Рішення

від 09.12.2022 по справі 260/3901/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2022 року м. Ужгород№ 260/3901/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Зейкан М.М.

за участі:

позивач - не з`явився,

представник відповідача - не з`явився,

представник третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Середнянської селищної ради Ужгородського району, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрогарден», про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через представника - адвоката Човганина Михайла Івановича, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Середнянської селищної ради Ужгородського району (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 16 лютого 2021 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16 лютого 2021 року Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області прийнято рішення «Про надання дозволу на розробку детального плану території». Прийняття такого рішення зумовлено намірами здійснення на території с. Худльово Ужгородського району, яке відноситься до Середнянської ОТГ, діяльності з видобування надр. Таке рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки рішення прийняте всупереч інтересам територіальної громади, яка не підтримує наміри, здійснення на території с. Худльово діяльності з видобування надр. Також зазначає, що громадські слухання проводились формально і без залучення громадськості. Звертає увагу, що в порушення норм законодавства, відповідач не опублікував ні проект оскаржуваного рішення, ні саме рішення після його прийняття.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

28 вересня 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.24253/21). У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що з позовними вимоги не погоджується та вважає їх безпідставними, оскільки Середнянською селищною радою, для врахування інтересів громадськості було розміщено оголошення у Друкованому виданні газети «Закарпатські ОГОЛОШЕННЯ» в розділі «Оголошення» №20 (1047) від 21-27 травня 2021 року. В свою чергу на Офіційному сайті Ужгородської районної ради в розділі «Інформація сільських рад» розміщено оголошення про обговорення містобудівної документації, а саме заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки детального плану території (http://uzh-rairada.gov.ua/visti-z-sil-skikh-rad/4451-obyava-serednianskoi-selyshchnoi-rady.html). Відповідач наголошує, що громадські слухання проводились та фіксувались 24 червня 2021 року в адміністративній будівлі сільської ради в с. Худльово по вул. Антонівській, 3, тобто по фактичному місцю розташуванню майбутнього родовища, що суперечить позиції позивача.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року було залучено до участі у справі якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Агрогарден».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

30 грудня 2021 року до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення. У таких зазначає, що товариство вважає позов безпідставним та необґрунтованим, а вимоги позивача такими, що підлягають відхиленню.

В судове засідання сторони не з`явились.

В матеріалах справи містить клопотання представника позивача про проведення судового засідання без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.

Представником відповідача до суду було подано заяву про розгляд справи без їхньої участі (вх.№23611/22, 27.10.2022р.).

В матеріалах справи міститься клопотання представника третьої особи про розгляд справи без його участі (вх.№25255/22, 15.11.2022р.). Просить відмовити у задоволенні позову.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2021 року ТОВ «Агрогарден» було подано на ім`я голови Середнянської селищної ради Ужгородського району заяву від 09.02.2021 року про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 5,24 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами для розробки родовища андезиту, в с. Худльово, (контур 587) на території Середнянської селищної ради Ужгородського району. До заяви було додано спеціальний дозвіл на користування надрами №5097 від 07.10.2020р., викопіювання місця розташування земельної ділянки, витяг з ЄДРЮОФОП.

16.02.2021 року головою Середнянської селищної ради за наслідками розгляду клопотання ТОВ «Агрогарден» прийнято рішення 2 сесії VIII скликання (другого засідання) «Про надання дозволу на розробку детального плану території» (том 1, а.с.5).

Вказаним рішенням вирішено:

1. Надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрогарден» на розроблення детального плану території для розміщення та експлуатації основних - підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами земельної ділянки з кадастровим номером 2124887600:11:011:0043, контур 587, що знаходиться в с. Худльово Ужгородського району.

2. Визначити замовником Середнянську селищну раду Ужгородського району Закарпатської області.

3. Відділу комунальної власності, архітектури, житлово-комунального господарства, інвестицій та соціально-економічного розвитку подати детальний план території на розгляд містобудівної ради, забезпечити проведення громадських слухань і оприлюднення на офіційному веб-сайті селищної ради.

4. Оплату виконаних робіт здійснювати з місцевого бюджету або інших джерел, не заборонених законодавством України.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань земельних відносин, планування територій, будівництва, архітектури, природокористування (Василиндра Р.Ю.).

Середнянською селищною радою було розміщено оголошення у Друкованому виданні газети «Закарпатські ОГОЛОШЕННЯ» в розділі «Оголошення» №20 (1047) від 21-27 травня 2021 про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у розгляді проекту детального плану території «розміщення та експлуатації підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, (для розроблення родовища андезит) на території с. Худльово Ужгородського району Закарпатської області» (К.Н. 2124887600:11:011:0043, КОНТУР 587). Замовник: Середнянська селищна рада. Розробник: архітектор Довбака О.О. Місце ознайомлення з містобудівною документацією - приміщення Середнянської селищної ради до 24 червня 2021 року. Пропозиції та зауваження щодо містобудівної діяльності приймаються до 24 червня 2021 року. Презентація та прилюдне екпонування детального плану відбудеться 24 червня 2021 року об 10:00 в приміщенні Середнянської селищної ради (том 1, а.с.99).

Так, листом від 15.06.2021 року за №738/01-25 Середнянська селищна рада звернулася до Ужгородської районної ради з клопотанням розмістити заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки на офіційному веб-сайті Ужгородської районної ради для ознайомлення громадськості, з метою проведення громадських обговорень містобудівної документації, а саме заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки детального плану території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території за його межами земельної ділянки з кадастровим номером 2124887600:11:011:0043, контур 587, що знаходиться в с. Худльово Ужгородського району (том 1, а.с.100).

В свою чергу на Офіційному сайті Ужгородської районної ради в розділі «Інформація сільських рад» розміщено оголошення про обговоренні містобудівної документації, а саме заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки детального плану території (http://uzh-rairada.gov.ua/visti-z-sil-skikh-rad/4451-obyava-serednianskoi-selyshchnoi-rady.html).

Позивач, не погодившись з рішенням голови Середнянської селищної ради від 16.02.2021 року 2 сесії VIII скликання (другого засідання) «Про надання дозволу на розробку детального плану території», звернувся до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено у п.37 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вiд 21.05.1997 року №280/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон №280/97-ВР), до виключної компетенції сесії сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

Відповідно до підп.6 п.а ч.1 ст.31 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Згідно із ч.1 ст.12 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 року №2780-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон №2780-XII), до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Частиною четвертою цієї ж норми передбачено, що до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Положеннями частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (надалі Закон №2939-VI) розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема суб`єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (надалі Закон №3038-VI) детальний план території містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону №3038-VI детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону №3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону №3038-VI (у редакції, чинній на момент прийняття рішення від 16.02.2021 «Про надання дозволу на розробку детального плану території») громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Положеннями частини третьої статті 21 Закону №3038-VI визначено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 21 Закону №3038-VI оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 №2354-VIII положення статті 21 Закону № 3038-VI викладено в наступній редакції:

« 1. Громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

При вирішенні відповідно до Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.

3. Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

4. Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

5. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.».

Порядок розроблення містобудівної документації затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року №290, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №290).

Відповідно до п.4.1 Порядку №290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з п.4.3. Порядку №290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Беручи до уваги викладені норми, можна прийти до наступних висновків:

- детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту та повинен йому відповідати;

- внесення змін до детального плану території допускається за умови його відповідності генеральному плану;

- внесення змін до детального плану чи його прийняття можливе після проведення громадських обговорень.

Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 (надалі Порядок № 555) (у редакції, чинній на момент прийняття рішення голови Середнянської селищної ради від 16.02.2021 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території»), визначено механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 555 замовники містобудівної документації оприлюднюють у двотижневий строк прийняті рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

За приписами пунктів 9, 11 Порядку №555 відповідно до частини шостої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Пропозиції громадськості реєструються та розглядаються замовником містобудівної документації у місячний строк з дня їх надходження.

За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії (далі - комісія).

З аналізу вказаних правових норм у їх сукупності слідує, що будь-яка містобудівна документація повинна розроблятися саме в інтересах мешканців територіальної громади. Чинним законодавством України передбачено право будь-якого зацікавленого члена громади зареєструватись і брати участь в громадських слуханнях. Як правило, зацікавленість полягає в тому, що рішення, яке приймається, певним чином може вплинути на права і інтереси особи, покращити або погіршити її становище.

Громадські слухання є формою діалогу між мешканцями села (міста), відповідною територіальною громадою та депутатами відповідної ради, посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть вносити пропозиції щодо питань місцевого значення.

Громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом: оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні; надання особам, яка мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

У постанові від 03 квітня 2019 року у справі №509/4722/16-а Верховний Суд зазначив, що врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку у органу місцевого самоврядування, замовника та розробника містобудівної документації відсутній обов`язок з їх розгляду та, відповідно, врахування. Право громадськості брати участь в обговоренні проектів містобудівної документації було б ілюзорним, якщо б в інших учасників містобудівних правовідносин не було обов`язку враховувати ці пропозиції.

Як вбачається з матеріалів справи, громадське обговорення проекту детального плану території «розміщення та експлуатації підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, (для розроблення родовища андезит) на території с. Худльово Ужгородського району Закарпатської області» було проведене 24 червня 2021 року.

Судом встановлено, що повідомлення про оприлюднення заяви про визнання обсягу стратегічної екологічної оцінки детального плану території для розміщення та експлуатації підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами земельної ділянки з кадастровим номером 2124887600:11:011:0043 було опубліковано на Офіційному сайті Ужгородської районної ради в розділі «Інформація сільських рад» розміщено оголошення про обговоренні містобудівної документації, а саме заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки детального плану території (http://uzh-rairada.gov.ua/visti-z-sil-skikh-rad/4451-obyava-serednianskoi-selyshchnoi-rady.html), а також Середнянською селищною радою було опубліковано оголошення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у розгляді проекту детального плану в газеті «Закарпатські оголошення» (№20 (1047) 21-27 травня 2021).

Відповідно до пункту 7 Порядку №555 визначено, що громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Зазначено, що громадські обговорення відбудуться 24 червня 2021 року.

Крім того, опублікування проекту оскаржуваного рішення та самого оскаржуваного рішення відбулося у порядку визначеному законами України «Про доступ до публічної інформації» та «Про місцеве самоврядування в Україні», з врахуванням організаційно-адміністративних та фінансових обмежень відповідача, - шляхом розміщення на інформаційних стендах по вул. Закарпатській 63 в смт. Середнє Ужгородської районної ради.

Таким чином, жителям громади надано можливість ознайомитися з оголошеннями, зокрема, надати свої пропозиції а також повідомлено про дату час та місце проведення громадських слухань, чим забезпечено право жителів громади для участі у громадських слуханнях.

Щодо Громадських обговорень, то суд зазначає, що на таких було обрано головуючу та секретаря громадських обговорень, проголосовано за регламент та презентовано детальний план.

У згаданому протоколі зазначено, що письмових пропозицій, заперечень до проекту детального плану від громадськості за час обговорення в селищній раді не зареєстровано.

Позивач, у відповідності до ст.21 Закону №3038-VI, мав можливість прийняти участь у громадських слуханнях та висловити свої заперечення щодо проекту детального плану, однак, він таким правом не скористався.

Суд вважає, що кількість присутніх осіб на громадських обговореннях не може бути підставою скасування результатів громадських слухань, оскільки оприлюднення та повідомлення населення громади здійснено у відповідності до вимог Закону №3038-VI.

Таким чином, суд не вбачає протиправності протоколу громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації на місцевому рівні Детального плану території для розміщення та експлуатації підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами земельної ділянки з кадастровим номером 2124887600:11:011:0043, контур 589, що знаходиться в с. Худльово Ужгородського району від 24 червня 2021 року.

Зі змісту позову вбачається, що в обґрунтування протиправності рішення Середнянської селищної ради від 16.02.2021 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території», позивач, зокрема зазначає, що останнє не було оприлюднено у визначеному законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд не знайшов підтвердження твердженням позивача, а інші доводи позивача не доводять протиправності оскаржуваного рішення.

Окрім того, в матеріалах справи наявний витяг з протоколу засідання комісії з питань земельних відносин, планування територій, будівництва, архітектури, природокористування від 12.02.2021 року.

Відповідно до такого, комісія вирішила погодити проект рішення та рекомендувати прийняти на сесії Середнянської селищної ради (том 1, а.с.229).

Крім того, звертаючись до суду із цим позовом ОСОБА_1 вказує, що оскаржуваним рішенням порушені права і обов`язки жителів територіальної громади зокрема, оскільки не було проведено громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розробки проекту містобудівної документації, рішення було видано з порушенням визначеної законом процедури як його прийняття, так і опублікування (доведення до відома громадян), у порушення закону не було опубліковано детального плану території (враховуючи графічні зображення, текстові матеріали, експертизу детального плану), не було проведено громадські слухання, у зв`язку з чим громада була позбавлена можливості належним чином ознайомитись з указаними документами, підготувати відповідні пропозиції і зауваження та прийняти участь у громадських слуханнях.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо, позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Також Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої його прийнято, або прав, свобод та інтересів якої це рішення (індивідуальний акт) стосується. Якщо позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин, які виникли з прийняттям оскаржуваного рішення, яке є правовим актом ненормативного характеру, таке рішення, відповідно, не породжує для позивача й права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №9901/22/17, від 06.06.2018 у справі №800/489/17, від 06.02.2019 у справі №9901/815/18).

Відповідно до постанов Верховного Суду від 20.02.2019 №522/3665/17 судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам, та таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно лише тому, що заявники зважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

Водночас розглянувши доводи позивача, суд дійшов висновку, що позивач не зазначив належних обґрунтувань щодо порушення оскаржуваним рішенням його прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.

Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

Зазначені висновки були неодноразово відображені в судовій практиці Вищого адміністративного суду України, зокрема в рішенні від 02.04.2014 року, прийнятому по справі №К/800/42688/13.

Крім того, Верховний Суд України, розглядаючи справу №21-438а12, у своїй постанові від 26.03.2013 року прийшов до висновку про те, що відповідно до ч.1 ст.2, пп.6, 8 ч.1 ст.3, ч.1 ст.6 КАС України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.

Також, Верховним Судом України у постанові від 11,11.2015 року по справі №21-2926а15 було зроблено висновок про те, що зі змісту регулювання, яке міститься у КАС України, вбачається, що право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.

Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Оскаржуючи прийняте рішення відповідача, позивач не вказав, яке суб`єктивне право (свободу або інтерес) порушені та яким чином відповідач їх порушив.

Тим паче, що надання дозволу на розроблення детального плану жодним чином не гарантує подальше його затвердження.

У статті 4 КАС України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з пунктом 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (із змінами та доповненнями) на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року №883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 №2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

Суд звертає увагу позивача на те, що оскаржуване рішення Середнянської селищної ради від 16.02.2021 року є ненормативним (індивідуальним) правовим актом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13 травня 2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатреконструкція» (далі за текстом - Виконавець), Середнянською селищною радою (далі за текстом - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогарден» (далі за текстом - Інвестор) укладено договір на розробку містобудівної документації №03/21-4.

Пунктом 1.1 визначено, що Замовником доручено Виконавцю розробити детальний план території для розміщення та експлуатації підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами (для розроблення родовища андезит) на території с. Худльово Ужгородського району Закарпатської області (к.н. 2124887600:11:011:0043, контур 587).

Відповідно до пункту 1.3 вимоги до робіт, які є предметом Договору, їх змістом та терміни/строки їх виконання, визначаються завданням на розробку детального плану території, яке є невід`ємною частиною Договору, що розробляється Замовником за погодженням із Виконавцем та затверджується Замовником.

В свою чергу, пунктом 1.2 визначено, що Інвестор зобов`язується оплатити роботи окреслені в пункті 1.1.

Детальний план території для розміщення та експлуатації підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами (для розроблення родовища андезит) на території с. Худльово Ужгородського району Закарпатської області (к.н. 2124887600:11:011:0043, контур 587) та демонстраційні матеріали у форматі jpg для розміщення на сайті або ж стендах інформації, що розміщені у приміщенні селищної ради надані Середнянській селищній раді Виконавцем робіт, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатреконструкція» (код ЄДРПОУ 41748434), що було представлено на громадських слуханнях 24 червня 2021р.

Отже, суд констатує, що оскаржуване рішення Середнянської селищної ради від 16.02.2021 року є реалізованим та дія такого вичерпалась його виконанням.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, судом не встановлено порушень рішенням Середнянської селищної ради від 16.02.2021 року «Про дозвіл на розробку детального плану території» критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України, та встановлено обрання позивачем неправильного способу захисту у спірних правовідносинах, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір не підлягає присудженню на його користь.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Середнянської селищної ради Ужгородського району, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрогарден», про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19 грудня 2022 року.

СуддяЯ. М. Калинич