Ухвала

від 04.01.2023 по справі 183/6692/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/133/23 Справа № 183/6692/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника

ОСОБА_8 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002476, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Литва, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.111-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2022 року задоволено клопотання заступника керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області та продовжено застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 18 січня 2023 року включно.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що існує ризик, передбачений п.3 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя врахував положення ч. 6 ст. 176 КПК України щодо неможливості застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що стороною обвинувачення не доведено обгрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри. Вважає, що в даному кримінальному провадженні відсутні жодні об`єктивні дані, що підтверджували б наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Вказує, що положення ч.6 ст.176 КПК України суперечать Конституції України.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

З вимог ст. 177 КПК України вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Як слідує з матеріалів провадження 25 жовтня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України, що виразилося у пособництві державі-агресору, тобто в умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору, збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора.

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2022 року застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до

20 грудня 2022 року включно без визначення розміру застави.

Постановою керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області від 17 грудня 2022 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022220000002476 до 25 січня 2023 року.

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2022 року продовжено стосовно підозрюваного ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 18 січня 2023 року включно.

Розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Апеляційним судом встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані, з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.111-2 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на докази, що містяться в матеріалах провадження, а саме: протоколи допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 ; протоколи зняття інформації з електронних інформаційних систем інформації, доступ до якої не обмежується її власником або володільцем або утримувачем від 11 жовтня 2022 року; протокол обшуку від 24 жовтня 2022 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , а також інші матеріали, долучені до клопотання слідчого, які вказують на високу ймовірність причетності підозрюваного до вчинення ним інкримінованого злочину.

Крім того, в рамках даного кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, а саме: отримати висновок призначеного судової технічної експертизи документів; за результатами проведених слідчих дій вирішити питання щодо призначення додаткових експертиз; повідомити підозрюваного про підозру в остаточній редакції; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, а також виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які необхідні для закінчення досудового розслідування у даному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що зазначено у клопотанні слідчого, а заявлені ризики не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого обґрунтовано задоволено слідчим суддею та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного до 18 січня 2023 року включно.

Що стосується доводів захисника про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутність підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин.

На наявність ризиків, передбачених п.п. 2,3 ч.1 ст.177 КПК України, вказує те, що підозрюваний, будучи генеральним директором ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат», має безпосередній доступ до документації та обладнання ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат», тому може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також, може вплинути на свідків, деякі з яких є його підлеглими, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом здійснення погроз та залякувань з метою зміни або спотворення їх показань на стадії судового розгляду, які безпосередньо сприймаються судом лише в судових засіданнях.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя також врахував, що згідно з ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, - тримання під вартою.

Оцінюючи вищевказані обставини апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також, апеляційним судом враховується характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, та практику Європейського суду з прав людини п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, надані матеріали не містять.

Щодо посилання захисника на відсутність допустимих та належних доказів, які б вказували на наявність обгрунтованої підозри, слід зазначити, що зазначені доводи фактично стосуються питань доведеності винуватості, оцінки доказів та правильності кваліфікації дій підозрюваного, надання оцінки чому, відповідно кримінального процесуального закону, відбувається на іншій стадії кримінального провадження, а саме, при ухваленні судового рішення по суті справи.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисник підозрюваного, не свідчать про прийняття слідчим суддею необґрунтованого рішення.

Також, апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).

Підстав для застосування судом до ОСОБА_7 більш м?якого запобіжного заходу апеляційний суд не вбачає з огляду на вищевикладені мотиви.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 здійснено в межах строків досудового розслідування і не перевищує розумних меж.

Приймаючи рішення про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою, слідчий суддя повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4