Рішення

від 06.12.2022 по справі 920/1045/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2022Справа № 920/1045/21

За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Суми

до 1. Державного підприємства "Шосткинське лісове господарство" Сумської області,

2. Сумської обласної державної адміністрації,

треті особи 1. Міністерство оборони України, 2. Кабінет Міністрів України

про визнання розпорядження частково недійсним, скасування рішення державного реєстратора

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Божко Д.О.

Представники:

від позивача: Гута В.І.,

від відповідачів: 1. Черненко Д.О., 2. Мельник В.М.,

від третіх осіб: 1. Сергута Г.О., 2. не з`явився.

СУТЬ СПОРУ :

у вересні 2021 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Суми звернувся в господарський суд Сумської області з позовом.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27 вересня 2021 р. матеріали передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Після зміни у січні 2022 року предмету позову позивач заявив про визнання недійсним розпорядження Сумської обласної державної адміністрації № 727-ОД від 28 грудня 2019 р. в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання у постійне користування Державному підприємству "Глухівське лісове господарство" земельної ділянки площею 219,5607 га (кадастровий номер № 5921583500:05:003:0016), скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим № 5921583500:05:003:0016 плошею 219,5607 га за номером запису 35037416 та права постійного користування цією земельною ділянкою.

Зазначав, що в його оперативному управлінні та користуванні перебуває земельна ділянка площею 37,16 га на території Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області.

Вказана земельна ділянка належить Міністерству оборони України, відведена у користування військовій частині НОМЕР_1 під військове містечко НОМЕР_2.

Правовий статус цієї земельної ділянки є державна власність для потреб оборони.

Розпорядженням Сумської обласної державної адміністрації (далі-відповідач 2.) № 727-ОД від 28 грудня 2019 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 219,5607 га на території Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області (кадастровий номер 5921583500:05:003:0016), до складу якої входить вищевказана земельна ділянка площею 37,16 га, у постійне користування Державному підприємству "Шосткинське лісове господарство" (далі-відповідач 1.) як правонаступнику Державного підприємства "Глухівське лісове господарство".

Також вказував, що 10 січня 2020 р. державним реєстратором Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області Безуглою В.С. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку (номер запису № 35037416) та право постійного користування земельною ділянкою (номер запису № 35037454) за відповідачем 1.

Посилаючись на те, що відповідач 2. не є органом, уповноваженим розпоряджатись землями оборони, це рішення є неправомірним та порушує його права як користувача цієї земельної ділянки, позивач на підставі ст.ст. 386, 393 ЦК України просив позов задовольнити, визнати розпорядження Сумської обласної державної адміністрації № 727-ОД "Про затвердження проекту землеустрою та надання в постійне користування земельних ділянок за межами населених пунктів на території Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання у постійне користування Державному підприємству "Глухівське лісове господарство" земельної ділянки площею 219,5607 га (кадастровий номер 5921583500:05:003:0016), скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 219,5607 га (кадастровий номер 5921583500:05:003:0016) за номером запису № 35037416 та права постійного користування земельною ділянкою за номером запису № 35037454.

Також просив покласти на відповідачів понесені ним витрати з оплати судового збору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача 1. у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог. Відзив на позовну заяву цей відповідач не подав.

Відповідач 2. у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відповідність прийнятого ним розпорядження вимогам чинного законодавства.

У процесі розгляду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено Міністерство оборони України (далі-третя особа 1.), Кабінет Міністрів України (далі-третя особа 2.).

Третя особа 1. у письмових поясненнях на позовну заяву, її представник у судовому засіданні підтримав заявлені позивачем вимоги. Пояснили, що земельна ділянка площею 37,16 га, яка розташована на території Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області відноситься до земель оборони (надана для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України і та Міністерства оборони України) знаходиться в користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Суми і є державною власністю. Відповідно до Законів України "Про оборони України" та "Правовий режим майна у Збройних силах України" Міністерство оброни України є уповноважним державним органом управління військовим майном. Вказував, що оспорюване рішення прийняте відповідачем з порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.ч. 1, 5 ст. 116, ст.ст. 120, 141, ч. 3 ст. 142 ЗК України, ч. 3 ст. 24, ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", п.п. 44, 45 Положення про користування землями та порушує права позивача як органу управління державним майном.

Третя особа 2. у письмових поясненнях на позовну підтримала заявлені позивачем вимоги. Представник цієї третьої особи у судове засідання повторно не з`явилися, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст.ст. 165, 202 ГПК України у відсутності третьої особи 2., за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи 1., розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.ст. 2, 10 Закону України "Про оборону України", Збройні Сили України - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності.

Відповідно до вимог ст. 13 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст.ст. 9, 14 Закону України "Про Збройні Сили України" землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, зокрема земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

Законом України "Про управління об`єктами державної власності" визначено, що управління об`єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, міністерствами та іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними у межах, визначених законодавством України.

Статтею 19 ЗК України запроваджено поділ земель України за категоріями залежно від їх цільового призначення, у т.ч. на землі оборони.

Відповідно до вимог ст. 77 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Згідно статті 20 ЗК України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно у відповідності до Закону України "Про використання земель оборони".

Згідно ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" та п. 1 "Положення про Міністерство оборони України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 671 від 26 листопада 2014 р., п. 44 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями (далі Положення МО про користування землями) і Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України № 483 від 22 грудня 1997 р., Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, яке зокрема, здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність, готує пропозиції щодо зміни цільового призначення земельних ділянок Збройних Сил України, надає згоду на вилучення земельних ділянок, які не використовуються Збройними Силами України. Як центральний орган виконавчої влади Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом із казарменим фондом, житловим фондом, об`єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони (наказ Міністерства оборони України № 448 "Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України" від 3 липня 2013 р.).

Судом встановлено, що на оперативному обліку позивача перебуває земельна ділянка площею 37,16 га, яка розташована на території Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області.

Вказана земельна ділянка належить Міністерству оборони України, відведена у користування військовій частині НОМЕР_1 під військове містечко НОМЕР_2.

На указаній земельній ділянці було зведено військове містечко (будівлі та споруди), у т.ч. громадський будинок з господарськими допоміжними будівлями та спорудами загальною площею 7968,2 м2 (вул. Лісова, 1, масив "Обложки-2", с/рада Березівська Глухівський район, Сумська область).

Це підтверджується наявними у матеріалах справи індивідуальною карткою обліку земельної ділянки (Додаток № 2 до Інструкції з обліку земельних ділянок в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України України, форма 403), схемою генерального плану військового містечка НОМЕР_2 відведення земельної ділянки (дозволене рішенням виконкому райради № 876 від 18 травня 1977 р.), актом приймання (передачі) будівель, споруд на території військового містечка від 26 березня 2019 р., технічним паспортом на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (військове містечко НОМЕР_2) від 4 липня 2019 р., листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 10-18-0.2-4339/2-20 від 3 серпня 2020 р.

Як вказував позивач підставою для відведення у користування військовій частині стало рішення № 876 від 18 травня 1997 р., яке додано до матеріалів справи ним не було у зв`язку із його втратою.

При цьому, оскільки факт розміщення на спірній земельній ділянці військового містечка, її розташування та меж учасниками справи не оспорюється, тому суд вважає такі обставини встановленими.

Право державної власності на майно та земельну ділянку площею 37,16 га розташованої на території Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області виникло на підставі ч. 1 ст. 34 Закону України "Про власність", відповідно до якого загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, внутрішніх військ і Державної прикордонної служби України; оборонні об`єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв`язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 р. право на землю, набуте, на підставі законодавства, яке діяло раніше, не припиняється у зв`язку наступною зміною земельного законодавства.

Отже, на підставі ст.ст. 77, 78, 84 ЗК України, ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.ст. 1, 2 Закону України "Про використання земель оборони" землі військового містечка НОМЕР_2 відносяться за формою власності до земель державної власності, за цільовим призначенням до земель оборони та перебувають на відповідному обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Згідно з правовими нормами, що містяться у ч. 2 ст. 77, ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України, землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Відповідно до ст. 92 ЗК України право користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Також встановлено, що розпорядженням Сумської обласної державної адміністрації № 727-ОД "Про затвердження проекту землеустрою та надання в постійне користування земельних ділянок за межами населених пунків на території Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області" від 28 грудня 2019 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, іншого лісогосподарського призначення та збереження і використання земель природно-заповідного фонду Державному підприємству "Глухівське лісове господарство", Землянківське лісництво (за межами населених пунктів), за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення на території Березівської об`єднаної територіальної громади (сільської ради) Глухівського району Сумської області, надано Державному підприємству "Глухівське лісове господарство" у постійне користування земельні ділянки державної власності із земель лісогосподарського призначення, зокрема, площею 219,5607 га (кадастровий номер 5921583500:05:003:0016).

10 січня 2020 р. державним реєстратором Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області Безуглою В.С. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку (номер запису № 35037416) та право постійного користування земельною ділянкою (номер запису № 35037454) за відповідачем 1.

Ці обставини підтверджуються поясненнями сторін, третьої особи 1., наявними у матеріалах справи розпорядженням та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта № 283982091 від 10 листопада 2021 р.

При цьому, з наявних у матеріалах справи карти обліку земельної ділянки (Додаток № 2 до Інструкції з обліку земельних ділянок в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України України, форма 403), схеми генерального плану військового містечка НОМЕР_2 відведення земельної ділянки (дозволене рішенням виконкому райради № 876 від 18 травня 1977 р.) слідує, що земельна ділянка площею 37,16 га, зайнята війсьовим містечком НОМЕР_2 на території Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області, є частиною земельної ділянки площею 219,5607 га (кадастровий номер 5921583500:05:003:0016), яку спірним розпорядженням № 727-ОД від 28 грудня 2019 р. було надано у постійне користування відповідачу 1.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", передбачено, що до компетенції Кабінету Міністрів України належить, зокрема, визначення порядку вилучення і передачі військового майна у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування).

Відповідно до ч. 1 ст. 117, ст. 142 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України суду не надано доказів прийняття органом, уповноваженим на розпорядження землями оборони (Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України) рішення про відмову від права власності на спірну земельну ділянку або відчуження її в інший визначений законом спосіб.

За відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України відповідач 2. не мав повноважень розпоряджатись спірною земельною ділянкою державної власності, не міг вилучати її з користування Міністерства оборони України та приймати рішення стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для ведення лісового господарства та надання цієї земельної ділянки в постійне користування відповідачу 1.

Отже, оспорюване розпорядження в частині земельної ділянки військового містечка НОМЕР_2 прийняте відповідачем 2. з порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.ч. 1, 5 ст. 116, ст.ст. 120, 141, ч. З ст. 142 ЗК України, ч. 3 ст. 24, ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", п.п. 44, 45 Положення про користування землями та порушує права позивача як органу управління державним майном.

Відповідно до положень статті 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Крім того, спірним розпорядженням № 727-ОД від 28 грудня 2019 р. незаконно змінено цільове призначення земельної ділянки військового містечка НОМЕР_2 площею 37,16 га із земель оборони на землі для ведення лісового господарства.

Відповідно до вимог ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування" визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 317, ч. 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321, ст. 386 ЦК України право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику цього майна. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушеним. Ніхто не може бути протиправною позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право на захист права власності.

Згідно зі ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки як і постійний користувач) має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника визнається судом недійсним та скасовується.

Враховуючи, що спір між сторонами виник щодо земельної ділянки, площею 37,16 га, а не 219,5607 га, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є визнання розпорядження відповідача 2. в частині відведення та надання в постійне користування відповідачу 1. земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку військового містечка НОМЕР_2 площею 37,16 га та права постійного користування земельною ділянкою. Це зумовлює часткове задоволення позову.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 2, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Суми задовольнити частково.

Визнати недійсним розпорядження Сумської обласної державної адміністрації № 727-ОД "Про затвердження проекту землеустрою та надання в постійне користування земельних ділянок за межами населених пунків на території Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області" від 28 грудня 2019 р. в частині відведення та надання в постійне користування Державному підприємству "Глухівське лісове господарство" земельної ділянки військового містечка НОМЕР_2 площею 37,16 га на території Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області у складі земельної ділянки площею 219,5607 га (кадастровий номер 5921583500:05:003:0016).

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5921583500:05:003:0016), яка знаходиться на території Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області, номер запису № 35037416, та права постійного користування земельною ділянкою, номер запису № 35037454 в частині земельної ділянки військового містечка НОМЕР_2 площею 37,16 га.

Стягнути з Сумської обласної державної адміністрації (40000, м. Суми, Майдан Незалежності, 2, код 14005581) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми (40021, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165, код 26622590) 4540 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 19 грудня 2022 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар