Постанова

від 12.09.2023 по справі 149/859/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 149/859/21

провадження № 61-9583св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Уланівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 вересня 2022 року в складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б., Стадника І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (далі - Уланівської сільської ради) та просив скасувати рішення Уланівської сільської ради № 733 від 17 грудня 2020 року в частині затвердження технічної документації та передання безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 площею 0,18 га.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Уланівської сільської ради від 05 грудня 2000 року йому передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого селянського господарства 0,35 га. Земельна ділянка розташована на АДРЕСА_2 .

Рішенням Уланівської сільської ради від 17 грудня 2020 року передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 , зокрема, земельну ділянку площею 0,18 га для ведення особистого селянського господарства на

АДРЕСА_1. Зазначав , що спірним рішенням відповідач передав ОСОБА_2 частину земельної ділянки, яка належить йому згідно з рішенням сільської ради від 05 грудня 2000 року, чим порушив його права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 травня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уланівської сільської ради № 733 від 17 грудня 2020 року в частині затвердження технічної документації та передання безоплатно в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,18 га для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції виходив з того, що рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки на момент його прийняття право на спірну земельну ділянку мав позивач, який набув таке право відповідно до рішення Уланівської сільської ради від 05 грудня 2000 року й ця земельна ділянка в нього не вилучалась.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 вересня 2022 року рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 травня 2022 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не довів порушення своїх прав. Не надав доказів, яким саме чином оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування порушено його право на земельну ділянку, передану йому рішенням Уланівської сільської ради від 05 грудня 2000 року, з урахуванням того, що землевпорядними організаціями не встановлювались межі цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості), а відповідно до встановлених обставин, позивач не є ані власником, ані її користувачем.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 05 вересня 2022 року й залишити в силі рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 травня 2022 року.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі № 910/4055/18, від 29 вересня 2020 року в справі № 688/2908/16-ц та від 09 грудня 2020 року в справі № 617/763/16-ц; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.

На обґрунтовування вимог касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані в справі докази, не врахував, що він більше двадцяти років користується спірною земельною ділянкою, яка була надана йому в 2000 році, та має право завершити її приватизацію.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

24 лютого 2023 року справа № 149/859/21 надійшла до Верховного Суду.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Рішенням Уланівської сільської ради від 05 грудня 2000 року ОСОБА_1 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого селянського господарства 0,35 га, у тому числі для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства 0,20 га.

Цим рішенням ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню та видачі державного акта на право приватної власності на землю.

З часу прийняття Уланівською сільською радою рішення від 05 грудня 2000 року позивач не реалізував наданий сільською радою дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню та видачі державного акта на право приватної власності на землю. Такі обставини визнані позивачем.

Рішенням Уланівської сільської ради від 17 грудня 2020 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів та передано безкоштовно в приватну власність ОСОБА_2 три земельні ділянки, зокрема земельну ділянку площею 0,18 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0524887400:03:000:0047, на АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пунктів 2 та 10 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Частиною першою статті 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з пунктами 1 та 20 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У разі, якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, крім випадків, визначених статтею 79-1 цього Кодексу, здійснюється за такою технічною документацією.

Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України 1990 року (у редакції, чинній на час прийняття рішення органу місцевого самоврядування від 05 грудня 2000 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, у тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Частиною першою статті 23 ЗК України 1990 року визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Частиною першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_1 зазначав, що оспорюваним рішенням Уланівської сільської ради від 17 грудня 2020 року порушені його права на земельну ділянку, яка була надана йому рішенням цієї сільської ради від 05 грудня 2000 року.

Водночас апеляційний суд установив, що після прийняття Уланівською сільською радою рішення від 05 грудня 2000 року позивач не реалізував наданий йому дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлені не були.

Таким чином, установивши, що позивач не надав доказів, що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою, яка була передана йому в 2000 році, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позивачем порушення його права.

Висновки апеляційного суду не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 05 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко