Ухвала

від 17.11.2020 по справі 826/12996/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/12996/17

адміністративне провадження № К/9901/28487/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві; далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лін Беккер до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

29.10.2020 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 КАС, якою встановлено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

ГУ ДПС у касаційні скарзі наводить довід про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права без урахування висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 19.03.2014 у справі № 6-20цс14.

Цією постановою Верховний Суд України скасував судове рішення попередньої інстанції та направив справу на новий касаційний розгляд.

Відповідно до частини шостої статті 353 КАС постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Відтак, постанова Верховного Суду України від 19.03.2014 не може бути прикладом правозастосування, яке повинно враховуватися судом при виборі норми права, що підлягає застосуванню, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС. Більше того, правовідносини у справі № 6-20цс14 та №826/12996/17 не є подібними, оскільки предметом спору у справі № 6-20цс14, яка розглянута за правилами цивільного судочинства, було стягнення заборгованості за кредитним договором, у той час як предметом розгляду адміністративної справи № 826/12996/17 є правомірність податкових повідомлень-рішень про збільшення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість; про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток; про застосування штрафних санкцій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відтак, ГУ ДПС не зазначено підставу касаційного оскарження, яка може бути підставою для відкриття касаційного провадження.

З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.202.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ять статті 332, статтею 359 КАС,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко