Ухвала

від 16.12.2022 по справі 905/715/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 905/715/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Ананка Віктора Миколайовича

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 (головуючий суддя Терещенко О. І., судді Геза Т. Д., Тихий П. В.)

у справі № 905/715/21

за позовом Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області

до фізичної особи-підприємця Ананка Віктора Миколайовича,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Державний реєстратор Словянської районної державної адміністрації Донецької області Булошник І. О. і 2) Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області,

про визнання недійсною та скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 рішенням Господарського суду Донецької області, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, позовні вимоги задоволено повністю.

23.11.2022 скаржник надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі № 905/715/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що скаржник подав касаційну скаргу з порушенням вимог, установлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 288 Господарського процесуального кодексу України).

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Разом із касаційною скаргою скаржник надіслав клопотання про поновлення строку на касаційне постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022.

Своє клопотання про поновлення строку обґрунтовує тим, що скаржник ознайомився з повним текстом постанови лише 14.11.2022, а враховуючи те, що скаржник зареєстрований та проживає у Донецькій області (фактично на лінії бойових дій), засоби поштового зв`язку та телекомунікації, інтернет працюють не стабільно. Також посилається на Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні з подальшим його продовженням.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Постанова Східного апеляційного господарського суду була проголошена 13.09.2022, повний текст підписано 22.09.2022, тобто останнім днем оскарження зазначеної постанови є 12.10.2022.

До суду касаційної інстанції скаржник звернувся лише в 23.11.2022, тобто з підписання повного тексту постанови проголошення постанови суду апеляційної інстанцій пройшло понад 2 місяці.

При цьому, скаржник обґрунтовує таке пізнє звернення із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції лише тим, що скаржник був відсутній у судовому засіданні, а з повним текстом ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 14.11.2022, а також послався на проблеми із засобами поштового зв`язку та телекомунікації і інтернетом.

Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку скаржник у своєму клопотанні не навів.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що у судове засідання 13.09.2022, зокрема, представник відповідача не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Посилання скаржника на те, що він не зміг вчасно подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції у зв`язку з тим, що у скаржника проблеми зі зв`язком не можуть бути розцінені судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки зазначене взагалі не підтверджується жодними доказами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що підписант касаційної скарги Дергачов В. С. відправляв касаційну скаргу з міста Харкова (свою адресу для листування також зазначив у місті Харкові), а отже посилання на те, що скаржник зареєстрований за адресою в Донецькій області не є безперечною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

За змістом пункту 7 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинна бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

При цьому скаржник не надав доказів про отримання та навіть не зазначив дату отримання копії оскаржуваної постанови, а лише зазначив про нестабільність роботи поштового зв`язку та телекомунікацій і інтернету.

Колегія суддів не може перевірити надсилання та отримання/неотримання копії оскаржуваної постанови, оскільки у Верховному Суді відсутні матеріали справи № 905/715/21.

Проте, Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона (у нашому випадку, особа яка подавала скаргу), яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Суд вважає за необхідне також зазначити, що як передбачено положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники справи повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні про поновлення строку не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних непереборних обставин, що стали причиною його пропуску, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у його задоволенні.

Оскільки наведені обставини не обґрунтовані неналежними доказами, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у зв`язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву (клопотання) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.

У пункті 3 прохальної частини касаційної скарги скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі № 905/715/21 та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити.

Однак у Верховного Суду, відповідно до статті 308 Господарського процесуального кодексу України, відсутні повноваження щодо задоволення саме апеляційної скарги.

При цьому, суд зазначає, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 було залишено без змін рішення Господарського суду Донецької області від 16.12.2021, однак рішення суду першої інстанції скаржник не просить скасувати, хоча і просить прийняти нове рішення.

Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними.

Частиною третьою статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. При цьому підписання та/або подання касаційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Згідно з частиною четвертою статті 56 Господарського процесуального кодексу України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Разом із тим, за змістом частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з частиною четвертою статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Подану від імені фізичної особи-підприємця Ананка Віктора Миколайовича підписано адвокатом Дергачовим Віктором Сергійовичем, проте до касаційної скарги додала лише копію закордонного паспорта.

Матеріали справи № 905/715/21 у Касаційному господарському суді відсутні, а отже у Суду відсутня можливість перевірити повноваження (наявність ордера або довіреності) представника в матеріалах справи.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Ананка Віктора Миколайовича на (1) подання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, (2) уточнити вимоги касаційної скарги і (3) надання доказів повноважень Дергачова В. С. на підписання касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Верховний Суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу у справі № 905/715/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Ананка Віктора Миколайовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі № 905/715/21 залишити без руху.

2. Надати фізичній особі-підприємцю Ананку Віктору Миколайовичу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил