Справа № 133/1805/20
Провадження № 22-ц/801/1643/2022
Категорія: 68
Головуючий у суді 1-ї інстанції Кучерук І. М.
Доповідач:Рибчинський В. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 рокуСправа № 133/1805/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинського В.П.,
суддів Голоти Л.О., Денишенко Т.О.,
за участі секретаря судового засідання Литвина С.С., Чайковської В.С., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Паламарчука Сергія Володимировича на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 липня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Поличинецька сільська рада Козятинського району Вінницької області, про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини,
в с т а н о в и в:
В липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 третя особа без самостійних вимог Поличинецька сільська рада Козятинського району Вінницької області, про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини, мотивуючи тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.08.2019. Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 12.11.2019 шлюб між ними розірвано. Йому стало відомо, що відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_3 і його записано батьком дитини. Позивач вважає, що він не може бути біологічним батьком дитини, оскільки в приблизний термін початку вагітності відповідача між ними не було близьких стосунків, вони не підтримували подружніх відносин та не проживали разом, а тому просив виключити відомості про нього як батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про його народження №01, складеного 19.03.2011 виконавчим комітетом Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 липня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ОСОБА_1 адвокат Паламарчук С.В. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив оскаржуване рішення скасувати повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Кузьмінський Ю.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.08.2019, який розірвано рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12.11.2019 (а.с.5-6, 7-8).
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у графі мати зазначено « ОСОБА_2 » тау графібатько зазначено« ОСОБА_1 » (а.с.9).
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-21/3111-БД від 16.04.2021, проведеного на підставі ухвали суду від 15.02.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність даної події складає 99,99999% (а.с.78-105).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність кровного споріднення між ним та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою-третьоюстатті 5СК Українипередбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюваннісімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).
Частиною першоюстатті 126 СК Українипередбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно достатті 136 СК Україниособа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цьогоКодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз, при цьому для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно ізстаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Kalacheva v. Russia, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
Отже, тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору цієї категорії.
У справі, що переглядається, ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року було призначено судово-біологічну експертизу молекулярно-генетичного аналізу ДНК та ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2022 року повторну судово-генетичну експертизу.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-21/3111-БД від 16.04.2021, проведеного на підставі ухвали суду від 15.02.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність даної події складає 99,99999% (т. 1 а.с.78-105).
Згідно висновку експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 25 листопада 2022 року № 103-132-2022, складеного в результаті проведення повторної судово-генетичної експертизи, вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 складає величину не менш ніж 99,99%. Таким чином біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 практично доведено (т. 2 а.с. 7-10).
За таких обставин, враховуючи те, що тест ДНК (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, за результатами проведення молекулярно-генетичних досліджень у справі вірогідність біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 складає 99,99%, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції стосовно установлених обставин справи. Ніяких нових обставин, які б давали підстави для проведення апеляційним судом переоцінки доказів, зроблених судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги не містять.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Паламарчука С.В. слід залишити без задоволення, а рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 липня 2022 року без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Паламарчука Сергія Володимировича залишити без задоволення.
Рішення Козятинськогоміськрайонного судуВінницької областівід 26липня 2022року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 21 грудня 2022 року.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: Л.О. Голота
Т.О. Денишенко
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2022 |
Оприлюднено | 22.12.2022 |
Номер документу | 107970834 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Рибчинський В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні