Ухвала

від 21.12.2022 по справі 280/8090/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2022 року

Київ

справа № 280/8090/21

адміністративне провадження № К/990/31469/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі № 280/8090/21 за позовом Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «АССОЛЬ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2022 до суду вшосте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), сформована і направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 13.11.2022 о 21:50 год.

Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, однак, проаналізувавши зміст якого Верховний Суд дійшов висновку про неможливість його вирішення, у зв`язку з чим ухвалою від 16.11.2022 залишив касаційну скаргу без руху і запропонував подати відповідну заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням відповідних доказів на їх підтвердження. Також, у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд запропонував надати суду платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги та уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, повинно бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Суд виходив з того, що касаційну скаргу у цій справі подано вшосте, але вона містить ті ж самі недоліки, що і попередні касаційні скарги, які Верховний Суд повернув увалами від 14.06.2022, 25.07.2022, 10.08.2022, 03.11.2022, і до того ж не відповідає і вимогам частини четвертої статті 330 КАС України. Суд зазначив, що у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

На виконання вимог цієї ухвали суду від ГУ ДПС 28.11.2022 через підсистему «Електронний суд» надійшла уточнена касаційна скарга, у якій заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень і до якої додано платіжний документ про сплату судового збору.

На обґрунтування причин пропуску строку ГУ ДПС зазначає, що не допускало невиправданих затримок і зайвих зволікань при повторному поданні касаційної скарги після її повернення, а судовий збір сплачено за першої ж можливості. Вважає, що закон не виключає можливості поновлення строку, пропущеного через фінансову неможливість сплати судового збору, а касаційна скарга подана в межах присічного (річного) строку.

Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Верховний Суд в ухвалі від 16.11.2022 зазначав, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У цій справі проміжки часу між отриманням ухвали про повернення вперше і вдруге поданої касаційної скарги і її повторним поданням становив місяць, а між отриманням копії ухвали суду про повернення вчетверте поданої касаційної скарги і до моменту її повторного подання минуло більше місяця. У клопотанні про поновлення строку ГУ ДПС не обґрунтовує зазначені проміжки часу як такі, що були об`єктивно необхідними для приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами частини четвертої статті 328 КАС України, як і не зазначає причин, які унеможливлювали подати належним чином оформлену касаційну скаргу у більш стислий строк після її повернення.

В ухвалі від 16.11.2022 Верховний Суд звернув увагу на те, що встановлені обставини свідчать про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України, і подане на виконання вимог цієї ухвали суду клопотання про поновлення строку такий висновок не спростовує.

При цьому слід зауважити, що ненадання ГУ ДПС документа про сплату судового збору за подання касаційної скарги не було підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг, а тому посилання скаржника на те, що саме відсутність фінансування стала підставою для пропуску строку є незмістовними.

Більш того, вшосте касаційну скаргу подано через шість місяців після ухвалення постанови апеляційного суду і ГУ ДПС не зазначає і не надає доказів вжиття ним всіх залежних від нього заходів для сплати судового збору протягом такого періоду, як і не повідомляє про причини, які не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, а так само в частині сплати судового збору, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись до суду з касаційною скаргою вшосте, скаржник так і не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Тобто, внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, касаційна скарга була повернута, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Крім того, подана на виконання вимог ухвали суду від 16.11.2022 уточнена касаційна скарга є ідентичною попередній її редакції.

Доводи скаржника, що касаційну скаргу направлено в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України, суд вже визнавав безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку. Натомість, наведена норма не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Та обставина, що на виконання вимог ухвали суду від 16.11.2022 ГУ ДПС надало докази сплати судового збору не має вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки не доводить наявності поважних причин його пропуску.

Отже, скаржник не навів об`єктивних перешкод для приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України у більш стислі строки, враховуючи, що Верховний Суд надав вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, оскільки її не можна вважати такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі № 280/8090/21 за позовом Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «АССОЛЬ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко