Ухвала

від 19.12.2022 по справі 183/6692/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6692/22

№ 1-кс/183/2152/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року Дніпропетровська обл.,

м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю - секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання про зміну запобіжного заходу, заявленого у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22022220000002476 від 23.07.2022 року за підозрою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання заявник зазначає, що в провадженні СВ Куп`янського РВП ГУНП у Харківській області знаходиться кримінальне провадження №22022220000002478, внесене до ЄРДР 23 липня 2022 року за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України.

25 жовтня 2022 року слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 задовольнив клопотання слідчого СВ Куп`янського РВП ГУНП у Харківській області ОСОБА_7 , погоджене з заступником керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.11.2022р. вказана ухвала залишена без змін.

Сторона захисту вважає, що станом на 28 листопада 2022 року відпала необхідність тримання ОСОБА_4 під вартою, до цього часу стороною обвинувачення не доведено обґрунтованість підозри та жоден ризик, вказаний в ухвалі слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 від 25.10.2022 року, не підтвердився.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні в період не пізніше 03 березня 2022 року умисного (!) кримінального правопорушення - забезпечення представників збройних сил рф та інших військових формувань продуктами власного виробництва та виробничими площами, правова кваліфікація - ст. 111-2 КПК України.

Особливості дії закону від 14 квітня 2022 року №2198-ІХ, який набрав чинності 23 квітня 2022 року:

Виходячи з положень статей 6-8 і ст.111-2 КК, настає відповідальність за діяння, передбачені ст.111-2 КК, вчинені як в Україні, так і за її межами іноземцем, крім громадянина держави-агресора, та особою без громадянства.

Оскільки закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, не має зворотної дії в часі (ч.2 ст.5 КК), то не несуть відповідальність за діяння, передбачені ст.111-2 КК, особи, які вчинили їх до 23 квітня 2022 р.

Проте, починаючи з 15 березня 2022 р., несуть відповідальність, зокрема:

громадянин України - за публічні заклики до підтримки рішень чи дій держави-агресора, збройних формувань або окупаційної адміністрації держави-агресора (за ч.1 ст.111-1 KK «Колабораційна діяльність»);

іноземці, особи без громадянства та громадяни України за передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора (за ч.4 ст.111-1 КК).

Громадяни України за вчинені до 15 березня 2022 р. реалізацію рішень чи дій держави- агресора, збройних формувань або окупаційної адміністрації держави-агресора, добровільний збір. підготовку чи передачу матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням або окупаційній адміністрації держави-агресора несуть відповідальність як за надання іноземній державі або її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто державну зраду (ст.111 КК). Особи, які не е громадянами України, можуть нести відповідальність за ч.5 ст.27, ст. 111 КК як пособники у вчиненні державної зради в цій формі.

Суб`єктивна сторона цього кримінального правопорушення: якщо орган досудового слідства вважає знаходження ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території та його дії щодо збереження та/або управління належним йому майном злочинними в розумінні ст. 111-2 КК України, то якими доказами обґрунтовується наявність в діях ОСОБА_4 :

а) прямого умислу (він пояснюється спрямованістю дій та наявністю мети);

б) спрямованість дій ОСОБА_4 на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора:

в) мети - завданню шкоди Україні?

В повідомленні про підозру взагалі відсутні посилання на докази, що підтверджують наявність суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.111-2 KK Україні, в діях ОСОБА_4 не кажучи про юридичний аналіз його дій.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч.5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Окрім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`еднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обґрунтована підозра має існувати як під час арешту, так і первинного затримання особи.

Необґрунтованість підозри ОСОБА_4 є очевидною.

Обґрунтовуючи наявність ризиків, сторона обвинувачення при зверненні до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу вказувала, що встановлені (!) ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема п.п.2, 3, 5.

В свою чергу, слідчий суддя не погодився із твердженням сторони обвинувачення про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, але визнав ризики, передбачені п.п.2 та 3 ч.ст.177 КПК України. В чому вони полягали, чи є ці ризики реальними, доведеними, а не припущеннями сторони обвинувачення? Сторона обвинувачення імперативно стверджує про встановлення ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто вплив на свідків, експертів тощо, але не наводила жодного підтвердження цьому.

Аналогічне зауваження стосується і п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, жодних фактів, лише стандартний набор стандартних фраз.

З моменту затримання ОСОБА_4 та утримування його під вартою минуло більше місяця

Що відбулось за цей час?

1. Ризики, можливість (!), а не реальне існування яких було зазначене в ухвалі слідчого судді від 25.10.2022 року, не підтвердились.

2. На підприємстві, яке очолював ОСОБА_4 і власником якого він є, було проведено тривалий обшук

Щодо запобіганням спробі перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зазначаю наступне:

Як зазначено в п. 143 Рішення ЄСПЛ «Бойченко проти Молдови» (No 41088/05 від 11.07.2006р.) одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обгрунтованими твердження про те, що ніби заявник можеперешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не е достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою Аналогічні висновки зроблено Європейським судом з прав людини в справах «Беччіев проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови».

Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: Загальний порядок перетину державного кордону України визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 No 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 No 57 (далі - Правил).

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Отже, станом на сьогодні можливість виїзду ОСОБА_4 з України можливо обмежити шляхом здачі закордонного паспорту до Державної міграційної служби (ст.194 КПК України).

Під час розгляду клопотання про обрання/застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя має у кожному (окремому) випадку критично ставитись до доводів сторони обвинувачення, якими обґрунтовується необхідність застосування до особи тримання під вартою, об`єктивно оцінюючи їх переконливість. Стверджую, що на день подачі цього клопотання, немає жодного доказу, що вказує на наявність ризиків непроцесуальної поведінки ОСОБА_4 .

Більш того стороною обвинувачення не було обґрунтовано неможливості запобігання заявленим ризикам шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів.

За основним місцем роботи ТОВ «Р.Б.К. АтлантісГрупп» ОСОБА_4 виключно позитивно характеризується.

Заявлені слідчим та вказані в ухвалі слідчого судді від 25.10.2022р. «ризики» не підтвердились, будь-яка інша підтверджена інформація щодо реальних (!) ризиків відсутня, процесуальна поведінка ОСОБА_4 є бездоганною, відповідно, є всі підстави для зміни запобіжного заходу.

На цих підставах заявник клопотання просить змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який застосовано ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 підтримали клопотання з підстав, викладених у ньому.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти заявленого клопотання як необґрунтованого.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та надані документи, слідчий суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

З клопотання заявника вбачається, що відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.11.2022 р. застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Однак, до свого клопотання захисник не надав копії вказаної ухвали слідчого судді та матеріалів, на підставі яких був застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя, скориставшись правом, наданим йому ч. 4 ст. 193 КПК України, витребував з канцелярії Новомосковського суду Дніпропетровської області матеріали клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Однак, вказані матеріали не були надані у зв`язку з їх знаходженням у Дніпровському апеляційному суді.

З приписів ч. 5 ст. 201 КПК України вбачається, що підставою для відмови у зміні запобіжного заходу є не зазначення заявником клопотання нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

За відсутності матеріалів клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя позбавлений можливості з`ясувати обставини, які слугували підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та порівняти їх з тими обставинами, на які посилається захисник у своєму клопотанні про зміну запобіжного заходу.

На підставі викладеного, враховуючи триденний строк розгляду заявленого клопотання, слідчий суддя вважає клопотання захисника таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 314-316, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд, -

П О С ТА Н О В И В:

В задоволенні клопотання від 15.12.2022 р. захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22022220000002476 від 23.07.2022 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-2 КК України - відмовити.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, прокурору, захиснику та направити до державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошений 20 грудня 2022 р. о 08 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1