Постанова

від 21.12.2022 по справі 420/3835/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21 грудня 2022 року

справа № 420/3835/20

адміністративне провадження № К/990/21497/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Олендера І. Я., Хохуляка В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року (суддя - Марин П. П.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року (судді: Турецька І. О., Стас Л. В., Шеметенко Л. П.)

у справі № 420/3835/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Вілл Агро»

до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуд Вілл Агро» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, які датовані 18 грудня 2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних (87 рішень);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані Товариством датами їх доставлення до ДПС України, а саме 27 вересня 2019 року (87 податкових накладних);

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 лютого 2020 року №19806, яким включено Товариство до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС «Податковий блок».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року, позов Товариства задоволено частково.

Суд визнав протиправними та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, які датовані 18 грудня 2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних (87 рішень), зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані Товариством датами їх доставлення до ДПС України, а саме 27 вересня 2019 року (87 податкових накладних), визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 лютого 2020 року №19806, яким включено Товариство до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

12 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі № 420/3835/20.

Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, справу витребувано з суду першої інстанції.

12 грудня 2022 року справа №420/3835/20 надійшла до Верховного Суду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Гуд Вілл Агро» зареєстровано 11 липня 2019 року за №10681020000055980, основним видом економічної діяльності підприємства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код 46.21).

Між ТОВ «Гуд Вілл Агро» (Постачальник) та ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (Покупець) укладено договір поставки №445 від 05 серпня 2019 року (т.3 а.с.2-4).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити зерно українського походження врожаю 2019 року. Культура та клас товару зазначається в додаткових угодах до договору, які є його невід`ємними частинами.

Згідно з п. 2.1, 2.2, 3.1 даного Договору кількість, якість, ціна товару зазначається в додаткових угодах.

Протягом серпня місяця 2019 року між Постачальником та Покупцем було укладено 87 додаткових угод, відповідно до яких ТОВ «Гуд Вілл Агро» для ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» здійснено постачання товару (ячмінь, пшениця) у кількості зазначеної в додаткових угодах.

Кошти від ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за товар надходили на банківський рахунок ТОВ «Гуд Вілл Агро», згідно умов додаткових угод.

За першою подією, тобто за фактом оплати товару, ТОВ «Гуд Вілл Агро» склало 87 податкових накладних, які 27 вересня 2019 року направило на реєстрацію в ЄРПН у кількості 87 штук.

Згідно отриманих квитанцій від 27 вересня 2019 року податкові накладні прийняті, однак їх реєстрацію зупинено, підстави: податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

13 грудня 2019 року ТОВ «Гуд Вілл Агро» надіслало 87 повідомлень щодо всіх податкових накладних про надання пояснень з копіями первинних документів, що підтверджують господарські операції, а саме:

- специфікації до договору поставки;

- видаткові накладні;

- додаткові угоди до договору поставки;

- рахунки на оплату;

- акти приймання-передачі зерна при переоформленні;

- довіреності;

- платіжні доручення про сплату за поставлений товар.

Проте, 18 грудня 2019 року Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті 87 рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів:

первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити);

розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків;

документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

Крім того, ТОВ «Гуд Вілл Агро» через електронний кабінет платника податків отримало рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 05 лютого 2020 року №19806, в якому зазначено про відповідність його критеріям ризиковості за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку (т.1 а. с. 64).

Підставою для прийняття такого рішення слугувала податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 9 грудня 2020 року у справі №520/12050/18. Крім того, податковий орган наголошує на порушенні норм процесуального права.

Зокрема, відповідач акцентує увагу на наступних висновках Верховного Суду, висловлених в постанові від 9 грудня 2020 року у справі №520/12050/18 «...будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставною для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення платником податків операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; здійснення операцій з активом, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податку у документах обліку; постачання активу від інших осіб, ніж зазначені у первинних документах; правові дефекти у правовому статусі учасників господарських правовідносин.

Відповідно до підпункту 11.1 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно- транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

ТТН суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.»

Посилаючись в касаційній скарзі на пункти 5, 6, 7, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, скаржник зазначає, що за результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки встановити реальність здійснення господарської операції було неможливо. Відповідач зазначає, що саме позивач презентує себе як постійний та активний учасник на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощі певних операцій, а тому усвідомлює не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, на відміну від податкового органу, який з ЄРПН має відомості лише щодо номенклатури товарів/послуг. Відтак, саме позивач може визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції.

Відповідач звертає увагу Верховного Суду на те, що суди попередніх інстанцій взагалі не досліджували господарські операції, за якими складені податкові накладні, не досліджували надану платником податків первинну документацію, натомість, за позицією судів, для скасування рішень контролюючого органу достатньо факту надання платником податків документів. Скаржник вважає, що суди, приймаючи рішення про скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, не надаючи правової оцінки реальності здійснення господарських операцій, по суті надають можливість третім особам формувати податковий кредит та зменшувати на його суму податкові зобов`язання, без будь-якого документального підтвердження, на підставі таких рішень суду. Тим самим, на думку контролюючого органу, суди сприяють розвитку схем ухилення від оподаткування податком на додану вартість, що потребує негайного врегулювання шляхом формування єдиної правозастосовної практики, яка буде полягати в обов`язковому дослідженні судами при розгляді спорів про оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, реальності та документального підтвердження господарських операцій, на підставі яких складені податкові накладні, у реєстрації яких відмовлено.

Інші доводи касаційної скарги стосуються обставин, які, на переконання податкового органу, свідчать про те, що фактичного здійснення господарської операції не було. Скаржник наголошує на порушенні Товариством норм податкового законодавства.

Відповідач просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач не надав суду відзив на касаційну скаргу податкового органу.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні відповідно до статей 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВИСНОВКИ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючий орган не вказав конкретний перелік документів, який платник податків має надати для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а зазначив загальний їх перелік. Позивач, на виконання пропозиції податкового органу надавав пояснення та первинні документи, які, на думку платника податків, підтверджують проведення господарських операцій. Як наслідок, відмовляючи в реєстрації податкових накладних, контролюючий орган указав на ненадання позивачем повного обсягу документів, однак перелік ненаданих документів не зазначив.

З огляду на викладене, суди дійшли висновку про необґрунтованість рішень суб`єкта владних повноважень, адже останні не містять чіткої підстави їх прийняття.

З приводу протиправності рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про включення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд вказав, що контролюючим органом не додано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування.

Суди відзначили, що у ході розгляду справи відповідачами не надано жодних доказів, які б досліджувалися на засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про включення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Також не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинної у спірний період, далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Постанова № 117), яка набрала чинності з 22 березня 2018 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісій);

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок розгляду скарг).

Згідно з пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Так, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку зупинення реєстрації).

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерії ризиковості встановлені листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12 Порядку зупинення реєстрації).

Згідно з пунктом 13 Порядку зупинення реєстрації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування ЄРПН.

Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 15 Порядку зупинення реєстрації письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 16 Порядку зупинення реєстрації).

Відповідно до пункту 18 Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункт 19 Порядку).

Відповідно до пункту 20 Порядку зупинення реєстрації зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з пунктом 21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 22 Порядку зупинення реєстрації визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому ЄРПН, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому реєстрі.

Згідно з пунктом 23 Порядку зупинення реєстрації комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у ЄРПН, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в ЄРПН, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому ЄРПН, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у ЄРПН, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в ЄРПН, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому ЄРПН, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначає Порядок роботи комісій.

Пунктом 17 Порядку роботи комісій визначено, зокрема що: рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування; під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Відповідно до пункту 21 Порядку роботи комісій Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Згідно з пунктом 22 Порядку роботи комісій розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення (пункт 23 Порядку роботи комісій).

Пунктом 13 Порядку розгляду скарг визначено, що за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін;

залишає скаргу без розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 14 Порядку №117, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття, такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.

Суди також обґрунтовано зазначили, що відповідних мотивів та підстав віднесення Товариства до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року оскаржувані рішення контролюючого органу не містять. Як установили суди попередніх інстанцій рішення від 05 лютого 2020 року №19806 прийнято на підставі того, що Товариство відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Водночас, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення Товариства до переліку ризикових платників податків, не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

Щодо доводів заявника касаційної скарги про необхідність при розгляді справ цієї категорії оцінювати реальність здійснення господарських операцій між господарюючими суб`єктами, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, які зазначили, що це питання не є предметом даного судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством.

Вказане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене колегія суддів Верховного Суду визнає, що відповідач в силу положень частини другої статті 77 КАС України не довів правомірність своїх рішень про включення Товариства до переліку ризикових платників податків, про відмову в реєстрації податкових накладних.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено. Відповідачем наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться в апеляційній скарзі та були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та спростовані ними.

В касаційній скарзі відповідач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 9 грудня 2020 року у справі №520/12050/18. Однак, Суд звертає увагу на те, що для врахування висновків Верховного Суду, недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладені висновки про застосування норм права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах подібні. Подібність правовідносин означає подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

У справі №520/12050/18 предметом позову є правомірність податкового повідомлення - рішення від 12 жовтня 2018 року №00001371412, яким зменшено розмір податкового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 384800 грн, та зменшено суми податкового кредиту на загальну суму 381991 грн. Предметом судового дослідження у зазначеній справі є саме сукупність наданих позивачем первинних документів, які зазвичай супроводжують певного роду господарські операції, суди за результатами дослідження таких документів мають установити чи дають (не дають) вони підстави для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій. Отже, правовідносини у справі №520/12050/18 та в тій, що розглядається, не є подібними з огляду на різний предмет правового регулювання, умови застосування правових норм тощо.

Доводи касаційної скарги, які ґрунтуються на наявності вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року у справі № 752/18763/20, колегія суддів не приймає з огляду на те, що ці обставини не були предметом судового дослідження в суді першої інстанції, не були покладені в основу прийняття спірних рішень контролюючого органу. Суд звертає увагу на те, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 420/3835/20. В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами покладені факти, встановлені зазначеним вироком місцевого суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Наведене вище у сукупності дає підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів сторін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу податкового органу слід залишити без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі № 420/3835/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. Я. Олендер

В. В. Хохуляк