Постанова

від 18.05.2023 по справі 260/3901/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/3901/21 пров. № А/857/1963/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівЗатолочного В.С., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрогарден» про визнання протиправним та скасування рішення,

суддя (судді) в суді першої інстанції Калинич Я.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення 19 грудня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 16 лютого 2021 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території».

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16 лютого 2021 року Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області прийнято рішення «Про надання дозволу на розробку детального плану території», яким надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрогарден» на розроблення детального плану території для розміщення та експлуатації основних - підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами земельної ділянки з кадастровим номером 2124887600:11:011:0043, контур 587, що знаходиться в с. Худльово Ужгородського району. Вказує, що прийняття такого рішення зумовлено намірами здійснення на території с. Худльово Ужгородського району, яке відноситься до Середнянської ОТГ, діяльності з видобування надр. Вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте всупереч інтересам територіальної громади, яка не підтримує наміри здійснення на території с. Худльово діяльності з видобування надр. Також зазначає, що громадські слухання проводились формально і без залучення громадськості. Зауважує, що намір мешканців територіальної громади у відстоюванні власних інтересів з приводу використання надр у населеному пункті та бажання висловитись на громадських слуханнях підтверджується списком мешканців с. Худльово з їх підписами, які проти будівництва по видобуванню андезиту в межах цього села. Звертає увагу, що в порушення норм законодавства, відповідач не опублікував ні проект оскаржуваного рішення, ні саме рішення після його прийняття.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в матеріалах справи наявний витяг з протоколу засідання комісії з питань земельних відносин, планування територій, будівництва, архітектури, природокористування від 12 лютого 2021 року, відповідно до якого комісія вирішила погодити проект рішення та рекомендувати прийняти на сесії Середнянської селищної ради. Доводи позивача про те, що оскаржуване рішення не було оприлюднено у визначеному законом порядку не знайшли свого підтвердження, а інші доводи позивача не доводять протиправності оскаржуваного рішення. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржуване рішення Середнянської селищної ради від 16 лютого 2021 року є ненормативним (індивідуальним) правовим актом. Детальний план території для розміщення та експлуатації підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами (для розроблення родовища андезит) на території с. Худльово Ужгородського району Закарпатської області (к.н. 2124887600:11:011:0043, контур 587) та демонстраційні матеріали у форматі jpg для розміщення на сайті або ж стендах інформації, що розміщені у приміщенні селищної ради надані Середнянській селищній раді Виконавцем робіт, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатреконструкція, що було представлено на громадських слуханнях 24 червня 2021 року. Суд першої інстанції констатував, що оскаржуване рішення Середнянської селищної ради від 16 лютого 2021 року є реалізованим та дія такого вичерпалась його виконанням. З огляду на викладене, судом не встановлено порушень рішенням Середнянської селищної ради від 16 лютого 2021 року «Про дозвіл на розробку детального плану території» критеріїв правомірності, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України, та встановлено обрання позивачем неправильного способу захисту у спірних правовідносинах, а тому у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не перевірив того, чи були враховані інтереси територіальної громади с. Худльово у процесі прийняття оскаржуваного рішення. Вказує, що помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення є ненормативним (індивідуальним) правовим актом, оскільки факт укладення договору на розробку містобудівної докуемнтації № 03/21-4 не свідчить про реалізацію оскаржуваного рішення сільської ради, оскільки воно стосується прав та інтересів інших осіб (мешканців територіальної громади).

У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 12 лютого 2021 року ТОВ «Агрогарден» було подано на ім`я голови Середнянської селищної ради Ужгородського району заяву від 09 лютого 2021 року про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 5,24 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами для розробки родовища андезиту, в с. Худльово, (контур 587) на території Середнянської селищної ради Ужгородського району. До заяви було додано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5097 від 07 жовтня 2020 року, викопіювання місця розташування земельної ділянки, витяг з ЄДРЮОФОП (т.1., а.с.64).

16 лютого 2021 року Середнянською селищною радою за наслідками розгляду клопотання ТОВ «Агрогарден» прийнято рішення 2 сесії VIII скликання (другого засідання) «Про надання дозволу на розробку детального плану території» (т. 1, а.с.5).

Вказаним рішенням вирішено:

1. Надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрогарден» на розроблення детального плану території для розміщення та експлуатації основних - підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами земельної ділянки з кадастровим номером 2124887600:11:011:0043, контур 587, що знаходиться в с. Худльово Ужгородського району.

2. Визначити замовником Середнянську селищну раду Ужгородського району Закарпатської області.

3. Відділу комунальної власності, архітектури, житлово-комунального господарства, інвестицій та соціально-економічного розвитку подати детальний план території на розгляд містобудівної ради, забезпечити проведення громадських слухань і оприлюднення на офіційному веб-сайті селищної ради.

4. Оплату виконаних робіт здійснювати з місцевого бюджету або інших джерел, не заборонених законодавством України.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань земельних відносин, планування територій, будівництва, архітектури, природокористування (Василиндра Р.Ю.).

Середнянською селищною радою було розміщено оголошення у Друкованому виданні газети «Закарпатські ОГОЛОШЕННЯ» в розділі «Оголошення» №20 (1047) від 21-27 травня 2021 про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у розгляді проекту детального плану території «розміщення та експлуатації підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, (для розроблення родовища андезит) на території с. Худльово Ужгородського району Закарпатської області» (К.Н. 2124887600:11:011:0043, КОНТУР 587). Замовник: Середнянська селищна рада. Розробник: архітектор Довбака О.О. Місце ознайомлення з містобудівною документацією приміщення Середнянської селищної ради до 24 червня 2021 року. Пропозиції та зауваження щодо містобудівної діяльності приймаються до 24 червня 2021 року. Презентація та прилюдне екпонування детального плану відбудеться 24 червня 2021 року об 10:00 в приміщенні Середнянської селищної ради (т.1, а.с.99).

Листом від 15 червня 2021 року за № 738/01-25 Середнянська селищна рада звернулася до Ужгородської районної ради з клопотанням розмістити заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки на офіційному веб-сайті Ужгородської районної ради для ознайомлення громадськості, з метою проведення громадських обговорень містобудівної документації, а саме заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки детального плану території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території за його межами земельної ділянки з кадастровим номером 2124887600:11:011:0043, контур 587, що знаходиться в с. Худльово Ужгородського району (т.1, а.с.100).

На офіційному сайті Ужгородської районної ради в розділі «Інформація сільських рад» розміщено оголошення про обговоренні містобудівної документації, а саме заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки детального плану території (http://uzh-rairada.gov.ua/visti-z-sil-skikh-rad/4451-obyava-serednianskoi-selyshchnoi-rady.html).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 37 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вiд 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 280/97-ВР), до виключної компетенції сесії сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

Згідно із частиною 1 статті 12 Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року № 2780-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 2780-XII), до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території детальних планів територій.

Частиною 4 статті 12 Закону № 2780-XII передбачено, що до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI) детальний план території містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону №3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Частинами 6-8 статті 19 Закону №3038-VI передбачено, що склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону № 3038-VI (у редакції, чинній на момент прийняття рішення від 16 лютого 2021 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території») громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Положеннями частини 3 статті 21 Закону №3038-VI визначено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 21 Закону № 3038-VI оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Порядок розроблення містобудівної документації затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290, з наступними змінами та доповненнями (далі Порядок № 290).

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з п. 4.3. Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Детальний план території, яка розташована в межах населеного пункту, розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, а за відсутності затвердженого в установленому порядку плану зонування території відповідною сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.

Проаналізувавши вищенаведені норми, колегія суддів зазначає, що детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту та повинен йому відповідати, внесення змін до детального плану території допускається за умови його відповідності генеральному плану та можливе після проведення громадських слухань.

Стосовно доводів скаржника про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення про надання дозволу на розробку детального плану території не враховано інтереси територіальної громади та не залучено до громадських слухань значну частину її мешканців, колегія суддів зазначає наступне.

Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі Порядок № 555) (у редакції, чинній на момент прийняття рішення голови Середнянської селищної ради від 16 лютого 2021 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території»), визначено механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 555 замовники містобудівної документації оприлюднюють у двотижневий строк прийняті рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

За приписами пунктів 9, 11 Порядку № 555 відповідно до частини шостої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Пропозиції громадськості реєструються та розглядаються замовником містобудівної документації у місячний строк з дня їх надходження.

За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії (далі - комісія).

З аналізу вказаних правових норм у їх сукупності слідує, що розробка детального плану території повинна здійснюватись саме в інтересах мешканців територіальної громади. Чинним законодавством України передбачено право будь-якого зацікавленого члена громади зареєструватись і брати участь в громадських слуханнях.

Проте, відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону № 3038-VI (у редакції, чинній на момент прийняття рішення від 16 лютого 2021 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території») громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Згідно з частиною 5 статті 21 Закону № 3038-VI пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 555 визначено, що громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що проведення громадських слухань на етапі прийняття рішення про надання дозволу на розробку детального плану території не передбачено, натомість, обов`язок проведення громадських слухань виникає у селищної ради після розроблення та оприлюднення в установленому законодавством порядку проекту детального плану території.

З матеріалів справи слідує, що громадське обговорення проекту детального плану території «розміщення та експлуатації підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, (для розроблення родовища андезит) на території с. Худльово Ужгородського району Закарпатської області» було проведене 24 червня 2021 року.

Судом першої інстанції встановлено, що Середнянською селищною радою було опубліковано оголошення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у розгляді проекту детального плану в газеті «Закарпатські оголошення» (№20 (1047) 21-27 травня 2021).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника про порушення процедури проведення громадських слухань є безпідставними, оскільки виходять за межі предмету спору та фактично стосуються процедури подальшої реалізації оскаржуваного рішення про надання дозволу на розробку детального плану території.

Щодо доводів скаржника про те, що рішення Середнянської селищної ради від 16 лютого 2021 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території» не було оприлюднено у визначеному законом порядку та прийняте з порушенням процедури його прийняття, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до частин 1 та 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі Закон № 2939-VI) доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Положеннями частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема суб`єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Пунктом 2 частини 1 статті 15 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

У відзиві на позовну заяву Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області зазначено, що у зв`язку із недовиконанням дохідної частини бюджету селищна рада не має можливості оприлюднювати акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування на офіційному веб-сайті селищної ради у зв`язку з браком коштів на його створення. Вказано, що незважаючи на це, всі акти селищної ради та її посадових осіб та всі ініціативи оприлюднюються шляхом розміщення на інформаційних стендах по вул. Закарпатській 63 в смт. Середнє Ужгородської районної ради та на сайті Ужгородської районної ради у Розділі «Інформація сільських рад».

Аналогічні пояснення містяться у відповіді Середнянської селищної ради від 07 грудня 2021 року № 01-49/2405 на адвокатський запит представника ТОВ «Агрогарден» адвоката Ільницького М.П. (т.1., а.с.173).

Судом першої інстанції також встановлено, що повідомлення про оприлюднення заяви про визнання обсягу стратегічної екологічної оцінки детального плану території для розміщення та експлуатації підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами земельної ділянки з кадастровим номером 2124887600:11:011:0043 було опубліковано на Офіційному сайті Ужгородської районної ради в розділі «Інформація сільських рад» розміщено оголошення про обговоренні містобудівної документації, а саме заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки детального плану території (http://uzh-rairada.gov.ua/visti-z-sil-skikh-rad/4451-obyava-serednianskoi-selyshchnoi-rady.html),

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оприлюднення проекту оскаржуваного рішення та самого оскаржуваного рішення відбулося у порядку визначеному Законами України «Про доступ до публічної інформації» та «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом розміщення на інформаційних стендах по вул. Закарпатській, 63 в смт. Середнє Ужгородської районної ради.

Із матеріалів справи слідує, що 12 лютого 2021 року ТОВ «Агрогарден» було подано на ім`я голови Середнянської селищної ради Ужгородського району заяву від 09 лютого 2021 року про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 5,24 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами для розробки родовища андезиту, в с. Худльово, (контур 587) на території Середнянської селищної ради Ужгородського району. До заяви було додано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5097 від 07 жовтня 2020 року, викопіювання місця розташування земельної ділянки, витяг з ЄДРЮОФОП (т.1., а.с.64).

Крім того, в матеріалах справи наявний витяг з протоколу засідання комісії з питань земельних відносин, планування територій, будівництва, архітектури, природокористування від 12 лютого 2021 року.

Відповідно до такого витягу з протоколу, комісія вирішила погодити проект рішення та рекомендувати прийняти на сесії Середнянської селищної ради. Вказано, що стосовно розгляду клопотання ТОВ «Агрогарден» від 09 лютого 2021 року слухали ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розроблення детального плану території ТОВ «Агрогарден» на розроблення детального плану території для розміщення та експлуатації основних - підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами земельної ділянки з кадастровим номером 2124887600:11:011:0043, контур 587, що знаходиться в с. Худльово Ужгородського району. Представлено до розгляду копію спеціального дозволу на користування надрами № 5097 від 07 жовтня 2020 року на геологічне вивчення. Зазначено, що розвиток виробництва надасть можливість збільшення фінансових надходжень до бюджету громади, забезпечить робочі місця місцевим мешканцям, а також розбудови місцевої інфраструктури (том 1, а.с. 229).

З огляду на вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення селищної ради не знайшли свого підтвердження та не доводять протиправності оскаржуваного рішення.

Стосовно доводів скаржника про те, що оскаржуване рішення відповідача не є ненормативним (індивідуальним) правовим актом, колегія суддів зазначає таке.

У статті 4 КАС України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з пунктом 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (із змінами та доповненнями) на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року №883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 №2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 20 лютого 2019 року № 522/3665/17 судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам, та таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно лише тому, що заявники зважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

Водночас розглянувши доводи скаржника, колегія суддів зазначає, що позивач не зазначив належних обґрунтувань щодо порушення оскаржуваним рішенням його прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.

Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

Також, Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року по справі № 21-2926а15 було зроблено висновок про те, що зі змісту регулювання, яке міститься у КАС України, вбачається, що право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.

Оскаржуючи прийняте рішення відповідача, позивач не вказав, яке суб`єктивне право (свободу або інтерес) порушені та яким чином відповідач їх порушив.

Із матеріалів справи слідує, що 16 лютого 2021 року Середнянською селищною радою за наслідками розгляду клопотання ТОВ «Агрогарден» прийнято рішення 2 сесії VIII скликання (другого засідання) «Про надання дозволу на розробку детального плану території» (т. 1, а.с.5).

Вказаним рішенням вирішено:

1. Надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрогарден» на розроблення детального плану території для розміщення та експлуатації основних - підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами земельної ділянки з кадастровим номером 2124887600:11:011:0043, контур 587, що знаходиться в с. Худльово Ужгородського району.

2. Визначити замовником Середнянську селищну раду Ужгородського району Закарпатської області.

3. Відділу комунальної власності, архітектури, житлово-комунального господарства, інвестицій та соціально-економічного розвитку подати детальний план території на розгляд містобудівної ради, забезпечити проведення громадських слухань і оприлюднення на офіційному веб-сайті селищної ради.

4. Оплату виконаних робіт здійснювати з місцевого бюджету або інших джерел, не заборонених законодавством України.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань земельних відносин, планування територій, будівництва, архітектури, природокористування (Василиндра Р.Ю.).

Матеріалами справи підтверджується, що 13 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатреконструкція» (далі - Виконавець), Середнянською селищною радою (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогарден» (далі - Інвестор) укладено договір на розробку містобудівної документації № 03/21-4 (т.1., а.с.146-148).

Пунктом 1.1 визначено, що Замовником доручено Виконавцю розробити детальний план території для розміщення та експлуатації підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами (для розроблення родовища андезит) на території с. Худльово Ужгородського району Закарпатської області (к.н. 2124887600:11:011:0043, контур 587).

Відповідно до пункту 1.3 вимоги до робіт, які є предметом Договору, їх змістом та терміни/строки їх виконання, визначаються завданням на розробку детального плану території, яке є невід`ємною частиною Договору, що розробляється Замовником за погодженням із Виконавцем та затверджується Замовником.

В свою чергу, пунктом 1.2 визначено, що Інвестор зобов`язується оплатити роботи окреслені в пункті 1.1.

Детальний план території для розміщення та експлуатації підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами (для розроблення родовища андезит) на території с. Худльово Ужгородського району Закарпатської області (к.н. 2124887600:11:011:0043, контур 587) та демонстраційні матеріали у форматі jpg для розміщення на сайті або ж стендах інформації, що розміщені у приміщенні селищної ради надані Середнянській селищній раді Виконавцем робіт, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатреконструкція» (код ЄДРПОУ 41748434), що було представлено на громадських слуханнях 24 червня 2021 року.

Таким чином, оскаржуване рішення Середнянської селищної ради від 16 лютого 2021 року є реалізованим та дія такого вичерпалась його виконанням.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду перщої інстанції про те, що оскаржуване рішення Середнянської селищної ради від 16 лютого 2021 року є ненормативним (індивідуальним) правовим актом, оскільки стосується прав та інтересів визначеної в акті особи та дія якого вичерпується його виконанням.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказаним рішенням про надання дозволу на розробку детального плану території не порушуються права та інтереси позивача як члена територіальної громади та самої територіальної громади, оскільки прийняття селищною радою рішення про надання дозволу на розроблення детального плану території жодним чином не гарантує подальшого його затвердження.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що лише у випадку затвердження розробленого детального плану території відбувається погодження певного порядку та забудови території, запропонованого в містобудівній документації, визначаються та обмежуються права невизначеного кола осіб, які проживають на території, щодо якої розроблено детальний план території. З огляду на вказане, нормативно-правовим актом є саме рішення про затвердження детального плану території, а не рішення про надання дозволу на розробку детального плану території.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховвного Суду, висловленою у постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 1340/4243/18.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у справі № 260/3901/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 18 травня 2023 року.