Постанова

від 15.12.2022 по справі 203/3049/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6718/22 Справа № 203/3049/17 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Максюта Ж.І.,

суддів: Свистунової О.В., Пищиди М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» Дубовенка Андрія Вікторовича на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року по справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» про стягнення надміру сплачених за житлово-комунальні послуги коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

20 серпня 2017 року ЖБК №83 «Таксист» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на його балансі перебуває житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідачі є членами кооперативу (і власниками відповідних квартир), яким позивач регулярно надає житлово-комунальні послуги. Відповідачі не оплачують зазначені послуги, у результаті чого станом на 01.03.2019 утворилася заборгованість загальною сумою 164 481,08 грн. У добровільному порядку відповідачі заборгованість погасити не бажають, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням збільшення позовних вимог) про стягнення з них вказаної заборгованості з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних збитків, а саме: з ОСОБА_1 - 34659,69 грн; з ОСОБА_7 - 33264,21 грн; з ОСОБА_8 - 20155,35 грн; з ОСОБА_9 - 28678,38 грн; із ОСОБА_3 - 37142,86 грн; з ОСОБА_6 47211,68 грн., загальну суму 201112,17 грн.

Зверненню з позовом ЖБК №83 «Таксист» передували звернення до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 з заявами про видачу судових наказів про стягнення з них заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг в грудні 2013 року. Після постановлення судом судових наказів, вказані боржники звернулися до суду з заявами про їх скасування, які вподальшому протягом 2014 року були скасовані судом та роз`яснено ЖБК право звернутися до суду з позовом.

28 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ЖБК №83 «Таксист» про стягнення надміру сплачених за житлово-комунальні послуги коштів. Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він є власником квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Рішення зборів ЖБК №83 «Таксист» про встановлення відповідних тарифів і порядку оплати житлово-комунальних послуг, на які послався у позові останній, є незаконними. ЖБК №83 «Таксист» не надав суду належних та допустимих доказів існування заборгованості за надані послуги і періоду її утворення. Протягом періоду, за який позивач за первісним позовом просить стягнути заборгованість, на зазначені квартири було оформлено субсидію (яка не була врахована ЖБК №83 «Таксист» при зверненні до суду), у зв`язку з чим виникла переплата. Крім того, квартира АДРЕСА_4 раніше перебувала у власності матері ОСОБА_3 - ОСОБА_9 , що також не було враховано під час обрахування суми первісного позову. Викладене стало підставою звернення ОСОБА_3 до суду із зустрічним позовом (з урахуванням уточнень) про стягнення з ЖБК №83 «Таксист» надміру сплачених за житлово-комунальні послуги коштів у сумі 6788,20 грн. 09 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про застосування до первісних позовних вимог правил позовної давності.

04 травня 2018 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 звернулися до суду із заявами про застосування до первісних позовних вимог правил позовної давності.

26 грудня 2018 року ОСОБА_9 звернулася до суду із зустрічним позовом до ЖБК №83 «Таксист» про стягнення надміру сплачених за житлово-комунальні послуги коштів. Заявлені позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що вона до 29.09.2016 була власником квартири АДРЕСА_3 . ЖБК №83 «Таксист» не надав суду належних та допустимих доказів існування заборгованості за надані послуги і періоду її утворення. Протягом періоду, за який позивач за первісним позовом просить стягнути заборгованість, на зазначену квартиру було оформлено субсидію (яка не була врахована ЖБК №83 «Таксист» при зверненні до суду), у зв`язку з чим виникла переплата. Викладене стало підставою звернення ОСОБА_9 до суду із зустрічним позовом про стягнення з ЖБК №83 «Таксист» надміру сплачених за житлово-комунальні послуги коштів у сумі 8472,31 грн. Ухвалою суду від 06.05.2019 зустрічний позов було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

07 жовтня 2019 року ОСОБА_6 звернулася до суду із заявою про застосування до первісних позовних вимог правил позовної давності.

25 листопада 2021 року суд у зв`язку зі смертю ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), постановив ухвалу про залучення до участі у справі в якості відповідачів за первісним позовом їхніх правонаступників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - спадкоємців ОСОБА_9 , ОСОБА_4 - спадкоємця ОСОБА_7 , ОСОБА_10 - спадкоємицю ОСОБА_8

18 травня 2022 року суд своєю ухвалою замінив позивача за зустрічним позовом ОСОБА_9 її правонаступником- ОСОБА_3 .

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року у задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовлено. У задоволенні зустрічних позовів до Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» про стягнення надмірно сплачених за житлово-комунальні послуги коштів - відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ЖБК № 83 «Таксист» та ухвалити нове рішення, яким:

- стягнути з ОСОБА_1 , який є власником квартири АДРЕСА_5 , на користь ЖБК №83 «Таксист» (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 70) на р/р НОМЕР_1 в ПАТ УСБ, МФО 3000023, код ЄДРПОУ 23360149 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 34659,69 грн. (тридцять чотири тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять гривнь,69 копійок),

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ЖБК №83 «Таксист» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 33264,21 грн;

- стягнути з ОСОБА_11 на користь ЖБК №83 «Таксист» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 20155,35 грн;

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ЖБК №83 «Таксист» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 28678,38 грн;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ЖБК №83 «Таксист» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 37142,86 грн;

- стягнути з боржника ОСОБА_6 на користь ЖБК №83 «Таксист» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 47211,68 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не було з`ясовано та досліджено у повній мірі всі необхідні факти для прийняття рішення у справі, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відзивів на апеляційну скаргу не надано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст.7, ч. 1 ст.369 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ЖБК «Таксист 83» суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність у відповідачів заборгованості з житлово-комунальних послуг.

Такі висновки суду першої інстанції є помилковими з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на балансі ЖБК №83 «Таксист» перебуває житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідачі є членами кооперативу (і власниками відповідних квартир), яким позивач регулярно надає житлово-комунальні послуги.

Спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для сплати відповідачами на користь позивача, заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з липня 2014 року по лютий 2019 року включно на загальну суму 164 481,08 грн.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Діяльність Житлово-будівельного кооперативу № 83 «Таксист» регулюється Господарським, Цивільним, Житловим, Земельним Кодексами України, іншими нормативно-правовими актами України та Статутом.

Згідно зі Статутом ЖБК № 83 «Таксис» є неприбутковою організацією, яка не має на меті одержання прибутку, здійснює господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними чи юридичними особами. Члени ЖБК та члени їх сімей зобов`язані виконувати вимоги чинного законодавства України та Статуту ЖБК, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК.

Пунктом 12.1 Статуту ЖБК № 83 «Таксист» передбачено, що члени ЖБК та члени їх сім`ї зобов`язані своєчасно і в повному обсязі вносити плату за комунальні та інші послуги.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, а їх виконавцем - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах кореспондує обов`язок виконавця забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів (ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком належить до житлової послуги.

Учасниками правовідносин є споживач та управитель - ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають в себе витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку, витрати на сплату винагороди управителю та інші витрати.

Ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою ст. 625 ЦК України. (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-2023цс15 від 16 грудня 2015 р.).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду справи є стягнення заборгованості по оплаті внесків і платежів за утримання будинку та прибудинкової території та витрат на оплату комунальних послуг та в матеріалах справи наявні Статут ЖБК № 83 «Таксист», відповідно до якого, члени ЖБК та члени їх сім`ї зобов`язані своєчасно і в повному обсязі вносити плату за комунальні та інші послуги.

Правовідносини щодо організаційних засад створення, функціювання, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку не мають правого значення для вирішення цього спору по суті.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі є власниками: квартир в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: квартири АДРЕСА_6 - гр.ОСОБА_12 (правонаступник ОСОБА_8 ); квартири АДРЕСА_7 - гр. ОСОБА_3 ; квартири АДРЕСА_8 - гр. ОСОБА_13 ; квартири АДРЕСА_4 - гр.ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 (правонаступники ОСОБА_9 ); квартири АДРЕСА_9 - ОСОБА_4 (правонаступник гр. ОСОБА_7 ); № 69 - гр. ОСОБА_1 .

Отже вони є співвласниками багатоквартирного будинку в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та споживачем послуг, наданих багатоквартирному будинку та на них покладається обов`язок по оплаті послуги з управління багатоквартирним будинком, зокрема, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Новий власник майна, який набув право власності у порядку спадкування, відповідно до статті 1218 Цивільного Кодексу України отримує всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті. Отже, у разі прийняття спадщини спадкоємцем на нього покладаються усі обов`язки щодо заборгованості за комунальні послуги.

В судовому засіданні встановлено, що правонаступником ОСОБА_8 - ОСОБА_12 ; правонаступниками ОСОБА_14 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; та правонаступником ОСОБА_7 - ОСОБА_4 прийнято спадщину, вони отримали право власності на відповідні квартири в порядку спадкування, а тому на них покладаються обов`язки, що належали спадкодавцям на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок їх смерті, тобто на них покладаються усі обов`язки щодо оплати заборгованості за комунальні послуги.

Відповідно до статті 149 ЖК України, права та обов`язки членів житлово-будівельного кооперативу, а також членів його сім`ї, умови користування та підстави припинення користування жилим приміщенням визначаються статутом кооперативу.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим кодексом.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеєр Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands») від 27.10.93, заява №14448/88, §33).

Створення рівних можливостей учасникам процесу в доступі до суду та до реалізації та захисту їхніх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

За приписами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Нарахування, здійснені позивачем за житлово-комунальні послуги членам ЖБК № 83 «Таксист», в тому числі і власникам квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , відповідають вимогам законодавства України, статуту ЖБК №83 «Таксист», а також рішенням зборів ЖБК №83 «Таксист» про встановлення відповідних тарифів і порядку оплати житлово-комунальних послуг, про що свідчать:

- відповідні рішення загальних про затвердження методики нарахування внесків за житлово-комунальні послуги;

- оборотно-сальдові відомості по особових рахунках відповідачів та розрахунки заборгованості з оплати комунальних платежів;

- акт № 001443 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів житлово-будівельним кооперативом № 83 «Таксист» від 08 січня 2013 року;

- акт ревізії фінансово-господарської діяльності житлово-будівельного кооперативу № 83 «Таксист» від 01 листопада 2013 року;

- акт фінансово-господарської діяльності житлово-будівельного кооперативу № 83 «Таксист» від 27 квітня 2017 року.

Таким чином, посилання відповідачів на те, що нарахування житлово-будівельним кооперативом № 83 «Таксист» за житлово-комунальні послуги не відповідають діючому законодавству, або не враховують суми субсидій - не можуть бути взяті до уваги, тому як спростовуються матеріалами справи.

А тому, матеріалами справи підтверджено, що відповідачі та спадкодавці відповідачів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_15 фактично отримували та споживали комунальні послуги, однак своєчасно та не в повному обсязі сплачували вартість наданих послуг.

Згідно рішень звітно-виборчого зібрання ЖБК № 83 «Таксист» від: 20 вересня 2010 року, 10 січня 2014 року та 05 жовтня 2017 року- при надходженні на розрахунковий рахунок поточних платежів жильців будинку по оплаті комунальних послуг, незалежно від того, що зазначено у призначенні платежу, зараховувати оплату в рахунок відшкодування боргу попередніх періодів до повного погашення заборгованості.

Щодо заяв відповідачів про застосування строку позовної давності, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ч.4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність, відповідно до частини першої статті 260 ЦК України, обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу .

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч.ч. 1, 2 ст. 264 ЦК України ). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій, такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі N 3-269гс16.

У Постанові Верховного Суду від 08 листопада 2020 року у справі № 6-2891цс18 вказано, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою".

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачі (спадкодавці відповідачів), у спірний період з липня 2014 року по лютий 2019 року, частково виконували свої обов`язки по оплаті комунальних послуг в тому числі в сумі, що перевищували суми нарахування за поточний місяць, що свідчить про визнання відповідачами боргу перед позивачем тому, в силу вимог ст. 264 ч. 1 ЦК України, вказані оплати переривають перебіг позовної давності, зокрема: гр. ОСОБА_8 (кв. АДРЕСА_6 , спадкоємець - відповідач ОСОБА_12 ) в жовтні 2016 року сплачено 582,66 грн, при нарахуванні 125,47 грн; в листопаді 2017 року сплачено 1208,34 грн, при нарахуванні 989,02 грн за комунальні послуги; гр. ОСОБА_3 (кв. 18) в листопаді 2016 року сплачено 1384 грн, при нарахуванні 444,41 грн; в грудні 2016 року сплачено 1644,74 грн, при нарахуванні 389,46 грн за комунальні послуги; гр. ОСОБА_13 (кв. 25) в червні 2016 року сплачено 212 грн, при нарахуванні 163,86 грн за комунальні послуги; гр. ОСОБА_9 (кв. 58, спадкоємці - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) в жовтні 2014 року сплачено 430 грн, при нарахуванні 384,11 грн; в серпні 2016 року сплачено 3095,99 грн, при нарахуванні 1142,85 грн; в квітні 2017 року сплачено 1996 грн, при нарахуванні 302,25 грн за комунальні послуги; гр. ОСОБА_15 (кв. АДРЕСА_9 , спадкоємець - відповідач ОСОБА_4 ) в жовтні 2017 року сплачено 500 грн, при нарахуванні 142,92 грн; в червні 2018 року сплачено 2092,95 грн, при нарахуванні 645,32 грн комунальні послуги; гр. ОСОБА_1 (кв. 69) в квітні 2015 року сплачено 1177,61 грн, при нарахуванні 489,27 грн; в липні 2017 року сплачено 2500 грн, при нарахуванні 1347,1 грн за комунальні послуги.

Крім того, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 , у редакції, що була чинною впродовж періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість).

У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи відповідачів про те, що до спірних правовідносин необхідно застосувати строк позовної давності.

Що стосується посилань відповідачів на те, що позивачем не враховані суми субсидій, що перераховувалися на рахунок ЖБК № 83 «Таксист», то такі доводи, також спростовуються дослідженими доказами: оборотно-сальдовими відомостями по особових рахунках відповідачів; рахунками на оплату комунальних платежів та розрахунками заборгованості з оплати комунальних платежів; а правильність розрахунків також підтверджується актом № 001443 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів житлово-будівельним кооперативом № 83 «Таксист» від 08 січня 2013 року; актом ревізії фінансово-господарської діяльності житлово-будівельного кооперативу № 83 «Таксист» від 01 листопада 2013 року; актом фінансово-господарської діяльності житлово-будівельного кооперативу № 83 «Таксист» від 27 квітня 2017 року.

А тому розрахунок заборгованості за комунальні послуги відповідачів виходячи з вищенаведеного є вірним та приймається судом апеляційної інстанції, а саме:

-заборгованість по кв. АДРЕСА_6 (відповідач ОСОБА_12 ) складає 16466,07 грн;

-заборгованість по кв. АДРЕСА_7 (відповідач ОСОБА_3 ) складає 31085,54 грн;

-заборгованість по кв. АДРЕСА_8 (відповідач ОСОБА_13 ) складає 40593,33 грн;

-заборгованість по кв. АДРЕСА_4 (відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) складає 22200,22 грн;

-заборгованість по кв. АДРЕСА_9 (відповідач ОСОБА_4 ) складає 26648,22 грн;

-заборгованість по кв. АДРЕСА_10 (відповідач ОСОБА_1 ) складає 27487,7 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів суми встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних, колегія суддів приходить до наступних висновків.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, передбачені ст. 625 ЦК України.

Зокрема, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, на обґрунтування розміру інфляційних втрат та 3 % річних, привів у позові розрахунок на підтвердження заявлених вимог. Виходячи з цього розрахунку, заявлена щомісячна сума заборгованості не відповідає сумам нарахувань та частковій сплаті відповідачами послуг, що унеможливлює застосуванням судом наслідків прострочення виконання зобов`язань, передбачених ст. 625 ЦК України.

А тому, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів заборгованості по сплаті комунальних послуг підлягають задоволенню частково, а саме в сумі:

-з відповідача ОСОБА_12 - 16466,07 грн;

-з відповідача ОСОБА_3 - 31085,54 грн;

-з відповідача ОСОБА_13 - 40593,33 грн;

-з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно - 22200,22 грн;

-з відповідача ОСОБА_4 - 26648,22 грн;

-з відповідача ОСОБА_1 - 27487,7 грн.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування сплаченого ним розміру судового збору в сумі 4288,67 грн., тому оскільки позов підлягає частковому задоволенню, колегія суддів, з врахуванням положень статті 141 ЦПК України, вважає за необхідне відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 2467,22 грн (16466,07 + 31085,54 + 40593,33 + 22200,22 + 26648,22 + 27487,7 = 164451,08/100*1,5=2467,22).

Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню по 411,20 грн з кожного на користь позивача.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути заборгованість за комунальні послуги:

- з відповідача ОСОБА_12 в розмірі 16466,07 грн,

- з відповідача ОСОБА_3 в розмірі 31085,54 грн,

- з відповідача ОСОБА_13 в розмірі 40593,33 грн,

- з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно в розмірі 22200,22 грн,

- з відповідача ОСОБА_4 в розмірі 26648,22 грн,

- з відповідача ОСОБА_1 в розмірі 27487,7 грн;

а також стягнути з відповідачів в рахунок відшкодування судового збору по 411,20 грн з кожного.

В іншій частині у задоволенні первісного позову ЖБК № 83 «Таксист» слід відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу представника Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» Дубовенка Андрія Вікторовича на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року по справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» про стягнення надміру сплачених за житлово-комунальні послуги коштів - задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову Житлово-будівельного кооперативу № 83 «Таксист» та постановити нове рішенняв цій частині.

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» про стягнення надміру сплачених за житлово-комунальні послуги коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 16466 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 07 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» витрати по оплаті судового збору в розмірі 411 (чотириста одинадцять гривень) 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 31085 (тридцять одну тисячу вісімдесят п`ять) гривень 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» витрати по оплаті судового збору в розмірі 411 (чотириста одинадцять гривень) 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 40593 (сорок тисяч п`ятсот дев`яносто три) гривні 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» витрати по оплаті судового збору в розмірі 411 (чотириста одинадцять гривень) 20 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 22200 (двадцять дві тисячі двісті) гривень 22 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» витрати по оплаті судового збору в розмірі 411 (чотириста одинадцять гривень) 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 26648 (двадцять шість тисяч шістсот сорок вісім) гривень 22 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» витрати по оплаті судового збору в розмірі 411 (чотириста одинадцять гривень) 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 27487(двадцять сім тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» витрати по оплаті судового збору в розмірі 411 (чотириста одинадцять гривень) 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу №83 «Таксист» відмовити.

В іншій частині рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Ж.І.Максюта

Судді: О.В.Свистунова

М.М.Пищида