Постанова

від 14.12.2022 по справі 925/1609/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2022 р. Справа№ 925/1609/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 14.12.2022 у справі №925/1609/20 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.05.2021, повний текст якого складено та підписано 02.06.2021

у справі №925/1609/20 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Біг Стокер»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут»

про стягнення 2 281 805,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 750 000,00 грн. за поставлений за договором купівлі-продажу котлів опалювальних № 01/08 від 14.08.2019 товар та виконані роботи, а також пені в сумі 460 546,45 грн., 3 % річних в сумі 32 626,15 грн. та інфляційних втрат в сумі 38 626,15 грн.

Крім того у позові позивач навів орієнтовний розрахунок суми витрат, які він поніс та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи до яких, окрім витрат по сплаті судового збору, включив витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами спірного договору позивач мав поставити відповідачу два котли та здійснити їх монтаж, проте, незважаючи на виконання позивачем вказаних обов`язків у повному обсязі, відповідач відмовився підписати акти приймання-передачі товару та висунув позивачу претензії: щодо усунення недоліків; про повернення передоплати; про розвівання спірного договору; про відмову від оплати вартості товару. В свою чергу акти щодо недоліків товару оформлені з порушенням норм чинного законодавства та без участі представників позивача, відповідач не допускав представників позивача на територію для перевірки обставин спору, проведення навчання персоналу, складання спільного акту щодо фіксування можливих недоліків товару, та самовільно здійснив демонтаж котла (котлів), що призвело до втрати якісних характеристик товару. Також відповідач відмовився від повної оплати вартості проданого товару, хоча товар знаходиться у відповідача і він продовжує ним користуватись.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- позивач, у порушення вимог ст. 663 ЦК України та п. 6.1 спірного договору, прострочив відвантаження опалювальних котлів на 54 календарних дні;

- відвантаження котлів було здійснено 18.11.2019, при цьому документи про прийняття відповідачем котлів сторонами не складалися в силу положень, передбачених пунктом 6.1 спірного договору;

- позивачем не були виконані пуско-налагоджувальні роботи опалювальних твердопаливних котлів;

- у зв`язку із початком опалювального сезону та з метою недопущення зупинення господарської діяльності відповідач вимушений був у грудні 2019 року придбати інший котел, який відповідає необхідним вимогам;

- позивачем порушено істотні умови укладеного між сторонами договору щодо строків та якості виконаних робіт, характеристики опалювальних котлів не відповідають передбаченим показникам паспорту, позивачу не було передано сертифікат якості та технічні паспорти, не здійснено пусконалагоджувальні роботи та не передано товар по акту приймання-передачі;

- збитки заподіяні відповідачу, внаслідок невиконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором складають 2 852 465,66 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.05.2021, повний текст якого складений 02.06.2021, у справі №925/1609/20 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 1 750 000,00 грн. заборгованості, 246 21,31 грн. пені, 32 489,75 грн. 3% річних, 38 626,15 грн. інфляційних втрат, 30 925,51 грн. судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції, встановивши, що у матеріалах справи відсутні докази, на які відповідач посилається у своїх заявах по суті, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про виявленні недоліки та проведення експертизи, у разі виявлення таких недоліків та непогодження позивача їх усувати, натомість матеріали справи містять листи позивача щодо спільної участі у пусконалагоджувальних роботах котлів, від яких відповідач відмовлявся, дійшов висновку про те, що відповідач не дотримався передбачених положеннями чинного законодавства правил щодо фіксації та усунення недоліків, а відтак, його посилання на неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань судом до уваги прийняті бути не можуть. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога щодо примусового стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 1 750 000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення .

З огляду на встановлення факту прострочення відповідачем обов`язку по оплаті товару суд першої інстанції визнав законними і позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при розрахунку вказаних позовних вимог не прийнято до уваги положення ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 18.05.2021 у справі №925/1609/20 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, додатково зазначивши про те, що:

- судом першої інстанції безпідставно відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення справи № 925/383/20 предметом розгляду у якій є вимоги відповідача до позивача про розірвання спірного договору та стягнення збитків;

- суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені, не врахував, що за змістом положень чинного законодавства, а саме Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та ч. 3 ст. 549 ЦК України пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання, проте у спірному випадку суд першої інстанції стягнув з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості котлів (3 750 000,00 грн.) а не від суми простроченого платежу (1 750 000,00 грн.).

Відповідачем до апеляційної скарги додані додаткові докази, а саме належним чином засвідчені копії накладних № 1800303864946, № 1800303865144, №1800303864067, № 180030364520, № 1801402164871, описів вкладення та фіскальних чеків від 03.12.2019, від 04.12.2019, від 26.11.2019, від 29.11.2019 та від 30.03.2020.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2021, справу №925/1609/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.05.2021 у справі №925/1609/20 та розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 21.07.2021 об 14:30 год.

05.07.2021 та 08.07.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли аналогічні за змістом клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за програмою EASYCON. Вказані клопотання задоволені ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021

08.07.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, з посиланням на те, що відповідачем належним та допустимими доказами не доведено яким чином була проведена перевірка якості продукції та на те, що суд першої інстанції частково задовольнив вимоги позивача про стягнення пені, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

21.07.2021 було відкрито судове засідання, однак у зв`язку технічною неможливістю продовжувати дане засідання в режимі відеоконференції, суд апеляційної інстанції визнав за необхідне розгляд справи відкласти на 26.07.2021 на 11:30 год.

Крім того, 21.07.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за програмою EASYCON.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.07.2021 на 11:30 год., а також задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Біг Стокер» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці з 26.07.2021 по 20.08.2021 судове засідання не відбулося та розпорядженням в.о. керівника апарату суду №09.1-08/3090/21 від 26.07.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/1609/22.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 26.07.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.05.2021 у справі №925/1609/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 16.09.2021 об 11:10 год., повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться в режимі відео конференції.

15.09.2021 на електрону адресу та 16.09.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли клопотання, в яких він просить зупинити апеляційне провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішення у справі №925/383/20, оскільки обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі №925/383/20, будуть мати преюдиціальне значення для апеляційного перегляду даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут» про зупинення апеляційного провадження, апеляційне провадження у справі №925/1609/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №925/383/20, учасників справи зобов`язано невідкладно повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду господарської справи №925/383/20.

21.02.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Біг Стокер» надійшло клопотання, в якому він просить поновити провадження у справі №925/1609/20 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці з 11.04.2021 по 13.05.2021 розпорядженням в.о. керівника апарату суду №09.1-08/1689/22 від 03.05.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/1609/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2022 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.05.2021 у справі №925/1609/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю., поновлено апеляційне провадження у справі №925/1609/20, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.07.2022 на 10:45 год.

05.05.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява, в якій він просить надати йому можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EasyCon». Ухвалою суду від 05.05.2022 вказане клопотання задоволено.

01.07.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в якому відповідач, з посиланням на введення воєнного стану, на здійснення агресором масованих ракетних ударів по всій території України, з метою запобігання загрози життю та здоров`ю суддів і учасників судового процесу у період воєнного стану в Украйни та неможливістю прибути відповідача у судове засідання, просить розгляд справи відкласти та призначити судове засідання на іншу дату, а також проводити розгляд вказаної справи за участі представників відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут» про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.10.2022 о 10:30 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/2972/22 від 28.09.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/1609/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.05.2021 у справі №925/1609/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 12.10.2022 о 10:45 год.

12.10.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в якому відповідач, з посиланням на введення воєнного стану, на загрозу здійснення агресором масованих ракетних ударів по всій території України, з метою запобігання загрози життю та здоров`ю суддів і учасників судового процесу у період воєнного стану в Украйни та неможливістю прибути відповідача у судове засідання, просить розгляд справи відкласти та призначити судове засідання на іншу дату, а також проводити розгляд вказаної справи за участі представників відповідача.

12.10.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з загрозою ракетних обстрілів з боку Російської Федерації та тривалими повітряними тривогами, з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.05.2021 у справі №925/1609/20 призначено на 25.11.2022 о 10:45 год. в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.

02.11.2022 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3635/22 від 21.11.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/1609/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.05.2021 у справі №925/1609/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р., розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2022 об 11:10 год..

12.10.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в якому відповідач, з посиланням на введення воєнного стану, на загрозу здійснення агресором масованих ракетних ударів по всій території України, з метою запобігання загрози життю та здоров`ю суддів і учасників судового процесу у період воєнного стану в Украйни та неможливістю прибути відповідача у судове засідання, просить розгляд справи відкласти та призначити судове засідання на іншу дату, а також проводити розгляд вказаної справи за участі представників відповідача.

Колегія суддів не знайшла підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання з огляду на наступне.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 14.12.2022 за відсутності уповноваженого представника відповідача. Відсутність представника відповідача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію відповідача викладено у апеляційній скарзі, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов`язковою.

Близька за змістом правова позиція щодо відсутності підстав для задоволення клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/11818/18.

Слід зазначити і про те, що аналогічні за змістом клопотання неодноразово подавались відповідачем під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції.

Щодо доданих відповідачем до апеляційної скарги додаткових доказів, а саме належним чином засвідчених копії накладних № 1800303864946, № 1800303865144, №1800303864067, № 180030364520, № 1801402164871, описів вкладення та фіскальних чеків від 03.12.2019, від 04.12.2019, від 26.11.2019, від 29.11.2019 та від 30.03.2020, слід зазначити таке.

Враховуючи, що відповідач додав ці документальні докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспорюваного рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

У апеляційній скарзі відповідач не наводить жодних обґрунтувань щодо неможливості подати вказані докази до суду першої інстанції, в той час як, з огляду дату виникнення таких доказів та дату прийняття оскаржуваного рішення, всі надані відповідачем докази він мав можливість подати до суду першої інстанції, проте вказаних дій не вчинив, а суду апеляційної інстанції доказів об`єктивної неможливості вчинення таких дій не надав.

Таким, чином відповідач не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, а отже не вчинив відповідної процесуальної дії, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки додатковим доказам.

Колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від учасників судового процесу.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному з учасників судового процесу більш сприятливі, аніж іншим умови в розгляді конкретної справи.

При цьому колегія суддів звертається до висновку щодо застосування приписів ст.ст. 80, 269 ГПК України, який викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 згідно з яким єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі апелянта).

За імперативним приписом ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

За таких обставин, надані відповідачем під час апеляційного перегляду належним чином засвідчені копії накладних № 1800303864946, № 1800303865144, №1800303864067, № 180030364520, № 1801402164871, описів вкладення та фіскальних чеків від 03.12.2019, від 04.12.2019, від 26.11.2019, від 29.11.2019 та від 30.03.2020 як додаткові докази колегією суддів не приймається.

Станом на 14.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.

В судове засідання відповідач представників не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні, з наступних підстав.

14.08.2019 позивач, як продавець, та відповідач, як покупець, уклали договір купівлі-продажу котлів опалювальних №01/08 (далі Договір), в п. 1.1 якого погодили, що продавець продає, а покупець купує на умовах даного договору товар, два опалювальних твердопаливних котли AKU-800, відповідно до специфікації та рахунку-фактури, які є невід`ємною частиною Договору.

Ціна Договору становить 3 500 000,00 грн. та включає вартість доставки товару покупцю, монтажу, пусконалагоджування (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору оплата вартості товару проводиться покупцем відповідно до умов цього пункту Договору: загальна договірна вартість двох котлів за Договором з урахуванням витрат на їх монтаж та пусконалагоджування складає: 3 500 000,00 грн. з урахуванням ПДВ із розрахунку вартість одного котла 1 750 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, що також включає в себе вартість робіт продавця з монтажу та пусконалагоджуванню котлів.

У п. 3.2 Договору сторони погодили наступний порядок оплати котлів:

- покупець протягом трьох банківських днів з моменту підписання Договору перераховує 875 000,00 грн. з урахуванням ПДВ на поточний рахунок продавця (пп. 3.2.1);

- протягом. 10 банківських днів з моменту першої оплати Договору покупець перераховує 875 000,00 грн. з урахуванням ПДВ на поточний рахунок продавця (пп. 3.2.2);

- решту суми у розмірі 1 750 000,00 грн. покупець оплачує продавцеві в наступному порядку: до 01.04.2020 у розмірі 875 000,00 грн. з урахуванням ПДВ; до 01.06.2020 у розмірі 875 000,00 грн. з урахуванням ПДВ (пп. 3.2.3).

За умовами п.п. 5.1, 5.2 Договору продавець здійснює відвантаження товару до 01.10.2019 після надходження оплати згідно з пунктами 3.2.1 та 3.2.2 Договору. Продавець відвантажує товар за умови наявності в нього: довіреності представника покупця на отримання товару (з наданням оригіналу в подальшому); погодженої та підписаної специфікації Договору; отримання від покупця оплати за товар відповідно до умов Договору. Відвантаження товару здійснюється за місцезнаходженням покупця. Дата відвантаження: дата отримання товару покупцем (пункти 5.1. та 5.2. договору).

У п. 5.3 Договору сторонами погоджено, що приймання товару за кількістю та якістю проводиться з дотриманням умов Договору, відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання.

У разі виявлення невідповідності якості товару діючим на території України стандартам або даним, що містяться у Сертифікаті відповідності, покупець зобов`язаний викликати представника продавця для участі у прийманні та складанні акту приймання товару за якістю (пункт 5.5 Договору).

У пункті 6.1 Договору сторони погодили, що продавець бере на себе зобов`язання: змонтувати котли опалювальні до 29.09.2019 у кількості дві штуки на підготовленій покупцем площадці, згідно з наданою продавцем проектною документацією. А також продавець також бере на себе зобов`язання підключити два вище вказаних котли до тепло-механічного пункту і здійснити врізку у діючий теплопровід, після чого продавець за свій рахунок та своїми силами проводить пуско-налагоджувльні роботи до 10.10.2019 і тільки після того як обидві сторони будуть впевнені у роботі котлів та обладнання тепло-обмінного пункту, буде проведена передача котлів та обладнання від продавця до покупця, що буде засвідчено актом прийому-передачі.

Право власності переходить від продавця до покупця в момент отримання товару покупцем згідно з встановленими договором умовами (базисів) поставки (пункт 6.2 Договору).

Відповідно до пункту 12.1 Договору цей договір набирає чинності в момент підписання його сторонами та скріплення печаткою його тексту і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині зобов`язань, які виникли під час дії договору до повного їх виконання.

На виконання умов Договору відповідач здійснив попередню оплата за товар в сумі 1 750 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №1241 від 16.08.2019 на суму 875 000,00 грн. та №1259 від 28.08.2019 на суму 875 000,00 грн.

В свою чергу позивач 18.11.2019 поставив відповідачу два опалювальних твердопаливних котли AKU-800 та здійснив їх монтаж. 22.11.2019 позивач провів контрольне випробування робочих температур обладнання, про що складено акт контрольного випробування робочих температур обладнання від підписання якого відповідач відмовився.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач послався на те, що: ним у повному обсязі та належним чином виконані свої зобов`язання за договором як в частині поставки котлів, так і в частині проведення пуско-налагоджувальних робіт; відповідач відмовився підписати акти приймання-передачі товару та висунув позивачу претензії щодо усунення недоліків, про повернення передоплати, про розвівання спірного договору та про відмову від оплати вартості товару; надані відповідачем акти щодо недоліків товару оформлені з порушенням норм чинного законодавства та без участі представників позивача; відповідач не допускав представників позивача на територію для перевірки обставин спору, проведення навчання персоналу, складання спільного акту щодо фіксування можливих недоліків товару та самовільно здійснив демонтаж котла (котлів), що призвело до втрати якісних характеристик товару; відповідач відмовився від повної оплати вартості проданого товару, хоча товар знаходиться у відповідача і він продовжує ним користуватись.

В свою чергу відповідач з вказаними твердженнями позивача не погодився та зазначив про те, що: в порушення умов Договору позивач прострочив відвантаження котлів на 54 календарних дні і здійснив його лише 18.11.2019; починаючи з 18.11.2019 позивач протягом тижня намагався здійснити пуско-налагоджувальні роботи, однак ці роботи виконані не були; відповідач звертався до позивача з вимогами про усунення недоліків і повідомленнями про невідповідність котлів технічним та якісним характеристиками, але позивач обмежився формальними листами і не усунув недоліки котлів.

Отже, наявними у матеріалах справи документальними доказами підтверджується наявність між сторонами спору щодо якості та строків виконаних позивачем за Договором пуско-налагоджувальних робіт.

За змістом Договору його виконання мало позивачем проводитись у два етапи: перший поставка котлів; другий виконання пусконалагоджувальних робіт, а відтак, вказаний договір є змішаним договором поставки та підряду.

При цьому відповідач фактично стверджує про порушення позивачем строків поставки товару та невиконання пуско-налагоджувальних робіт, тобто як зобов`язань за першим етапом, так і за другим.

В свою чергу правовідносини сторін за Договором щодо встановлення обставин належного або неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань були предметом дослідження під час розгляду №925/383/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Біг Стокер» про розірвання договору та стягнення 1 750 000,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 у справі №925/383/20 у позові відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2022 закрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробуд» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 у справі №925/383/20.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що:

- монтаж поставлених відповідачем двох котлів фактично здійснено 18.11.2019, однак сторонами не складено будь-яких двосторонніх актів, які б підтверджували цей факт письмово;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробуд» не надало доказів того, що воно повідомляло Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Біг Стокер» про готовність об`єкту під відвантаження та монтаж котлів, а також не надало доказів, що воно до 26.11.2019 направляло Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Біг Стокер» вимоги щодо порушення строків поставки, як і не надало доказів, що до моменту монтажу котлів (18.11.2019), Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробуд» повідомляло Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Біг Стокер» про втрату інтересу до поставки котлів;

- доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробуд» про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Біг Стокер» виконало тільки перший етап Договору і не виконало інші етапи (монтаж і пусконалагодження) не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з листів самого Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробуд» вбачається, що обидва котли були змонтовані та працювали (хоча і з показниками, які позивача не влаштовували);

- щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробуд» про неналежну якість поставлених котлів, то вони не підтверджуються належними доказами, оскільки акти від 30.11.2019 та від 02.12.2019 підписані лише представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробуд» та директором ТОВ «НВФ «Енергопласт» (яке не є стороною спірних правовідносин), а акт технічного стану №538 від 10.12.2019 складений працівниками ТОВ «ЮТЕМ-ЗМК», яке є зацікавленою особою (іншим виробником котлів) та в подальшому продало позивачу новий котел;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробуд» не надано доказів виконання умов Договору, якими сторони визначили порядок приймання товару по якості, порядок оформлення невідповідності якості товару стандартам та порядок пред`явлення претензій по якості;

- відсутні ознаки істотного порушення умов Договору зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Біг Стокер», які би свідчили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробуд» значною мірою позбулось того, на що розраховувало при укладенні Договору.

За приписами ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 ГПК України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України», №24465/04, від 19.02.2009, «Пономарьов проти України», №3236/03, від 03.04.2008).

Згідно з ч. 2 ст. 3 ГПК України, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права

Таким чином, вищезгадані судові рішення Європейського суду з прав людини та сама Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є пріоритетним джерелом права для національного суду, тому судові рішення в справі №925/383/20 не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і в цій справі, № 925/1609/20, не можуть їм суперечити, обставини, встановлені при розгляді справи №925/383/20 зокрема щодо недоведеності порушення позивачем умов Договору як в частині дотримання строків поставки, так і в частині виконання пусконалагоджувальних робіт, є преюдиційними і не потребують доведення в цій справі.

При цьому колегія суддів також зауважує відповідачу на тому, що порядок прийняття товарів по кількості та якості встановлений п.п. 5.3-5.5 Договору, а порядок виявлення недоліків у виконаних роботах умовами ЦК України, Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.20015 № 668, проте відповідачем не надано належних доказів дотримання визначеного Договором та законодавством порядку виявлення та фіксації недоліків.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, факт поставки позивачем товару неналежної якості та наявності недоліків у виконаних позивачем роботах має бути підтверджений у порядку, встановленому Договором, ЦК України, Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.20015 № 668, проте доказів такого підтвердження матеріли справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 74 України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства саме на відповідача покладений обов`язок належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, проте належних та допустимих доказів вказаного відповідач до матеріалів справи не надав, а відтак, його посилання на вказані обставини колегією суддів до уваги не приймаються як недоведені.

Також колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що за змістом п. 3.2.3 Договору обов`язок щодо сплати позивачу коштів в сумі 1 750 000,00 грн. фактично не поставлений в залежність як від факту прийняття товару, так і від факту виконання робіт, а обумовлений настанням певної календарної дати.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на досліджені документальні докази, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт невиконання відповідачем свого обов`язку по оплаті товару та робіт на суму 1 750 000,00 грн., а відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 1 750 000,00 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо позовних вимог про стягнення, нарахованих на суму основного боргу пені в сумі 460 546,45 грн., 3 % річних в сумі 32 626,15 грн. та інфляційних втрат в сумі 38 626,15 грн., слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

У силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В п. 9.3 Договору сторонами погоджено, що у випадку невиконання покупцем зобов`язань, взятих на себе за цим договором, щодо оплати товару у встановлені строки, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної договірної вартості товару за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

З позовної заяви слідує, що позивач розраховує пеню за 2 періоди (з 01.04.2020 по 30.09.2020 (визначений абз 1 пп. 3.2.3 Договору строк у який відповідач мав сплатити позивачу 750 000,00 грн.) та з 01.06.2020 по 12.06.2020 (визначений абз 2 пп. 3.2.3 Договору строк у який відповідач мав сплатити позивачу 750 000,00 грн.)) кожного разу виходячи загальної суми Договору 3 500 000,00 грн., з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В свою чергу ч. 1 ст. 231 ГК України встановлює, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

За змістом положень ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В свою чергу ст. 3 вказаного закону визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Слід зазначити і про те, що за змістом положень ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, нарахування пені на суму своєчасно виконаного грошового зобов`язання суперечить, як положенням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», так і положенням ЦК України.

Водночас вказаного як позивач, так і суд першої інстанції не врахували.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком колегії суддів в сумі 115 136,61 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

875 000,00 (сума боргу) x (2 x 10,00 : 366 ) x 23 днів (прострочення) : 100= 10 997,27 грн.

875 000,00 (сума боргу) x (2 x 8,00 : 366 ) x 49 днів (прострочення) : 100= 18 743,17 грн.

875 000,00 (сума боргу) x (2 x 6,00 : 366 ) x 111 днів (прострочення) : 100= 31 844,26 грн.

875 000,00 (сума боргу) x (2 x 8,00 : 366 ) x 11 днів (прострочення) : 100= 4 207,65 грн.

875 000,00 (сума боргу) x (2 x 6,00 : 366 ) x 172 днів (прострочення) : 100= 49 344,26 грн.

Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції цілком вірно встановлено, що виконані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних є арифметично вірними.

За таких обставин суд першої інстанції цілком вірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення 3 % річних в сумі 32 626,15 грн. та інфляційних втрат в сумі 38 626,15 грн. за розрахунками позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За змістом ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду Черкаської області від 18.05.2021 у справі №925/1609/20 підлягає зміні, позов задовольняється частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають основний борг в сумі 1 750 000,00 грн., пеня в сумі 115 136,61 грн., 3 % річних в сумі 32 626,15 грн. та інфляційні втрати в сумі 38 626,15 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

Враховуючи вимоги та доводи, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут» задовольняється частково.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору за звернення з позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат відповідача по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою колегія суддів зазначає таке.

Враховуючи, що, як встановлено колегією суддів, судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 131 584,70 грн. (246 21,31-115 136,61), витрати відповідача по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги щодо цієї суми, які становлять 2 960,66 грн. (131 584,70/100*1,5/100*150), слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.05.2021 у справі №925/1609/20 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.05.2021 у справі №925/1609/20 змінити.

3. Викласти п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Черкаської області від 18.05.2021 у справі №925/1609/20 в такій редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут» (18036, Черкаська область, м. Черкаси, провулок А. Пашкевича, 2, ідентифікаційний код 33978232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Біг Стокер» (18009, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 29, ідентифікаційний код 40061996) 1 750 000 (один мільйон сімсот п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 115 136 (сто п`ятнадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 61 коп. пені, 32 489 (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят дев`ять) грн. 75 коп. три відсотки річних, 38 626 (тридцять вісім тисяч шістсот двадцять шість) грн. 15 коп. інфляційних та 29 043 (двадцять дев`ять тисяч сорок три) грн. 79 коп. судового збору.»

4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Біг Стокер» (18009, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 29, ідентифікаційний код 40061996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «Добробут» (18036, Черкаська область, м. Черкаси, провулок А. Пашкевича, 2, ідентифікаційний код 33978232) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 2 960 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 66 коп.

5. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

6. Матеріали справи №925/1609/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 15.12.2022.

Головуючий суддяМ.Л. Яковлєв

СуддіС.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала