Ухвала

від 22.12.2022 по справі 643/4968/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 22.12.2022Справа № 643/4968/20 Провадження № 2/554/5338/2022

УХВАЛА

Іменем України

22 грудня 2022

м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Петрової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Онищенко Ю.Л.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Центра з надання адміністративних послуг Харківської міської ради, треті особи: Харківський апеляційний суд, Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , Центра з надання адміністративних послуг Харківської міської ради, треті особи: Харківський апеляційний суд, Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 09.11.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відповідно до частини сьомоїстатті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 08.03.2022 №2/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м.Полтави, вказана позовна заява підсудна Октябрському районному суду м. Полтави.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2022 зазначену справу передано у провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Петрової Н.М.

Ухвалою суду від 03.11.2022 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Центра з надання адміністративних послуг Харківської міської ради, треті особи: Харківський апеляційний суд, Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири - прийнято до провадження, відкрито справу в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч.12ст.33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час і місце слухання справи, не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, будь-яких клопотань чи заяв від них не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач, що підтверджується матеріалами справи, у судові засідання 29.11.2022 та повторно 22.12.2022 не з`явився, всупереч вимогам, передбаченим ч. 3ст. 131 ЦПК України, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи або розгляд справи у відсутності позивача до суду не надходило.

Частиною 3статті 131 ЦПК Українипередбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз зазначеної норми вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки. Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 22.05.2019 по справі № 310/12817/13.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998.

У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, з`являтися в судове засідання за викликом суду, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами ч.1ст.44 ЦПКУкраїни учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.4ст. 10 ЦПК Українисуд керується принципом верховенства права і застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У п.44 рішення від 03.102017 по справі «Віктор Назаренко проти України» (заява №18656/13) ЄСПЛ при дослідженні питання щодо дотримання гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права заявника на доступ до суду нагадав, що Договірні Сторони мають виявляти сумлінність для забезпечення ефективного здійснення прав, які гарантуються статтею 6 (див., наприклад, рішення у справі «Фретте проти Франції» (Frette v. France), заява № 36515/97, пункт 49, ЄСПЛ 2002-I). Дійсно обов`язок заявника також полягав у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (див., наприклад, ухвалу щодо прийнятності у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Teuschler v. Germany), заява № 47636/99, від 04 жовтня 2001 року; рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвалу щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року; та рішення у справі «Мускат проти Мальти» (Muscat v. Malta), заява № 24197/10, пункт 44, від 17 липня 2012 року).

Між тим, частиною 5ст.223 ЦПК Україниврегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача без поважних причин або неповідомлення про причини неявки. У разі повторної неявки позивача в судове засідання суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду назазначене вище, суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо залишення вказаного позову без розгляду, оскільки позивачбув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до ч.8ст.128 ЦПК України, повторно не з`явивсяу судове засідання, не повідомивши про причини неявки. Нез`явлення позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору.

Суд роз`яснює позивачеві, що відповідно ч.2ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст.257, ч.5 ст.223 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Центра з надання адміністративних послуг Харківської міської ради, треті особи: Харківський апеляційний суд, Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Н.М. Петрова