1165 встановлена чітка послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.

При цьому, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.11.2021р. по справі за №340/1098/20, від 23.06.2022р. по справі за №640/6130/20.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що у рядку Податкова інформація в оскаржуваному рішенні зазначено лише що «встановлено операції з придбання товарів, послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, реалізація послуг на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості», і відсутня конкретизація того, які саме обставини та податкова інформація стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості.

При цьому встановлено, що ТОВ «ТЕНЕСІ» не отримувало жодних додатків до оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цього рішення. На підставі чого, товариство надало документи та пояснення по іншим господарським операціям з іншими контрагентами.

Вказану інформацію надано суду із відзивом на позов у формі аналітичної довідки щодо господарської діяльності позивача.

А саме, було надано таблицю Придбання/податковий кредит/ПК по ТОВ «ТЕНЕСІ» за період з 5.01.2021р. по 25.07.2022р. з переліком контрагентів.

Під час апеляційного розгляду судовою колегіє було досліджено матеріали справи, надані документи та заслухано пояснення сторін по справі.

Так, під час судового засідання представником податкового органу було зазначено, що наведені ним контрагенти за результатами моніторингу були включені до переліку ризикових платників та з ними відбувалися ризикові операції у позивача. Однак, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні відповідні, належні та допустимі докази щодо таких обставин.

Також, що стосується наданої податковим органом таблиці ризикових контрагентів, з якими нібито позивачем були проведені господарські операції, то судова колегія зазначає, що, по-перше, наведена таблиця є роздруківкою, яку не можна ідентифікувати та оцінити як належний та допустимий доказ по справі, оформлення якого неможливо встановити та віднести до підстав прийняття оскаржуваного рішення, тобто визнати належність та допустимість цього доказу. По-друге, вказаний перелік контрагентів не підтверджений належними та відповідними доказами.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що під час судового засідання в апеляційному суді представнику податкового органу було запропоновано надати відповідні рішення (по зазначеним ДПС у переліку контрагентам) якими віднесено до переліку ризикових або відповідну інформацію, яка саме стала підставою для прийняття спірного рішення. Проте, представником податкового органу не було надано вказаних доказів та рішень, та зазначено, що податковим органом надано до суду усі наявні докази, інших документів вони надати не мають можливості.

Аналізуючи надані документи та пояснення представника податкового органу, судова колегія вважає, що податковим органом не доведено, яка саме податкова інформація в нього наявна, про які саме факти вона свідчить, якими документами, що мають доказове значення, вона підтверджувалася саме на дату прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, судова колегія вважає, що спірне рішення від 4.08.2022р. не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні первинні документи.

Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «ТЕНЕСІ», оскільки податковим органом не доведено, що були наявні підстави для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Одеській області від 4.08.2022р. за №15775 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім того, вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31.07.2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки»(CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п.156-157, 159 рішення від 21.07.2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. Проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п.44 рішення від 22.11.1995 року у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); п.4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 08.03.1994 року у справі «ISKCON та 8 інших проти Об`єднаного Королівства» (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); п.47-56 рішення від 02.12.2010 року у справі «Путтер проти Болгарії» (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Що стосується питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то судова колегія зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ст.134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналізуючи вищезазначене, судова колегія зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспівмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006р. у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10 грудня 2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.34-36), від 23 січня 2014р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015р. у справі «Баришевський проти України» (п.95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається із матеріалів справи, що представником ТОВ «ТЕНЕСІ» заявлені вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката у вигляді надання юридичних консультацій щодо звернення до суду, проведення зустрічей з Клієнтом, вивчення, дослідження та аналіз апеляційної скарги, написання відзиву на апеляційну скаргу, супроводження справи у суді, участь адвоката у засіданнях.

Під час апеляційного розгляду даної справи, представником податкового органу подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 500грн.. При цьому, представник податкового органу послався на те, що вказана справа не потребувала затрат значного часу, підготовка відзиву на апеляційну скаргу не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, а тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсацію витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 500грн..

Розглянувши вищезазначене, з урахуванням клопотання представника податкового органу про зменшення судових витрат, судова колегія вважає, що в даному випадку, предмет спору у справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів є не значними.

Отже, заявлені до відшкодування витрати у розмірі 5 000грн. на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

Поряд з цим, вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу, судова колегія зазначає, що наведені докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи те, що дана справа віднесена до справ незначної складності, з огляду на те, що в даному випадку представником позивача під час апеляційного розгляду було підготовлено та подано лише відзив на апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в апеляційній інстанції становить 3 000грн..

Враховуючи зазначене та критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені ч.5 ст.134 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 3 000грн..

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне частково задовольнити заяву представника ТОВ «ТЕНЕСІ» та стягнути судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022р. залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСІ» (65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, село Лиманка, 11 ст.Люстдорфської дороги, буд.1, код ЄДРПОУ 39336256) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.І. Бітов

Т.М. Танасогло