Ухвала
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 149/859/21
провадження № 61-9583ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 вересня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
30 вересня 2022 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Матяш Д. Ю. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 вересня 2022 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, який продовжувався ухвалою від 25 листопада 2022 року.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25 листопада 2022 року представником заявника надіслано на електронну пошту Верховного Суду касаційну скаргу в новій редакції, у якій підставою касаційного оскарження судового рішення зазначено пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на постанови Верховного Суду, у яких зроблено висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що не були враховані в оскаржуваному судовому рішенні.
Разом з тим касаційна скарга мотивована також і тим, що суд повністю не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що у випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
У випадку оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
У поданій касаційній скарзі представник заявника, посилаючись на неповне встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не наводить передбаченої частиною другою статті 389 ЦПК України відповідної підстави касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, заявнику слід уточнити підстави касаційного оскарження.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Пунктом 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Нова редакція касаційної скарги ОСОБА_1 надіслана до Верховного Суду в електронній формі, проте доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги з доданими до неї документами заявником не надано.
Слід звернути увагу заявника на те, що відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
З огляду на викладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги з доказами надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги з доданими до неї документами (у випадку, якщо нова редакція касаційної скарги буде сформована у системі «Електронний суд» або надіслана на електронну пошту) або нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи (у випадку подання нової редакції касаційної скарги у паперовій формі), оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із уточненням підстав касаційного оскарження судового рішення, тобто із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга, та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 127, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 вересня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2022 |
Оприлюднено | 22.12.2022 |
Номер документу | 107984877 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Тітов Максим Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні