Рішення

від 08.12.2022 по справі 902/802/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/802/22

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грасфілд", вул. Білицька, 18, кв. 109, м. Київ, 04078, код - 39541588

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВСЬКЕ", вул. Шкільна, 1, с. Бугаків, Немирівський район, Вінницька область, 22852, код - 05413847

про стягнення 566 234,84 грн

ВСТАНОВИВ:

30.08.2022 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 30.08.2022 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Грасфілд" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВСЬКЕ" про стягнення 566 234,84 грн заборгованості, з яких 383 151,77 грн основного боргу, 81 080,23 грн 40% річних, 30 242,05 грн інфляційних втрат та 71 760,79 грн пені за договором поставки № 10/11-21-ОД від 10.11.2021 року.

Ухвалою суду від 05.09.2022 року відкрито провадження у справі № 902/802/22 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.09.2022 року.

22.09.2022 року на електронну суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 21.09.2022 року) (вх.канц. № 01-34/7977/22) про участь в судовому засіданні в режимі відоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 27.09.2022 року задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Грасфілд" (б/н від 21.09.2022 року) та забезпечено проведення судового засідання призначеного на 28.09.2022 року о 10:30 год. у справі № 902/802/22 за участю адвоката Мамедова Андрія Вагіфовича в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв"язку EasyCon.

27.09.2022 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 26.09.2022 року). Додатком до відзиву додано ряд документів.

Ухвалою суду від 29.09.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

10.10.2022 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (б/н від 09.10.2022 року). Зазначену відповідь заявником сформовано в системі "Електронний суд".

10.10.2022 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 06.10.2022 року) (вх.канц. № 01-34/8478/22) про відшкодування витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Також, 10.10.2022 року від представника відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення (б/н від 06.10.2022 року) (вх.канц. № 01-34/8497/22), в яких останній зазначає про погашення заборгованості у повному обсязі. Разом з тим, враховуючи поведінку відповідача, в частині погашення заборгованості в повному обсязі та введення в Україні воєнного стану представник відповідача просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення пені та відсотків річних на 80%.

31.10.2022 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення (№ 01-34/9178/22 від 31.10.2022 року). Додатком до заперечень додано ряд документів.

10.11.2022 року від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 10.11.2022 року) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У судовому засіданні 10.11.2022 року судом винесено ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.11.2022 року.

Також, судом забезпечено проведення судового засідання 22.11.2022 року в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Грасфілд" адвоката Мамедова Андрія Вагіфовича та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВСЬКЕ" адвоката Колісника Б.О.

Ухвалою суду від 17.11.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 23.11.2022 року повідомлено у часників справи про дату наступного судового засідання.

28.11.2022 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 28.11.2022 року) (вх.канц. № 01-34/10175/22) про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 281 765,03 грн заборгованості, з яких 153 974,12 грн основного боргу, 66 535,05 грн 40% річних та 61 255,86 грн пені.

29.11.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 28.11.2022 року) про зменшення розміру позовних вимог.

Також, 29.11.2022 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (б/н від 28.11.2022 року) (вх.канц. № 01-34/10176/22) про долучення до матеріалів справи доказів.

30.11.2022 року до суду від представника відповідача надійшло повідомлення (б/н від 30.11.2022 року) (вх.канц. № 01-34/10295/22) в якому останній зазначає про відсутність можливості прийняти участь в судовому засіданні в зв`язку з аварійним відключенням електроенергії. в м. Києві та Київській області.

У судовому засіданні 01.12.2022 року розглянувши заяву позивача (б/н від 28.11.2022 року) (вх.канц. № 01-34/10175/22) про зменшення розміру позовних вимог, судом прийнято її до розгляду, як таку, що не суперечить приписам ст. 46 ГПК України.

Судом повернуто позивачу з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4 226,47 грн, сплачений за подачу позовної заяви згідно платіжного доручення № 5444 від 26.08.2022 року (оригінал якого міститься у матеріалах справи).

У судовому засіданні постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/802/22 до судового розгляду по суті на 08.12.2022 року.

Також, судом забезпечено проведення судового засідання 08.12.2022 року в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Грасфілд" адвоката Мамедова Андрія Вагіфовича та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВСЬКЕ" адвоката Колісника Б.О.

Ухвалою суду від 01.12.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

07.12.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення (вх.канц. № 01-34/10499/22 від 07.12.2022 року) щодо неправильності розрахунку суми заборгованості за заявою про зменшення розміру позовних вимог.

08.12.2022 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 08.12.2022 року) (вх.канц. № 01-34/10557/22), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви (б/н від 28.11.2022 року) (вх.канц. № 01-34/10175/22) про зменшення розміру позовних вимог та просить суд проводити судове засідання за його відсутності.

У судовому засіданні 08.12.2022 року представники позивача та відповідача правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

При цьому, суд зазначає, що у матеріалах справи наявна заява представника позивача про проведення судового засідання за його відсутності.

Щодо неявки представника відповідача суд приймає до уваги наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

Позивач, в якості підстави заявлених позовних вимог, посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грасфільд" (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВСЬКЕ" (Покупець) договору поставки № 10/11-21-ОД від 10.11.2021 року.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов"язань, в частині оплати поставленого товару утворилась заборгованість в сумі 566 234,84 грн.

Враховуючи викладене Товариством з обмеженою відповідальністю "Грасфільд" звернулось з позовом до суду про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВСЬКЕ" 383 151,77 грн основного боргу, 81 080,23 грн 40% річних, 30 242,05 грн інфляційних втрат та 71 760,79 грн пені за договором поставки № 10/11-21-ОД від 10.11.2021 року.

З урахуванням заяви (б/н від 28.11.2022 року) (вх.канц. № 01-34/10175/22) про зменшення розміру позовних вимог заборгованість становить 281 765,03 грн, з яких 153 974,12 грн основного боргу, 66 535,05 грн 40% річних та 61 255,86 грн пені.

У відзиві на позовну заяву твердження відповідача зводяться до того, що останній не погоджується з доводами позивача про наявність вказаної вище суми основної заборгованості, нараховані на неї пеня та 40% річних не відповідають фактичним обставинам та містять в собі арифметичні невірні розрахунки. Стосовно заявлених інфляційних втрат, зазначає, що позовні вимоги не ґрунтуються на нормах ЦК України та суперечать правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду.

При здійснені розрахунку заборгованості суму чергового платежу, який визначено в євро, позивачем безпідставно проіндексовано (збільшено).

У відповіді на відзив та запереченнях на відповідь на відзив сторони підтримали попередні позиції відносно алгоритму розрахунку суми основного боргу, пені та відсотків річних.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 10.11.2021 року між ТОВ "Грасфільд" (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВСЬКЕ" (Покупець) договору поставки № 10/11-21-ОД (а.с. 32-42, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві сільськогосподарську техніку, визначену у п. 1.2 цього Договору (Товар), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, оплатити та прийняти цей Товар.

Згідно п. 1.1.1 Договору Постачальник здійснює продаж (поставку) Товару в кредит з розстроченням оплати вартості Товару.

Загальна кількість, найменування, одиниці виміру, вартість одиниці виміру Товару та еквівалентна вартість Товару в іноземній валюті, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами тощо визначаються сторонами у специфікаціях до договору, що є невід`ємною частиною цього договору ("Специфікація" або "Специфікації") (п. 1.2 Договору).

Загальна ціна договору визначається сукупною вартістю усього Товару, поставленого за цим договором протягом усього строку його дії (п. 2.1 Договору).

Вартість Товару визнається сторонами як змінна, тобто її кінцева величина, що підлягає сплаті Покупцем, ставиться у залежність від зміни (зростання) курсу іноземної валюти, вказаної у Специфікації як еквівалентну вартість, до гривні на міжбанківському валютному ринку. Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов`язання Покупця підлягають сплаті у національній валюті України - гривні (п. 2.2 Договору).

Ціна на постачання Товару встановлюється в гривні з грошовим еквівалентом в іноземній валюті, визначеній сторонами у Специфікації до Договору, по максимальному комерційному курсу продажу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті підписання Сторонами Специфікації, встановленим на інтернет-сайті (п. 2.3 Договору).

За змістом п. 2.3.1 Договору перерахунок вартості Товару здійснюється у випадку, якщо на дату оплати (внесення попередньої оплати та/або чергового платежу згідно графіку розстрочення оплати) Покупцем замовленого Товару, відбулась зміна курсу іноземної валюти до гривні в сторону зростання курсу на міжбанківському валютному ринку (www.udinform.com) в порівняні зі встановленим в Специфікації до договору курсом на дату її укладання.

Згідно п. 2.5.1 Договору у разі, якщо Постачальник здійснював перерахунок вартості Товару відповідно до п. 2.3.1 Договору у зв`язку із зростанням курсу іноземної валюти, в якій визначено еквівалентну вартість Товару, до гривні, після здійснення Покупцем повної оплати за замовлений Товар, сторони зобов`язані підписати акт перерахунку вартості (ціни) товару, яким підтверджується фактично проведенні фінансові розрахунки за замовлений Товар. Сторони погодили, що зобов`язання Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними, з моменту сплати скоригованої вартості Товару у повному обсязі.

В разі наявності заборгованості у Покупця, наступні платежі, здійснені Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника, зараховуються, в першу чергу, в рахунок погашення наявної заборгованості згідно хронологічного порядку її виникнення та до повного її погашення, незалежно від призначення платежів у платіжному доручені (п. 2.6 Договору).

Усі платежі за цим договором здійснюються Покупцем у гривнях шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у відповідному рахунку. Датою виконання зобов`язання Покупця з оплати певної суми коштів є дата зарахування такої суми коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 2.7 Договору).

Постачальник здійснює поставку Товару на погоджених сторонами у Специфікації до договору умовах у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "ІНКОТЕРМС" (у редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору (3.1 договору.

Відповідно п. 3.3 Договору приймання-передача Товару здійснюється у пункті поставки Товару, визначеному сторонами у Специфікації, з оформленням видаткової накладної на Товар. Для одержання Товару та товаро-супровідних документів на нього, Покупець (його уповноважена особа) зобов`язаний надати Постачальникові (його уповноваженій особі) оригінал належним чином оформленої довіреності. Керівник Покупця вправі приймати Товар від Постачальника без довіреності.

Товар вважається переданим Покупцеві з моменту фактичного підписання товаро-супровідних документів (накладних).

Постачальник зобов`язаний зокрема поставити Покупцю Товар згідно п. 3.1 Договору. Обов`язок Постачальника поставити Товар виникає з моменту фактичного надходження на рахунок Постачальника попередньої оплати в повному обсязі та в строки, визначені у Специфікації до Договору; передати Покупцю технічну документацію, інструкцію з експлуатації (використання) Товару, інші наявні супроводжуючі документи, та надати, на письмову вимогу Покупця, документ, що підтверджує якість Товару, у випадках, коли підтвердження/перевірка якості Товару є обов`язковою відповідно до чинного законодавства (п. 5.1 Договору).

Покупець зобов`язаний зокрема здійснити оплату замовленого Товару в строки і порядку, передбаченому Договором. При перерахуванні коштів Покупець повинен обов`язково вказувати в платіжному дорученні на оплату номер і дату цього договору, номер та дату виставленого рахунку(ів)-фактури.

В разі відсутності даної інформації Постачальник самостійно визначає порядок, суми та напрями зарахування отриманих коштів в рахунок погашення існуючих зобов`язань Покупця (п. 5.2 Договору).

У разі невиконання Покупцем обов`язку щодо попередньої оплати Товару, Постачальник застосовує положення статті 538 Цивільного кодексу України (п. 6.3.1 Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та його скріплення печатками сторін (за наявності) та діє протягом 1 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно з цим договором (п. 9.1 Договору).

На виконання умов договору, між сторонами підписано Специфікацію (Додаток № 1) до договору поставки № 10/11-21-ОД від 10.11.2021 року, за якою сторонами погоджено поставку товару, а саме плуг Pnt 14а Step (Полиця Скандинавська G27, глибина роботи 20/30 см) номенклатурна група MORO ARATRI, загальною вартістю 632 797,44 грн. з ПДВ (21 100,00 Євро), базис поставки DDР Вінницька область, Немирівський район, с. Бугаків.

У Специфікації сторонами погоджено графік оплати товару Покупцем, за яким Покупець зобов`язується до 12.11.2021 року здійснити попередню оплату 30% вартості товару в розмірі 189 839,23 грн (6 330,00 Євро); до 30.12.2021 року здійснити попередню оплату 20% вартості товару в розмірі 126 559,499 грн (4 220,00 Євро); до 30.03.2022 року здійснити попередню оплату 50% вартості товару в розмірі 316 398,72 грн (10 550,00 Євро) (а.с. 20, т. 1).

Згідно платіжного доручення № 743 від 12.11.2021 року відповідачем перераховано кошти в сумі 189 839,23 грн.

Позивачем згідно умов договору виконано взяті на себе зобов`язання згідно поставки товару у строки зазначені у Специфікації.

Поставка товару, підтверджується видатковою накладною №395 від 16.11.2021 року, товарно-транспортною накладною № Р395 від 16.11.2021 року та актом приймання-передачі від 16.11.2021 року, які наявні в матеріалах справи.

В подальшому, згідно графіку оплати товару, вказаного у Специфікації, Покупець зобов`язувався сплатити 20% від вартості товару в розмірі 126 559,49 грн (4 220,00 Євро) до 30.12.2021 року та 50% від вартості товару в розмірі 316 398,72 грн (10 550,00 Євро) - до 30.03.2022 року.

При цьому, відповідач неналежно виконав свої зобов`язання по сплаті грошових коштів, визначених графіком оплати, а саме: до 30.12.2021 року не сплатив обов`язкового платежу в розмірі 126 559,49 грн (4 220,00 Євро).

Судом встановлено проведення відповідачем наступних розрахунків:

- 02.02.22 року 136 987,54 грн., в т.ч. ПДВ, згідно платіжного доручення №819 від 02.02.22р. Призначення платежу «оплата згідно рахунку №16 від 19.01.22 р;

- 12.07.22 року 150 000,00 грн., в т.ч. ПДВ, згідно платіжного доручення №917 від 12.07.22р. Призначення платежу «оплата згідно рахунку №338 від 12.07.22»;

- 15.08.22 року 60 008,90 грн., в т.ч. ПДВ, згідно платіжного доручення №943 від 15.08.22р. Призначення платежу «оплата згідно рахунку №391 від 15.08.22»;

- 06.10.22 року 144 369,00 грн., в т.ч. ПДВ, згідно платіжного доручення №970 від 06.10.22р. Призначення платежу «оплата в рахунок погашення боргу за плуг Рnt 14а Stег (полиця скандинавська G27).

З урахуванням заяви (б/н від 28.11.2022 року) (вх.канц. № 01-34/10175/22) про зменшення розміру позовних вимог сума боргу, за доводами позивача становить 281 765,03 грн, з яких 153 974,12 грн, 66 535,05 грн - 40% річних; 61 255,86 грн.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи підтверджують неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого товару, у встановлений договором строк.

Водночас, визначення вірної суми основного боргу залежить від змісту укладеного Сторонами Договору та формули розрахунку вартості товару, з урахуванням зміни курсу іноземної валюти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно п. 2.3. Договору, ціна на постачання Товару встановлюється в гривні з грошовим еквівалентом в іноземній валюті, визначеній сторонами у Специфікації до Договору, по максимальному комерційному курсу продажу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті підписання Сторонами Специфікації, встановленим на інтернет-сайті (п. 2.3 Договору).

За змістом п. 2.3.1 Договору перерахунок вартості Товару здійснюється у випадку, якщо на дату оплати (внесення попередньої оплати та/або чергового платежу згідно графіку розстрочення оплати) Покупцем замовленого Товару, відбулась зміна курсу іноземної валюти до гривні в сторону зростання курсу на міжбанківському валютному ринку (www.udinform.com) в порівняні зі встановленим в Специфікації до договору курсом на дату її укладання.

Сторони домовились, що таке коригування вартості товару не вважається змінами умов цього договору та (або) Специфікації до договору. Постачальник здійснює в односторонньому порядку перерахунок вартості товару, вказаної в специфікації до договору, на фактичну дату оплати пропорційно зміні (зростанню) курсу іноземної валюти, і перерахована у такий спосіб сума платежу, що має бути здійснена згідно графіку оплати вартості Товару, зазначається Постачальником у рахунку-фактурі, встановленому для Покупця на оплату, та є остаточною і обов`язковою для сторін без будь-яких інших умов додаткового погодження.

На підставі п. 2.3.2. Договору, інформація про максимальний комерційний курс продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку одержується з інтернет-сайту:

1) з головної сторінки інтернет-сайту обираємо за опцією «Календар» відповідну дату для визначення курсу, що передує даті проведення Покупцем оплати;

2) курс визначаємо по таблиці з розділу під назвою «Міжбанківський ринок», використовуючи курс під словом А8К з 5-тої колонки таблиці під назвою «Мах за період».

У разі виникнення суперечок достатнім доказом існування курсу Міжбанку на визначену дату є роздруківка відповідної сторінки з сайту, що зроблена Постачальником та засвідчена підписом уповноваженою особи Постачальника та його печаткою на день, що передує дню здійснення Покупцем фактичної оплати Товару згідно Специфікації за Договором.

Якщо з незалежних від волі та дій Сторін обставин, з технічних чи інших причин робота інтернет-сайту тимчасово або остаточно припинена, що позбавляє Сторін можливості отримати дані про курс гривні до іноземної валюти, Сторони, в такому випадку, джерелом інформації про стан курсу гривні до іноземних валют використовуватимуть дані, розміщенні на інтернет-сайті банку АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за посиланням, за допомогою функції (вкладки) «Архів».

Перерахунок вартості Товару здійснюється за розрахунковою формулою згідно п. 2.3. Договору, використовуючи значення К1 по комерційному курсу продажу відповідної іноземної валюти АТ«КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на дату, що передує даті проведення Покупцем фактичної оплати (п. 2.3.3. Договору).

Згідно графіку оплати товару, вказаного у Специфікації, Покупець зобов`язувався сплатити 20% від вартості товару в розмірі 126 559,49 грн (4 220,00 Євро) до 30.12.2021 року та 50% від вартості товару в розмірі 316 398,72 грн (10 550,00 Євро) - до 30.03.2022 року.

Перерахунок вартості Товару в такому випадку здійснюється за наступною формулою:

Ц2 = (Ц1хЛ1) : К2, де

Ц2 - перерахована сума, що підлягає сплаті;

Ц1 - сума попередньої оплати/чергового платежу згідно графіку оплати вартості Товару, що визначена у специфікації до договору;

К1 - максимальний комерційний курс продажу іноземної валюти, встановлений на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує дату оплати товару Покупцем;

К2 - максимальний комерційний курс продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, визначений у відповідній Специфікації до договору.

Отже, сторонами визначено розміри платежів на конкретну дату у відсотках від загальної вартості товару та розмір відповідного платежу в Євро.

Розмір гривневого платежу визначено у специфікації по курсу Євро до гривні на 12.11.21 року. Однак, на дату оплати такого чергового платежу покупець повинен сплатити в суму в гривнях, яка буде відповідати розміру платежу в Євро, що передбачений для даного чергового платежу в таблиці у Специфікації.

Вартість товару сплачується Покупцем в гривнях згідно курсу гривні до євро, визначеного на дату, який передує дню фактичної оплати згідно даних сайту: "www.udinform.com".

Курс євро на момент підписання сторонами Специфікації становив 29,9904 грн. за 1 євро (показник К2 у формулі розрахунку вартості товару).

При сплаті чергового платежу його гривневий розмір, визначений у Специфікації, підлягає Індексації на курсову різницю (К1 / К2).

Сторонами не оспорювався факт прострочення зі сторони відповідача термінів своєчасного розрахунку, однак застосовувались різні підходи при обчисленні суми основного боргу та штрафних санкцій.

Судом виявлено помилки у розрахунках обох сторін.

Так, у претензії №19 від 26.07.2022 року позивач зазначає про заборгованість за товар 6 495,95 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 263 085,98 грн, з ПДВ.

Однак у позовній заяві, станом на 25.08.22 року, позивач визначає основну заборгованість за товар в розмірі 383 151,77 грн. з ПДВ.

У розрахунках відповідача не враховано зміст заяви про зменшення позовних вимог, у якій зокрема збільшено період нарахування пені та відсотків річних до 05.10.2022, при визначенні суми основного боргу застосовно курс валют станом на 13.10.2022 року, незважаючи на перерахування коштів 06.10.2022 року, отже курс валют слід було розраховувати станом на 05.10.2022 року.

Тому, судом самостійно перевірено відповідні розрахунки, з визначенням належної суми до сплати.

Згідно ч. 2 ст. 524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобо`вязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Сторонами визначено ціну продукції у гривні, з еквівалентом іноземної валюти, тобто основою розрахунків має бути саме національна валюта, з урахуванням зміни її курсу по відношенню до Євро на дату, що передує платежу.

Повторне обчислення суми боргу на дати, визначені у специфікації суд вважає помилковим, оскільки коригування слід здійснювати відносно дат перерахування коштів.

До 30.12.2021 року відповідач повинен був перерахувати 126 559,49 грн, що еквівалентно 4 220,00 Євро.

З простроченням терміну розрахунку, 02.02.22 року відповідачем сплачено 136 987,54 грн, згідно платіжного доручення № 819.

Отже, 02.02.22р. для сплати чергового платежу в розмірі 20% вартості товару згідно Графіку оплати, Відповідач повинен був сплатити 135 402,50 грн, виходячи з максимального курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку станом на 01.02.2022 року у розмірі 32,0859 грн. за 1 євро (т. 1 а.с. 78).

Тому, відповідачем переплачено 1 585,04 грн.

До 30.03.2022 року відповідач повинен був перерахувати 316 398,72 грн, що еквівалентно 10 550,00 Євро.

З простроченням терміну розрахунку,12.07.2022 року відповідачем сплачено 150 000,00 грн, згідно платіжного доручення № 917.

Згідно даних сайту: "www.udinform.com" не визначено максимального курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку станом на 11.07.2022 року (т. 1 а.с. 201).

Тому, згідно п. 2.3.3. Договору джерелом інформації про стан курсу гривні до іноземних валют є дані, розміщенні на інтернет-сайті банку АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за посиланням, за допомогою функції (вкладки) «Архів» (т. 1 а.с. 202).

Отже, еквівалент сплачених 12.07.2022 року коштів в сумі 150 000,00 грн становив 4 054,05 Євро (150 000 грн : 37.00 грн / 1 євро).

В подальшому, 15.08.2022 року відповідачем сплачено 60 008,90 грн згідно платіжного доручення № 943.

Станом на 12.08.2022 року максимальний курс продажу Євро на міжбанківському ринку згідно даних сайту: "www.udinform.com" становив 38,1014 грн за 1 Євро (т. 1 а.с. 82).

Тому, еквівалент сплачених 15.08.22 року коштів в сумі 60 008,90 грн. склав 1 574,97 євро (60 008,90 грн. : 38,1014 грн. / 1 євро).

06.10.2022 року відповідачем перераховано 144 369,00 грн, згідно платіжного доручення №970.

Станом на 05.10.2022 року максимальний курс продажу Євро на міжбанківському ринку згідно даних сайту: "www.udinform.com" становив 36,8419 грн за 1 Євро (т. 1 а.с. 204).

Таким чином, еквівалент сплачених 06.10.22 року коштів в сумі 144 369,00 грн. становив 3 918,60 євро (144 369,00 грн. : 36,8419 грн / 1 євро).

Враховуючи викладене, суд погоджується з розрахунками відповідача з приводу оплати за поставлений Товар 20 147,02 Євро (6 330,00 євро (12.11.2021 року, що не оспорювалось сторонами) + 4 269,40 євро + 4 054,05 євро + 1 574,97 євро + 3 918,60 євро).

Отже, залишок несплаченої відповідачем вартості Товару становить 952,98 євро (21 100 - 20147,02 = 952,98 євро.

Суму основної заборгованості за Договором поставки № 10/11-21-ОД від 10.11.2021 року слід визначити за курсом 36,8419 грн за 1 Євро, згідно максимального курсу продажу Євро на міжбанківському ринку згідно даних сайту: "www.udinform.com" (т. 1 а.с. 204).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу підлягають задоволенню у розмірі 35 109,59 грн.

Одночасно, суд відхиляє вимоги позову в частині стягнення з відповідача 118 864,53 грн суми основного боргу.

Також, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 66 535,05 грн 40% річних та 61 255,86 грн - пені.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді відсотків річних та відсотків за користування товарним кредитом виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.3.3. Договору, у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті вартості товару, Покупець сплачує на користь Постачальника проценти за неправомірне користування коштами в розмірі 40% річних з простроченої суми.

Суд відмежовує можливість нарахування відсотків на підставі ст. 538 ЦК України, яка регулює відносини щодо користування грошовими коштами, а не міри цивільно-правової відповідальності.

Також, позивач у підставах позову посилався саме на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, позивачем правомірно нараховано вимоги про стягнення з відповідача 40 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

З приводу нарахування пені суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно п. 6.3 Договору за порушення строків здійснення оплати, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми, що підлягає оплаті, за кожен день прострочення. Нарахування пені, за прострочення виконання грошових зобов`язань, здійснюється до повного розрахунку. Сторони домовились збільшити позовну давність про стягнення неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором, до 3-х років.

Розглянувши надані позивачем розрахунки пені та відсотків річних, судом встановлено помилки відносно нарахування включно із датою останнього дня розрахунку та з урахуванням дати оплати коштів.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення штрафних санкцій та відсотків річних (Постанова КГС ВС від 13.08.2018 року у справі №922/1008/16).

Максимальний розмір пені, визначений Законом та погоджений сторонами у договорі, пов`язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. При цьому оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні (Постанови КГС ВС від 06.03.2019 року у справі №916/4692/15, суду від 18.09.20 року у справі №916/4693/15).

З урахуванням встановлених судом обставин щодо стягнення основної суми боргу, судом визначено арифметично вірними розрахунки відповідача щодо нарахування відсотків річних в сумі 4 717,14 грн та пені у розмірі 2 208,48 грн, а суму заборгованості 130 435,98 грн за період з 31.12.2021 по 01.02.2021 рр (т. 1 а.с. 185, 186).

З приводу розрахунку пені за період з 31.03.2022 по 05.10.2022 рр. судом враховано предмет позову, який позивач збільшено у заяві від 29.11.2022 року, тому перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора, судом визначено пеню в сумі 48 301,57 грн.

Отже, суд вважає обґрунтованим розмір пені в сумі 50 510,05 грн (2 208,48 + 48 301,57).

Крім того, за період з 31.03.2022 по 05.10.2022 рр. перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора, судом визначено суму відсотків річних на рівні 52 997,63 грн.

Тому, суд вважає обґрунтованим розмір 40% річних в сумі 57 714,77 грн (4 717,14 + 52 997,63).

Тобто, позивачем необґрунтовано заявлено до стягнення 10 745,81 грн - пені та 8 820,28 грн - відсотків річних.

При вирішенні питання щодо остаточної суми стягнення пені, з урахуванням позиції відповідача, суд враховує наступне.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (абз.1 п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011).

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Водночас, суд зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 р.

Процесуальна норма може застосовуватися виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18.

Так, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Подібних висновків щодо розміру штрафних санкцій дійшла Велика Палата Верховного Суду 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц; у справі №902/417/18 від 18.03.2020 року.

Дослідивши матеріали даної справи, суд враховує:

- погашення відповідачем суми основного боргу на рівні близько 95%;

- захищеність майнових інтересів позивача внаслідок нарахування суми боргу, з урахування еквіваленту іноземної валюти;

- можливість нарахування 40% річних та пені до моменту повного погашення суми основного боргу;

- термін прострочення є тривалим та становить близько одного року на момент винесення судового рішення.

Таким чином, суд вважає, що наведене вище у своїй сукупності є винятковими обставинами, які є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України та зменшення пені з урахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду.

Суд доходить висновку, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, про наявність достатніх правових підстав для зменшення пені та відсотків річних на 50%, що за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Отже, до стягнення з відповідача слід визначити 25 255,03 грн пені та 28 857,39 - 40% річних.

Підсумовуючи, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення 36 000,83 грн пені, а також 37 677,66 грн - відсотків річних.

За вказаних обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грасфілд" підлягає частковому задоволенню.

Стосовно вирішення питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання, на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВСЬКЕ" (вул. Шкільна, 1, с. Бугаків, Немирівський район, Вінницька область, 22852, код - 05413847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грасфілд" (вул. Білицька, 18, кв. 109, м. Київ, 04078, код - 39541588) 35 109,59 грн - основного боргу за Договором поставки № 10/11-21-ОД від 10.11.2021 року, 28 857,39 грн - 40% річних, 25 255,03 грн - пені.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Грасфілд" (вул. Білицька, 18, кв. 109, м. Київ, 04078, код - 39541588) в частині вимог про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВСЬКЕ" (вул. Шкільна, 1, с. Бугаків, Немирівський район, Вінницька область, 22852, код - 05413847) 118 864,53 грн основного боргу за Договором поставки № 10/11-21-ОД від 10.11.2021 року; 37 677,66 грн - 40% річних; 36 000,83 грн - пені.

4. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 19.12.2022 року об 11:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, зал № 1).

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку: представнику позивача адвокату Мамедову А.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , представнику відповідача адвокату Коліснику Б.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 19 грудня 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Білицька, 18, кв. 109, м. Київ, 04078)

3 - відповідачу (вул. Шкільна, 1, с. Бугаків, Немирівський район, Вінницька область, 22852)