Постанова

від 11.04.2023 по справі 420/25523/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/25523/21

Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В. Час і місце ухвалення: 22.12.2022р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Аргіровій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІ-БУД» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІ-БУД» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27 вересня 2021 року №312358 та №312359.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначав, що спірними постановами товариство неправомірно притягнено до відповідальності на підставі абз. 3, 15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн. згідно постанови №312358 та в розмірі 1700,00 грн. згідно постанови №312359, оскільки ТОВ «ТРІ-БУД» не є автомобільним перевізником в розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та не може бути суб`єктом відповідальності за виявлені порушення. Згідно акту, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржувані постанови, порушення допущено водієм ОСОБА_1 на автомобілі марки VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 . Однак, вказаний транспортний засіб у володінні чи користуванні ТОВ «ТРІ-БУД» не перебуває, а водій ОСОБА_1 не працевлаштований на підприємстві.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №312358 та №312359 від 27.09.2021р. про застосування адміністративно-господарських штрафів до ТОВ «ТРІ-БУД».

Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ТОВ «ТРІ-БУД» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2270,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 22.12.2022р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «ТРІ-БУД».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про ненадання відповідачами належних доказів того, що ТОВ «ТРІ-БУД» було автомобільним перевізником. Судом не враховано, що з наявних під час проведення перевірки документів неможливо було встановити іншого перевізника, аніж той, відомості про якого містяться в товарно-транспортній накладній. Згідно наданої водієм транспортного засобу VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 , товарно-транспортної накладної перевізником зазначено ТОВ «ТРИ-БУД». При цьому, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ «ТРІ-БУД» є саме вантажний автомобільний транспорт.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що водієм ОСОБА_1 під час перевірки не надано посадовим особам Укртрансбезпеки копій відповідних документів, які б вказували на іншого перевізника вантажу. При цьому, обов`язок пред`явити такі документи водієм транспортного засобу при внутрішньому перевезенні вантажів територією України чітко встановлений ч.2 ст.49 Закону України «Про автомобільний транспорт». Водій транспортного засобу будь-яких заперечень щодо визначення позивача перевізником в акті перевірки від 18.08.2021р. не висловив. У зв`язку з викладеним, на момент складання акту перевірки посадові особи Укртрансбезпеки мали обґрунтовані підстави вважати, що саме позивач виступав автомобільним перевізником.

Також, апелянт посилається на те, що ТОВ «ТРІ-БУД» було належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а тому мало можливість під час розгляду справи надати пояснення та/або додаткові докази щодо складення документів відносно неналежного перевізника. Крім того, в ході судового розгляду позивачем не вказано хто є належним перевізником за товарно-транспортною накладною від 16.08.2021р. №16/08/3.

ТОВ «ТРІ-БУД» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що він не може нести відповідальність за дії, неправомірну поведінку та порушення фізичної особи ОСОБА_1 , який не має жодного відношення до ТОВ «ТРІ-БУД». До того ж, у графі товарно-транспортної накладної «автомобільний перевізник» можна вписати будь-яку юридичну особу, яку в подальшому притягнути до відповідальності за допущенні іншими особами порушення. Будь-які печатки чи підписи уповноважених осіб ТОВ «ТРІ-БУД» на первинних документах відсутні, що виключає належність або будь-яке відношення вказаного підприємства до цього перевезення вантажу. Позивач вважає необґрунтованими посилання апелянта на наявність у нього можливості спростувати свою вину під час розгляду матеріалів про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Стверджує, що спірні постанови про накладення штрафу надійшли 08.10.2021р. на адресу підприємства разом із повідомленнями-запрошеннями про розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.08.2021р. посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на 452 км + 811 м а/д М-05 «Київ-Одеса» проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу автомобіля VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причіпом НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що належить ТОВ «ТРИ-БУД», який здійснював перевезення пшениці 4 класу врожаю 2021 року.

Під час перевірки водієм було надано контролюючому органу копію товарно-транспортної накладної від 16.08.2021р. №16/08/3, згідно якої автоперевізником є ТОВ «ТРИ-БУД», водій ОСОБА_1 .

За результатами вагового контролю складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 18.08.2021р. №0055772, якою встановлено:

- повну масу транспортного засобу 42,91 тон.

- навантаження на осі: 6,39; 12,32; 8,02; 8,12; 8,06 тон.

За результатами зважування відповідачем складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0057842 від 18.08.2021р. Згідно із зазначеним актом встановлена нормативно допустима маса: 44,00 тони та фактична 42,91 тон. Осьові навантаження: нормативно допустиме 11/11/24 тон, фактичне 6,39; 12,32; 24,02 тон.

Також, уповноваженим органом Укртрансбезпеки за результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №306963 від 18.08.2021р., у висновках якого зазначено про порушення позивачем ч.1 абзацу 15 та ч.1 абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

27.09.2021р., за результатами розгляду вказаних матеріалів перевірки, Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу;

- №312358, якою за порушення ч.1 абз.15 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ТОВ «ТРІ-БУД» застосовано штрафні санкції у розмірі 17 000,00 грн.;

- №312359, якою за порушення ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ТОВ «ТРІ-БУД» застосовано штрафні санкції у розмірі 1 700,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю вказаних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу ТОВ «ТРІ-БУД» оскаржило їх в судовому порядку.

Задовольняючи позов товариства та скасовуючи спірні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу суд першої інстанції виходив з того, що в межах адміністративної справи відсутні докази того, що позивач у спірних правовідносинах виступав перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», що виключає його відповідальність, передбачену абзацами 3 та 15 частини 1 статті ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача на відомості, які містяться в товарно-транспортній накладній від 16.08.2021р. №16/08/3, зазначивши, що вказана у накладній назва перевізника ТОВ «ТРИ-БУД» не відповідає назві позивача ТОВ «ТРІ-БУД», податковий номер перевізника для його ідентифікації не вказано. Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 не є працівником ТОВ «ТРІ-БУД», будь-які відомості про перебування у власності чи користуванні позивача автомобіля VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 , в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Як визначено частинами 1 та 2 статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень (ч.2 ст.49 Закону №2344-III).

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Так, положеннями абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, (далі - ПДР) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Згідно з пунктом 22.5 ПДР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно абз.15 ч.1 ст.60 Закону №2344-IIІ до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, зі змісту наведених норм слідує, що суб`єктом відповідальності за ст.60 Закону №2344-IIІ є автомобільний перевізник.

Автомобільного перевізника статтею 1 Закону №2344-IIІ визначено як фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно ст.33 Закону №2344-IIІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Сторонами у справі не заперечується, що при оформленні матеріалів перевірки відомості про автомобільного перевізника взято посадовими особами Укртрансбезпеки з пред`явленої водієм ОСОБА_1 товарно-транспортної накладної від 16.08.2021р. №16/08/3.

Дослідивши вказану товарно-транспортну накладну колегією суддів встановлено, що в графі «автомобільний перевізник» такої накладної зазначено ТОВ «ТРИ-БУД», що не відповідає назві позивача - ТОВ «ТРІ-БУД».

Будь-які інші ідентифікуючі ознаки автомобільного перевізника (код ЄДРПОУ, місце знаходження, печатка, підпис уповноваженої особи тощо) вказана накладна не містить.

При цьому, ТОВ «ТРІ-БУД» категорично заперечує свою причетність до відповідного перевезення, а також існування будь-яких трудових чи договірних відносин з водієм ОСОБА_1 , а також перебування у його власності чи користуванні автомобіля VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції, з метою встановлення обставин у справі, було витребувано у Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області інформацію щодо власника/користувача транспортного VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 . Згідно наданої відповіді від 23.11.2022р. вказаний транспортний засіб з 2019 року належить громадянину ОСОБА_2 .

Листом від 02.12.2022р. Головне управління ДПС в Одеській області не підтвердило прийняття ТОВ «ТРІ-БУД» на роботу працівника ОСОБА_1 .

Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта на те, що водій транспортного засобу будь-яких заперечень щодо визначення позивача перевізником в акті перевірки від 18.08.2021р. не висловив, оскільки, як слідує з матеріалів справи, водій ОСОБА_1 взагалі відмовився від підпису будь-яких матеріалів перевірки.

Апелянт стверджує, що ТОВ «ТРІ-БУД» було повідомлене про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а тому мало можливість під час розгляду справи надати пояснення та/або додаткові докази щодо складення документів відносно неналежного перевізника. Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «ТРІ-БУД» було обізнане про розгляд 27.09.2021р. справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. При цьому, позивач стверджує, що повідомлення-запрошення ним отримано разом із спірними постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27 вересня 2021 року №312358 та №312359.

Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Необґрунтованими, також, колегія суддів вважає посилання апелянта на те, що в ході судового розгляду позивачем не вказано хто є належним перевізником за товарно-транспортною накладною від 16.08.2021р. №16/08/3. Колегія суддів враховує, що встановлення належного перевізника при вирішенні питання про накладення адміністративно-господарського штрафу є повноваженням саме посадових осіб Укртрансбезпеки, на яку, в силу положень частини другої статті 77 КАС України, покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих нею рішень.

У постанові від 22.02.2023р. по справі №240/22448/20 Верховний Суд зазначив, що під час габаритно-вагового контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф відповідно до статті 60 Закону №2344-III накладається не на місці габаритно-вагового контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника.

Матеріали справи не містять відомостей про здійснення Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки будь-яких дій, спрямованих на встановлення особи правопорушника автомобільного перевізника, незважаючи на те, що в єдиному доказі (товарно-транспортній накладній від 16.08.2021р.) такі відомості є не повними, а найменування підприємства-перевізника згідно накладної відрізняється від найменування особи, яку притягнено до відповідальності.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем належними доказами не доведено, що ТОВ «ТРІ-БУД» у спірних правовідносинах виступало автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-IIІ, що виключає його відповідальність, передбачену абзацами 3 та 15 частини 1 статті 60 цього Закону.

А відтак, судом першої інстанції цілком правомірно визнано протиправними та скасовано постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №312358 та №312359 від 27.09.2021р. про застосування адміністративно-господарських штрафів до ТОВ «ТРІ-БУД».

Доводи апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення від 22.12.2022р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. «а»-«г» п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 квітня 2023 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова