Рішення

від 16.12.2022 по справі 907/530/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/530/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/530/22

за позовною заявою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конті-буд Ужгород", м. Луцьк про стягнення заборгованості у сумі 123 154,76 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 123 154,76 грн., заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 29.11.2016 р., посилаючись на порушення відповідачем умов договору та вимог положень статей 525-527 Цивільного кодексу України, та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/530/22, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.07.2022 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 29.07.2022 р. у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування на забезпечення судочинства була надіслана відповідачу на його електронну адресу.

На виконання вимог ухвали суду від відповідача 29.07.2022 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення вимог позивача заперечує, з підстав наведених у ньому.

Зокрема, за доводами представника відповідача у Товариства з обмеженою відповідальністю "Конті-буд Ужгород", м. Луцьк відсутня будь яка заборгованість за період дії договору.

Крім того, вказує на те, що акт приймання-передачі об`єкта оренди був однією з невід`ємних частин договору оренди землі до 05.04.2015 року, коли його обов`язковість відмінена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)». Натомість наразі статтею 17 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Після закінчення терміну дії Договору/строку оренди ТОВ «КОНТІ-БУД УЖГОРОД» звернулось із відповідною заявою за № 30/11/21-1 від 30.11.2021 р. до державного реєстратора, який у повній відповідності до вимог чинного законодавства припинив реєстрацію іншого речового права 02.12.2021 року, про що 06.12.2021 року внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на рухоме майно, що засвідчується Витягом № 288552413 від 06.12.2021 року, а згадана заява Товариства зазначена як підстава припинення речового права.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2016 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (далі Позивач, Департамент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Конті-буд Ужгород» (далі - Відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки (в новій редакції) строком до 29.11.2021 року (далі Договір).

17.11.2021 р. на підставі рішення сесії Ужгородської міської ради від № 425 від 07.09.2021 р., департамент міського господарства Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 36541721) було перейменовано на департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі Позивач) (код ЄДРПОУ 36541721).

Предметом Договору є земельна ділянка для будівництва житлового комплексу площею 1,6258 га по вул. Володимирській в м. Ужгороді, кадастровий номер 2110100000:24:002:0215.

Під час дії вказаного Договору, між сторонами укладались додаткові угоди про внесення змін та до доповнень до нього, зокрема в пункти 5, 10, 11 Договору, у зв`язку зі зміною коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до додаткової угоди про внесення змін до Договору від 01.01.2017 року, сторони встановили орендну плату у розмірі 283 035,52 грн в рік та відповідно 23 586,29 грн в місяць.

За умовами п. 8 Договору, договір діє до 29.11.2021 р. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пунктів 11, 30 Договору, орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового місяця, а на орендаря покладено обов`язок своєчасно вносити плату за використання земельної ділянки.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється одночасно з проведенням державної реєстрації права оренди землі та передається за актом її приймання передачі (п. 21 Договору).

За актом приймання передачі земельної ділянки № 643 від 21.12.2006 року. Відповідачем прийнята земельна ділянка площею 1.6258 га, за адресою: м.Ужгород, вул. Володимирська.

У відповідності з п. 15 та п. 30 Договору Орендар здійснив державну реєстрацію іншого речового права - оренди у відповідності з нормами діючого законодавства, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформований 25.01.2017 року.

Після припинення договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних з зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків спір вирішується у судовому порядку (п. 22 Договору).

Пунктом 34 Договору передбачено, що дія Договору припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

Абзацом 9 пункту 30 Договору оренди, сторони поклали на орендаря обов`язок здійснити плату за фактичне використання земельної ділянки до моменту її повернення. При цьому визначили, що плата за таке користування вноситься у розмірі, що визначені Договором.

Після закінчення терміну дії Договору/строку оренди ТОВ «КОНТІ-БУД УЖГОРОД» звернулось із відповідною заявою за № 30/11/21-1 від 30.11.2022 року до державного реєстратора, який припинив реєстрацію іншого речового права 02.12.2021 року, про що 06.12.2021 року внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на рухоме майно, що засвідчується Витягом № 288552413 від 06.12.2021 року.

За доводами позивача, після закінчення договору оренди, у орендаря виник обов`язок повернути земельну ділянку та сплатити плату за фактичне її використання до моменту повернення.

Позивач стверджує, що Відповідач в строки, в порядку та на умовах, що передбачені договором оренди не виконав своїх зобов`язань, не повернув орендовану земельну ділянку в наслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість в розмірі 123 154,76 грн. за фактичне користування земельною ділянкою у період з лютого по червень 2022 року.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем 10.01.2022 року надіслано Орендарю лист-вимогу № 30.01-12/22 "Про орендні відносини" в якій наголошено на необхідності здійснення оплати заборгованості та повернення земельної ділянки відповідно до умов укладеного між нами Договору. В подальшому, Департаментом було скеровано на адресу Відповідача претензію, в котрій поставлено вимогу щодо оплати заборгованості в сумі 75 98,18 та повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі у місячний термін.

Однак, вказані претензії були залишені Відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало приводом звернення Позивача до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Сторонами визначено, що предметом Договору є земельна ділянка для будівництва житлового комплексу площею 1,6258 га по вул. Володимирській в м. Ужгороді, кадастровий номер 2110100000:24:002:0215.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється одночасно з проведенням державної реєстрації права оренди землі та передається за актом її приймання передачі (п. 21 Договору).

За актом приймання передачі земельної ділянки № 643 від 21.12.2006 р. Відповідачем прийнята земельна ділянка площею 1.6258 га, за адресою: м.Ужгород, вул. Володимирська.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до додаткової угоди про внесення змін до Договору від 01.01.2017 року, сторони встановили орендну плату у розмірі 283 035,52 грн в рік та відповідно 23 586,29 грн в місяць.

Відповідно до пунктів 11, 30 Договору, орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового місяця, а на орендаря покладено обов`язок своєчасно вносити плату за використання земельної ділянки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами п. 8 Договору, договір діє до 29.11.2021 р. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 34 Договору передбачено, що дія Договору припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

Матеріалами справи, встановлено, що за час дії договору у відповідача відсутня заборгованість за орендними платежами, а сам договір припинив свою дію та не був поновлений сторонами.

Абзацом 9 пункту 30 Договору оренди, сторони поклали на орендаря обов`язок здійснити плату за фактичне використання земельної ділянки до моменту її повернення. При цьому визначили, що плата за таке користування вноситься у розмірі, що визначені Договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (частина перша ст. 34 ЗУ «Про оренду землі»).

Після припинення договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних з зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків спір вирішується у судовому порядку (п. 22 Договору).

Стаття 17 ЗУ «Про оренду землі», передбачає, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Після закінчення терміну дії Договору/строку оренди ТОВ «КОНТІ-БУД УЖГОРОД» звернулось із відповідною заявою за № 30/11/21-1 від 30.11.2022 року до державного реєстратора, який припинив реєстрацію іншого речового права 02.12.2021 року, про що 06.12.2021 року внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на рухоме майно, що засвідчується Витягом № 288552413 від 06.12.2021 року.

Таким чином, за відсутності передбаченого договором обов`язку орендаря, повернути об`єкт оренди за актом приймання передачі, здійснення державної реєстрації припинення іншого речового права орендарем, після закінчення строку дії договору, є належним виконанням ним своїх договірних зобов`язань.

Доводи позивача, які фактично зводяться до наявності правових підстав для стягнення коштів за фактичне користування об`єктом оренди, судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними висновками суду.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для стягнення орендної плати за період після закінчення договору оренди.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конті-буд Ужгород", м. Луцьк про стягнення заборгованості у сумі 123 154,76 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано: 20.12.2022.

Суддя О. Ф. Ремецькі