УХВАЛА
21 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/2637/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Харківського обласного осередку "Харківський обласний племінний центр собаківництва "Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 (головуючий суддя - Сгара Е.В., судді: Гетьман Р.А., Склярук О.І.) та рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2021 (суддя Ольшанченко В.І.)
у справі №922/2637/21
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
про стягнення 108138,96 грн,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Громадської організації Харківський обласний осередок "Харківський обласний племінний центр собаківництва "Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" про стягнення 108138,96 грн, з яких: заборгованість за невиконання договірних зобов`язань по оплаті теплової енергії в сумі 87899,17 грн, 3% річних у сумі 5711,07 грн, інфляційні в сумі 14528,72 грн.
Господарський суд Харківської області рішенням від 01.11.2021 у справі №922/2637/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022, позов задоволено та стягнуто з Громадської організації Харківський обласний осередок "Харківський обласний племінний центр собаківництва "Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість по оплаті теплової енергії за період з жовтня 2015 по квітень 2021 за договором №10379 від 01.07.2004 у сумі 87899,17 грн, 3% річних за період з 01.10.2017 по 17.06.2021 у сумі 5711,07 грн, інфляційні за період з жовтня 2017 по червень 2021 у сумі 14528,72 грн та судовий збір у сумі 2270,00 грн.
Харківський обласний осередок "Харківський обласний племінний центр собаківництва "Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" звернувся 28.11.2022 (згідно з даними на поштовому конверті) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) поновити строк на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 та рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2021 у справі №922/2637/21; (2) зупинити виконання зазначених судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку; (3) скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 та рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2021 у справі №922/2637/21 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бакуліна С.В. - доповідач (головуючий), Вронська Г.О., Кібенко О.Р.
Розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.12.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/2637/21 у зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бакуліна С.В. - доповідач (головуючий), Стратієнко Л.В., Кібенко О.Р.
Перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів на загальну суму 108138,96 грн, що менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент подання позову до суду (227000,00 грн), а тому у розумінні ГПК України справа №922/2637/21 є малозначною.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких посиланням на відповідні обставини, судове рішення у малозначній справі може бути предметом касаційного оскарження.
Харківський обласний осередок "Харківський обласний племінний центр собаківництва "Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків Верховного Суду. Також скаржником вказано про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що посилання у касаційній скарзі на пункти 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України не є доводами, які у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу, підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.
Так у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та за умови належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
При цьому, незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на відсутність будь-якого обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського обласного осередку "Харківський обласний племінний центр собаківництва "Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 та рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2021 у справі №922/2637/21 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд не розглядає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського обласного осередку "Харківський обласний племінний центр собаківництва "Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 та рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2021 у справі №922/2637/21.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Касаційну скаргу надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С. В. Бакуліна
Судді О. Р. Кібенко
Л. В. Стратієнко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2022 |
Оприлюднено | 22.12.2022 |
Номер документу | 107983972 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Бакуліна С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні