Рішення

від 22.12.2022 по справі 467/1216/21

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1216/21

2/467/76/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2022 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Савчук О.І.,

Рожкової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У грудні2021року адвокат Сорочан В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 27 січня 1958 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті залишилася спадщина у виді земельної ділянки площею 14,5774 га, що розташована на території Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820355000:11:000:0085 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 за законом є позивач та його син ОСОБА_5 , який відмовився від прийняття спадщини. Крім того, за життя ОСОБА_4 , склав заповіт, яким заповідав належну йому земельну ділянку відповідачу ОСОБА_6 .

Позивач звернулася до Арбузинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкоємець за заповітом не подає нотаріусу правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Крім того, позивачу стало відомо, що після смерті її чоловіка ОСОБА_4 залишилася спадщина у виді ще однієї земельної ділянки площею 6,0697 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4820355000:05:002:0047. На 5/6 часток вказаної земельної ділянки було видано свідоцтво про прийняття спадщини за заповітом на ім`я ОСОБА_2

22 березня 1993 року позивач вийшла на пенсію, а тому вважає, що має право на 1/2 частку земельної ділянки, яка належала спадкодавцю у виді обов`язкової частки у спадщині. Оскільки відповідачі її право на спадщину не визнають та ухиляються від її оформлення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила суд визнати за нею: - право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 14,5774 га, що розташована на території Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820355000:11:000:0085; - право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 6,0697 га, що розташована на території Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820355000:05:002:0047 та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане Арбузинською державною нотаріальною конторою Миколаївської області від 15.12.2021 року на 5/6 часток земельної ділянки площею 6,0697 га, що розташована на території Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820355000:05:002:0047 на ім`я ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 29.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.06.2022 року в якості співвідповідача до участі у справі залучено ОСОБА_3 .

Правом подачі відзиву на позовну заяву, відповідачі не скористалися.

Представник позивача та позивач в судові засідання не з`явилися, на адресу суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позов визнав частково, просив визнати за позивачкою право власності на 1/6 частину земельної ділянки.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи в його відсутність. Позовні вимоги визнав частково. Погодився, що позивач має право на обов`язкову частку в спадщині в порядку ст. 1241 ЦК України. Враховуючи, що наявні лише три спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_4 , а саме: позивач, її син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_9 , то при спадкуванні за законом вони мали б по 1/3 частки у спадщині. Тому розмір обов`язкової частки позивача у спадщині становить 1/6 частини, а саме 1/2 частина від тієї частки (1/3 частки), яку б успадкувала позивачка за законом за відсутності заповіту, а розмір частки відповідача становить 5/6 частки.

Дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів з урахуванням принципів розумності, справедливості, виваженості та пропорційності, суд приходить до наступного висновку.

За правилами ЦК України (спадкове право) право на обов`язкову частку у спадщині є обмеженням свободи заповіту в інтересах певного кола спадкоємців першої черги.

Відповідно до статті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою статті 1241 ЦК України встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.

За згодою особи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.

Зазначене узгоджується з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", в якому судам роз`яснено, що при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги.

Отже, за правилами ЦК України до таких спадкоємців слід також відносити спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємців за правом представлення(стаття 1266 ЦК України).

Тобто, при обчисленні розміру обов`язкової частки слід ураховувативсіх спадкоємців за законом, які могли б спадкувати, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому щлюбі з 27 січня 1958 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис за №7 від 27 січня 1968 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.4,55).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованої 04 березня 2016 року, ОСОБА_4 на праві власності належали земельні ділянки розміром 14, 5774 га з кадастровим номером 4820355000:11:000:0085 та розміром 6,0697 га з кадастровим номером 4820355000:05:002:004 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської (а.с.6,73-74,89-92).

За життя ОСОБА_4 склав заповіт від 19.09.2013 року, яким на випадок смерті заповідав ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку площею 6,0697 га, розташовану в межах території Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с.42,43).

14 вересня 2016 року ОСОБА_4 склав заповіт на користь ОСОБА_5 , яким заповідав останньому належну йому земельну ділянку площею 14,5774 га, що розташована на території Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820355000:11:000:0085 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.45,46).

Відповідно до заповіту від 08.11.2018 року ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповідав все належне йому рухоме і нерухоме майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що він за законом на момент смерті матиме право ОСОБА_2 (а.с.48-50).

ОСОБА_4 04.03.2021 року склав на випадок своєї смерті заповіт, яким заповідав ОСОБА_6 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 14,5774 га, що розташована в межах Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820355000:11:000:0085 (а.с.51-53).

Згідно копії свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с.5).

Під час розгляду справи було встановлено, що на день відкриття спадщини, дружина спадкоємця ОСОБА_1 з 22 березня 1993 року отримувала пенсію за віком, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.8,14), а тому відноситься до осіб, які в силу вимог частини першої статті 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Ухвалою суду витребувана копія спадкової справи № 59/2021 на майно померлого ОСОБА_4 початої 26 квітня 2021 року (а.с.27-68).

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.9,33,34) Арбузинською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_6 26.04.2021 зареєстрована спадкова справа після смерті ОСОБА_10 .

Як видно, в установлений законом строк із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулися: ОСОБА_6 на підставі заповіту № 233 від 04.03.2021 року (а.с.29-32), ОСОБА_2 на підставі заповіту №1297 від 08.11.2018 року (а.с.36) та ОСОБА_1 про прийняття всієї спадщини, що залишилася після смерті чоловіка ОСОБА_4 , крім іншого в даній заяві вказано інших спадкоємців, крім дружини померлого - його дітей: сина ОСОБА_5 та дочку ОСОБА_9 (а.с.37).

Згідно заяви ОСОБА_5 від 13.07.2021 року, останній повідомив про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 (а.с.38). Однак, на підставі заяви від 23.09.2021 року останній відкликав подану ним раніше заяву про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_4 (а.с.10,39).

ОСОБА_9 , донька померлого ОСОБА_4 , (а.с.37,58) до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини або відмови від прийняття спадщини не зверталася.

Відповідно до письмових роз`яснень на ім`я позивача від 05.10.2021 року, завідувач Арбузинською державною нотаріальною конторою В.А. Бойченко повідомив про не можливість видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на майно, що належало ОСОБА_4 , оскільки останній заповідав все належне йому майно не на користь позивача. Крім того, у ОСОБА_1 відсутні правовстановлюючі документи на належне спадкодавцю спадкове майно, тому неможливо видати на її ім`я свідоцтво про право на спадщину на обов`язкову частку спадкового майна, як непрацездатній дружині спадкодавця згідно ст. 1241 ЦК України (а.с.7,71).

Згідно заяви ОСОБА_2 поданої на адресу Арбузинської державної нотаріальної контори від 15.12.2021 року (а.с.85), останній повідомив про спадкоємця померлого ОСОБА_4 , а саме непрацездатну його дружину - ОСОБА_1 , та про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме земельну ділянку площею 6,0697 га.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.12.2021 року ОСОБА_2 отримав 5/6 часток земельної ділянки з кадастровим номером 4820355000:05:002:0047. Свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку в розмірі 1/6 обов`язкової частки не видане (а.с. 76-81,93,94).

Ухвалою суду витребувана копія спадкової справи на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 (а.с.131-157).

Відповідно доактового записупро смерть№ 300від 07.12.2021року такопії свідоцтвапро смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.109,138).Після йогосмерті відкритаспадкова справавід 24січня 2022року напідставі заявидружини померлого- ОСОБА_3 ,якою вонаповідомила державногонотаріуса проприйняття всієї спадщини,що залишиласяпісля смерті ОСОБА_6 (а.с.133,137).Мати померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_11 ,діти померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 відмовилися від прийняття спадщини (а.с.134-136).

Отже, ОСОБА_4 на праві власності належали дві земельні ділянки розміром 14, 5774 га з кадастровим номером 4820355000:11:000:0085 та розміром 6,0697 га з кадастровим номером 4820355000:05:002:004 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської (а.с.6,73-74,89-92). Дана обставина сторонами не заперечувалась.

При визначенірозміру обов`язковоїчастки успадщині,суд враховує,що начас відкриттяспадщини післясмерті ОСОБА_4 ,були живідіти померлого ОСОБА_4 :син ОСОБА_5 ,донька ОСОБА_14 (а.с.231,232) та дружина ОСОБА_1 , яка є позивачем по справі, та які б могли спадкували за законом по 1/3 частки кожен, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом. Тобто, при розрахунку обов`язкової частки у спадщині суд визначає трьох спадкоємців за законом, які могли бути закликані до спадщини.

Тому розмір обов`язкової частки позивача у спадщині, становить 1/6 частини її частки, а саме 1/2 частини від тієї частки (від 1/3 частки), яку мала успадкувати позивачка ОСОБА_1 за законом за відсутності заповіту, а розмір частки відповідачів за заповітами складає по 5/6 частки кожному.

Така ж позиція міститься в постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року (справа № 292/389/17, провадження № 61-19499 св 19).

За такого, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача та можливість визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку земельної ділянки розміром 14, 5774 га з кадастровим номером 4820355000:11:000:0085 та на 1/6 частку земельної ділянки розміром 6,0697 з кадастровим номером 4820355000:05:002:0047 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області.

Позовна вимога в частині скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом видане Арбузинською державною нотаріальною конторою Миколаївської області від 15.12.2021 року на 5/6 часток земельної ділянки площею 6,0697 га, що розташована на території Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820355000:05:002:0047 на ім`я ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки така вимога є похідною від попередніх позовних вимог, які судом задоволено частково. Крім того, на думку суду, у вказаному свідоцтві державний нотаріус Арбузинської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_15 вірно визначив ОСОБА_2 , як спадкоємцю за заповітом померлого ОСОБА_4 від 08.11.2021 року №1297 на земельну ділянку з кадастровим номером 4820355000:05:002:0047 в розмірі на 5/6 часток.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду з даним позовом (а.с.3,163а) відповідно до заяви представника позивача (а.с. 237), покласти на позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку земельної ділянки розміром 14, 5774 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820355000:11:000:0085.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку земельної ділянки розміром 6,0697 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820355000:05:002:0047.

В задоволенні інших частин позовних вимог, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова