Ухвала

від 21.12.2022 по справі 420/23643/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2022 року

м. Київ

справа №420/23643/21

адміністративне провадження №К/990/29837/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів - Губської О.А., Калашнікової О.В.,

перевіривши касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі №420/23643/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіонального рівня прокуратури Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року вказану касаційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з відсутністю підтвердження про сплату судового збору, що є перешкодою у відкритті касаційного провадження.

В межах визначеного строку на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08 листопада 2022 року скаржником надіслано на адресу суду заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 № 460-IX, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

Скаржник зазначає підставу касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 813/7911/14, від 15 квітня 2020 року у справі №826/5596/17, а саме в частині питання щодо поновлення працівника саме на попередній роботі, а не у новоствореному органі.

Крім того, автор касаційної скарги зазначає, що рішення підлягають скасуванню і зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме:

застосуванням положень статтей 4, 11, 50 Закону України «Про запобігання корупції», які не підлягали застосуванню (щодо визначення виключної компетенції НАЗК стосовно здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незалежно від посади, яку займає така особа) без урахування положень Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29 січня 2021 року № 26/21 та роз`яснень НАЗК «Щодо розмежування компетенції Національного агентства та інших суб`єктів у частині перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддями та прокурорами» від 01 жовтня 2021 року № 9.

незастосуванням положень підпункту З пункту 15 розділу II Закону № 113-ІХ, пункту 9 розділу IV Порядку № 221, зі змісту яких вбачається, що критеріями дотримання прокурорами правил професійної етики та доброчесності, зокрема є - відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики.

Також вказує, що у цьому випадку відбулось перебирання кадровою комісією повноважень НАЗК, коли в рамках атестування вона самостійно перевіряє чи оцінює відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам.

До такого висновку суди дійшли з урахуванням позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 13 травня 2021 року справа № 120/3458/20-а, від 20 квітня 2022 року справа № 260/2724/20, від 26 травня 2022 року справа №140/12991/20, від 16 грудня 2021 року справа № 640/26168/19.

Також представник відповідача зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів приходить до висновку, що обґрунтування скаржником наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись статтями 328, 330, 331, 334, КАС України,

у х в а л и в :

1.Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі №420/23643/21.

2.Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року матеріали адміністративної справи №420/23643/21.

3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду