Ухвала

від 07.12.2022 по справі 716/138/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 716/138/22

провадження № 61-9433св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: комунальний заклад «Заставнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)» Заставнівської міської ради Чернівецької області, відділу освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради Чернівецької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лазоряка Миколи Івановича на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04 квітня 2022 року у складі судді Стрільця Я. С. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Владичана А. І., Литвинюк І. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до комунального закладу «Заставнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)» Заставнівської міської ради Чернівецької області, відділу освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради Чернівецької області про визнання протиправним та скасування наказу від 08 листопада

2021 року № 30 про відсторонення її від роботи, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати за час відсторонення.

Позовна заява мотивована тим, що вона працює на посаді асистента вихователя комунального закладу «Заставнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)» Заставнівської міської ради Чернівецької області

з 01 березня 2019 року.

08 листопада 2021 року їй пред`явлено для ознайомлення наказ №30 комунального закладу «Заставнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)» від 08 листопада 2021 року про її відсторонення від роботи у зв`язку із відмовою від обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-COV-2, але не більше ніж до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-COV-2, з призупиненням на період відсторонення виплати заробітної плати.

Після ознайомлення із вказаним наказом дізналася, що підставою її відсторонено від роботи є наказ МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 жовтня 2021 року № 2153, про існування якого їй не було відомо, роботодавець не повідомляв її про необхідність проходження обов`язкового профілактичного щеплення.

Вказувала, що під час зборів колективу ані керівництво освітнього закладу, ані представники Заставнівської міської ради, не повідомляли про вимоги законодавства та не розповідали про наслідки його невиконання.

Ані в трудовому договорі, ані в будь-якому іншому документі, що підписані між нею та роботодавцем, такого зобов`язання немає, так само як і не передбачено повноваження відповідача на відсторонення її з роботи з підстав відсутності вищевказаного щеплення. Вважає, що такий наказ є незаконним, порушує її право на працю, а тому підлягає скасуванню.

Оспорюваний наказ підписаний в.о. директора ОСОБА_3, хоча остання не мала на те законних повноважень та не була правомочна на видання такого наказу.

З огляду на вказане вище у сукупності, просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. директора комунального закладу «Заставнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)» Заставнівської міської ради Чернівецької області ОСОБА_3

від 08 листопада 2021 року №30 про відсторонення від роботи

ОСОБА_1 ;

- стягнути з відділу освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради Чернівецької області на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з часу відсторонення - 08 листопада 2021 року, до часу прийняття судового рішення;

- поновити її на роботі на посаді асистента вихователя комунального закладу «Заставнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)» Заставнівської міської ради Чернівецької області.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області

від 04 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 23 серпня 2022 року, в задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідач, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимог статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення ОСОБА_1 від роботи.

Також у спірних правовідносинах апеляційний суд не вбачав порушення права позивачки на працю, визначеного статтею 43 Конституції України, оскільки за нею зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений. Обмеження позивачки було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя і здоров`я людей.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У вересні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Лазоряка М. І. на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04 квітня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 серпня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Лазоряк М. І., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачку відсторонено від роботи протиправно, оскільки положеннями закону не визначено норми щодо примусової вакцинації. Суди попередніх інстанцій безпідставно послалися на наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року

№ 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», як на нормативно-правовий акт, яким визначено перелік професій, працівники яких підлягають обов`язковій вакцинації, тому що повноваженнями на прийняття відповідного рішення про обов`язкове щеплення належить головному санітарному лікарю, а не Міністерству охорони здоров`я України.

Положеннями КЗпП України не передбачена така підстава відсторонення, а саме відмова виконувати розпорядження, оскільки статтею 46 КЗпП України визначено виключний перелік для відсторонення працівника.

Також вважала помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що втручання в приватне життя у вигляді зробити щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19в розумінні статті 8 Конвенції ґрунтується на законі і є необхідним у демократичному суспільстві.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшли відзиви відповідачів на касаційну скаргу, в яких вони просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, посилаючись на те, що вони ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і доводи позивача висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

В пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року справа № 130/3548/21 (провадження № 61-4479св22) за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Направляючи справу № 130/3548/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказував, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для формування єдиної правозастосовчої практики у справах про відсторонення працівників від роботи з підстав їх відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19 для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а також задля запобігання судових помилок, які у подальшому не могли б бути виправлені відповідно до процесуального законодавства внаслідок неможливості касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах.

Зокрема колегія суддів зазначила, що національне законодавство з питань відсторонення від роботи у зв`язку з ухиленням від профілактичних щеплень та запроваджене підзаконними актами регулювання відсторонення від роботи працівників які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 нечітке та взаємосуперечливе:

- стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлює загальне правило, що у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт, але водночас допускає, що профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань;

- при цьому, відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень працівники відсторонюються від виконання робіт у порядку, встановленому законом;

- абзац шостий частини першої статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затверджена наказом МОЗ від 14 квітня 1995 року № 66 вимагають наявності подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби для того, щоби «усунути» від роботи працівника, який ухиляється від обов`язкового щеплення;

- підпункт 2 пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» встановлює, що відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я, тобто допускається відсторонення працівника без такого подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби і виключає застосування Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;

- відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» від 29 березня

2017 року № 348 Державну санітарно-епідеміологічну службу ліквідовано, але не всі її повноваження перейшли до Державної установи «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України», Державної служби України з питань праці чи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Посилаючись на викладене, з урахуванням: абзацу другого пункту 3.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 10-р/2020, недостатнього рівня якості національного законодавства щодо спірного питання, того, що з моменту запровадження карантину орган законодавчої влади чи Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, який наділений правом законодавчої ініціативи, не вжили заходів щодо прийняття відповідного якісного закону, що передбачав би, в тому числі, підстави та порядок відсторонення працівників у зв`язку з ухиленням від обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (що свідчить про відсутність інших механізмів вирішення правової проблеми та неефективність гарантій реалізації, охорони та захисту фундаментального права на працю, яке гарантоване в статті 43 Конституції України при відстороненні працівників від роботи), неприпустимості в Державі Україна, як правовій державі, протиправного обмеження конституційних прав людини, незалежно від запровадження карантину, воєнного стану чи інших обставин, колегія суддів вважала за можливе звернулася до Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 вересня 2022 року справу № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) прийнято та призначено до розгляду.

Судові рішення у справі, яка переглядається, та судове рішення у справі, яка передана на розгляд Великою Палатою Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі).

Колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).

Керуючись статтями 252, 253, 260, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 716/138/22 за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Заставнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)» Заставнівської міської ради Чернівецької області, відділу освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради Чернівецької області про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати за час відсторонення, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Укрзалізниця» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович