Ухвала

від 14.12.2022 по справі 279/571/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 279/571/22

провадження № 61-11080 ск 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру розвитку дитини № 4 відділу освіти Коростенської міської ради, Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Центру розвитку дитини №4 відділу освіти Коростенської міської ради від 08 листопада 2021 року № 45 про відсторонення ОСОБА_1 від виконання роботи за посадою старшої медичної сестри. Зобов`язано відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час відсторонення від роботи на підставі наказу від 08 листопада2021 року № 45 по час допуску до роботи.

2. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та Центр розвитку дитини № 4 відділу освіти Коростенської міської ради подали апеляційні скарги, в яких просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до обох відповідачів у повному обсязі.

3. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 15 червня 2022 року відкрите апеляційне провадження у справі.

4. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року провадження у справі зупинене до закінчення перегляду Верховним Судом у касаційному порядку справи № 130/3548/21, яка була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення сталості та формування єдиної правозастосовчої практики з розгляду подібних справ, пов`язаних з визнанням незаконним наказу про відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за період відсторонення від роботи.

5. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

6. Як на підставу для скасування судових рішень заявник вказує на те, що справа № 130/3548/21 не є зразковою справою по відношенню до справи № 279/571/22, дані справи не є справами з подібними правовідносинами.

7. Крім того заявник вказує на те, що у справі № 130/3548/21 відповідачем є акціонерне товариство «Укрзалізниця», яке має стратегічне значення, тоді як в справі № 279/571/22 відповідачі - Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та Центр розвитку дитини № 4 відділу освіти Коростенської міської ради, які такого значення не мають.

8. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.

9. Частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

10. Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

11. Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

12. Отже зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

13. Визначаючи наявність передбачених статтею 252 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 10 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у інших справах, які переглядаються у касаційному порядку вирішуються питання у подібних правовідносинах та від результату їх розгляду залежить можливість розгляду справи, що переглядається у апеляційному порядку.

14. Верховний Суд неодноразово зазначав, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

15. З аналізу справи № 279/571/22 вбачається, що ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати наказу Центру розвитку дитини №4 відділу освіти Коростенської міської ради від 08 листопада 2021 року № 45 про відсторонення ОСОБА_1 від виконання роботи за посадою старшої медичної сестри, поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, обґрунтовуючи позов тим, що 08 листопада 2021 року наказом Центру розвитку дитини №4 відділу освіти Коростенської міської ради №45 її було відсторонено від роботи за займаною посадою як таку, що відмовляється або ухиляється від проведення обов`язкових щеплень проти СОVID-19, відповідно до ст.46 КЗпП України, ч.2 ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» на строк до усунення причин, що його зумовили. Оплату праці здійснювати з врахуванням ч.1 ст.94 КЗпП України. Позивач зазначала, що вказаний наказ видано з грубим порушенням її конституційного права на працю з боку відповідача, яке полягало в тому, що у неї постійно незаконно вимагають на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також фактично запровадили обмеження її права як працівника щодо повноцінної роботи шляхом відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2.

16. З аналізу ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07 вересня 2022 року про прийняття та призначення до розгляду справи № 130/3548/21, яка була передана Великій Палаті Верховного Суду, як справа яка містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення сталості та формування єдиної правозастосовчої практики з розгляду подібних справ, вбачається, що позивач у справі звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Укрзалізниця» про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати. Позов обґрунтований тим, що 10 грудня 2021 року їй було вручено наказ про відсторонення від роботи з 11 грудня 2021 року до моменту усунення нею причин відсторонення. Підставою для винесення такого наказу було подання від 08 грудня 2021 року та акт про відмову пред`явити документ про обов`язкове профілактичне щеплення проти СОVID-19 або копії медичного висновку про абсолютні протипоказання до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19. Позивачка вважала такий наказ незаконним та просила його скасувати, посилаючись на положення статті 43 Конституції України, статей 2, 21, 46, 147 КЗпП України з підстав того, що законодавством України не передбачено правової можливості відсторонення працівника від роботи із підстав відсутності у нього щеплення від СОVID-19.

17. Отже правовідносини у справах № 279/571/22 та № 130/3548/21 є подібними, про що вірно вказав Житомирський апеляційний суд в своїй ухвалі від 05 жовтня 2022 року, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими та свідчать про неправильне тлумачення заявником норм процесуального права.

18. Крім того, доводи касаційної скарги щодо різних відповідачів у справах № 279/571/22 та № 130/3548/21 та їх стратегічне значення не можуть свідчити про те, що правовідносини у цих справах не є подібними, оскільки не впливають на предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, а також однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

19. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

20. З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, а правильне застосування Житомирського апеляційного суду норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру розвитку дитини № 4 відділу освіти Коростенської міської ради, Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Пророк

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров