Постанова

від 14.12.2022 по справі 826/12996/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 826/12996/17

адміністративне провадження № К/9901/33398/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

за участю:

секретаря судового засідання Івченка М.В.

представника відповідача Мовсисяна В.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лін Беккер» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року (прийняту в складі: головуючого судді Бояренцева М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Епель О.В., суддів Губської Л.В., Степанюка А.Г.)

УСТАНОВИВ;

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лін Беккер» (дані - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС у м. Києві щодо нездійснення розгляду по суті наданих ТОВ «Лін Беккер» 05.07.2017 письмових заперечень та додаткових документів на акт від 23.06.2017 № 234/26-15-14-02-02/35181499;

- визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.07.2017 №№ 0004681402, 0004671402,1240140303.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило про реальність господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія БТС», а тому хибними є висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 385664,00 грн.

2.1. Крім цього, ТОВ «Лін Беккер» зазначає про відсутність заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також стверджує, що ГУ ДФС у м. Києві протиправно не розглянуто подані ним письмові заперечення та додаткові документи від 05.07.2017 року б/н на акт від 23.06.2017 року №234/26-15-14-02-02/35181499, що мало своїм наслідком, на думку позивача, прийняття протиправних податкових повідомлень-рішень.

2.2. Також позивач указує, що строк позовної давності за договором укладеним між позивачем та ПАТ «ВТБ Банк» про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/299к-07 від 13.07.2007 року станом на час здійснення документальної планової виїзної перевірки не сплив, з огляду на укладення договору №27 від 25.11.2014 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/299к-07 від 13.07.2007 року, а тому твердження контролюючого органу щодо завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 61724966,00 грн., не відповідають дійсності.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.07.2017 №№ 0004681402, 1240140303. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного:

1) щодо ППР з ПДВ: операції позивача з ТОВ «Компанія БТС» підтверджуються відповідними первинними документами, які надавалися позивачем у ході податкової перевірки і зворотного відповідачем не доведено та не надано вироків, постановлених у відношенні вказаного контрагента позивача;

2) щодо ППР із земельного податку: позивачем своєчасно виконано узгоджені податкові зобов`язання зі сплати земельного податку і допущення ним помилки в коді платежу не є підстаою для притягнення до відповідальності за п. 126.1 статті 126 ПК України.

Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині вимог, суд виходив наступного:

1) ППР щодо завищення позивачем від`ємного значення: будь-яка заборгованість позивача по кредиту за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії, яка перевищує суму кредиту на відповідну дату, є простроченою, а тому контролюючим органом правильно встановлено завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування на 61 724 966,00грн.

Приходячи до такого висновку, суд першої інстанції також застосував практику Верховного Суду України та Верховного Суду в цивільних справах щодо кредитних правовідносин;

2) щодо спірної бездіяльності відповідача: відповідачем фактично вчинено дії з прийняття відповідного рішення, а тому обраний позивачем спосіб захисту є неправильним.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2017 № 0004671402 і в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Лін Беккер» судових витрат та ухвалено в цій частині постанову, якою такі позовні вимоги задоволено.

5.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.07.2017 № 0004671402, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві. Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

5.2. У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року - залишено без змін.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2017 № 0004671402, суд апеляційної інстанції вказав, що станом на 31.03.2017 (кінцева дата періоду, за який проводилася податкова перевірка позивача) строк позовної давності за такою заборгованістю не сплив, а отже, вона не набула статусу ані безповоротної фінансової допомоги в розумінні пп. 14.1.257 п. 14.1 статті 14 ПК України, ані безнадійної заборгованості у відповідності до пп. 14.1.11 п. 14.1 статті 14 ПК України та, відповідно, не була саме в період, за який проводилася перевірка позивача (01.01.2017 - 31.03.2017), його доходом.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. 07 грудня 2020 року податковий орган не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №826/12996/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №826/12996/17 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

7.2. Так, податковий орган зазначає, що про застосування норми права, а саме п. п.14.1.11, п.14.1, статті 14, п.п.134.1.1 п.134.1 статті 134 та п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах висновок Верховного Суду відсутній, що є підставою для касаційного оскарження у відповідності до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

7.3. Відповідач указує, що ТОВ «Лін Беккер» 13.07.2007 укладено з ПАТ «ВТБ Багік» договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/299к-07 та 30.11.2011 договір про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10- 0604/299к-07 від 13.07.2007. Відповідно до п. 1.1.2.2 договору позичальник зобов`язаний повернути кредит відповідно до графіків повернення кредиту перелік яких детально наведено в акті перевірки. Будь-яка заборгованість позичальника за кредитом, що Перевищує визначену на відповідну дату суму кредиту вважається пристроченою заборгованістю». Таким чином, відповідно до графіку повернення згідно з п 1.1.2.2 договору станом на 31.03.2014 обліковується сума кредиту, яка підлягає поверненню, що перевищує 18 123 719,41 доларів США.

Податковий орган вважає, що в порушення вимог п.14.1.11, п.14.1, ст.14, і.п.134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, п. 5, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", ТОВ «Лін Беккер» не включено безнадійну заборгованість (заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності) до складу доходу від будь - якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку на суму 61 724 966 грн.

7.4. Так, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права (п п. 44.1 ст. 44, п.п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 ПК України), викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 березня 2020 по справі №804/708/16 та від 27 лютого 2020 по справі №822/1212/16, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

7.5. Податковий орган звертає увагу на те, що Платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у додатковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Крім того, несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необгрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько - правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин

7.6. Також відповідач указує, що контрагент позивача ТОВ «Компанія БТС» с учасником кримінальних проваджень і що відносно його контрагентів (за ланцюгом) встановлено відсутність умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності, а також з того, що за позивачем обліковувалася заборгованість зі сплати земельного податку. Податковий орган зазначає, що позивач у порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 , п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 385 664 грн.

7.7. У судовому засіданні представник відповідача вимоги касаційної скарги підтримала, надавши відповідні пояснення.

8. На адресу Верховного Суду надійшов відзив податкового органу на касаційну скаргу позивача, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

9. Справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні, у яке позивача, належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, останній не з`явився, а тому, беручи до уваги положення частини 4 статті 344 КАС України, касаційний суд ухвалив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

10. Суди попередніх інстанцій установили, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лін Беккер» (код ЄДРПОУ 35181499) (далі - ТОВ «Лін Беккер» є юридичною особою, платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) та перебуває на обліку в ГУ ДФС у м. Києві.

11. ТОВ «Лін Беккер» є власником нежилих приміщень у м.Києві по вул.Молодогвардійська, 22, а саме: складські приміщення (літ. А) загальною площею 12475,9 кв.м., адміністративна будівля (літ. Б) загальною площею 7200,8 кв.м., склад великогабаритної тари (літ. В) загальною площею 815,1 кв.м., склад-сховище (літ. Д) загальною площею 336,5 кв.м., склад-сховище (літ. Е) загальною площею 162,1 кв.м., сарай (літ. К) загальною площею 44,5 кв.м.

12. Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Лін Беккер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017.

13. Під час здійснення вказаної перевірки відповідачем у позивача було витребувано первинні документи за відповідні періоди формування податкової звітності, зокрема по правовідносинам з ТОВ «Компанія БТС».

14. Листами № 01-01/06-В від 01.06.2017 (прийнятий ГУ ДФС у м. Києві 01.06.2017), № 01-02/06В від 02.06.2017 (прийнятий ГУ ДФС у м. Києві 06.06.2017 року) ТОВ «Лін Беккер» надано на вимогу контролюючого оргну всі первинні документи, у тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія БТС».

15. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 23.06.2017 № 234/26-15-14-02-02/35181499.

16. У вказаному акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем:

1) підпункт 14.1.1 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 5, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, пункту 5 Положення стандарту бухгалтерського обліку II «Зобов`язання» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11 лютого 2000 за №85/4306 із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на загальну 61724966,00 грн., в тому числі за 1 кв.2017 року на суму 61724966,00 грн.;

2) пункту 44.1 статті 44, підпункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету загальну суму 385664, 00 грн., в тому числі за березень 2014 року на суму 90400 грн., за квітень 2014 року на суму 55120 грн., за травень 2014 року на суму 68239 грн., за червень 2014 року на суму 63950грн., за липень 2014 року на суму 74957 грн., за жовтень 2014 року на суму 32998грн.;

3) підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 6 розділу II Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ зі змінами, в результаті чого встановлено подання з порушення встановлених строків Звіту про суми нарахованої заробітної плати доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень 2015 року;

4) частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-У1 від 08.07.2010 зі змінами та п. 6 ч. З р. IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року, в результаті чого встановлено порушення порядку сплати єдиного соціального внеску за лютий 2016 року;

5) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення порядку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за І квартал 2016 року.

17. Позивачем подано письмові заперечення на акт перевірки, які скеровані на адресу контролюючого органу поштою 05.07.2017.

18. 11.07.2017 відповідач листом № 20923/10/26-15-14-02-02 повідомив ТОВ «Лін Беккер» про залишення висновків акту перевірки без змін, а поданих ним заперечень без розгляду, у зв`язку з їх поданням поза межами строків, встановлених ПК України.

19. На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.07.2017:

1) № 0004681402, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 171905,00 грн. за основним платежем та на 85953,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

2) № 0004671402, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 61724 966 грн.;

3) № 1240140303, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 72465,25 грн. на підстав статей 122, 126 Податкового кодексу України.

20. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленням-рішеннями, Товариство звернулося до суду з даним позовом.

V. Оцінка Верховного Суду

21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

23. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV),

24. Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

25. Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

26. Відповідно до п. 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

27. Датою виникнення податкових зобов`язань в розрізі приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

28. Відповідно до п.188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

29. Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

30. При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

31. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

32. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

33. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

34. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

35. Згідно з п.п. 201.1, 201.10 статі 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

36. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

37. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

38. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

39. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

40. Згідно з п.п. 44.1, 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

41. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

42. Статтями 1, 3 та частиною першою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

43. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

44. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

45. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

46. Отже, для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, а також господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

47. Перевіряючи доводи податкового органу, колегія суддів звертає увагу на те, що реальність операцій позивача з ТОВ «Компанія БТС» за договорами від 03.03.2014 №№ 01-02/214, 04-02-14, від 18.07.2014 №№ 02-02/2014, 03-02/2014, 04-02/2014, 05-02/2014, від 23.06.2014 № 06-30-14 про виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції підтверджується відповідними первинними документами у відповідності до умов вказаних договорів, про що було зазначено вище.

48. При цьому, характер та зміст операцій за вказаними договорами відповідають потребам господарської діяльності позивача, такі операції мають ділову мету, а матеріалами справи підтверджується наявність певних результатів від їх виконання (зокрема, копії макетів відповідної поліграфічної продукції).

49. Таким чином, оскільки господарські операції позивача із зазначеними контрагентами підтверджуються відповідними первинними документами, відображені у податкових накладних, зареєстрованих належним чином, розрахунки між сторонами доведені, господарська мета їх проведення, доцільність і економічний результат підтверджені, то колегія суддів вважає, що висновки податкового органу щодо фіктивності таких операцій є безпідставними та необґрунтованими.

50. Доводи податкового органу про те, що контрагент позивача ТОВ «Компанія БТС» с учасником кримінальних проваджень і що відносно його контрагентів (за ланцюгом) встановлено відсутність умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності, а також з того, що за позивачем обліковувалася заборгованість зі сплати земельного податку, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки до суду першої та апеляційної інстанції, останнім не надано вироку суду, яким би було встановлено фіктивність безпосередньо операцій між позивачем і його контрагентами у межах спірних операцій.

51. Крім того, відповідачем не доведено, що між позивачем та зазначеним контрагентом мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на формальне оформлення господарських операцій без їх фактичного вчинення для отримання податкових вигід.

52. Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

53. Разом з цим, Суд зазначає, що ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи в суді, інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб ТОВ «Компанія БТС» відсутня.

54. Сам факт порушення кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

55. Указані правові висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/5919/18), від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження №К/9901/19905/18), від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/170).

56. Стосовно доводів відповідача щодо ненадання позивачем у ході проведення перевірки його податкової звітності відповідних первинних документів, зокрема по операціям з ТОВ «Компаія БТС», спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що листами № 01-01/06-В від 01.06.2017 (прийнятий ГУ ДФС у м. Києві 01.06.2017), № 01-02/06В від 02.06.2017 (прийнятий ГУ ДФС у м. Києві 06.06.2017 року) ТОВ «Лін Беккер» надано на вимогу контролюючого органу всі первинні документи, у тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія БТС».

57. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо безпідставності та неправомірності визначення ГУ ДФС у м.Києві позивачу зобов`язань та штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням № 0004681402.

58. Щодо податкового повідомлення-рішення № 1240140303 (штрафні санкції з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

59. Відповідно до пп. 266.1.1, 266.3.3 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

60. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

61. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

62. Податкове зобов`язання, в контексті підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";

63. Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

64. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

65. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 статті 126 ПК України).

66. Податковим законодавством регламентовано обов`язок власників нежилих приміщень сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та строки виконання покладених на них зобов`язань.

67. Так, судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Лін Беккер» своєчасно та належним чином сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 1-й квартал 2016 року у розмірі 72465,23 грн. платіжним дорученням від 20.04.2016 № 230, але допущено помилку у коді платежу 18010400 через помилкове відображення коду типу об`єкта нерухомості, за яким зараховано кошти.

68. Разом з тим, фактично зобов`язання виконано у строки, установлені ПК України. Допущена помилка не свідчить про несплату позивачем необхідної суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому.

69. Указана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 760/6097/16-а (2а/760/590/16).

70. З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо протиправності нарахування позивачу штрафних санкцій у податковому повідомленні-рішення № 1240140303.

71. Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0004671402 (зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток), Суд зазначає наступне.

72. Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

73. Згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 статті 14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

74. Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

75. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153 із змінами і доповненнями.

76. Розділом III Пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 року №336/22868 із змінами та доповненнями визначено: Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів: превалювання сутності над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми

77. Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» (далі П(С)БО - 15), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року « 290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153 визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює, зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена».

78. Згідно з п. 7 П(С)БО - 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансової доходи, інші доходи.

79. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) це загальний дохід (виручка) від продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше продати них товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

80. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуттю

81. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

82. До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій, дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

83. Разом з цим, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання розкриття у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку «Зобов`язання», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.02.2000 № 85/4306 (далі - П(С)БО №11).

84. Відповідно до п. 5 П(С)БО № 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

85. Судами встановлено, що між позивачем та ПАТ «ВТБ Банк» укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/299к-07 від 13.07.2007 року, відповідно до якого кінцевим терміном повернення заборгованості є 11.07.2014 року (далі - договір).

86. Згідно пункту 1.1.1 договору надання кредиту буде здійснюватися в межах максимального ліміту заборгованості 7 400 000, 00 (сім мільйонів чотириста тисяч) доларів США 00 центів окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транші», на умовах, визначених цим договором, зі зменшенням максимального ліміту заборгованості згідно графіку. Та кінцевим терміном повернення заборгованості є 11.07.2014 року.

87. Згідно пункту 1.1.1.2 сума заборгованості за кредитом, яка перевищує розмір максимально припустимої заборгованості за кредитом після сплати, встановленої на відповідну дату, вважає простроченою заборгованістю.

88. Пунктами 3.2.1, 3.2.9 договору встановлено, що кредитор має право у разі несвоєчасного погашення Траншу Кредиту або несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами видавати наказ про примусову оплату боргового зобов`язання та звернути стягнення на забезпечення виконання зобов`язань за кредитом у разі неповернення кредиту або його частин в сумах в строки, визначені п. 1.1 цього договору, несплати процентів, штрафних санкцій згідно умовами цього договору.

89. Надалі, між ТОВ «Лін Беккер» та ПАТ «ВТБ Банк» укладено договір №27 від 25.11.2014 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/299к-07 від 13.07.2007 року, згідно пункту 1.1.2 якого позичальник зобов`язаний провернути кредит, наданий у гривні та у доларах США, відповідно до графіку повернення кредиту, а саме: дата повернення частини кредиту (не пізніше) 26.02.2015 року.

90. Будь-яка заборгованість позичальника за кредитом, що перевищу визначену на відповідну дату суму кредиту вважається простроченою заборгованістю.

91. Згідно приписів частини 1 статті 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

92. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 ЦК України).

93. За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

94. Так, згідно умов договору встановлено графік погашення заборгованості за відповідним договором, строк її погашення та розмір.

95. Ураховуючи зміст договору, з огляду на те, що останній містить окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

96. Якщо кредитний договір установлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то для встановлення строку погашення такого зобов`язання, слід досліджувати умови договору погашення кредиту та початок перебігу позовної давності для стягнення кожного окремого платежу, що судом апеляційної інстанції зроблено не було.

97. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

98. За змістом частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

99. Таким чином, зважаючи на приписи статей 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції підлягає частковому скасуванню, що стосується позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2017 № 0004671402.

100. Крім цього, відповідачем подано до Верховного Суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку зі припинення юридичної особи, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

101. З огляду на це Верховний Суд зазначає таке.

102. Судом установлено, що 04.10.2021 здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лін Беккер», про що вчинено запис 100671110036011156.

103. Відповідно до приписів статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

104. Згідно з частиною першою цієї статті, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

105. Відповідно до частини другої цієї ж статті, якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.

106. Пунктом 5 частини першої статті 238 КАС України передбачено закриття провадження у справі у разі припинення юридичної особи.

107. Оскільки за результатами розгляду касаційної скарги Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2017 № 0004671402 не відповідають критерію законності, тому Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування в цій частині положень частини першої статті 354 цього Кодексу та закриття провадження у справі в цій частині на підставі пункту 5 частини першої його статті 238.

VIІ. Судові витрати

107. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

108. Повний текст постанови виготовлений 19 грудня 2022 року.

109. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві задовольнити частково.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2017 № 0004671402 скасувати, а провадження в справі в цій частині позовних вимог закрити.

3. У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у цій справі залишити без змін.

4. На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко