Ухвала

від 19.12.2022 по справі 240/30625/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2022 року

м. Київ

справа №240/30625/21

адміністративне провадження № К/990/33432/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

перевірив касаційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21жовтня 2022 року у справі №240/30625/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерство юстиції України, державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області Кільніцької Катерини Анатоліївни, третя особа - Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерство юстиції України, державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області Кільніцької Катерини Анатоліївни, третя особа - Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора - головного спеціаліста відділу державної реєстрації засобів масової інформації та громадських формувань у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Поліщук Оксани Валеріївни, про відмову у державній реєстрації від 06 жовтня 2021 року (код: 273440637347);

- визнати організаційно-правову форму - «(815) громадська організація», формою, що повинна використовуватися при реєстрації громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону, що створюються на підставі Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»;

- визнати суб`єктом державної реєстрації громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону, що створюються на підставі Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» - територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

- зобов`язати органи державної реєстрації скасувати рішення про державну реєстрацію юридичної особи «Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Корпус охорони Полісся» (код ЄДРПОУ 44360242);

- зобов`язати Центрально-Західне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), що є територіальним підрозділом Міністерства юстиції України, зареєструвати громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Корпус охорони Полісся» (ГФ КОП) - як громадську організацію (код організаційно правової форми 815).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення державного реєстратора - головного спеціаліста відділу держваної реєстрації засобів масової інформації та громадських формувань у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Поліщук Оксани Валеріївни про відмову у державній реєстрації від 06.10.2021.

Визнано протиправним рішення про державну реєстрацію юридичної особи "Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Корпус охорони Полісся" за кодом ЄДРПОУ 44360242.

Зобов`язано державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області Кільніцьку Катерину Анатоліївну скасувати рішення про державну реєстрацію юридичної особи "Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Корпус охорони Полісся" за кодом ЄДРПОУ 44360242.

Зобов`язано відділ держаної реєстрації засобів масової інформації та громадських формувань у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) зареєструвати громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Корпус охорони Полісся" - як громадську організацію у відповідності до Закону України "Про громадські об`єднання" та клисифікатора України "Класифікація організаційно-правових форм господарювання" ДК 002:2004.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

22 листопада 2022 року Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - головного спеціаліста відділу держаної реєстрації засобів масової інформації та громадських формувань у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Поліщук Оксани Валеріївни про відмову у державній реєстрації від 06 жовтня 2021 року та зобов`язання відділу держаної реєстрації засобів масової інформації та громадських формувань у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зареєструвати громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Корпус охорони Полісся» - як громадську організацію у відповідності до Закону України «Про громадські об`єднання» та класифікатора України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» ДК 002:2004 та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 листопада 2022 року для розгляду цієї касаційної скарги визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі: головуючого судді Тацій Л.В., суддів Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року задоволено заяви суддів про самовідвід та відведено суддів Тацій Л.В., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г. від участі у розгляді касаційної скарги Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21жовтня 2022 року у справі №240/30625/21; передано справу до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року №1863 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у справі №240/30625/21.

Згідно з даними протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 грудня 2022 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючої судді), суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Згідно ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року справу №240/30625/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, про наявність виключних обставин наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

Суд касаційної інстанції відхиляє посилання скаржника на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження скаржник не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Скаржник також зазначає, що ця справа має виняткове значення для Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - учасника справи, який подає касаційну скаргу, адже судом саме відділ державної реєстрації засобів масової інформації та громадських формувань у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зобов`язано зареєструвати громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Корпус охорони Полісся» - як громадську організацію у відповідності до Закону України «Про громадські об`єднання» та класифікатора України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» ДК 002:2004 « 815 Громадська організація», що не узгоджується з вимогами Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (далі-Закон №1835-ІІІ від 22 червня 2000 року), яким визначено, що правовою основою діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону є саме профільний Закон №1835-ІІІ, та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», яким встановлено додаткові вимоги щодо реєстрації громадських формувань з охорони громадського порядку, адже відповідно до законодавства, не кожна громадська організація є формуванням з охорони громадського порядку.

Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником, має виняткове значення для нього, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.

Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.

Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21жовтня 2022 року у справі №240/30625/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерство юстиції України, державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області Кільніцької Катерини Анатоліївни, третя особа - Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.В. Кашпур

Судді: О.Р. Радишевська

С.А. Уханенко