Рішення

від 13.12.2022 по справі 626/1640/22

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/1640/22

Провадження № 2/626/481/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13.12.2022 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гусара П.І.,

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, а саме грошових коштів у розмірі 55 073,51 доларів США, які складаються із:

- суми заборгованості за договором позики від 01.01.2018 року в сумі 10000 доларів США, 12 % річних від основної суми боргу в сумі 5543,01 доларів США, інфляційних втрат в сумі 5491,28 доларів США та 3% річних в сумі 1385,75 доларів США;

- суми заборгованості за договором позики від 02.03.2021 року у розмірі 25000 доларів США, штрафу у розмірі 20% від суми боргу в розмірі 5000 доларів США, інфляційних втрат 6562,37 доларів США та 3% річних в сумі 1091,10 доларів США;

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із:

- витрат на оплату судового збору в розмірі 12 405 грн;

- витрат на правову допомогу в розмірі 12 400 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пілігрім П.О. в позовній заяві зазначив, що 01.01.2018 року між ОСОБА_1 (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - відповідач) укладено договір позики на суму 10 000 (десять тисяч) доларів США під річний відсоток 12%, із зобов`язанням повернути вказані кошти в повному обсязі та виплатити відсоток за користування до 31.12.2020 року, про що надав розписку.

Так, на дату звернення до суду, відповідач не повернув основну суму боргу в сумі 10000 доларів США, не погасив заборгованість за відсотками за користування коштами в сумі 5543,01 доларів США (див. розрахунок №1), у зв`язку із чим, позивачем заявляється позовна вимога про стягнення за борговою розпискою від 01.01.2018 року всього 15 543,01 доларів США, крім того, заявляється про стягнення 3% річних в сумі 1385,75 доларів США та інфляційних втрат в сумі 5491,28 доларів США, згідно ст. 625 ЦК України (див. розрахунок №2).

Крім того, 02.03.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики на суму 25 000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США.

На підтвердження отримання коштів та взятих зобов`язань, відповідач надав власноруч написану боргову розписку від 02.03.2021 року з умовою повернення коштів частинами: не пізніше 30.06.2021 року повернути не менше 12 500 доларів США та не пізніше 30.12.2021 року повернути залишок боргу у розмірі 12 500 доларів США, у випадку не повернення боргу у повному обсязі у зазначений у розписці термін, відповідач зобов`язався виплатити додатково до суми основного боргу штраф у розмірі 20% від суми боргу, що складає 5000 доларів США.

Так, на дату звернення до суду, за борговою розпискою від 02.03.2021 року, відповідач не повернув основну суму боргу в сумі 25000 доларів США, не виплатив неустойку (штраф) за неналежне виконання зобов`язань в сумі 5000 доларів США, у зв`язку із чим, позивачем заявляється позовна вимога про стягнення за борговою розпискою від 02.03.2021 року грошових кошів, всього 30000 доларів США, крім того, заявляється стягнення 3% річних в сумі 1091,10 доларів США та інфляційних втрат в сумі 6562,37 доларів США, згідно ст. 625 ЦК України (див. розрахунок №3).

Розрахунок суми штрафу за розпискою від 02.03.2021 року становить:

(Сума боргу) х (штраф 20%) = (Відсотки)

25000дол. США х 20%=5000 дол.США

Рух справи в суді.

Ухвалою судді від 29.09.2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 17.11.2022 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвокат Пілігрім П.О. 13.12.2022 року до суду надійшла письмова заява в якій позов підтримує в повному обсязі, справу просить розглядати за відсутності сторони позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю та відзиву на позовну заяву суду не надав.

Так як відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Позиція суду.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 01.01.2018 року між ОСОБА_1 (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - відповідач) укладено договір позики на суму 10 000 (десять тисяч) доларів США під річний відсоток 12%, із зобов`язанням повернути вказані кошти в повному обсязі та виплатити відсоток за користування до 31.12.2020 року, про що видав розписку.

Так, на дату звернення до суду, відповідач не повернув основну суму боргу в сумі 10000 доларів США, не погасив заборгованість за відсотками за користування коштами в сумі 5543,01 доларів США (див. розрахунок №1), у зв`язку із чим, позивачем заявлена позовна вимога про стягнення за борговою розпискою від 01.01.2018 року в загальному розмірі 15543,01 доларів США, крім того, заявляється про стягнення 3% річних в сумі 1385,75 доларів США та інфляційних втрат в сумі 5491,28 доларів США, згідно ст. 625 ЦК України (див. розрахунок №2).

Крім того, 02.03.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики на суму 25 000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США.

На підтвердження отримання коштів та взятих зобов`язань, відповідач надав власноруч написану боргову розписку від 02.03.2021 року з умовою повернення коштів частинами: не пізніше 30.06.2021 року повернути не менше 12 500 доларів США та не пізніше 30.12.2021 року повернути залишок боргу у розмірі 12 500 доларів США, у випадку не повернення боргу у повному обсязі у зазначений у розписці термін, відповідач зобов`язався виплатити додатково до суми основного боргу штраф у розмірі 20% від суми боргу, що складає 5000 доларів США.

Так, на дату звернення до суду, за борговою розпискою від 02.03.2021 року, відповідач не повернув основну суму боргу в сумі 25000 доларів США, не виплатив неустойку (штраф) за неналежне виконання зобов`язань в сумі 5000 доларів США, у зв`язку із чим, позивачем заявляється позовна вимога про стягнення за борговою розпискою від 02.03.2021 року грошових кошів, всього 30000 доларів США, крім того, заявляється стягнення 3% річних в сумі 1091,10 доларів США та інфляційних втрат в сумі 6562,37 доларів США, згідно ст. 625 ЦК України (див. розрахунок №3).

Розрахунок суми штрафу за розпискою від 02.03.2021 року становить:

(Сума боргу) х (штраф 20%) = (Відсотки)

25000дол. США х 20%=5000 дол.США.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За своєю суттю розписка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передачі грошової суми позичальнику (ВП ВС справа № 464/3790/16-ц від 16.01.2019 року).

Отже, вказані вище розписки містять умови отримання позичальником від позикодавця в борг визначеної грошової суми із зобов`язанням повернення коштів у визначений строк, а тому є документом, що підтверджує боргове зобов`язання, крім того, містять умови нарахування відсотків за користування та неустойки (штрафу) за прострочення зобов`язання.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою повернення наданих коштів та виконання взятих зобов`язань, позивачем направлялася вимога про виплату боргу від 21.07.2021 року, яку вручено відповідачу 23.07.2021 року, що підтверджується описом вкладенням, поштовою квитанцією, повідомленням про вручення (додаються).

Крім того, позивачем направлено вимогу від 10.08.2022 року, якою вимагалось негайне погашення основної заборгованості за розписками від 01.01.2018 року та від 02.03.2021 року, вимагалась виплата відсотків за користування та виплата неустойки (штрафу), що підтверджується описом вкладенням, поштовою квитанцією (додаються).

30.08.2022 року відповідачем отримано вказану вимогу від 10.08.2022 року, що додатково підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, жодних дій щодо виплати боргу відповідачем не здійснено.

На вимогу позивача №11-2107/21 від 21.07.2021 року та №11-1008/22 від 21.07.2022 про повернення боргу, відповідач жодним чином не відреагував.

За змістом статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Отже, відповідач не виконав умов укладених договорів позики, оформлених розписками, оскільки у визначений сторонами у договорах строки кошти не повернув, а тому він зобов`язаний сплатити позивачу суму боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом обов`язкового до приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановленому ЦК.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно зі ст. 532 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншім нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначене договорі, чинне законодавство не містить (Постанова ВП ВС від 23.10.2019 р. у справі 723/304/16-ц).

Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновки за результатами розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 76-81, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти у розмірі 55 073,51 доларів США (п`ятдесят п`ять тисяч сімдесят три доларів США 51 цент), які складаються із:

- суми заборгованості за договором позики від 01.01.2018 року в сумі 10000 доларів США, 12 % річних від основної суми боргу в сумі 5543,01 доларів США, інфляційних втрат в сумі 5491,28 доларів США та 3% річних в сумі 1385,75 доларів США;

- суми заборгованості за договором позики від 02.03.2021 року у розмірі 25000 доларів США, штрафу у розмірі 20% від суми боргу в розмірі 5000 доларів США, інфляційних втрат 6562,37 доларів США та 3% річних в сумі 1091,10 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати, які складаються із витрат на оплату судового збору в розмірі 12405 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 12 400 грн, всього 24805 (двадцять чотири тисячі вісімсот п`ять) грн 00 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене удень його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.

Суддя