Ухвала

від 19.12.2022 по справі 515/1387/22

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1387/22

Провадження № 2/515/1962/22

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

19 грудня 2022 року Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Тимошенко С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області, Київського управління механізації № 36

про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2022 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Давиденка К.В. пред`явила цивільний позов до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одесь- кої області, Київського управління механізації № 36, в якому просила припинити договір оренди землі від 01.03.2006 р., укладеного між Київським управління механізації № 36 та Лиманською сі- льської радою Білгород-Дністровського району Одеської області, зареєстрованого Татарбунарсь- ким відділом Центру ДЗК 21.08.2006 р. за № 04065350040, укладений щодо земельної ділянки пло- щею 0,1808 га, кадастровий номер 5125082700:02:002:0027.

16 грудня 2022 р. на запит суду від Головного управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України надійшла інформація, якою підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на податковому обліку в Головному управління ДПС в Одеській об ласті, як фізична особа підприємець. Слід зазначити, що запит суду було зроблено у зв`язку з тим, що представником позивача у позовних матеріалах замовчувався той факт, що позивач є фізи- чною особою подприємцем, з мотивів, що є зрозумілими для суду.

Після ознайомлення з матеріалами позовної заяви було з`ясовано, що позов не підлягає розгля- ду в судах у порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до за- конів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Як закріплено ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинува- чення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, кожен має право на справедли- вий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім су- дом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх пра- вил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спо- ру та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Як визначено ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом ч.2 ст.4 Господарського процесуальногокодексу України (далі ГПК України), юри- дичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого са- моврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, не- визнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, сп рямованих на запо- бігання правопорушенням.

Згідно п.1 ч.1 ст.20 ГПК України, до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спо- рах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяль- ності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах що до правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

З позовної заяви слідує, що позивачу на праві приватної власності належать будинки для відпо- чинку в кількості 20 шт., які розміщені на земельній ділянці, щодо якої виник спір, за вирішенням якого позивач і звернулася до суду. З цього можна зробити висновок, що спір виник при виконанні правочину у господарській діяльності між фізичною особою підприємцем та юридичними особа- ми. А тому цей спір відноситься до юрисди кції господарського суду.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у сп- раві, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.186, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Київського управління механізації № 36 про визнання договору оренди землі недійсним.

Роз`яснити позивачу його право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Тимошенко С.В.