Рішення

від 22.12.2022 по справі 420/25523/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25523/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст.262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Буд» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртранзбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Буд» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртранзбезпеки, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №312358 від 27.09.2021 року, винесену Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, якою накладено на ТОВ «Трі-Буд» штраф у розмірі 17 000,00 грн.

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №312359 від 27.09.2021 року, винесену Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, якою накладено на ТОВ «Трі-Буд» штраф у розмірі 1 700,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було необґрунтовано покладено на нього відповідальність за порушення ч.1 абзацу 15 та ч.1 абзацу 3 статті ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки він не є ані перевізником вантажу, ані власником транспортного засобу, а тому не може бути суб`єктом відповідальності.

Ухвалою суду від 07.02.2022 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Буд» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртранзбезпеки було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачам запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

02.06.2022 року та 28.11.2022 року від представників відповідачів до суду надійшов відзив на адміністративний позов в якому відповідач проти задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Буд» заперечує та зазначає, що за нормами частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення транспортного законодавства несе особа-перевізник. При перевірці транспортного засобу водієм ОСОБА_1 було надано відповідачу товарно-транспорту накладну від 16.08.2021 року №16/08/3, в якій зазначено перевізником ТОВ «Три-Буд». З огляду на зазначене, на думку відповідача, саме позивач повинен нести відповідальність за порушення ч.1 абзацу 15 та ч.1 абзацу 3 статті ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

15.06.2022 року товариством з обмеженою відповідальністю «Трі-Буд» було надано до суду відповідь на відзив, в якому останнім зазначено, що позивач жодним чином не має відношення ані до автомобілю, який здійснював перевезення, ані до водія ОСОБА_1 . В копії товарно-транспортної накладної від 16.08.2021 року №16/08/3 вказано підприємство з іншою назвою ТОВ «Три-буд» без вказівки відповідно коду ЄДРПОУ.

Ухвалою суду від 06.04.2022 року провадження у справі було зупинено та в подальшому поновлено 22.12.2022 року.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

18.08.2021 року працівниками Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було здійснено перевірку транспортних засобів, а саме зупинено та перевірено транспортний засіб, марки VOLVO (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом (реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ), якими керував водій ОСОБА_1 .

При цьому під час перевірки водієм було надано контролюючому органу копію товарно-транспортної накладної від 16.08.2021 року №16/08/3, в якому вказано автоперевізником ТОВ «Три-Буд», водій - ОСОБА_1 .

За результатами здійснення перевірки контролюючим органом було складено акт №306963 від 18.08.2021 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем ч.1 абзацу 15 та ч.1 абзацу 3 статті ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Також судом встановлено, що 27.09.2021 року Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було винесені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу;

- №312358, згідно якої до товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-буд» за порушення ч. 1 абзацу 15 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» було застосовано штрафні санкції у розмірі 17 000,00 грн.;

- №312359, згідно якої до товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-буд» за порушення ч. 1 абзацу 3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» було застосовано штрафні санкції у розмірі 1 700,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням відповідача та вважаючи їх протиправними, товариство з обмеженою відповідальністю «Трі-Буд» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши адміністративний позов, відзиви на адміністративний позов, відповідь на відзив а також надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII (далі - Закон №3353-XII), Законом України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року №2862-IV (далі - Закон № 2862-IV), Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III), Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 (далі - Постанова №198), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила №30), Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року; Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок №1567), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила №1306).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Судом встановлено, що у відповідності до абз. 1 п. 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Водночас Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, як територіальний орган Державної службу України з безпеки на транспорті, було створено без статусу юридичної особи.

Відповідно до пп. 1 п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Частиною 14 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 12 зазначено Порядку визначає, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Відповідно до п.п. 13, 14 Порядку №1567 Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно п. 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акту) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (п. 21 Порядку № 1567).

Відповідно до абзаців 3 та 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи:

- за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону - сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону №2344- ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону №2344-ІІІ).

Тобто, визначальним для такої відповідальності є те, що автомобільним перевізником не дотримано зазначених вище вимог законодавства. Адміністративно-господарські штрафи застосовуються саме до автомобільних перевізників.

Згідно ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

1) дата і місце складання;

2) вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

3) автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

4) вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

5) транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

6) пункти завантаження і розвантаження.

Як вже зазначав суд, згідно товарно-транспортної накладної від 16.08.2021 року №16/08/3 автоперевізником вказано ТОВ «Три-Буд», водій - ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку наведеним обставинам суд зазначає, що у товарно-транспортній накладній від 16.08.2021 року №16/08/3 назва перевізника ТОВ «Три-Буд» не відповідає назві позивача - ТОВ «Трі-Буд». Разом з тим, у дослідженій судом накладній відсутній код автомобільного перевізника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не дає можливості його ідентифікувати.

Відтак, відомості про автомобільного перевізника у товарно-транспортній накладній від 16.08.2021 року №16/08/3, є неповними, так як вантажовідправником не зазначено податковий номер перевізника для його ідентифікації.

Враховуючи принцип індивідуальності юридичної відповідальності, відсутні підстави покладати на позивача тягар негативних наслідків та притягувати його до адміністративно-господарської відповідальності за формальне неповне виконання іншою юридичною особою (вантажовідправником) її обов`язків із повного внесення усіх відомостей до товарно-транспортної накладної.

При цьому судом в межах адміністративної справи №420/25523/21 було витребувано інформацію та додаткові письмові докази у Головного управління ДПС в Одеській області та Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області для встановлення фактів та обставин, що мають значення для вирішення спірних правовідносин.

Згідно листа-відповіді Регіонального сервісу центру ГСЦ МВС в Одеській області від 23.11.2022 року транспортний засіб, марки VOLVO (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) належить громадянину ОСОБА_2 з 2019 року.

Згідно листа-відповіді Головного управління ДПС в Одеській області від 02.12.2022 року та наданих до нього в якості додатків повідомлень про прийняття працівників на роботу, товариством з обмеженою відповідальністю «Трі-буд» ОСОБА_1 на роботу не приймалось.

Із наведеного слідує, що в межах адміністративної справи відсутні докази того, що позивач у спірних правовідносинах виступав перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", що виключає його відповідальність, передбачену абзацами 3 та 15 ч.1 статті ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Встановлені судом обставини є самостійною та достатньою підставою для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Буд» та визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов №312358 та №312359 від 27.09.2021 року.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору за подання адміністративного позову у загальній сумі 2270,00 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-буд» у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Державної служби з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Буд» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 115, офіс 901) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, просп. Перемоги, 14) Південного міжрегіонального управління Укртранзбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від №312358 та №312359 від 27.09.2021 року про застосування адміністративно-господарських штрафів до товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Буд».

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Буд» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький