Постанова

від 14.12.2022 по справі 908/3148/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2022 року м.Дніпро Справа № 908/3148/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Кузнецов В.О.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2022р. та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 17.08.2022р. у справі №908/3148/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект", м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Відновлювальна енергія Запоріжжя", м. Запоріжжя

про стягнення суми 337982,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.07.2022р. (повний текст складено - 01.08.2022р., головуючий суддя - Мірошниченко М.В., судді - Горохов І.С., Проскуряков К.В., м. Запоріжжя) у справі №908/3148/21 у позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що доказів передачі відповідачу проектної документації, розробленої відповідно до умов договору та готової до використання, після підписання додаткової угоди №3 від 24.04.2020р. матеріали справи не містять. Листом вих. №1143 від 01.10.2020р. позивач надіслав відповідачу акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації, акт виконаних робіт та рахунок на оплату. Втім, саме проектну документацію позивачем, в порядку, визначеному п.п. 2.2., 5.1. договору відповідачу передано не було. За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати проектну документацію прийнятою замовником на підставі п. 5.4. договору. Факт того, що проектна документація не була готова до використання з кінцевою метою, а саме: для будівництва сонячної електростанції ТОВ "ВЕЗ" на території м.Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області, свідчить наданий позивачем до матеріалів справи лист позивача до відповідача (вих. №0073 від 28.01.2020р.) з вимогою надати узгоджені ПАТ "Запоріжжяобленерго" та НЕК "Укренерго" технічні умови для завершення узгодження розробленої проектно-кошторисної документації. Позивачем не надано доказів надсилання відповідачу даного листа засобами поштового зв`язку. Позивач не надав до матеріалів справи доопрацьованої проектної документації, погодженої ПАТ "Запоріжжяобленерго", та готової до використання відповідно до мети будівництва сонячної електростанції ТОВ "ВЕЗ" на території м. Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області. Отже, позивач не довів, що виконав роботи на решту суми вартості договору, яку просить стягнути з відповідача (292594,35 грн.). Підстави для оплати відповідачем решти пред`явленої позивачем до стягнення вартості робіт на суму 292594,35 грн. відсутні. У зв`язку з відсутністю підстав для стягнення основного боргу в розмірі 292594,35 грн., судом також відмовлено у стягненні нарахованих на дану суму інфляційних втрат у розмірі 79585,66 грн. та 3% річних в розмірі 18878,35 грн. відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.08.2022р. у справі №908/3148/21 (повний текст складено - 23.08.2022р., головуючий суддя - Боєва О.С., судді - Горохов І.С., Проскуряков К.В., м. Запоріжжя) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відновлювальна енергія Запоріжжя" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22000,00 грн. відмовлено. Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект" на професійну правничу допомогу у справі №908/3148/21 покладено на позивача.

Вказане додаткове рішення мотивовано тим, що оскільки за наслідками розгляду справи №908/3148/21 господарським судом першої інстанції прийнято рішення про відмову в задоволенні позову, керуючись приписами п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22000,00 грн. покладаються на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект".

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2022р. у справі №908/3148/21 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект" подало доповнення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2022р. (від 05.09.2022р.), в яких просить визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження, з метою доповнення апеляційної скарги, поданої до Центрального апеляційного господарського суду 22.08.2022р. та поновити його; розглядати апеляційну скаргу в наступній редакції: скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2022р. та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 17.08.2022р. у справі №908/3148/21 повністю і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відновлювальна енергія Запоріжжя" про стягнення заборгованості за договором на проведення проектних та вишукувальних робіт №101-111215-ПВР від 11.12.2018 року задовольнити в повному обсязі, судові витрати в повному обсязі покласти на відповідача.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим;

- позивач виконав роботи своєчасно у повній відповідності до умов договору та наданих з боку замовника вихідних даних. В свою чергу, замовник фактично прийняв розроблену позивачем проектно-кошторисну документацію, жодних зауважень до неї не висловив, недоліків не виявив, про що свідчить відсутність з його сторони вчинення дій, передбачених п. 5.2. договору, що підтверджується матеріалами справи, вчинив дії щодо часткової оплати виконаних позивачем робіт, однак не сплатив їх вартість в повному обсязі;

- відповідач в порушення умов п. 5.2. договору примірники підписаних Акту здавання-приймання документації та Акту виконаних робіт протягом 10 робочих днів після їх одержання 09.03.2020р. позивачу не надав;

- відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції не врахував того, що позивачем надані більш вірогідні докази на підтвердження фактичних обставин у справі, а відповідачем не доведено належними доказами наявність тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, а отже суд першої інстанції не виконав свій обов`язок в частині співставлення доказів, які були надані позивачем та відповідачем;

- суд першої інстанції, не встановивши всіх дійсних обставин справи, ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог дійшов помилкового висновку про те, що обов`язки відповідача з повної оплати виконаних позивачем робіт відсутні, оскільки начебто позивачем не доведено факт повного виконання робіт після продовження строку виконання робіт за договором та передання їх результатів відповідачу;

- матеріали справи не містять доказів того, що відповідач або призначав позивачу строки для усунення недоліків, або відмовився від договору, та/або звертався до позивача з вимогами про відшкодування йому збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору. Вказані обставини не заперечуються і відповідачем;

- підтвердженням тих обставин, що відповідач отримав розроблену позивачем проектну документацію та використав її за призначенням також свідчить те, що відповідач на виконання своїх зобов`язань за п. 4.3.3. договору зі змінами сплатив частину грошових коштів, які він зобов`язаний був сплатити протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання акту виконаних робіт. Вказаними діями відповідач підтвердив факт виконання робіт позивачем та отримання їх результатів;

- висновки суду першої інстанції про те, що розписка директора відповідача Джамбова П.С., датована 09.03.2020р. на супровідному листі позивача №05-10/127-0313 від 06.03.2020р. не свідчить про отримання ним разом з цим супровідним листом також доданих до нього документів не відповідає дійсності, оскільки за звичаєм ділового обороту додатки до супровідного листа є його невід`ємною частиною, в т.ч. супровідний лист є фактичним супровідним описом предметів, документів тощо, що до нього додаються;

- суд оминув увагою і ту обставину, що відповідач не скористався правами, передбаченими ч. 3 ст. 849 ЦК України, у зв`язку з начебто невиконанням позивачем робіт за договором, а уклав договір, в період часу дії договору, укладеного з позивачем, на виконання аналогічних робіт в повному обсязі, сплативши за них за твердженнями відповідача 700000,00 грн., хоча це і не підтверджено належними та допустимими доказами;

- висновки суду першої інстанції про те, що позивач не надав до матеріалів справи доопрацьованої проектної документації є безпідставними, оскільки це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а експертний звіт №22122 від 27.06.2019р., на який суд першої інстанції посилається, не містить конкретних зауважень до проектної документації, які б можливо було би співставити зі змістом розробленої позивачем проектної документації, електронний примірник якої наявний в матеріалах справи на електронному носії (CD диску), який суд першої інстанції не досліджував, в порушення приписів ст. 210 ГПК України;

- наявний в матеріалах справи експертний звіт ТОВ "Експертиза МВК" щодо виявлення помилок та необхідності доопрацювання проектної документації, а також додаток до нього не є належним доказом у справі та не відповідає вимогам Настанови з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012;

- суд першої інстанції не звернув уваги на аргументи позивача про те, що будівництво об`єкту було розпочато 21.08.2020р., тобто на наступний день після укладення з ТОВ "ЕДС-Проект" договору підряду на проектні роботи, укладеного 20.08.2020р., за умовами якого термін виконання робіт складав 45 календарних днів, а отже очевидним є те, що відповідачем під час будівництва використовувалась проектна документація, розроблена саме позивачем;

- висновки суду першої інстанції про те, що позивач мав змогу погодити проектну документацію з ПАТ "Запоріжжяобленерго" оскільки в матеріалах справи наявний лист НЕК "Укренерго" про погодження технічних умов приєднання не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки вказаний лист був адресований ПАТ "Запоріжжяобленерго", який не мав договірних взаємовідносин з позивачем, а отже позивач не мав уяви про його існування, а відповідач не повідомляв позивача про його наявність навіть після того, як позивач 28.01.2020р. звернуся до відповідача з вимогою про надання узгоджених ПАТ "Запоріжжяобленерго" та НЕК "Укренерго" технічних умов для завершення погодження розробленої проектно-кошторисної документації та після того як строк виконання робіт за договором був продовжений відповідними додатковими угодами, про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів про повідомлення відповідачем позивача про вказані обставини. Про зазначені обставини позивачу стало відомо лише під час розгляду цієї справи;

- посилаючись на висновки Центрального апеляційного господарського суду, викладені в ухвалі від 13.06.2022р. у справі №908/338/21 позивач зазначає, що відмова у задоволенні позову не є підставою, яка звільняє сторону, що заявила про понесення судових витрат (в т.ч. на професійну правничу допомогу), від подання відповідних доказів у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України. У такому разі суд першої інстанції розподілив би такі судові витрати у відповідності до ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України, а суд апеляційної інстанції, у випадку зміни або ухвалення нового судового рішення, керуючись приписами ч. 14 ст. 129 ГПК України, змінив би їх розподіл. З урахуванням викладеного, а також того, що рішення від 19.07.2022р. та додаткове рішення від 17.08.2022р. нерозривно пов`язані між собою, оскільки ухвалення додаткового рішення у справі цілком залежало від ухвалення основного рішення у цій же справі, а відмова у стягненні витрат апелянта на професійну правничу допомогу у справі №908/3148/21 була наслідком відмови у задоволенні позовних вимог, а отже скасування рішення суду першої інстанції від 19.07.2022р. у справі №908/3148/21 буде мати наслідком і скасування додаткового рішення у цій же справі від 17.08.2022р.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2022h/ у справі №908/3148/21 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права. Отримання дозволу на будівництво серії ЗП №112192261145 та його реєстрація у реєстрі дозвільних документів ДАБІ жодним чином не свідчить, що в подальшому проектна документація не підлягала доопрацюванню з боку позивача. Зважаючи на особливість об`єкту будівництва такого як сонячна електростанція (далі - СЕС) та необхідність приєднання електроустановок до мереж Оператора системи розподілу (далі - ОСР), проектні рішення підрядника підлягають особливому узгодженню з ОСР для подальшого використання проектної документації при будівництві та введенні об`єкту СЕС в експлуатацію. У зв`язку з цим, проектна документація розроблена виконавцем мала бути надана до ОСР (яким в даному випадку є ПАТ "Запоріжжяобленерго") на узгодження та погодження останнім. І в цьому контексті позитивний звіт експертизи №22122 від 27.06.2019р. ТОВ "Експертиза МВК", на який посилається позивач, жодним чином не підтверджує відповідність проектних рішень позивача вимогам ОСР, що є необхідним для погодження проектної документації останнім. Позивач у позовній заяві визнає, що ним проектну документацію з ПАТ "Запоріжжяобленерго" погоджено не було. 01.10.2019р. ПАТ "Запоріжжяобленерго" проектну документацію повернуто без розгляду та додано лист НЕК "Укренерго" за вих. №01/35388 від 11.09.2019р., у якому викладені недоліки проекту, що підлягають усуненню. Зі свого боку, відповідачем вимоги НЕК "Укренерго" виконано без зволікань та створено всі умови для погодження позивачем проектної документації, що підтверджується листом НЕК "Укренерго" за вих. №01/42663 від 05.11.2019р. посилання позивача на те, що він не був обізнаний про виконання замовником вимог НЕК "Укренерго", відповідач зі свого боку оцінює критично, оскільки виконавець не був позбавлений можливості повторно звернутися до ПАТ "Запоріжжяобленерго", тим більш, що погодження проектної документації з ОСР є його обов`язком за договором. Втім, в порушення умов договору, проектну документацію позивачем доопрацьовано та погоджено з ПАТ "Запоріжжяобленерго" не було, недоліки наведені в листі НЕК "Укренерго" за вих. №01/35388 віл 11.09.1019 не виправлено, а результати робіт за договором відповідачу не передано. Посилаючись на те, що вартість погодження проектної документації у кошторисі визначено у сумі 27000,00 грн. і це незначна сума, позивач залишає поза увагою той факт, що непогоджена проектна документація не може бути використана у будівництві об`єкту. Тобто, цілі замовника залишаються недосягнутими та нереалізованими. У відзиві відповідач підтвердив, що 09.03.2020р. отримав нарочно лист позивача, однак відмовився від прийняття останнім технічної документації через наявні у ній недоліки та неможливість у представленому вигляді використовувати технічну документацію за призначенням для будівництва об`єкту. Матеріали справи №908/3148/21 містять копію додаткової угоди від 24.04.2020р. до договору про продовження строку розробки проектної документації. Підписання уповноваженими представниками сторін вказаної додаткової угоди беззаперечно свідчить про те, що на дату її складення, проектна документація у відповідності до вимог договору та нормативних документів позивачем виготовлена не була. Міркування позивача про те, що суд самостійно оцінив вартість невиконаних позивачем робіт за договором на суму 292594,35 грн. є помилковими. У своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено виконання робіт на заявлену до стягнення суму основного боргу 292594,35 грн., а не встановив, що саме на цю суму роботи не були виконані. Встановлення обсягу готовності робіт або оцінка вартості їх окремих частин не було предметом розгляду у справі №908/3148/21 та відповідно судом не досліджувалось. Стверджує, що відповідач сплатив позивачу за договором 642551,00 грн., однак побудувати сонячну станцію за цією документацією не зміг і був змушений звернутися до іншого проектувальника для виготовлення нового проекту.

Ознайомившись зі змістом доповнень до апеляційної скарги, відповідач вважає, що підстави для скасування додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 17.08.2022р. у справі №908/3148/21 відсутні.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2022р. у справі №908/3148/21. Розгляд справи призначено в судове засідання на 16.11.2022р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022р. приєднано доповнення до апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022р. в судовому засіданні оголошено перерву до 30.11.2022р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2022р. виправлено допущену описку в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022р., шляхом викладення абзацу першого резолютивної частини ухвали в наступній редакції: "Оголосити в судовому засіданні перерву до 14.12.2022р. о 10:50 год.".

За розпорядженням керівника апарату суду від 13.12.2022р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Білецької Л.М. з 14.12.2022р., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Кузнецов В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2022р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2022р. та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 17.08.2022р. у справі №908/3148/21 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів.

Відповідно до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

В засіданні суду 14.12.2022р. суд апеляційної інстанції заслухав доводи та заперечення представників сторін, а також пояснення по апеляційній скарзі.

У судовому засіданні 14.12.2022р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

11.12.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відновлювальна енергія Запоріжжя" (замовник, відповідач) укладено договір підряду на проведення проектних та вишукувальних робіт №101-111218-ПВР (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується розробити та передати замовнику на умовах цього договору проектну документацію (далі - документація) по об`єкту: "Будівництво сонячної електростанції ТОВ "ВЕЗ" на території м. Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області", а замовник зобов`язується прийняти та оплатити її.

Згідно з п. 1.2 договору замовник надає виконавцю вихідні дані відповідно до ДБН А..2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" у строк не пізніше 15 робочих днів з дня підписання цього договору шляхом надсилання "Укрпоштою" або іншою кур`єрською службою, або зобов`язується доставити вихідні дані до виконавця самостійно.

11.12.2018р. відповідачем було затверджено завдання на проектування об`єкту "Будівництво сонячної електростанції ТОВ "ВЕЗ" на території м. Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області", яке погоджено позивачем.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що документація розробляється виконавцем на комп`ютері за допомогою автоматизованої системи проектування (САПР) та надається замовнику у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та в електронному вигляді у форматі PDF.

За умовами п. 5.1 договору проектна документація передається виконавцем замовнику на електронному носії та у чотирьох примірниках українською мовою, що оформляється відповідними актами здавання-приймання документації та актами виконаних робіт.

Згідно з п. 3.1 договору строки розробки документації - 120 календарних днів з моменту отримання передплати.

У п. 3.2 договору погоджено, що обсяги виконуваних виконавцем робіт щодо розробки документації за цим договором визначені договірною ціною з локальними кошторисами (додаток 1) та не є вичерпними. У разі виникнення необхідності виконання додаткових робіт з проектування вартість проектування за цим договором збільшується на суму додаткових робіт за домовленістю сторін. Для цього сторони підписують додаткову угоду.

Згідно з п. 4.1 договору вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною з локальним кошторисом (додаток 1) та складає 570204,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 95034,00 грн.

За умовами п.п. 4.3.1 - 4.3.4 договору замовник перераховує на поточний рахунок виконавця грошові кошти: протягом 10 календарних днів з моменту підписання цього договору передплату в розмірі 25% вартості робіт, а саме: 142551,00 грн., у строк до 30.01.2019 - 25% вартості робіт у сумі 142551,0 грн., у строк до 27.02.2019 - 25% вартості робіт у сумі 14251,00 грн., протягом п`яти робочих днів після підписання сторонами акту виконаних робіт остаточний платіж у розмірі 25% вартості робіт у сумі 142551,00 грн.

Відповідно до виписки банку по рахунку позивача відповідач здійснив передоплату за розробку проектної документації 13.12.2018р. на суму 142551,00 грн.

Листами вих. №0314 від 25.03.2019р., вих. №0491 від 06.05.2019р. позивач звертався до відповідача з вимогою щодо розрахунку за договором на суму 285102,00 грн.

Додатковою угодою №1 від 20.05.2019р. сторони збільшили вартість робіт за договором в п. 4.1 договору до суми 935145,35 грн. Також погодили, що згідно з пунктами 4.3.2, 4.33 договору в новій редакції замовник перераховує на поточний рахунок виконавця грошові кошти: у строк до 31.07.2019р. платіж в сумі 285102,00 грн., протягом п`яти робочих днів після підписання сторонами акту виконаних робіт остаточний платіж у сумі 507492,35 грн.

Листом вих. №0813 від 24.07.2019р. позивач звертався до відповідача з вимогою щодо розрахунку за договором на суму 285102,00 грн.

Відповідно до виписок банку по рахунку позивача відповідач здійснив часткові оплати за розробку проектної документації 16.08.2019р. на суму 100000,00 грн., 16.09.2019р. - на суму 200000,00 грн., 29.08.2019р. - на суму 200000,00 грн.

З урахуванням усіх оплат залишок неоплаченої ціни договору складає 292594,35 грн.

Листом від 01.10.2019р. №006-37/16436 ПАТ "Запоріжжяобленерго" повідомило позивача та відповідача про повернення без розгляду робочого проекту "Будівництво сонячної електростанції ТОВ "ВЕЗ" на території м. Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області, шифр: 038-18.00" у зв`язку з тим, що технічні умови та договір на приєднання були не узгоджені НЕК "Укренерго" листом від 11.09.2019р. вих. №01/35388.

Додатковою угодою №2 від 18.11.2019р. сторони змінили п. 3.1 договору - продовжили строк розробки проектної документації до 30.04.2020р.

Листом вих. №05-10/27-0313 від 06.03.2020р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією підписати акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації та акти виконаних робіт, а також здійснити остаточну оплату вартості виконаних робіт на суму 292594,35 грн. В додатках до листа перелічено акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації - 2 прим., акт виконаних робіт - 2 прим., проектна документація - 4 прим., диск з електронною версією проект - 1 прим., рахунок на плату - 1 прим. На листі міститься відмітка відповідача "лист отримав" 09.03.2020р.

Додатковою угодою №3 від 24.04.2020р. сторони продовжили строк розробки проектної документації згідно п. 3.1 договору до 30.12.2020р.

Листом вих. №1143 від 01.10.2020р. позивач надіслав відповідачу акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації, акт виконаних робіт та рахунок на оплату. Цей лист отримано відповідачем 12.10.2020р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

23.07.2021 позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням вих. №0665 від 20.07.2021р. щодо належного виконання зобов`язань за договором, до якого додано акт виконаних робіт від 01.10.2020р. на суму вартості робіт за договором (935145,35 грн.).

Відповідач акт виконаних робіт не підписав, залишок суми вартості робіт у розмірі 292594,35 грн. не оплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується укладання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект" та Товариством з обмежено відповідальністю "Відновлювальна енергія Запоріжжя" договору підряду на проведення проектних та вишукувальних робіт №101-111218-ПВР від 11.12.2018р. (далі - договір).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Статтею 888 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержуватися вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: 1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; 2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника; 3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором; 4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов`язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника; 6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред`явленим до замовника іншою особою у зв`язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт. (ст. 889 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 890 ЦК України, підрядник зобов`язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Відповідно до приписів ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Пунктом 3.1.договору сторони погодили, що строки розробки документації складають 120 календарних днів з моменту отримання передплати.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що згідно експертного звіту №22122 від 27.06.2019р. щодо розгляду проектної документації за робочим проектом позивача "Будівництво сонячної електростанції ТОВ "ВЕЗ" на території м. Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області" наявні зауваження щодо необхідності доопрацювання проекту.

Додатковою угодою №2 від 18.11.2019р. сторони змінили п. 3.1 договору, а саме продовжили строк розробки проектної документації до 30.04.2020р.

Додатковою угодою №3 від 24.04.2020р. сторонами знов продовжено строк розробки проектної документації згідно п. 3.1. договору до 30.12.2020р.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що підписання додаткових угод про продовження строку розробки проектної документації свідчить, що станом на 24.04.2020р. проектна документація не була розроблена позивачем. Матеріали справи не містять доказів укладення сторонами додаткової угоди про зміну обсягів виконаних робіт за договором, відповідно до п. 3.2. договору, таким чином вищезгадані продовження строку розробки проектної документації стосувалися саме того обсягу робіт, який сторони передбачили в договорі станом на день підписання угоди.

За викладених умов, посилання позивача на те, що ним 09.03.2020р. було передано відповідачу проектну документацію по будівництву об`єкта не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо направлення позивачем на адресу відповідача 01.10.2020р. акту приймання-передачі проектно-кошторисної документації, акту виконаних робіт та рахунку на оплату, суд враховує наступне.

Згідно з п. 5.2 - 5.4. договору замовник протягом 10 робочих днів після одержання проектної документації зобов`язаний направити виконавцю примірник підписаного акту здавання-приймання документації та акт виконаних робіт або направити мотивовану відмову від приймання документації шляхом надсилання письмового повідомлення. У випадку мотивованої відмови замовника від прийняття проектної документації сторонами складається акт із вказівкою недоліків, які необхідно усунути. Після усунення недоліків виконавець надає документацію замовнику повторно, в порядку передбаченому п. 5.1. цього договору.

При неотриманні виконавцем у встановлений п. 5.2. договору строк підписаного акту здавання-приймання документації та акту виконаних робіт від замовника, документація вважається прийнятою і підлягає оплаті на загальних підставах за самостійно складеним виконавцем актом виконаних робіт, який направляється на адресу замовника в триденний строк, шляхом надсилання письмового повідомлення.

Позивач не надав доказів направлення (передачі) відповідачу розробленої проектної документації, що унеможливило для відповідача направлення позивачу мотивованої відмови від прийняття документації та складення сторонами акту із вказівкою недоліків, які необхідно усунути.

Разом із тим, отримавши 12.10.2020р. акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації та акт виконаних робіт, відповідач мав у письмовій формі повідомити позивача про неможливість підписання направлених актів в зв`язку із ненаданням йому розробленої відповідачем проектної документації.

Відповідно п. 4.3.2.-4.3.3. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 20.05.2019р.), замовник перераховує на поточний рахунок виконавця остаточний платіж протягом п`яти робочих днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Таким чином, передумовою для проведення замовником остаточного розрахунку є обов`язкове підписання сторонами акту виконаних робіт.

У постанові від 18.08.2021р. у справі №910/18384/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати. Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №523/6003/14-ц). Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2021р. у справі №911/1981/20, від 20.04.2021р. у справі №905/411/17, від 17.03.2021р. у справі №910/11592/19).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно з направленим відповідачу Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) без номера та дати, підписаного представником позивача виконавцем були виконані роботи (послуги): Розробка проектної документації по об`єкту "Будівництво сонячної електростанції ТОВ "ВЕЗ" на території м. Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області", загальна вартість робіт склала із ПДВ 935145,35 грн. (т.1, а.с.90).

Матеріали справи не містять доказів передачі відповідачу доопрацьованої проектної документації та готової до використання відповідно до умов договору. Виникнення за підписаним в односторонньому порядку актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором вказаним у цьому акті.

За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про те, що оскільки позивач не довів факту виконання робіт на суму вартості договору, яку просить стягнути з відповідача (292594,35 грн.), то в задоволенні позовних вимог про стягнення вказаної суми необхідно відмовити.

Оскільки судом встановлена відсутність підстав для стягнення з відповідача основного боргу, то він обґрунтовано відмовив у стягнення інфляційних втрат та відсотків річних.

Щодо твердження позивача про те, що будівництво сонячної електростанції здійснено відповідачем за його проектною документацією слід зазначити про таке.

Звертаючись із позовом до господарського суду у жовтні 2021 року, позивач не надав доказів виконання ним умов договору підряду щодо розроблення та передачі відповідачу проектної документації по об`єкту "Будівництво сонячної електростанції ТОВ "ВЕЗ" на території м. Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області" у строк, визначений договором та додатковими угодами до нього.

Будівництво об`єкту: "Будівництво сонячної електростанції ТОВ "ВЕЗ" на території м.Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області" було здійснено відповідачем за робочим проектом ТОВ "ЄДС-Проект", що вбачається з Експертного звіту (позитивного) щодо розгляду проектної документації на будівництво №435-Е-20/А від 17.09.2020р., Акту готовності об`єкта до експлуатації від 16.10.2020р., сертифікату готовності (дата реєстрації в реєстрі дозвільних документів ДАБІ - 29.10. 2020, реєстраційний номер ІУ122201027283).

На момент розгляду судом першої інстанції даного спору, об`єкт "Будівництво сонячної електростанції ТОВ "ВЕЗ" на території м. Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області" було збудовано, сонячна електростанція працювала за функціональним призначенням.

Посилання позивача на те, що в Акті готовності об`єкта до експлуатації від 16.10.2020р. є згадка про його проектну документацію не заслуговують на увагу, оскільки акт готовності об`єкту є документом в якому відображається будь-яка документація, яка подавалась у ДАБІ при будівництві об`єкту починаючи з часу отримання дозволу.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

Щодо додаткового рішення місцевого господарського суду апеляційний господарський суд зазначає про таке.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Аналіз наведених норм ч. 4 ст. 126 ГПК України, а також ст. 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на не співмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Матеріалами справи підтверджується укладення адвокатським об`єднанням "Легес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект" договору про надання правничої (правової) допомоги від 27.09.2021р. (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору адвокатське об`єднання в обсязі та на умовах цього договору зобов`язується здійснити захист, представництво, а також надання клієнтові інших видів юридичних послуг та правничої (правової) допомоги (далі - послуги) відповідно до його завдань (далі - завдання) та на умовах договору, а клієнт зобов`язується прийняти надані послуги.

До послуг, що надаються адвокатським об`єднанням згідно з умовами договору входить:

а) перевірка локальних актів клієнта на відповідність вимогам чинного законодавства, надання допомоги клієнту з підготовки та коректного оформлення зазначених актів;

б) участь у розробці проектів (шаблонів) договорів;

в) організація та ведення позовної роботи клієнта;

г) представництво у встановленому порядку інтересів клієнта в суді, а також інших державних органах та установах;

д) узагальнення та аналіз результатів розгляду справ за участю клієнта, результатів розгляду претензій та практики укладення та виконання договорів, надання клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків;

е) надання усних та письмових консультацій, правових висновків, довідок з правових питань, що виникають з приводу діяльності клієнта;

є) готування за дорученням клієнта матеріалів про розкрадання, розтрату, нестачу та про інші правопорушення для передачі слідчим, судовим органам, а також вжиття заходів щодо відшкодування збитків, завданих клієнту;

ж) інформування клієнта про зміни в законодавстві;

з) представництво інтересів клієнта в правоохоронних органах, у тому числі у слідчих та процесуальних діях у кримінальних провадженнях.

Вказаний перелік не ж вичерпним та адвокатське об`єднання може надавати клієнту і інші види юридичних послуг та правничої (правової) допомоги.

Пунктом 4.3. договору сторони визначили, що гонорар є формою винагороди адвокатського об`єднання за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Розмір гонорару за надання послуг за цим договором визначається в акті приймання-передачі послуг в залежності від обсягу та виду наданих послуг, а також може бути зменшений за згодою сторін, про що зазначається в акті приймання-передачі послуг.

Крім того, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката, позивачем було надано копії додаткової угоди №1 від 27.09.2021р., додаткової угоди №2 від 16.12.2021р., рахунку №34/10 від 15.10.2021р., платіжного доручення №204 від 25.05.2022р., акту приймання-передачі послуг від 20.07.2022р., рахунку №10/07 від 20.07.2022р., договору про надання послуг від 27.09.2022р.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції в розмірі 22000,00 грн.

Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002р. "Лавентс проти Латвії" за заявою №58442/200 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п. п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Таким чином, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі №910/12876/19).

Колегія суддів наголошує на тому, що у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом, на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, ч. 6 ст. 126 ГПК України встановлено обов`язок доведення неспівмірності витрат, що покладаються на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічні правові висновки про застосування норм процесуального права щодо співмірності судових витрат викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, які враховуються апеляційним господарським судом в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України.

У п. 6.5 постанови від 03.03.2019р. у справі №922/445/19 об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Частиною 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте, з урахуванням того, що за наслідками розгляду справи №908/3148/21 господарським судом першої інстанції та перегляду рішення судом апеляційної інстанції прийнято рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, відтак, керуючись приписами п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22000,00 грн. мають бути покладені на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект".

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані рішення та додаткове рішення суду було прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі та доповненні до неї не спростовують висновків суду. Крім того, апеляційний господарський суд погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр електроенергетики "Укрсільенергопроект" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2022р. та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 17.08.2022р. у справі №908/3148/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.12.2022р.

Головуючий суддяІ.О. Вечірко

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяВ.О. Кузнецов