ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
17 жовтня 2007 р.
№ 06/5186
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Сміла, Черкаська область
на постанову
Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 13.04.2007р.
у справі
господарського суду Черкаської
області
за позовом
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Імпульсні Дистриб'юційні Системи", м. Київ
до
суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Сміла, Черкаська область
про
стягнення 23 746, 87 грн.
за участю представників:
позивача: не
з'явився,
відповідача:
ОСОБА_2. за дов. від 11.09.2007р. №18-К-1
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою
відповідальністю "Імпульсні Дистриб'юційні Системи" звернулось до
господарського суду Черкаської області з позовною заявою про стягнення з
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 23 746, 87 грн., з
яких 19228, 12 грн. - сума основного боргу, 3518, 75 грн. -пеня за прострочення
платежу, 1000,00 грн. - штраф за
порушення умов п.5.1 договору купівлі -продажу.
Рішенням господарського суду
Черкаської області від 20.02.2007р. у справі №06/5186, залишеним без змін
постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
13.04.2007р. з даної справи, позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з
відповідача на користь позивача 19228, 12 грн. основного боргу та судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог
відмовлено.
Судові рішення в частині
задоволення позовних вимог мотивовані обгрунтованістю та доведеністю позовних вимог, а в частині відмови в
задоволенні позовних вимог -пропуском позивачем строків позовної давності з
посиланням на ст.223 ГК України, ст. 258, 267 ЦК України, ст. 33 ГПК України.
Не погоджуючись із вказаним рішенням
та постановою у даній справі, СПД ОСОБА_1звернувся з касаційною скаргою до
Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та передати
справу на новий розгляд, мотивуючи скаргу тим, що судами порушено норми матеріального
і процесуального права.
Позивач не реалізував своє
процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги
межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі
фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в
задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи,
12.01.2004 року між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) був
укладений договір купівлі-продажу №21/4, відповідно до умов якого продавець
зобов'язався передати покупцеві товар в асортименті, кількості і за цінами,
вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК
України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,
інших актів цивільного законодавства.
На виконання умов договору позивач
передав відповідачеві товар на підставі накладних №ВБ00000452 від 20.05.2005р.,
№ВБ00000476 від 26.05.2005р., №ВБ00000479 від 27.01.2005р., №ВБ №00000496 від
31.05.2005р., №ВБ00000535 від 08.06.2005р., №ВБ00000536 від 08.06.2005р.,
№ВБ00000544 від 10.06.2005р., №ВБ00000665 від 30.06.2005р. на загальну суму
20241,88 грн.
Також, як встановлено судом, на
виконання умов договору позивачем поставлявся товар згідно з іншими накладними,
оплату яких позивач не заперечує, в графі "отримувач" яких
поставлений підпис та прізвище ОСОБА_1, що підтверджує факт отримання
відповідачем товару.
Виконання саме ОСОБА_1. підпису на зазначених накладних на загальну суму
20241,88 грн. також підтверджується висновком експерта №14-П від 18.01.2007р.
За такими обставинами, висновок
господарського суду першої та апеляційної інстанції, в частині стягнення суми
основного боргу у розмірі 19228, 12 грн. колегія суддів визнає правомірним.
Правомірним визнає колегія і
висновок попередніх судів про відмову в позові щодо стягнення неустойки у виді
штрафу 1000, 00 грн. та 3518, 75 грн. пені, в зв'язку з пропуском позивачем
строку позовної давності передбаченого ст.258 ЦК України.
Наведене спростовує доводи касаційної
скарги щодо порушення господарським судом першої та апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права, та не заперечує правильність і законність
оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і
обставинам справи.
Таким чином, місцевим господарським
судом та апеляційним господарським судом
встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередні суди дали
належну оцінку, правом переоцінки яких
касаційна інстанція не наділена.
Як наслідок, прийняті судами
рішення та постанова відповідають
положенням ст.ст. 84, 105 ГПК України та вимогам, що викладені в
постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. "Про судове рішення", а отже і
підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117,
1118, 1119, 11111 Господарського
процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги
відмовити.
Постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 13.04.2007р. у справі № 06/5186 залишити
без змін.
Головуючий суддя
В.С. Божок
Судді:
Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2007 |
Оприлюднено | 02.11.2007 |
Номер документу | 1080299 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Коробенко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні