Рішення

від 16.12.2022 по справі 183/1019/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1019/22

№ 2/183/2425/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К.А., прокурора Санталової В.Р., представника позивача-1 Рудень Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Державного підприємства «Новомосковське лісове господарство» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про:

- поновлення строку позовної давності для звернення Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даною позовною заявою в інтересах держави в особі Новомосковської районної державної адміністрації та ДП «Новомосковське лісове господарство» до Піщанської сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки;

- визнання незаконним та скасування п. 97 рішення Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 1-18-У від 12.03.2008 «Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та видачу державного акту на право власності на земельні ділянки на території АДРЕСА_1 » щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнання недійсним державного акту серії ЯЕ 980297 від 31.03.2008,виданого на ім`я ОСОБА_1 на право приватної власності на земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 1223285500:03:016:0360, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-08-126- 01117.

- витребування із незаконного володіння ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельної ділянки лісогосподарського призначення, площею 0,25 га, кадастровий номер 1223285500:03:016:0360, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави в особі Новомосковською районної державної адміністрації з правом постійного користування державного підприємства «Новомосковське лісове господарство», -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2022 року прокурор в інтересах позивачів звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування права на звернення до суду в інтересах позивачів, послався на положення ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України, вказуючи, що «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокуратури до суду з вимогою витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення із чужого, незаконного володіння є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення та передачі у приватну власність лісів із державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, лісів - національного багатства України та лісів як джерела задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю та ліси, захист такого права шляхом повернення в державну власність землі та лісів, що незаконно вибули з такої власності. На території Новомосковського району повноваження щодо вилучення та розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення в межах сіл, селищ, міст районного значення здійснюються Новомосковською районною державною адміністрацією. Вилучення з порушенням земельного законодавства земель лісового фонду, зміна їх цільового призначення та передача у власність, порушує права та інтереси держави в особі Новомосковської районної державної адміністрації використовувати спірні земельні ділянки. Новомосковською окружною прокуратурою 18.11.2021 за № 04/62-3761вих-21 до Новомосковської районної державної адміністрації направлено запит про надання інформації з повідомленням про незаконне вилучення земель, які перебувають у віданні ДП «Новомосковське лісове господарство» та їх передачу у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Новомосковська районна державна адміністрація листами № 03-38-5338/0/327-21 та № 03-38-5447/0/327-21 від 01.12.2021 повідомила, що заходи з метою усунення перешкод у користуванні шляхом повернення земельної ділянки у власність держави в судовому порядку не вживались, на сьогоднішній день можливості звернення до суду з відповідним позовом не має у зв`язку з відсутністю коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Крім того, 04.01.2022 за № 04/62-4 вих-22 до Новомосковської районної державної адміністрації направлено повідомлення про наявність підстав для пред`явлення дійсного позову, однак, райдержадміністрація до суду з відповідним позовом не звернулась. ДП «Новомосковське лісове господарство» є таким спеціалізованим лісогосподарським підприємством, яке уповноважене державою на реалізацію правомочностей щодо володіння та користування спірними об`єктами права державної власності з метою забезпечення у процесі лісокористування збереження життєздатності лісового середовища та його біологічного різноманіття, збереження лісів, що становлять природоохоронну цінність, постійне, невиснажливе лісокористування, раціональне та ефективне використання лісових ресурсів. Новомосковською окружною прокуратурою 02.12.2021 за № 04/62-3980вих-21 до ДП «Новомосковське лісове господарство» направлено запит про надання інформації з повідомленням про незаконне вилучення земель, які перебувають у їх віданні та їх передачу у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. На вказаний запит ДП «Новомосковське лісове господарство» заходи з метою усунення перешкод у користуванні шляхом повернення земельної ділянки у власність держави в судовому порядку не вжито. Крім того, 04.01.2022 за № 04/62-4 вих-22 до ДП «Новомосковське лісове господарство» направлено повідомлення про наявність підстав для пред`явлення дійсного позову, однак, державним підприємством відповідних заходів реагування не вживалося та позов до суду не пред`явлений.

Обґрунтовуючи позов Керівник Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області вказав на встановлення прокурором, що земельна ділянка, площею 0,25 га, кадастровий номер 1223285500:03:016:0360 до її передачі згідно з рішенням 18 сесії 5 скликання Піщанської сільської ради № 1-18-У від 12.03.2008 «Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та видачу державного акту на право власності на земельні ділянки на території АДРЕСА_1 » у приватну власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, мала лісогосподарське призначення, відноситься до земель лісогосподарського призначення та розташована у 75 кварталі, виділ 16 ДП «Новомосковське лісове господарство». Так, п. 97 рішення Піщанської сільської ради № 1-18-У від 12.03.2008 «Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та видачу державного акту на право власності на земельні ділянки на території АДРЕСА_1 » ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку, та передано у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, на території АДРЕСА_2 .

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1223285500:03:016:0360) серії ЯЕ № 980297 від 31.03.2008.

Після чого, ОСОБА_1 продала зазначену земельну ділянку ОСОБА_2 , у зв`язку з чим остання набула право власності на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 26.08.2009, який посвідчено нотаріусом Підберезною Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2956.

Водночас, відповідно до інформації ДП «Новомосковське лісове господарство» № 186 від 18.10.2021, Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства № 1137 від 18.10.2021, наданої на запити окружної прокуратури, зазначена земельна ділянка, відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року, входить до складу земель лісогосподарського призначення Новомосковського лісництва, ДП «Новомосковський лісгосп». Вилучення вказаної земельної ділянки не погоджувалось. Приналежність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення Новомосковського лісництва ДП «Новомосковський лісгосп» (квартал 75 виділ 16) також підтверджується інформацією та планово-картографічними матеріалами, наданими ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» та Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням від 20.10.2021 № 884. Зазначена земельна ділянка, яка перебуває у державній власності та має лісогосподарське призначення, у постійного землекористувача - ДП «Новомосковське лісове господарство» у встановленому порядку (статті 149-151 Земельного кодексу України) повноважним органом не вилучалась та зміна її цільового призначення не здійснювалась. Відповідно до листа секретаріату Кабінету Міністрів України №34434/0/2-21 від 27.10.2021 Кабінетом Міністрів України рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення із державної власності спірної земельної ділянки не приймалось. Таким чином, п. 97 рішення Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 1-18-У від 12.03.2008 «Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та видачу державного акту на право власності на земельні ділянки на території АДРЕСА_1 » щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_2 , є незаконним та підлягає скасуванню.

Станом на час звернення з позовом, власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 26.08.2009, який посвідчено нотаріусом Підберезною Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2956, є ОСОБА_2 . Враховуючи місце розташування та перебування земельної ділянки у користуванні ДП «Новомосковське лісове господарство», з огляду на вимоги ч. 2 ст. 56 Земельного кодексу України, земельна ділянка, площею 0,25 га, кадастровий номер 1223285500:03:016:0360, за визначенням ст. 178 ЦК України належить до речей, що обмежені у цивільному обороті. Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Саме тому ефективним способом захисту речових прав з огляду на вищезазначені обставини є витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння.

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку, тобто ОСОБА_2 , яка отримала право власності на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення на підставі договору купівлі-продажу від 26.08.2009. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником, тобто Новомосковської райдержадміністрації) заволодів відповідач ОСОБА_2 , то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). Зайняття земельної ділянки лісового фонду з порушенням Земельного кодексу України, Лісового кодексів України треба розглядати як підставу для пред`явлення віндикаційного позову.

Законно набути право власності на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,25 га із земель державної власності не могла жодна фізична або юридична особа, в тому числі й відповідачі. Натомість останні набули таке право у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного, юридичне оформлення права власності відповідача на землю стало можливим у результаті отримання державного акту та укладення договору купівлі-продажу. Спірна земельна ділянка наразі є незабудованою. Більш того, згідно із загальнодоступними відомостями з Публічної кадастрової карти України, розміщеної на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, земельна ділянка, що належать ОСОБА_2 , досі заліснена. Відповідач не мав перешкод у доступі до законодавства й у силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що ділянка має ознаки земель лісового фонду, а тому вибула з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність відповідача під час набуття ним земельної ділянки у власність.

Вказує, що можливість на звернення до суду у прокуратури з`явилася 04.01.2016, коли набрала чинності ухвала Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України, та голови Піщанської сільської ради ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366 КК України та звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1, ч. 3 ст. 358, ч.2 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Про порушення інтересів держави Дніпропетровській обласній державній адміністрації стало відомо саме 22.05.2014, тому відлік позовної давності слід обчислювати саме з цього моменту.

З метою захисту інтересів держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації Новомосковською місцевою прокуратурою 23.01.2017 до Новомосковського міськрайонного суду подано позовну заяву до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Державного підприємства «Новомосковське лісове господарство», Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання незаконним рішення, визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 1223285500:03:016:0360 за адресою: АДРЕСА_2 , яку рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 19.05.2020 у справі № 183/336/17 частково задоволено.

Однак, постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.08.2021 у справі №183/336/17 вищевказане судове рішення від 19.05.2020 в частині витребування на користь ДП «Новомосковське лісове господарство» спірної земельної ділянки скасовано, у задоволенні в цій частині позовних вимог відмовлено у зв`язку із обранням прокурором неналежного способу захисту. При цьому акцентовано увагу на тому, що позивач не позбавлений права на звернення до суду з іншим позовом для захисту інтересів держави.

Ухвалою судді від 11 квітня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 27 вересня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор вимоги позову підтримала та просила його задовольнити. У вступній промові надала пояснення, аналогічні змісту заяви.

Представник позивача-1 Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області у судовому засіданні позов підтримав і просив його задовольнити.

Представник позивача-2 Державного підприємства «Новомосковське лісове господарство» у судове засідання не з`явився, надавши заяву про підтримання вимог позову та про розгляд справи у його відсутність /а.с.94/.

Відповідачі, кожна окремо, у судове засідання не з`явилися, відзив на позов не надавали. Підстав неявки не повідомляли. Про дату та час, місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та думки прокурора, представника позивача, які в судовому засіданні не заперечували проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача-1, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що п. 97 рішення 18 сесії 5 скликання Піщанської сільської ради від 12.03.2008 № 1-18/V «Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та видачу державного акту на право власності на земельні ділянки на території АДРЕСА_1 » затверджено проект із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, які надаються у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_2 . Передано ОСОБА_1 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку0,25 га. Рекомендовано ОСОБА_1 замовити виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку. Використання земельної ділянки здійснювати відповідно до вимог законодавства та цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /а.с.36-37/.

З наданої засвідченої копії Державного акту на право власності на землю від 31.03.2008 серії ЯЕ № 980297 вбачається, що на підставі рішення 18 сесії 5 скликання Піщанської сільської ради від 12.03.2008 № 1-18/V ОСОБА_1 набула права власності на земельну ділянку, площею 0,250 га, у межах, згідно з планом, розташовану по АДРЕСА_2 . Цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Кадастровий номер 1223285500:03:016:0360 /а.с.33/.

З наданої позивачем засвідченої копії договору вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.08.2009, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Підберезною Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2956, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 , діючого на підставі довіреності, продала, а ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,250 га, розташовану по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1223285500:03:016:0360. За домовленістю сторін продаж вчинено за 100150,00 грн, сплачена покупцем продавцю готівкою повністю до підписання договору /а.с.34/.

Відповідно до засвідчених копій листа Новомосковської окружної прокуратури від 08.10.2021 № 04/62-3186вих21, листа першого заступника начальника Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства від 18.10.2021 № 1137 щодо надання інформації, згідно з матеріалами лісовпорядкування (останнє базове лісовпорядкування було проведено у 2014 році), земельна ділянка з кадастровим номером, в тому числі - 1223285500:03:016:0360, відноситься до земель Державного лісового фонду і входить до складу ДП «Новомосковський лісгосп» (Новомосковське лісництво, квартал 75 виділ 16). Погодження на вилучення земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення не надавалось, землевпорядна документація щодо відведення земельної ділянки до лісгоспу не надходила. Новомосковський лісгосп був організований в 1929 році на базі держлісфонду колишнього Новомосковського лісництва. Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу лісгоспу, проводилось в 1936-1938 роках, останнє у 2014 році /а.с.52, 53/.

Згідно з засвідченими копіями листа Новомосковської окружної прокуратури від 08.10.2021 № 04/62-3187вих21, листа директора державного підприємства «Новомосковське лісове господарство» від 18.10.2021 № 186, земельна ділянка з кадастровим номером, в тому числі - 1223285500:03:016:0360, входить до складу Державного лісового фонду ДП «Новомосковський лісгосп», квартал 75 виділ 16 Новомосковського лісництва. Згідно з матеріалами лісовпорядкування 2014 року стоїть на балансі лісгоспу. Вилучення даної земельної ділянки із складу Держлісфонду не погоджувалось, цільове призначення не змінювалось, землевпорядна документація на дану земельну ділянку до лісгоспу не надходила /а.с.41, 42/. Вказана інформаціє підтверджується наданим витягом з проекту організації і розвитку лісового господарства Новомосковського лісництва /а.с.43-46/.

Відповідно до засвідчених копій листа Новомосковської окружної прокуратури від 13.10.2021 № 04/62-3235вих21, листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 27.10.2021 № 34434/0/2-21, Кабінетом Міністрів України рішень про вилучення та погодження зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровим номером, в тому числі - 1223285500:03:016:0360, що перебували у постійному користуванні державного підприємства «Новомосковське лісове господарство», не приймалося /а.с.38-39, 40/.

Згідно з засвідченими копіями листа Новомосковської окружної прокуратури від 13.10.2021 № 04/62-3187вих21, листа першого заступника генерального директора Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» Державного агентства лісових ресурсів України від 20.10.2021 № 884, земельна ділянка з кадастровим номером, в тому числі -1223285500:03:016:0360 не належить до земель природно-заповідного фонду та інших земель з особливим статусом. Вказаним листом також надано фрагмент з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу 75 Новомосковського лісництва ДП «Новомосковський лісгосп» і межами його таксаційних виділів відповідно до лісовпорядкування 2013 року та межами земельних ділянок згідно з поданими кадастровими номерами /а.с.54, 55, 56/.

З засвідченої копії листа в.о. начальника відділу № 1 управління у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 05.11.2021 № 10-4-0.105,1-194/49-21, наданого у відповідь на запит прокурора, вбачається що земельна ділянка з кадастровим номером 1223285500:03:016:0360 була перенесено в автоматизованому порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відповідно до пункту 4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр». Цільове призначення: 1.8. (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), площею: 0.2500 га. Адреса земельної ділянки: АДРЕСА_2 . Зареєстрована земельна ділянка за гр. ОСОБА_2 відповідно до державного акта направо власності на земельну ділянку серії та Номер ЯЕ № 980297 від 25.05.2010 року. Згідно з даними з державної статистичної звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016 знаходяться за номером рядка 8 шифр рядка 88 (лісогосподарські підприємства). За даними Національної Кадастрової Системи (НКС) шифр рядка 27 (інші лісові землі) /а.с.57, 58/.

Відповідно до засвідченої копії листа в.о. директора юридичного департаменту Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 21.11.2021 вих№13-1962/0/139-21, наданого на запит прокурора, повідомлено, що за даними Публічної кадастрової карти (www.map.land.gov.ua) та інформацією Новомосковської районної державної адміністрації (лист від 07.10.2021 № 03-25-4619/0/327-21) земельні ділянки з кадастровим номерами 1223285500:03:016:0360, 1223285500:03:016:0361 розташовані в межах села Піщанка Новомосковського району. Таким чином, на момент відчуження цих земельних ділянок повноваження щодо передачі земельних ділянок державної власності, які перебували у постійному користуванні, облдержадміністрації, як суб`єкту владних повноважень, не належали. Крім того, відповідно до частини 9 статті 118 ЗК України (у редакції від 01.01.2008, що діяла на момент відчуження земельної ділянки) проект відведення земельної ділянки погоджувався з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подавався на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. За даними електронної системи документообігу «ДОК ПРОФ», що застосовується для реєстрації документів в облдержадміністрації, у період 2007 - 2008 рік, звернень Піщанської сільської ради з питань погодження вилучення вказаних вище земельних ділянок не ідентифіковано.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21.12.2016 № 76536558, від 13.12.2022 № 290019467 вбачається, що в реєстрі прав власності інформація про право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1223285500:03:016:0360 відсутня. В Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 11573894, 05.09.2011 зареєстровано обтяження на підставі постанови про арешт нерухомого майна, Б/Н, 29.08.2011, Прокуратура Дніпропетровської області. Об`єкт обтяження земельна ділянка, адреса: АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_2 /а.с.35/; в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та за реєстраційним номером 18890263 07.02.2017 внесено запис про обтяження арешт нерухомого майна,підстава постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 53357758, виданий 07.02.2017, видавник Новомосковський МРВ ДВС ГТУЮ головний державний виконавець Червоноштан О.І. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33740560 від 07.02.2017; обтяжувач - Новомосковський МРВ ДВС ГТУЮ; особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_2 /а.с.62/.

У відповідності до засвідченої копії відповіді Директора ДП «Новомосковський лісгосп» від 16.09.2021 № 162 на адресу сільського голови Піщанської сільської ради, земельна ділянка з кадастровим номером 1223285500:03:016:0360 входить до складу земель Державного лісового фонду України ДП «Новомосковський лісгосп», розміщена в кварталі 75 виділ 16 Новомосковського лісництва /а.с.67/.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з такого.

Надані суду матеріали відповіді державного підприємства «Новомосковське лісове господарство» від 18.10.2021 № 186, відповіді Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 24.11.2021 Вих.№03-38 -5339/0/327-21 від 24.11.2021 /а.с.65/ свідчать, що позивачі з 18.10.2021 та 24.11.2021, відповідно,знали про порушення інтересів держави, мали повноваження для захисту, але не звернулися до суду з відповідним позовом у строк до 18.02.2022. Відтак, враховуючи положення ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України, наявні підстави для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом, спрямованим на захист інтересів держави усунення порушень вимог земельного та лісового законодавства при вилученні із державної власності, зміні цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення для нелісогосподарських цілей.

Статті 13 та 14 Конституція України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Прийняття органами державної влади або місцевого самоврядування рішення про передачу земель державної власності лісогосподарського призначення у власність для інших цілей ніж визначені законом, позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) прав власника землі в тому обсязі який дозволяє її статус як землі відповідно державної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права користування на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 1, частиною першою та другою статті 7 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Поряд з цим, ст. 20 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцеві державні адміністрації розпоряджаються землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до п. 5 ст. 28 цього Закону для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території, приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного значення.

У зв`язку з внесенням Законом України № 1423-IX від 28.04.2021 змін до Земельного кодексу України, відповідно до п.п. «а» п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України, у редакції з 27.05.2021, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

При цьому, ч. 1 ст. 149 ЗК України, у редакції з 27.05.2021, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Отже, на території Новомосковського району повноваження щодо вилучення та розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення в межах сіл, селищ, міст районного значення здійснюються Новомосковською районною державною адміністрацією.

Відповідно до частини 1 статті 25 ЛК України основним завданням державного регулювання та управління у сфері лісових відносин є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Функції щодо реалізації державної політики у сфері лісових відносин як складової державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища покладені на Кабінет Міністрів України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Державне агентство лісових ресурсів України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії (зміна цільового призначення земельних ділянок) здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Водночас п. 9 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема землі лісів для нелісогосподарських потреб.

Відповідно до положень ст. ст. 19, 55, 57, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

За ст. 55 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 56 Земельного кодексу України, ст. 12 Лісового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Інших випадків, які б передбачали надання у приватну власність земель лісогосподарського призначення, законодавство не містить.

Згідно зі ст. 57 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Статтею 7 Лісового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

За статтями 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства. У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.

Наведену правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 380/375/17, від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц та від 07.11.2018 у справі № 488/621/14-ц, постановах Верховного Суду України від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 16.12.2015 у справі № 367/4187/14-ц.

Надані суду та досліджені в судовому засіданні докази свідчать, що земельна ділянка кадастровий номер 1223285500:03:016:0360, яка перебуває у державній власності та має лісогосподарське призначення, у постійного землекористувача - ДП «Новомосковське лісове господарство», у встановленому порядку (статті 149-151 Земельного кодексу України) повноважним органом не вилучалась та зміна її цільового призначення не здійснювалась. Cпірна земельна ділянка входить до складу земель лісогосподарського призначення Новомосковського лісництва, ДП «Новомосковський лісгосп». Вилучення вказаної земельної ділянки не погоджувалось, землевпорядна документація на адресу лісгоспу не надходила. Кабінетом Міністрів України рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення із державної власності спірної земельної ділянки не приймалось.

Право користування ДП «Новомосковське лісове господарство» відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року. Водночас, внаслідок прийняття спірного рішення, у розумінні ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України «титульним» власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 178 ЦК України види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюється законом.

За загальним правилом землі лісогосподарського призначення перебувають у державній та комунальній власності. Виключні випадки законного набуття у приватну власність земель лісового фонду замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 га у складі угідь, селянських, фермерських та інших господарств.

Жодне із вказаних виключень щодо спірної ділянки не застосовується, тому виходячи із її розташування поза межами населених пунктів та норм ст. 84 Земельного кодексу України, вона у законний спосіб може перебувати виключно у державній власності.

Таким чином, враховуючи місце розташування та перебування її у користуванні ДП «Новомосковське лісове господарство», з огляду на вимоги ч. 2 ст. 56 Земельного кодексу України, земельна ділянка, площею 0,25 га, кадастровий номер 1223285500:03:016:0360, за визначенням ст. 178 ЦК України належить до речей, що обмежені у цивільному обороті.

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Саме тому ефективним способом захисту речових прав з огляду на вищезазначені обставини є витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункти 95-98), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86, 115), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункти 63, 74) та інших

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку, тобто ОСОБА_2 , яка отримала право власності на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення на підставі договору купівлі-продажу від 26.08.2009. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником, тобто Новомосковської райдержадміністрації) заволодів відповідач ОСОБА_2 , то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Аналогічна позиція містить у постанові Великої Палати Верховного суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Належний власник, з дотриманням вимог статті 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Такі висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших.

Оскільки відповідно до статті 149 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин з відчуження земельної ділянки, повноваження щодо вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, належало не органам місцевого самоврядування, а органам державної влади - районним державним адміністраціям, обласним державним адміністраціям, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям, Раді міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінету Міністрів України (частини п`ята - дев`ята зазначеної статті), то Піщанська сільська рада не вправі була розпоряджатися спірною земельною ділянкою, зокрема передавати їх у власність приватним особам.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Перебування земельної ділянки у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у ст. ст. 56, 59 Земельного кодексу України, ст. 12 Лісового кодексу України.

Отже, зайняття земельної ділянки лісового фонду з порушенням Земельного кодексу України, Лісового кодексів України треба розглядати як підставу для пред`явлення віндикаційного позову.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Враховуючи вимоги ст. ст. 125, 126 України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» щодо реєстраційного посвідчення права власності на землю, спірна земельна ділянка може бути повернута до державної власності лише у разі визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.08.2009, який посвідчено нотаріусом Підберезною Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2956, та її повернення.

З огляду на викладене, захист інтересів держави, як власника спірної земельної ділянки, що незаконно вибула із її володіння, у спірних правовідносинах здійснюється шляхом подання віндикаційного позову на підставі ст. ст. 387 ЦК України шляхом витребування її на користь власника - державі в особі уповноваженого органу Новомосковської районної державної адміністрації від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 державна реєстрація земельної ділянки - внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Згідно з ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Аналогічні положення передбачено ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Тому, при визнанні недійсним оскаржуваного договору купівлі-продажу, підлягає одночасному припиненню судом право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку із скасуванням державної реєстрації земельної ділянки.

Усі позовні вимоги про визнання незаконним рішення Піщанської сільської ради, визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки у сукупності направлені на доведення незаконності набуття права власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення та охоплюються єдиним способом захисту, спрямованим на витребування земельної ділянки на користь її власника держави в особі Новомосковської райдержадміністрації, яка цього права позбавлена незаконно.

Враховуючи вимоги ст. ст. 20, 55, 56, 57 Земельного кодексу України, ст.12 Лісового кодексу України, слід зазначити, що законодавцем визначено вичерпний перелік видів використання земель лісогосподарського призначення, для яких їх можуть надавати у власність та передавати в користування громадян органи місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Враховуючи викладене, чинним законодавством передбачено лише один випадок, коли землі лісогосподарського призначення можуть передаватись у приватну власність.

Більше того, можливість передачі у приватну власність земель лісогосподарського призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд законом взагалі не передбачена.

Таким чином, законно набути право власності на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,25 га із земель державної власності не могла жодна фізична або юридична особа, в тому числі й відповідачі. Натомість останні набули таке право у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного, юридичне оформлення права власності відповідача на землю стало можливим у результаті отримання державного акту та укладення договору купівлі-продажу.

Більш того, відповідно до Публічної кадастрової карти України, спірна земельна ділянка станом на час розгляду справи є залісненою. Відповідач не мав перешкод у доступі до законодавства й у силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що ділянка має ознаки земель лісового фонду, а тому вибула з володіння держави з порушенням вимог закону.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях називає навколишнє природне середовище такою цінністю, яка превалює над інтересами однієї особи (чи сім`ї), навіть якщо це стосується її приватного життя і власності. Так, у справі Hamer проти Бельгії (скарга № 21861/03) заявниці належав будинок в лісосмузі без отримання дозволу на будівництво. На неї був поданий позов до суду за зведення будинку з порушенням лісового законодавства. Суд вирішив, що заявниця повинна привести ділянку до його попереднього стану. Будинок було знесено примусово. Суд заявив, що навколишнє середовище являє собою цінність, у збереженні якої зацікавлені як суспільство, так і публічна влада. Економічні міркування і навіть право власності не повинні превалювати над екологічними проблемами, особливо коли з цього питання є прийняте чинне законодавство.

За таких обставин, враховуючи встановлення судом порушення прав позивачів, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявленого прокурором в позові клопотання про поновлення строку на звернення до суду з позовом, суд виходить з того, що за ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Наведене відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц).

За таких обставин, оскільки відповідачами не заявлялося клопотання про застосування строку позовної давності, прокурор звернувся до суду з віндикаційним позовом, нормами чинного законодавства не передбачено присічних строків звернення до суду з даними позовними вимогами - підстав для вирішення питання щодо поновлення строку звернення до суду суд не вбачає.

Крім того, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи сплату прокурором при зверненні з позовом судового збору, задоволення позову, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати у справі, понесені позивачем при сплаті судового збору шляхом стягнення з відповідачів, в рівних частках судового збору, сплаченого при подачі позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81,82,141,142,259,263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Державного підприємства «Новомосковське лісове господарство» задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати п. 97 рішення Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 1-18-У від 12.03.2008 «Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та видачу державного акту на право власності на земельні ділянки на території с. Піщанська в районі вулиць Пролетарська, Садова. Зелена, Мостова, Мира, Чкалова» щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати недійсним державний акт серії ЯЕ 980297 від 31.03.2008, виданий на ім`я ОСОБА_1 на право приватної власності на земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 1223285500:03:016:0360, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-08-126- 01117.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку лісогосподарського призначення, площею 0,25 га, кадастровий номер 1223285500:03:016:0360, розташовану на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави в особі Новомосковською районної державної адміністрації з правом постійного користування державного підприємства «Новомосковське лісове господарство».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т ДмитраЯворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн 50 коп.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі 1637 (одну тисячу шістсот тридцять сім) грн 00 коп., надмірно сплаченого судового збору при подачі позову Керівника Новомосковської окружної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , згідно з платіжним дорученням від 15 грудня 2021 року № 4097 (внутрішній номер 187913058)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Учасники справи:

прокурор Керівник Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ: 02909938, місцезнаходження за адресою: вул. Гетьманська, 5,м. Новомосковськ, Дніпропетровська область;

позивач-1 Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ 04052324, місцезнаходження за адресою: вул. Шевченко, 7, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область;

позивач-2 Державне підприємство «Новомосковське лісове господарство»; код ЄДРПОУ 00991634, місцезнаходження за адресою: вул. Червоний Кут, 1, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область;

відповідач-1 ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач-2 ОСОБА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішення суду у повному обсязі складено та підписано 20 грудня 2022 року

Суддя Д.О. Парфьонов